Укр Рус

Дата: 23.02.2018

Підписка на новини

Голосування

Найхарактерніша ознака пострадянської освіти:
  • Голосів: (0%)
  • Голосів: (0%)
  • Голосів: (0%)
  • Голосів: (0%)
  • Голосів: (0%)
Всього голосів:
Перший голос:
Останій голос:
Назад
 
Powered by Sexy Polling
 

КРУГЛИЙ СТІЛ «Система охорони життєдіяльності у закладі освіти: від імітаційно-паперової роботи до ефективного діяльнісно-компетентнісного підходу?»

Автор:
"Освітня політика"
Опубліковано
08.02.2018

Портал «Освітня політика» продовжує проведення серії віртуальних «круглих столів», під час яких обговорюються актуальні проблеми функціонування освітньої галузі.

Сьогодні, на виконання вимог нового Закону України «Про освіту», задекларовано впровадження компетентнісного підходу в освітній сфері.

Як відомо, компетентність – це НАБУТА ЗДАТНІСТЬ реалізовувати в практичній діяльності певні компетенції (знання, вміння, цінності тощо).

Чи забезпечує чинна «система охорони праці та безпеки життєдіяльності» закладу освіти реалізацію такого підходу?

На думку експертів та практиків, у цій сфері все ще зберігаються традиційні форми імітаційно-паперової роботи, на кшталт ведення величезної маси документації, організації удаваної роботи добровільної пожежної дружини чи розрахованих на зовнішній ефект конкурсів та КВК (наприклад, «Сам собі рятувальник», «Юні інспектори дорожнього руху»), виставок дитячих робіт, виступів агітбригад, оформлення тематичних стендів «Безпека у повсякденному житті», конкурсів плакатів та стіннівок, написання творів тощо.

«Системою» охорони праці в закладі освіти інспектори управлінь і відділів освіти вважають НАБІР ДОКУМЕНТІВ, певним чином розроблених, в установленому порядку затверджених та обов’язково складених в окрему папку. У цій паперовій «системі» має бути кількасот різноманітних документів (наказів, розпоряджень, інструкцій, планів тощо).

Абсурдність ситуації уже набуває анекдотичних ознак, наприклад, лише щодо безпеки під час роботи з голкою та ножицями можна нарахувати до 20 інструкцій, у яких написано приблизно одне й те ж саме, але різними словами.

Інструкції з техніки безпеки в спортзалі та на спортмайданчику фактично зводяться до того, що не можна бігати та стрибати без дозволу вчителя, а сам учитель несе повну відповідальність за життя і здоров’я учнів, навіть у тих випадках, коли вони відверто порушують інструкції або випадково отримують травми. Всупереч здоровому глузду, у цій сфері існує презумпція винуватості керівників шкіл та вчителів та каральний підхід до оцінки їх роботи.

Неодмінною рисою цієї «системи» є проведення так званих інструктажів працівників і учнів, які в кращому разі зводяться до читання інструкцій (а інколи – і без цього, оскільки на це постійно бракує часу) та формального підпису в численних журналах інструктажу.

Інструкцієманія базується на гіпотезі про абсолютно недолугість учнів (неповноцінних людей), над якими слід установити гіперопіку з жорстким контролем за кожним їх кроком, замість того, щоб чітко окреслити межі їх особистої відповідальності та сприяти набуттю ними вмінь і навичок безпечної поведінки.

Чи забезпечує підпис під інструктажем необхідний рівень готовності учасника освітнього процесу до певних дій у певній ситуації?

У закладах освіти в Україні практично не використовується загальноприйнятий і поширений у світі термін «звичайні життєві ризики» (Common Everyday Risks). Йдеться про те, що якими б не були заходи безпеки, наприклад, під час проведення уроків трудового навчання, фізкультури, спортивних змагань тощо, існує звичайний життєвий ризик отримати травму. У вітчизняній практиці при розслідуванні таких випадків обов’язково знаходиться «винний». Як правило, це – вчитель, навіть у випадку, коли він виконав усі правила, передбачені інструкціями. Такий підхід лише стимулює бажання приховати сам факт травмування та заохочує практику «вибіркового покарання» керівників, які «не забезпечили» унеможливлення таких випадків. Це також негативно позначається і на учнях, яких не навчають оцінювати рівень ризику, ймовірність виникнення ризикової події, управлінню ризиками, адекватній поведінці у ризикованій ситуації тощо.

Засновники закладів освіти, міські, районні ради та керівні органи об’єднаних територіальних громад, здійснюючи безвідповідальне адміністрування, не несуть відповідальності за створення реальних можливостей підпорядкованим закладам забезпечити виконання вимог законодавства у сфері охорони праці, життя і здоров’я учасників освітнього процесу.

Як свідчить світова практика, охорону життя і здоров’я учасників навчально-виховного процесу не слід розглядати як окремий самодостатній напрямок роботи. Шкільну безпеку інтегрують як невіддільну органічну складову чинних національних чи місцевих планів (стратегій) розвитку освіти. Тож, має утвердитись системне бачення безпеки життєдіяльності в загальному контексті роботи школи та розвитку шкільної освіти.

Замість імітаційно-паперової моделі організації роботи з безпеки життєдіяльності має з’явитись нова ефективна діяльнісно-компетентнісна модель.

Якими ж мають бути шляхи перетворення системи охорони праці та безпеки життєдіяльності у справжню, дієву, компетентнісноорієнтовану систему роботи колективу закладу освіти?

Пропонуємо організувати обговорення цього питання за напрямами: 

1.Які закордонні «практики, які працюють» у сфері охорони праці, життя і здоров’я учасників освітнього процесу нам слід взяти на озброєння? 

2.Яка мінімально достатня документація з охорони праці та техніки безпеки потрібна в закладі освіти, а яка є явно надлишковою? 

3.Як у змісті роботи з охорони праці та безпеки життєдіяльності в закладі освіти передбачити впровадження поняття «звичайний життєвий ризик»? 

4.Якими мають бути рівень та форми відповідальності за створення належних умов з охорони праці та безпеки життєдіяльності, набуття необхідних компетентностей:

- засновника закладу,

- адміністрації та педагогічних працівників закладу;

- учнів та їх батьків? 

Круглий стіл проводиться в дистанційній формі.

Скайп-обговорення відбудеться 14 лютого 2018 року. Початок о 15 год.

Адреса в Skype: gromovy7

У текстовій формі матеріали обговорюватимуться на нашому порталі: http://education-ua.org/ua/ogoloshennya та на сайті Facebook: https://www.facebook.com/hromovyy.viktor?fref=ts  https://www.facebook.com/profile.php?id=100001759611880.

Приймаються статті, замітки, експертні висновки, коментарі та інші аналітичні матеріали    (в електронному вигляді) до 25 лютого 2018 року. 

Електронна адреса для надсилання матеріалів: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.   

Модератори круглого столу: Віктор Громовий, Олександр Жосан

КРУГЛИЙ СТІЛ «Система охорони життєдіяльності у закладі освіти: від імітаційно-паперової роботи до ефективного діяльнісно-компетентнісного підходу?»
КРУГЛИЙ СТІЛ «Система охорони життєдіяльності у закладі освіти: від імітаційно-паперової роботи до ефективного діяльнісно-компетентнісного підходу?»

Портал «Освітня політика» продовжує проведення серії віртуальних «круглих столів», під час яких обговорюються актуальні проблеми функціонування освітньої галузі.

Сьогодні, на виконання вимог нового Закону України «Про освіту», задекларовано впровадження компетентнісного підходу в освітній сфері.

Як відомо, компетентність – це НАБУТА ЗДАТНІСТЬ реалізовувати в практичній діяльності певні компетенції (знання, вміння, цінності тощо).

Чи забезпечує чинна «система охорони праці та безпеки життєдіяльності» закладу освіти реалізацію такого підходу?

На думку експертів та практиків, у цій сфері все ще зберігаються традиційні форми імітаційно-паперової роботи, на кшталт ведення величезної маси документації, організації удаваної роботи добровільної пожежної дружини чи розрахованих на зовнішній ефект конкурсів та КВК (наприклад, «Сам собі рятувальник», «Юні інспектори дорожнього руху»), виставок дитячих робіт, виступів агітбригад, оформлення тематичних стендів «Безпека у повсякденному житті», конкурсів плакатів та стіннівок, написання творів тощо.

«Системою» охорони праці в закладі освіти інспектори управлінь і відділів освіти вважають НАБІР ДОКУМЕНТІВ, певним чином розроблених, в установленому порядку затверджених та обов’язково складених в окрему папку. У цій паперовій «системі» має бути кількасот різноманітних документів (наказів, розпоряджень, інструкцій, планів тощо).

Абсурдність ситуації уже набуває анекдотичних ознак, наприклад, лише щодо безпеки під час роботи з голкою та ножицями можна нарахувати до 20 інструкцій, у яких написано приблизно одне й те ж саме, але різними словами.

Інструкції з техніки безпеки в спортзалі та на спортмайданчику фактично зводяться до того, що не можна бігати та стрибати без дозволу вчителя, а сам учитель несе повну відповідальність за життя і здоров’я учнів, навіть у тих випадках, коли вони відверто порушують інструкції або випадково отримують травми. Всупереч здоровому глузду, у цій сфері існує презумпція винуватості керівників шкіл та вчителів та каральний підхід до оцінки їх роботи.

Неодмінною рисою цієї «системи» є проведення так званих інструктажів працівників і учнів, які в кращому разі зводяться до читання інструкцій (а інколи – і без цього, оскільки на це постійно бракує часу) та формального підпису в численних журналах інструктажу.

Інструкцієманія базується на гіпотезі про абсолютно недолугість учнів (неповноцінних людей), над якими слід установити гіперопіку з жорстким контролем за кожним їх кроком, замість того, щоб чітко окреслити межі їх особистої відповідальності та сприяти набуттю ними вмінь і навичок безпечної поведінки.

Чи забезпечує підпис під інструктажем необхідний рівень готовності учасника освітнього процесу до певних дій у певній ситуації?

У закладах освіти в Україні практично не використовується загальноприйнятий і поширений у світі термін «звичайні життєві ризики» (Common Everyday Risks). Йдеться про те, що якими б не були заходи безпеки, наприклад, під час проведення уроків трудового навчання, фізкультури, спортивних змагань тощо, існує звичайний життєвий ризик отримати травму. У вітчизняній практиці при розслідуванні таких випадків обов’язково знаходиться «винний». Як правило, це – вчитель, навіть у випадку, коли він виконав усі правила, передбачені інструкціями. Такий підхід лише стимулює бажання приховати сам факт травмування та заохочує практику «вибіркового покарання» керівників, які «не забезпечили» унеможливлення таких випадків. Це також негативно позначається і на учнях, яких не навчають оцінювати рівень ризику, ймовірність виникнення ризикової події, управлінню ризиками, адекватній поведінці у ризикованій ситуації тощо.

Засновники закладів освіти, міські, районні ради та керівні органи об’єднаних територіальних громад, здійснюючи безвідповідальне адміністрування, не несуть відповідальності за створення реальних можливостей підпорядкованим закладам забезпечити виконання вимог законодавства у сфері охорони праці, життя і здоров’я учасників освітнього процесу.

Як свідчить світова практика, охорону життя і здоров’я учасників навчально-виховного процесу не слід розглядати як окремий самодостатній напрямок роботи. Шкільну безпеку інтегрують як невіддільну органічну складову чинних національних чи місцевих планів (стратегій) розвитку освіти. Тож, має утвердитись системне бачення безпеки життєдіяльності в загальному контексті роботи школи та розвитку шкільної освіти.

Замість імітаційно-паперової моделі організації роботи з безпеки життєдіяльності має з’явитись нова ефективна діяльнісно-компетентнісна модель.

Якими ж мають бути шляхи перетворення системи охорони праці та безпеки життєдіяльності у справжню, дієву, компетентнісноорієнтовану систему роботи колективу закладу освіти?

Пропонуємо організувати обговорення цього питання за напрямами: 

1.Які закордонні «практики, які працюють» у сфері охорони праці, життя і здоров’я учасників освітнього процесу нам слід взяти на озброєння? 

2.Яка мінімально достатня документація з охорони праці та техніки безпеки потрібна в закладі освіти, а яка є явно надлишковою? 

3.Як у змісті роботи з охорони праці та безпеки життєдіяльності в закладі освіти передбачити впровадження поняття «звичайний життєвий ризик»? 

4.Якими мають бути рівень та форми відповідальності за створення належних умов з охорони праці та безпеки життєдіяльності, набуття необхідних компетентностей:

- засновника закладу,

- адміністрації та педагогічних працівників закладу;

- учнів та їх батьків? 

Круглий стіл проводиться в дистанційній формі.

Скайп-обговорення відбудеться 14 лютого 2018 року. Початок о 15 год.

Адреса в Skype: gromovy7

У текстовій формі матеріали обговорюватимуться на нашому порталі: http://education-ua.org/ua/ogoloshennya та на сайті Facebook: https://www.facebook.com/hromovyy.viktor?fref=ts  https://www.facebook.com/profile.php?id=100001759611880.

Приймаються статті, замітки, експертні висновки, коментарі та інші аналітичні матеріали    (в електронному вигляді) до 25 лютого 2018 року. 

Електронна адреса для надсилання матеріалів: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.   

Модератори круглого столу: Віктор Громовий, Олександр Жосан

08.02.2018
"Освітня політика"
*
Поділитися

Додати комментар

Через сайт
Через Вконтакті
Через Фейсбук

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Наверх
Точка зору Аналітика Блоги Форум
Kenmore White 17" Microwave Kenmore 17" Microwave
Rated 4.5/5 based on 1267 customer reviews