Укр Рус

Дата: 26.06.2017

Підписка на новини

Нові матеріали

Голосування

Чи сприятиме запровадження безвізового режиму перенесенню на вітчизняний ґрунт передових освітніх технологій та західних «практик, які працюють»?
  • Голосів: (0%)
  • Голосів: (0%)
  • Голосів: (0%)
  • Голосів: (0%)
  • Голосів: (0%)
Всього голосів:
Перший голос:
Останій голос:
Назад
 
Powered by Sexy Polling
 

Автор:
"Освітня політика"
Опубліковано
24.04.2017
Започатковуємо серію публікацій з нагоди 25-річчя відродженої Єлисаветградської гімназії. Першим пропонуємо увазі читачів порталу посібник з історії гімназії, який був створений для тих, хто вивчав факультативний курс "Гімназія та її учні". Видавництво "Українська гімназія", 1997 рік. Єлисаветградська гімназія

 

Започатковуємо серію публікацій з нагоди 25-річчя відродженої Єлисаветградської гімназії. Першим пропонуємо увазі читачів порталу посібник з історії гімназії, який був створений для тих, хто вивчав факультативний курс "Гімназія та її учні". Видавництво "Українська гімназія", 1997 рік.

 

24.04.2017
"Освітня політика"

Автор:
Український інститут національної пам’яті
Опубліковано
15.02.2017

Рукописи не горять. У зв'язку з презентацією Українським інститутом національної пам'яті концепції базового навчального предмета “Історія: Україна і світ” актуалізувалась попередня розробка цього ж інституту - Концепція та програма викладання історії України в школі.

Рукописи не горять. У зв'язку з презентацією Українським інститутом національної пам'яті концепції базового навчального предмета “Історія: Україна і світ” актуалізувалась попередня розробка цього ж інституту - Концепція та програма викладання історії України в школі.

15.02.2017
Український інститут національної пам’яті

Літо 1992 року. Я стаю директором школи №5 м. Кіровограда, на базі якої відроджується українська гімназія. У вестибюлі під колоною стоїть здоровенне погруддя вождя світового пролетаріату. Ліворуч на стіні колаж, який усі називають «Шевченко з гаремом»(абсолютно жахливий портрет Тараса Шевченка «з перепою» навколо якого «Дети разных народов, мы мечтою о мире живем»).

Літо 1992 року. Я стаю директором школи №5 м. Кіровограда, на базі якої відроджується українська гімназія. У вестибюлі під колоною стоїть здоровенне погруддя вождя світового пролетаріату. Ліворуч на стіні колаж, який усі називають «Шевченко з гаремом»(абсолютно жахливий портрет Тараса Шевченка «з перепою» навколо якого «Дети разных народов, мы мечтою о мире живем»).

05.02.2017
Віктор Громовий

Автор:
Віктор Громовий
Опубліковано
16.10.2016

Початок краху кар'єри цього симпатичного(трохи схожого на Єльцина) чолов'яги почався саме з того боку, з якого ніхто не очікував… з боку учительства. 18 липня 1887 року у знатній норвезькій родині народився хлопчик, якого назвали Відкун. Він мав усі передумови для того, щоб стати гордістю нації. Змалечку цей хлопчина тішив батьків та вчителів різними обдаруваннями, зокрема мав неабияких хист до математики. Ще в школі у 12-річному віці винайшов математичний приклад, про який написали у шкільному підручнику математики. Видавництво навіть згадало його ім'я у підручнику як заохочення для інших учнів цікавитися математикою.

Початок краху кар'єри цього симпатичного(трохи схожого на Єльцина) чолов'яги почався саме з того боку, з якого ніхто не очікував… з боку учительства.
18 липня 1887 року у знатній норвезькій родині народився хлопчик, якого назвали Відкун. Він мав усі передумови для того, щоб стати гордістю нації. Змалечку цей хлопчина тішив батьків та вчителів різними обдаруваннями, зокрема мав неабияких хист до математики. Ще в школі у 12-річному віці винайшов математичний приклад, про який написали у шкільному підручнику математики. Видавництво навіть згадало його ім'я у підручнику як заохочення для інших учнів цікавитися математикою.

16.10.2016
Віктор Громовий

Автор:
Віктор Громовий
Опубліковано
11.02.2016

Була така гімназія у провінційному Кіровограді(Єлисаветграді )  до десятирічного ювілею якої Микола Вересень створив цей фільм! Гімназія, яка випереджала час.

Була така гімназія у провінційному Кіровограді(Єлисаветграді )  до десятирічного ювілею якої Микола Вересень створив цей фільм! Гімназія, яка випереджала час.

11.02.2016
Віктор Громовий

Комуністична освіта, 4–5 (1932) 92–108.  

Рубрика ШКІДНИЦТВО НА ПЕДАГОГІЧНОМУ ФРОНТІ

Портал «Освітня політика» пропонує увазі читачів  статтю П. Тараненка «Шкільна практика  українського фашизму», надруковану  у журналі Наркомпросу УРСР  “Комуністична освіта”,  яка у світлі сучасної пропагандистської термінології наших північних сусідів зненацька стала цікавою для прочитання. Головною темою статті було засудження діяльності видатного українського педагога 1920-х років Володимира Дурдуківського (1874–1937) – одного із розробників «Проекту єдиної школи на Вкраїні», директора Першої трудової школи ім. Тараса  Шевченка (Київ).

Він проходив під третім номером у справі Спілки  визволення України (СВУ),  вигаданої  заради згортання українізації, антирадянської  контрреволюційної організації  української інтелігенції. 

“Справа 45-ти” або процес СВУ, метою якого було знищення паростків українського відродження,  відбувався від 9 березня до 19 квітня 1930 р. у будівлі Столичного оперного театру у Харкові. Серед 45 заарештованих у справі були науковці, письменники, правники, священнослужителі, викладачі вузів і шкіл, студенти. Їм інкримінували підготовку “повалення Радянської влади шляхом збройного повстання та встановлення військово-фашистської диктатури”.  У пресі було розгорнуто агресивну кампанію проти заарештованих задовго до початку судового процесу, відгомін котрої тривав ще довгі роки.

Комуністична освіта, 4–5 (1932) 92–108.  

Рубрика ШКІДНИЦТВО НА ПЕДАГОГІЧНОМУ ФРОНТІ

Портал «Освітня політика» пропонує увазі читачів  статтю П. Тараненка «Шкільна практика  українського фашизму», надруковану  у журналі Наркомпросу УРСР  “Комуністична освіта”,  яка у світлі сучасної пропагандистської термінології наших північних сусідів зненацька стала цікавою для прочитання. Головною темою статті було засудження діяльності видатного українського педагога 1920-х років Володимира Дурдуківського (1874–1937) – одного із розробників «Проекту єдиної школи на Вкраїні», директора Першої трудової школи ім. Тараса  Шевченка (Київ).

Він проходив під третім номером у справі Спілки  визволення України (СВУ),  вигаданої  заради згортання українізації, антирадянської  контрреволюційної організації  української інтелігенції. 

“Справа 45-ти” або процес СВУ, метою якого було знищення паростків українського відродження,  відбувався від 9 березня до 19 квітня 1930 р. у будівлі Столичного оперного театру у Харкові. Серед 45 заарештованих у справі були науковці, письменники, правники, священнослужителі, викладачі вузів і шкіл, студенти. Їм інкримінували підготовку “повалення Радянської влади шляхом збройного повстання та встановлення військово-фашистської диктатури”.  У пресі було розгорнуто агресивну кампанію проти заарештованих задовго до початку судового процесу, відгомін котрої тривав ще довгі роки.

24.11.2015
П. Титаренко

Автор:
Ірина Каневська
Опубліковано
26.08.2015

Коротка історія

Значення освіти для повноцінного розвитку держави складно переоцінити. Побудову національної школи вважали за одне з найважливіших завдань українські діячі буремних 1917–1920 років. Не зважаючи на часті зміни політичного ладу та нетривале перебування при владі прихильників різних ідеологій, освіта і школа зберігали свою першочерговість у списку важливих справ. 

Коротка історія

Значення освіти для повноцінного розвитку держави складно переоцінити. Побудову національної школи вважали за одне з найважливіших завдань українські діячі буремних 1917–1920 років. Не зважаючи на часті зміни політичного ладу та нетривале перебування при владі прихильників різних ідеологій, освіта і школа зберігали свою першочерговість у списку важливих справ. 

26.08.2015
Ірина Каневська

Автор:
Іван Франко
Опубліковано
05.08.2015

Під тим заголовком станемо ми в нашім “Друзі” розміщувати цілий ряд статей, трактуючи становище жінок як матері і ґаздині з погляду суспільства. Не маємо сумніву, що статті ті стануть нашим жінкам не тільки приємною і цікавою лектурою, а також подадуть їм не одну здорову і практичну думку з точки зору їх призначення і їх обов’язків.

Під тим заголовком станемо ми в нашім “Друзі” розміщувати цілий ряд статей, трактуючи становище жінок як матері і ґаздині з погляду суспільства. Не маємо сумніву, що статті ті стануть нашим жінкам не тільки приємною і цікавою лектурою, а також подадуть їм не одну здорову і практичну думку з точки зору їх призначення і їх обов’язків.

05.08.2015
Іван Франко

Розглядаючи проблеми створення підручників і посібників у 1921 – 1933роках – у період радянської українізації, слід зазначити, що певна демократизація життя суспільства і школи викликала пошуки засобів активізації пізнавальної діяльності школярів, нових форм і методів навчання. Викладання предметів (українська мова, російська мова, математика, фізика, хімія, географія, іноземна мова тощо) з початку 20-х років припинилося. Комплексна програма, яка була фундаментом навчального процесу в цей період, не передбачала викладання окремих предметів. Навчальний матеріал у програмі було розміщено не за традиційними предметами, а за тематичною ознакою. Комплексна програма мала три розділи: «Природа», «Людина», «Праця і суспільство». Кожен розділ і кожна тема містили відомості з різних предметів у вигляді загальних стислих і, як правило, недеталізованих формулювань основних його засад [14].

Розглядаючи проблеми створення підручників і посібників у 1921 – 1933роках – у період радянської українізації, слід зазначити, що певна демократизація життя суспільства і школи викликала пошуки засобів активізації пізнавальної діяльності школярів, нових форм і методів навчання. Викладання предметів (українська мова, російська мова, математика, фізика, хімія, географія, іноземна мова тощо) з початку 20-х років припинилося. Комплексна програма, яка була фундаментом навчального процесу в цей період, не передбачала викладання окремих предметів. Навчальний матеріал у програмі було розміщено не за традиційними предметами, а за тематичною ознакою. Комплексна програма мала три розділи: «Природа», «Людина», «Праця і суспільство». Кожен розділ і кожна тема містили відомості з різних предметів у вигляді загальних стислих і, як правило, недеталізованих формулювань основних його засад [14].

29.07.2015
Олександр Жосан

Сьогодні ми є свідками та, певною мірою, і учасниками кардинальних змін концепції та змісту загальної середньої освіти. Ми чуємо, зокрема, багато закликів щодо удосконалення гуманітарного складника навчального плану, але, на жаль, у типових навчальних планах це виражається лише у збільшенні годин на вивчення іноземних мов. Стосовно ж філософської пропедевтики, маємо курс етики – по 1 год. в 5–6 кл. (лише в одному з тринадцяті варіантів навчального плану) та певну частку начального матеріалу курсу «Людина і світ» – 0,5 год. в 11 кл.

Як не дивно, у навчальних планах загальноосвітньої школи 1940-х – 1950-х рр. місце, що виділялося для філософської пропедевтики, було значно більшим. Можна, звісно, говорити про використання комуністичним урядом цих предметів у своїх інтересах, про потужний ідеологічний аспект навчальних програм. Так, це правда. Але, якщо ми уважно проаналізуємо ці програми, то побачимо, що понад 90% матеріалу там побудовано на науковій предметній базі й не має ідеологічного та/або політичного спрямування. 

Гадаємо, ця стаття буде корисною педагогічній громадськості, а також зацікавить Міністерство освіти і науки України та, сподіваємось, сприятиме коригуванню підходів до формування структури й змістового наповнення предметів освітньої галузі «Суспільствознавство».

Сьогодні ми є свідками та, певною мірою, і учасниками кардинальних змін концепції та змісту загальної середньої освіти. Ми чуємо, зокрема, багато закликів щодо удосконалення гуманітарного складника навчального плану, але, на жаль, у типових навчальних планах це виражається лише у збільшенні годин на вивчення іноземних мов. Стосовно ж філософської пропедевтики, маємо курс етики – по 1 год. в 5–6 кл. (лише в одному з тринадцяті варіантів навчального плану) та певну частку начального матеріалу курсу «Людина і світ» – 0,5 год. в 11 кл.

Як не дивно, у навчальних планах загальноосвітньої школи 1940-х – 1950-х рр. місце, що виділялося для філософської пропедевтики, було значно більшим. Можна, звісно, говорити про використання комуністичним урядом цих предметів у своїх інтересах, про потужний ідеологічний аспект навчальних програм. Так, це правда. Але, якщо ми уважно проаналізуємо ці програми, то побачимо, що понад 90% матеріалу там побудовано на науковій предметній базі й не має ідеологічного та/або політичного спрямування. 

Гадаємо, ця стаття буде корисною педагогічній громадськості, а також зацікавить Міністерство освіти і науки України та, сподіваємось, сприятиме коригуванню підходів до формування структури й змістового наповнення предметів освітньої галузі «Суспільствознавство».

28.07.2015
Олександр Жосан
Наверх
Точка зору Аналітика Блоги Форум
Kenmore White 17" Microwave Kenmore 17" Microwave
Rated 4.5/5 based on 1267 customer reviews