Укр Рус

Дата: 21.10.2018

  • DSC02884.jpg
  • DSC02904.jpg
  • DSC02925.JPG
  • DSC02931.JPG
  • DSC036541.jpg
  • DSC03725 1.jpg
  • e-dis_2012_imag56.jpg
  • Unti.jpg

Підписка на новини

Точка зору

ЯК НЕ ВБИТИ ПАСІОНАРІЯ?

Автор: Катерина
Опубліковано 15.10.2018

Трохи теорії про пасіонаріїв

Причиною багатьох негараздів розвитку сучасної дитини психологи й педагоги називають пасивність, небажання брати на себе роль організатора, лідера. Дефіцит активності, спілкування деформує процес соціалізації особистості вже в дошкільному віці. Така дитина уникає контактів, у неї проявляється схильність до самотності. Найбільш відчутно пасивність особистості виявляє себе у старшому дошкільному віці через низький рівень взаємопов’язаності емоційних і вербальних реакцій. Будь-яка активність, неважливо, в якій дитячій діяльності, викликає у таких дошкільників тривогу, оскільки  доведеться проявляти себе, бути поміченим,  отже, якщо є можливість, дитина цього уникає. Пасивність дошкільників згодом трансформується в сором’язливість, боязкість, замкнутість, відчуженість, які виникають спочатку як емоційна реакція, або як психологічний захист, потім стають стереотипною стратегією поведінки.

Родзинки німецьких дитсадочків та початкових шкіл

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 07.10.2018

Надивитися кращих «практик, які працюють» дав змогу проект  "Відображення: цінності німецької та української освіти у взаємному порівнянні", який організували ГО «Vita e.V» (м. Дортмунд), "Асоціація Керівників Шкіл м. Львова", ВБО «Громадська соціальна Рада», товариство Європа без кордонів (Дортмунд) та «Асоціація медіапсихологів та медіапедагогів України». https://www.facebook.com/Europa.Grenzenlos/posts/2097854793830405 

Ідея студентоцентризму та місія університету

Автор: Юрій Федорченко
Опубліковано 22.09.2018

Сьогодні ідея студентоцентризму проголошується як одне з головних гасел реформи вищої освіти. Багатьом видається, що ця ідея є чимось абсолютно новим, породженим викликами, що постали перед європейською системою вищої освіти. Насправді ж, ідея студентоцентризму у вищій освіті обговорювалася майже протягом всього ХХ століття, особливо активно її почали обговорювати після завершення Першої світової війни. Мабуть, найбільш повно ідею студентоцентризму 88 років тому назад сформулював іспанський філософ Хосе Ортега-і-Гассет, який наполягав на тому, що «при організації вищої освіти, при проектуванні університету потрібно виходити з позиції студента, а не знання чи викладача… університет повинен бути інституціональною проекцією студента».

Ще раз і знову про програми з історії і не тільки…

Автор: Ірина Костюк
Опубліковано 18.09.2018

Реформа освіти розпочалася. Дуже не хотілося б, аби задекларовані цілі реформи, прописані ключові та предметні компетентності зникли з навчальних планів та програм через можливу зміну прізвищ людей, що приймають рішення. Однак запобіжником щодо таких побоювань стало б чітке дотримання процедур змін, про які говорилося ще у 2014 році[1], однак, на жаль, без наслідків.

Про деякі особливості національної освітньої політики

Автор: Володимир Бєлий
Опубліковано 11.09.2018

Так вийшло, що автору за свою більш ніж сорокарічну професійну педагогічну діяльність випало власним спинним мозком пізнати особливості освітньої політики:

- авторитарної радянсько-імперської заідеологізованої системи;

- реально демократичних закордонних систем сталого освітнього розвитку;

- перехідної системи на зорі незалежності;

- розбалансованої системи компромісів між старим і новим теперішнього часу.

Дозволю собі нагадати деякі очевидно назрілі  напрямки/лінії змін в актуальній освітній політиці, які у нас ігноруються десь методом замовчування, а десь відтермінуванням під приводом «браку коштів».

Ніщо так не ускладнить український правопис, як його спрощення

Автор: Тарас Ткачук
Опубліковано 05.09.2018

Хто дуже хоче змінити український правопис?

1. Лінгвісти, які прагнуть реанімувати (хоча б частково) «репресований» правопис 1928 року, котрий нібито відображав норми справжньої української мови, серед яких, наприклад, форми на зразок радости, ночи, любови, міт, етер, авдиторія индик, проект тощо.

Система забезпечення якості освіти в новому освітньому законодавстві

Автор: Володимир Бахрушин
Опубліковано 30.08.2018

Забезпечення якості української освіти – це одне з основних завдань її реформування. Але саме поняття якості освіти є багатозначним і має різні значення в різних контекстах. Це зумовлює складність створення нормативної бази, що стосується забезпечення якості. Деякі підходи до розв'язання цієї проблеми я розглядав раніше на Порталі «Освітня політика», зокрема у статті [1].

ЛІКНЕП, або РОЛЬ ПРИНЦИПІВ У КОНСТРУЮВАННІ ЗМІСТУ ШКІЛЬНОЇ ІСТОРІЇ Чому виникла потреба повернутися до "нудної" теорії?

Автор: Віктор Мисан
Опубліковано 28.08.2018

Можливо я помиляюся, але … Складається враження, що ті, хто в останні роки (2010 - 2017) активно долучався до реформування шкільної історичної освіти, не лише не усвідомлювали відповідальності за справу, яку обрали добровільно, але й не знали як і що змінювати у цій царині. На основі чого зроблені такі висновки? По-перше, всі навчальні програми фактично залишилися старими. Вони не зазнали суттєвих змін. По-друге, обсяги матеріалу, не зважаючи на проведені маніпуляції (щось скоротили, додали, об’єднали), не дозволяють повноцінно реалізовувати компетентісний підхід, оскільки змісту і надалі залишається багато, а навчального часу на його опрацювання - мало. Подібне спонукає до упровадження "галопної" організації освітнього процесу. Фактично ми історії не вивчаємо, не досліджуємо, а "скачемо" минувшиною, втрачаючи її суть і основне – не використовуємо досвід поколінь, не розуміємо як і чому відбувалися події, критично не осмислюємо їх, не аналізуємо і відповідно – не змінюємо свій поступ на краще, враховуючи помилки тих, хто відійшов у небуття. По-третє, спроба запровадити практичну складову (практичні заняття) у редакціях програм 2012 та 2017 рр. виглядає намаганням щось змінити, але не докорінно. Загалом ці заняття дещо стишують вищезгаданий "галоп" і переконують у іншому - історію можна і потрібно вивчати по-новому, досліджуючи її. Ми не можемо дозволити собі досліджувати минуле, оскільки не лише бракує часу, але і відповідного структурування змісту, підбору інструментарію, технологій тощо. По-четверте, розрекламована інтеграція шкільних курсів історії для 10-11 класів більше схожа на "латаний кожух". Проблемно-тематичний принцип у "інтегрованому" курсі так "законспірований", що ніяке збільшувальне скло не спроможне його виявити. Чи зможе новий-старий зміст спонукати до іншої організації навчальної діяльності? Саме "інше" варто сприймати як нове, те, якого ще не було, яким не оволоділи, але до якого всі прагнуть, оскільки за ним нова якість. Власне саме таким повинен бути сенс реформування - досягти нової якості.

Щодо концепції шкільної історичної освіти: погляд з позиції вчителя.

Автор: Ірина Васильків
Опубліковано 23.08.2018

Щойно проаналізувала матеріали про вивчення історії на пострадянському просторі. З усієї інформації сформувались кілька тез.

Аналітика

Нормативно-правова база з інклюзивного навчання

Автор: "Освітня політика"
Опубліковано 21.10.2018

За цим посиланням розміщено 66 документів, методичних рекомендацій, розробок уроків тощо на допомогу педагогам та організаторам інклюзивної освіти. Портал «Освітня політика» рекомендує їх для аналізу та практичного використання.

http://poroshenko.com/projects/inklyuzivna-osvita

Як розпочали роботу Освітні центри «Крим – Україна» (аналіз інформаційного забезпечення)

Автор: Олег Охредько
Опубліковано 21.10.2018

4 червня 2018 року юридично розпочалася вступна кампанія для абітурієнтів та абітурієнток з тимчасово окупованого Криму. Відповідно до Порядку прийому для здобуття вищої та професійно-технічної освіти осіб, які проживають на тимчасово окупованій території України (Наказ МОН №238 від 07.03.2018 р.) Освітні центри «Крим – Україна» розпочинають свою роботу з 4 червня. У 35 вищих навчальних закладах (плюс дві філії) представники прийомних комісій чекають дітей з анексованого Криму.

Не «Еврика!»

Автор: Віталій Дрібниця
Опубліковано 21.10.2018

Експертний аналіз підручника Т. Ладиченко для 10 класу закладів загальної середньої освіти «Всесвітня історія (рівень стандарту)»

Аналіз інформаційної доступності сайтів Освітніх центрів «Крим – Україна» уповноважених вищих навчальних закладів

Автор: "Освітня політика"
Опубліковано 21.10.2018

З оприлюднення змін до Порядку прийому для здобуття вищої та професійно-технічної освіти осіб, які проживають на тимчасово окупованій території України (Наказ МОН №238 від 07.03.2018 р.) офіційно розпочалась вступна кампанія 2018 р. для абітурієнтів та абітурієнток з тимчасово окупованого Криму. Серед можливостей отримання інформації для дітей з анексованого Криму є сторінки Освітніх центрів «Крим – Україна» на сайтах вищих навчальних закладів.

Педагогічний менеджмент

Автор: Вадим Лунячек
Опубліковано 21.10.2018

Педагогічний менеджмент : навчальний посібник / В. Е. Лунячек. − 2-е вид., випр. – Х. : Вид-во ХарРІ НАДУ «Магістр», 2015. −512 с.

У навчальному посібнику висвітлено основи педагогічного менеджменту. Особливу увагу приділено питанням, які недостатньо відображені в існуючих підручниках і посібниках за запропонованою тематикою. Акцент зроблено на особливостях реалізації традиційних управлінських функцій на сучасному етапі як однієї з умов забезпечення якості освіти. Значна увага приділена зарубіжному досвіду управління освітою тощо.

Видання розраховане на аспірантів, студентів і слухачів вищих навчальних закладів, педагогічних працівників, керівників; усіх, хто цікавиться проблемами управління освітою на сучасному етапі.

Директор школи - нові виклики та можливості

Автор: "Освітня політика"
Опубліковано 21.10.2018

Модернового посібника з освітнього менеджменту для керівників шкіл, який об'єднав би міжнародний колектив авторів, у нас не випускали з 2003 року. Тоді таку книжку ми підготували в рамках українсько-нідерландського проекту з освітнього менеджменту (Ukrainian-Dutch Educational Management program – UDEM 2001-2003 роках), яким опікувався як науковий консультант викладач Школи освітнього менеджменту при Амстердамського університету (NSO) професор Пітер Карстаньє.

Нова школа у нових громадах

Автор: Шведсько-український проект "Підтримка децентралізації в Україні"
Опубліковано 21.10.2018

SALAR / SKL International / Support to Decentralization in Ukraine Project пропонує вашій увазі посібник з ефективного управління освітою в ОТГ.

Логотип Нової української школи

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 21.10.2018

Це логотип реформи НУШ? Тоді вона приречена! Де радість? Де рух? Де завзяття? Негайно змінювати! Негайно!

                                              Леонид Шаян

Обговорення

Проект Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти.

Автор: Міністерство освіти і науки України
Опубліковано 21.10.2018

"Не вмер Данило - болячка задавила" чи справді концептуально новий підхід до проведення комплексної зовнішньої перевірки, який буде замість традиційної атестації закладів загальної середньої освіти. Міністерство освіти і науки України пропонує до громадського обговорення проект Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти.

Інституційний аудит – концептуально новий підхід. На відміну від атестації закладів, що мала наглядово-контрольні функції, інституційний аудит впроваджується як інструмент підтримки закладів загальної середньої освіти. Проект визначає механізм проведення комплексної зовнішньої перевірки, зокрема освітніх та управлінських процесів, а також внутрішньої системи забезпечення якості освіти, що забезпечують ефективність та сталий розвиток закладу. Оцінювання освітніх і управлінських процесів закладу освіти буде здійснюватися за наступними напрямками: - освітнє середовище закладу освіти; - система оцінювання здобувачів освіти закладу освіти; - педагогічна діяльність педагогічних працівників закладу освіти; - управлінські процеси закладу освіти. Зауваження та пропозиції до проекту наказу приймаються до 10 жовтня 2018 року на електрону пошту: storchak@mon.gov.ua (Сторчак Ніна Анатоліївна).

Круглий стіл (у форматі Debate Chambers*) Методична служба у цифрову епоху: закрити не можна реформувати. Де поставити кому?

Автор: "Освітня політика"
Опубліковано 21.10.2018

*Дебати між освітянами, які дотримуються протилежних поглядів на актуальні педагогічні проблеми.

АНАЛІТИЧНИЙ ЗВІТ ПРО ВІРТУАЛЬНИЙ КРУГЛИЙ СТІЛ «ЮВІЛЕЙ ВАСИЛЯ СУХОМЛИНСЬКОГО: ЧИ ВАРТО ОЧІКУВАТИ ТРІУМФАЛЬНОЇ ХОДИ ІДЕЙ ПЕДАГОГА-ГУМАНІСТА В СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ШКОЛІ?»

Автор: "Освітня політика"
Опубліковано 21.10.2018

28 вересня 100-річчя від дня народження Василя Сухомлинського. З нагоди цієї дати оприлюднено «плани заходів» у переліку яких є і педагогічні марафони, і конференції, і педагогічні читання, і декади методичних заходів, і лінійки пам'яті…

АНАЛІТИЧНИЙ ЗВІТ ПРО ВІРТУАЛЬНИЙ КРУГЛИЙ СТІЛ «НОВИЙ ОСВІТНІЙ ПРОСТІР ДЛЯ НУШ: ЯК НЕ ДОПУСТИТИ ПРОФАНАЦІЇ ІДЕЇ?»

Автор: "Освітня політика"
Опубліковано 21.10.2018

Про особливий освітній простір для Нової української школи активно заговорили у червні минулого року, коли Міністерство освіти і науки опублікувало документ, у якому розкривалися концептуальні засади розбудови цього простору:  “Новий освітній простір: символи змін : рекомендації”.

АНАЛІТИЧНИЙ ЗВІТ ПРО ВІРТУАЛЬНИЙ КРУГЛИЙ СТІЛ «Якою має бути фахова передвища освіта у новій системі освіти України?»

Автор: "Освітня політика"
Опубліковано 21.10.2018

Портал «Освітня політика» продовжує проведення серії віртуальних «круглих столів», під час яких обговорюються актуальні проблеми функціонування освітньої галузі.

Загальна громадянська та історична освіта: навчальний поступ учня

Опубліковано 21.10.2018
Автор: Колектив авторів

Реформа змісту загальної освіти в контексті творення Нової української школи полягає у відмові від знаннєвої парадигми на користь компетентнісної. Отож, йдеться про формування ключових і предметних компетентностей: оволодіння базовими знаннями та на їх основі низкою загальних та спеціальних умінь і потрібних для цілісної людини ставлень – стійких позитивних чи негативних оцінок особою об’єктів матеріального й духовного світу.

АНАЛІТИЧНИЙ ЗВІТ ПРО ВІРТУАЛЬНИЙ КРУГЛИЙ СТІЛ «Чи є місце відродженим та новоствореним у 90-ті роки гімназіям і ліцеям у новій структурі загальної середньої освіти України?»

Автор: "Освітня політика"
Опубліковано 21.10.2018

На порядок денний круглого столу було винесено вкрай актуальне питання про нову структуру загальної середньої освіти та про долю відроджених і новостворених у середині 90-х років минулого століття гімназій та інших «закладів освіти нового типу».

АНАЛІТИЧНИЙ ЗВІТ ПРО КРУГЛИЙ СТІЛ «Дорожня карта реформування вищої освіти»

Автор: "Освітня політика"
Опубліковано 21.10.2018

Портал «Освітня політика» спільно Коаліцією громадських організацій “Реанімаційний пакет реформ” 27 квітня 2018 року провів круглий стіл з обговорення «Дорожньої карти реформування вищої освіти», яка була створена в рамках реалізації проекту  “Сприяння реформам у вищій освіті України з погляду розвитку академічної доброчесності”. 

ПРОЕКТ КОНЦЕПТУАЛЬНИХ ЗАСАД РЕФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ «СУЧАСНА ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА»

Автор: Міністерство освіти і науки України
Опубліковано 21.10.2018

Міністерство освіти і науки України пропонує для обговорення оновлену версію концептуальних засад  реформування та розвитку  професійної освіти України «Сучасна професійна освіта».

 

Цифри і факти

Концепція розвитку громадянської освіти в Україні

Автор: Кабінет Міністрів України
Опубліковано 21.10.2018

3 жовтня 2018 р. розпорядженням Кабінету Міністрів України № 710-р схвалено Концепцію розвитку громадянської освіти в Україні.

Право на образование подразумевает право на квалифицированного учителя.

Автор: UNESCO
Опубліковано 21.10.2018

Совместное послание Генерального директора ЮНЕСКО г-жи Одрэ Азуле, Генерального директора Международной организации труда г-на Гая Райдера, Исполнительного директора ЮНИСЕФ г-жи Генриетты Фор, Администратора ПРООН г-на Ахима Штайнера и Генерального секретаря Интернационала образования г-на Дэвида Эдвардса по случаю Всемирного дня учителя. 5 октября 2018 года

Професійний стандарт «Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти»

Автор: Міністерство освіти і науки України
Опубліковано 21.10.2018

Цей стандарт, розробило Міністерство освіти і науки України, а затвердило Міністерство соціальної політики України.

Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 26.06.2017

Автор: МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
Опубліковано 21.10.2018

Про визнання такими, що втратили чинність, Державні санітарні правила та норми «Влаштування і обладнання кабінетів комп'ютерної техніки в навчальних закладах та режим праці учнів на персональних комп'ютерах» ДСанПіН 5.5.6.009-98 

Відповідь щодо проекту Закону України "Про освіту".

Автор: Міністерство освіти і науки України
Опубліковано 21.10.2018

Відповідь МОН на лист Міністерства фінансів від 29.062017 № 07010-04-2/17190 щодо вартості впровадження проекту Закону України "Про освіту" (реєстр. № 3491-д від 04.04.2016), рекомендованого Комітетом ВРУ з питань науки і освіти до прийняття парламентом в другому читанні.

Щодо проекту Закону України "Про освіту"

Опубліковано 21.10.2018
Автор: Міністерство фінансів України

Офіційний звіт про проведення в 2016 році зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти

Автор: УКРАЇНСЬКИЙ ЦЕНТР ОЦІНЮВАННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ
Опубліковано 21.10.2018

 Зовнішнє незалежне оцінювання в 2016 році, як проект загальнодержавного значення, відбулося десятий рік поспіль. За цей період система зовнішнього незалежного оцінювання інституціоналізувалася, стала невід’ємною складовою галузі освіти України. Український і регіональні центри оцінювання якості освіти, використовуючи напрацювання вітчизняних фахівців, здобутки розвинутих країн у сфері освітніх вимірювань, апробували та впровадили в практику сучасні технологічні моделі проведення зовнішнього незалежного оцінювання навчальних досягнень випускників загальноосвітніх навчальних закладів України та моніторингу якості освіти.

КОНЦЕПЦІЯ реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти “Нова українська школа” на період до 2029 року

Автор: Кабінет Міністрів України
Опубліковано 21.10.2018

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

РОЗПОРЯДЖЕННЯ 

№ 988-р від 14 грудня 2016 року

Блоги

Дошкільна освіта Німеччини для щастя кожної дитини

Автор: Анна Тристан
Опубліковано 16.10.2018

Зустріти в дитсадку дівчинку зі справжньою пилкою в руках або хлопчаків, які лазять по деревах? Дозволити дітям самостійно обирати діяльність на день? Скуштувати пиріг, спечений 5-річними дітьми? Думаєте це страшний сон чи фантазії навіженого? Ні, це реалії та будні вихованців німецьких дитсадків.

Преобразование образования

Автор: Сергій Твардовський
Опубліковано 11.10.2018

Образование, здравоохранение и культура являются базовыми компонентами гуманитарной политики  Украины, как и любого другого  государства. При этом образование является базовым из базовых, поскольку от стратегии развития образования сегодня зависит уровень здравоохранения, культуры и многих др. сфер нашей жизни через 10-20 лет. 

ЯК ЧИНОВНИКИ ВІД ОСВІТИ ЗНИЩИЛИ ГРОМАДСЬКИЙ ПРОЕКТ З ПІДГОТОВКИ ІНКЛЮЗІЇ (ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОН М. КИЄВА)

Автор: Тетяна
Опубліковано 03.10.2018

Інклюзивна освіта для нашої країни – цевиклик, подужати який можна тільки за умови продуманої, послідовної, цілеспрямованої командної роботи. Починаючи з нового тисячоліття в Україні почали з’являтися (і продовжують виникати) подвижники, які беруть на себе відповідальність за впровадження інклюзії, далеко не завжди зустрічаючи розуміння, підтримку та ентузіазм з боку освітян: і фахівців, і адміністрації на різних рівнях.

Новий освітній простір: спапуасити не означає зробити інноваційний прорив до нової якості освіти…

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 08.09.2018

В англомовній літературі є термін «Incidental Teaching»(Випадкове навчання). Це працює у випадку, якщо педагог організовує навчальне середовище, спрямоване на досягнення заздалегідь запланованих цілей навчання, але з урахуванням індивідуальних вподобань учня та ефекту співнавчання.

Освіта з паралельної реальності

Автор: Олег Охредько
Опубліковано 31.08.2018

У країні вже не перший рік йде війна. Тисячі квадратних кілометрів опинилися під чоботом окупантів. Сотні тисяч чоловіків та жінок, старих та малих стали біженцями. Щодня гинуть цивільні та військові. Вдень та вночі продовжуються обстріли. На окупованих територіях відбуваються репресії. Це не розповіді з минулого, це сьогодення України.

Індоктринація: Back in the USSR в школах Донбасу.

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 28.08.2018

А хто-небудь звертає увагу на те що роблять із нашими дітьми в школах на окупованих територіях Донбасу? Подивіться на ці фото і почитайте на сайті

https://drive.google.com/file/d/0B2Ws9YwIt2eBSjBYYkpTckFuY2M/view

«Я-образ» сучасного педагога – реальність чи міф?

Автор: Олена Єфименко
Опубліковано 25.08.2018

Нещодавно побачив світ документ «Професійний стандарт на професію «Вчитель початкової школи»». В ньому докладно розписані трудові функції вчителя початкових класів.

Між повагою та покорою або життя в тренді НУШ

Автор: Олена Єфименко
Опубліковано 13.08.2018

«Повага, пошана — абстрактна соціальна категорія, що відбиває оцінку почуття гідності, вищості, більшої ідеальності того, на кого направлена дана оцінка. Вона базується на визнанні високих якостей кого-небудь, чи чого-небудь, відносно яких проводиться ця соціальна оцінка».
«Поко́ра — соціальна категорія, котра є матеріальною реалізацією узагальненішої соціальної категорії поваги, котра проявляє себе в соціальній чи етологічній поведінці суб'єкта, що когось або щось поважає. Соціальний абстрактний термін покора не слід плутати з теологічним (релігійним) терміном смирення. Їхні значення (семантичні ніші) перекриваються лише частково)»
.

                                               (З Вікіпедії)

Що робити с зонуванням, або "think out of the zone"

Автор: Алевтина Седоченко
Опубліковано 27.07.2018

Нарешті зрозуміла, чому в мене не складалося з розумінням зонування. Багато того, що пропонується як "зона", не може бути "зоною", наприклад, зона навчально-пізнавальної діяльності (з партами/столами).

Як ефективно використовувати наявні ресурси та технології.

Автор: Алевтина Седоченко
Опубліковано 23.07.2018

Уже досить тривалий час спостерігається тенденція застосування технологій та обладнання, які використовуються в закладах освіти тільки частково, або можуть бути замінені більш ефективними та менш затратними засобами.

Реформування освіти: з чого почати? Давайте почнемо з цінностей.

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 29.06.2018

Зараз усюди в світі відбувається перехід від зовнішніх факторів стимулювання розвитку усіх ланок освіти до таких «внутрішніх факторів» як цінності та мотивація. Тому нам слід навчитись використовувати управління на основі спільних цінностей як ефективний інструмент, що дозволяє започаткувати значущі та, у перспективі, успішні перетворення.

"School of Creativity": ідея школи від підлітка

Автор: Наталія
Опубліковано 22.06.2018

Мені 14 років. Я хочу створити школу, яка буде класною, шикарною, чудовою...

Як я сходив на конкурс директорів: досвід включеного спостереження

Автор: Михайло Соловей
Опубліковано 17.05.2018

Я багато разів писав та говорив про непереборний консерватизм в освіті. Але не було слушної нагоди протестувати систему особисто, тож жевріла надія, що, можливо, я помиляюсь. Нарешті в мене з’явився спосіб, побачити реакцію на пропозиції робити зміни тих, хто має здійснювати реформування в освітній галузі.

800 € на тренінг там і дикий популізм тут.

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 04.05.2018

У проекті Закону України «Про повну загальну середню освіту», Розділ ІІІ ОСВІТНІЙ ПРОЦЕС, Стаття 10. Організація освітнього процесу є дуже «цікавий» п. 6: "Під час освітнього процесу у державних і комунальних закладах освіти не можуть проводитися будь-які платні заходи (екскурсії, майстер-класи, тренінги тощо) чи надаватися інші платні послуги".

Гімназієліцей: гібрид слона і носорога?!

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 16.04.2018

У континентальній Європі є, умовно кажучи, дві моделі організації шкільної освіти:

1. Німецька (гімназійна) модель.

2. Французька (ліцейна) модель.

 

СЬОГОДЕННЯ ВИЩОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ ТА ЗАХОДИ, ЩО НЕОБХІДНІ ДЛЯ ТРАНСФОРМАЦІЇ І СТАНОВЛЕННЯ НОВОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ СИСТЕМИ ВИЩОЇ ОСВІТИ (ПОГЛЯД СТУДЕНТА)

Автор: Максим Саган
Опубліковано 15.04.2018

Метою написання даної статті є усвідомлення необхідності доведення бачення та позиції представників студентського середовища представниками освітянського середовища, а також законодавчому та центральному виконавчому органу влади, який здійснює політику у сфері вищої освіти. Слід зауважити, що наразі не існує єдиної стратегії розвитку вищої освіти в Україні і бачення яким має бути український університет через 5-10 років. Додатковою мотивацією написання статті є той факт, що при здійсненні тих чи інших реформ у вищій освіті, не здійснюється моніторинг та врахування бачення і потреб студентського середовища, яке є безпосереднім отримувачем усіх впроваджених змін, а інколи і жертвою.

Свобода бути самим собою

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 13.04.2018

І ніхто не вимагає, щоб я був інженером.

Юрій Олеша

Палиці в колесо реформування освіти

Автор: Михайло Соловей
Опубліковано 04.04.2018

За моїми спостереження,  є 17 типів поведінки вчителів, що суперечать ідеології Нової української школи й стануть "палкою" в колесо реформування.

Шкідливі практики як норми вітчизняної системи освіти

Автор: Олена Єфименко
Опубліковано 18.03.2018

Будь-які порушення прав дитини можна назвати шкідливою практикою. Погляньмо на ситуацію в сфері освіти. 

Конкурс шкільних підручників під загрозою?

Автор: Юлія Валова
Опубліковано 16.03.2018

Нещодавно в Україні стартував конкурсний відбір шкільних підручників для 5 та 10 класів. Згідно інформації МОНУ, цього року на випуск 24 нових підручників для 5 класу та 184 підручників для 10 класу, а також пере випуск деяких підручників для 5 класу з Державного бюджету України було виділено 373,3 млн грн. У 2018 році МОН запланувало оновлення підручників для 5 класу лише з двох предметів - історії та інформатики. Решта книжок, що були вже видані 5 років тому, з деякими доповненнями друкуватимуться поза конкурсом.

Виховна робота: чи відбудеться реальна «декомунізація в школі»?

Автор: Михайло Соловей
Опубліковано 14.03.2018

Не знаю, як із пам’ятниками та вулицями та їх назви, але у переважній більшості шкіл декомунізація й не розпочиналася. Бо методологічні засади й технологія організації того, що називається «виховний процес», будується, як і в епоху розвинутого соціалізму, на тих же комуністичних засадах. Лише додали трішки шароварщини та національного колориту, змінивши зміст.

На підтримку МОН: щодо порядку прийому учнів до ЗОШ

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 09.03.2018

Я обома руками за те, щоб кожна дитина ходила до початкової школи, яка була б максимально наближеною до її місця проживання. Але... Спочатку мережу таких продвинутих початкових шкіл треба створити!

Чи може безправний вчитель виховати вільну особистість?

Опубліковано 14.02.2018
Автор: Галина

Реформування сучасної української освіти відбувається в такий спосіб, наче комусь там зверху потрібно показати, що ми щось робимо (реформуємо). І це «показати » вдається, оскільки щоденно ми стільки чуємо про наші перемоги в процесі реформи, що починаємо думати, що десь там (куди ми своїм зором не здатні досягнути) реформи й справді відбуваються. Адже так було завжди: нам казали, що реформи відбуваються, а ми (маленькі педагоги) думали, що нам їх тому не видно, що ми такі маленькі. Так і виховали «суспільство маленьких людей»: педагогів, лікарів, кулінарів, програмістів, шахтарів тощо. Кожен мусив усвідомити свою «малість», щоб справи верхніх керівників здавалися великими. (Недавно довелося слухати одного професора, який приїхав з-за кордону і вчив нас уму-розуму. Він говорив багато різних речей, але запам’яталося таке: «Що потрібно, щоб стати великим? Поставити на коліна інших». Десь так і є, на жаль).

ДО ГРОМАДСЬКОГО ОБГОВОРЕННЯ (Contra spem spero!)

Автор: Володимир Бєлий.
Опубліковано 12.02.2018

Якщо запрошення передбачає не лише обговорення як таке, а й гіпотетичну, але реальну можливість певного вдосконалення змісту документа, то маю наступну аргументовану  пропозицію до ось цієї частини  запропонованого проекту «Типового положення про конкурс на посаду керівника державного, комунального закладу загальної середньої освіти» :

 

 

Як здолати застаріле похмілля радянської епохи

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 11.02.2018

Бюрократія в системі освіти, - це не явище, яке можна побороти. Це середовище, в якому ми змушені працювати й навчатись.

Інша школа

Автор: Юрій Ковальчук
Опубліковано 10.02.2018

Ажіотаж навколо онлайнового курсу для вчителів початкової школи є дійсно історичним. Вперше мук в Україні став не просто масовим, а тотальним. Тепер можна більш предметно говорити про такі перспективи:

Не треба "перепідготовлювати" вчителів початкових класів

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 09.02.2018

Хто мені може пояснити різницю в термінах:

Про ненасильницьке спілкування або школа майбутнього очима дітей

Автор: Олена Єфименко
Опубліковано 05.02.2018

 «Коли вже наших учителів навчать спілкуватися з дітьми?!»

(Слова матері учня 6 класу)

ОХОРОНЯЮЧИ, ОХОРОНЯЙТЕ!

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 05.02.2018

- Чим мають займатись перевіряльники з охорони праці, які періодично ощасливлюють школи своїми візитами?

- Охороняти нашу працю!

Звісно, школа не є хімкомбінатом чи урановою шахтою, але тут теж потрібно створювати здорові умови праці(наприклад, шляхом використання антистресового менеджменту). У школі теж край необхідно адаптувати «трудові процеси»(наприклад, процес звітності) «до можливостей працівника з урахуванням його здоров'я та психологічного стану».

Граблі, як національна ідея

Автор: Віталій Дрібниця
Опубліковано 27.01.2018

Розпочав активне вивчення нової "Навчальної програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Історія України. Всесвітня історія. 10-11 класи", яка вступить у дію з 1 вересня 2018 р. у частині матеріалу для 10-го класу (наказ МОНУ №1407 від 23 жовтня 2017 р.). Допоки опрацював перші три розділи програми з всесвітньої історії для 10-го класу (1914-1945 рр.) з метою виправлення та доповнення авторського зошита для учнів та студентів: Розділі 1. "Передумови Першої світової війни. Війна та революції", Розділ 2. "Облаштування повоєнного світу", Розділ 3 "Провідні держави світу у міжвоєнний період"

За "безкласовову" школу!

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 24.01.2018

Чи варто відмовитись від фетишизації шкільного класу?!

МОЛОКО І ОСВІТА: ЩО СПІЛЬНОГО?

Автор: Володимир Бєлий.
Опубліковано 21.01.2018

ДІЙСНІСТЬ 

Сутність проблеми як з першим, так і з другим для нас, українців, одна -  низька якість «продукту» для широкого вжитку, бо не мова про окремі виключення з цього сумного для нації правила. 

Також є спільним, і базовий засіб для її успішного вирішення  – застосування методу м’якої, але  дієвої спонукальної сили. 

  

Як створити новітній освітній простір, що "самозаробляє"?

Автор: Алевтина Седоченко
Опубліковано 08.01.2018

Яким має бути сучасний освітній простір? Чи варто оновлювати та модернізовувати існуючи школи, як це робиться зараз у рамках проекту НОП, "Новий Освітній Простір"? https://www.facebook.com/nop.ukraine.school/

Що таке "новий освітній простір"?

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 04.01.2018

Ремонт шкільного фасаду, веселі кольори коридорів, утеплення стін, спорудження нормальних туалетів тощо... - це чудово, але це ще не "новий освітній простір".

ЛІКВІДОВУЄМО МАРАЗМИ* В ШКІЛЬНІЙ ОСВІТІ. МАРАЗМ № 25 Медалькоманія в освіті

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 19.12.2017

От як мені не рекомендували начальніки, а я так і не поїхав на гучно розрекламований І Національний конгрес освітян України й тепер сиджу без ордена "Освітянська слава". Див. типовий лист про цю подію тут http://collegesnau.com/images/stories/files/2017/10-12/03-17.pdf

За доброчесність у стосунках зі школою.

Автор: Альона Парфьонова, Олена Бондаренко, Роман Бондаренко
Опубліковано 14.12.2017

 Як підживлювати освітні реформи енергетикою активної батьківської спільноти. 

Про шкільну "Стіну плачу", " Fair Play" і шкільні предметні олімпіади

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 02.12.2017

Черговий раз читаю у ФБ ще один матеріал, який свідчить про те, що проведення шкільних предметних олімпіад є, як правило, абсолютно корумпованою "процедурою". 

Визначення якості надання освітніх послуг: виводимо формулу разом!

Автор: Володимир Глущук
Опубліковано 28.11.2017

Визначення якості надання освітніх послуг є одним із найважливіших моментів всього навчально-виховного процесу. В ідеалі саме якість роботи повинна бути визначальною для формування всієї професійної траєкторії вчителя. Тут і атестації, встановлення звань і категорій з відповідними фінансовими виплатами, кар’єрний ріст, суспільне визнання тощо.

Криза різноманітності

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 18.11.2017

Головне завдання сучасної освіти: здолати кризу різноманітності ("Diversity crisis") у наших школах і навчитись, замість вбивчої одноманітності й стандартизації, продукувати різноманітність!

Новий закон "Про освіту" за 10 хвилин

Автор: Юрій Зайцев
Опубліковано 27.09.2017

Таки відбулося. Новий закон «Про освіту» підписано. 

Дуальна освіта – ми розпочали. Перші висновки

Автор: Сергій Іщеряков
Опубліковано 14.09.2017

З вересня четверо першокурсників спеціальності “Комп’ютерні науки” Державного університету телекомунікацій паралельно із навчанням стажуються на реальних проектах в київських філіях компаній Ciklum та EPAM. У навчальний план, за яким вчиться четвірка, внесено необхідні корективи. Тобто вже запущено, щонайменше, один з експериментальних варіантів вітчизняної дуальної освіти, ініційований освітньою платформою SmartMe University, громадськими організаціями “Фундація розвитку інновацій”, “BrainBasket Foundation” та Асоціація «ІТ України». Розуміємо, що це ще не результат, а тільки перший крок до отримання результату. Але поділитись враженнями, емоціями, досвідом – варто вже зараз…

Вони – це ми, але у керівних кріслах

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 11.09.2017

«Сделайте нам красиво»!Ця фраза Володимира Маяковського спадала мені на думку, коли під час своїх майстер-класів з менеджменту інновацій я постійно стикався з цікавим феноменом перекладання відповідальності. Якщо я спілкувався з вчителями чи завучами, вони говорили: ми все це розуміємо і підтримуємо, але розкажіть це нашим директорам шкіл.

Про емоційний інтелект та методику навчання

Автор: Олена Єфименко
Опубліковано 11.09.2017

«Навіщо знати психологію, треба просто гарно знати методику навчання» (з коментарів).

ФУТБОЛ і ОСВІТА: чи є залежність?

Автор: Володимир Бєлий
Опубліковано 08.09.2017

РОЗПАЧ 

Дивлячись на футбольний матч у Рейк’явіку «Ісландія – Україна» через призму очікувань мільйонами українців виходу своєї збірної до фінальної стадії ЧМ-2018, який має відбутися у Росії, котра так прагне виставити Україну як меншовартісну, вже десь за хвилин двадцять не покидала думка: «Чи багато треба розуму, щоб побачити, що «володіння» м'ячем завдяки передачам в сторону та назад з тим, щоб зі статичної позиції дати передачу у боротьбу, коли свій гравець здебільшого розвернутий спиною до воріт суперника та ще з таким суперником, - це шлях до поразки?»

Школа це лише один із дороговказів, на кшталт, таблички на стовпі...

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 31.08.2017

Читаю: 

"Педагоги нашої школи-ліцею на першому засіданні педагогічної ради обговорили напрямки роботи зі створення освітнього середовища в умовах підготовки до початку реформи в українській освіті ("Нова українська початкова школа")"...

ДИРЕКТОРАТИ У МОН: МІСІЯ НЕЗДІЙСНЕННА?

Автор: Володимир Бєлий
Опубліковано 31.08.2017

З одного боку не має чогось такого, щоб не стало у свій час реальністю з будь-чого, що колись комусь з людства закортіло досягти. З іншого боку, наші якби державні плани осучаснення функцій державної служби, в освіті зокрема, через впровадження директоратів у структурі МОН лише з невеликою долею можуть сприйматися як реальні.

"Глибокі і міцні знання" чи вміння розучуватись і перенавчатись?!

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 28.08.2017

Ми тут ламаємо списи, обговорюючи вступ до ВНЗ на основі стандартизованого тестування, яке лише перевіряє засвоєння певного обсягу знань. А там, на дикому Заході,  констатують: майбутнє не в навчанні, майбутнє в тому, як швидко людина зможе розучуватися і переучуватися.

Абітуріє́нт — це той, хто збирається йти, а не той, хто приходить!

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 27.08.2017

Правильно вживайте слова, і ви звільните світ від половини непорозумінь.
(Інший варіант перекладу: Люди позбулися б від половини своїх неприємностей, якби змогли домовитися про значення слів)
 
                                                                    Рене Декарт

Неточність перекладу європейського стандарту збереже державну монополію в акредитації ВНЗ?

Автор: Євген Ніколаєв
Опубліковано 25.08.2017

Приводом до цього допису стала дискусія на ФБ, порушена моєю інтерпретацією пропозицій у статті пані Олени Панич, що пропонує нову модель акредитації навчальних програм ВНЗ.

Начальники і "дурні": чи є здорова альтернатива?

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 21.08.2017

Хочу пояснити «шо я імєю етім сказать», коли використовую слоган: за освіту без начальника! 

Начальники і "дурні": чи є здорова альтернатива?

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 21.08.2017

Хочу пояснити «шо я імєю етім сказать», коли використовую слоган: за освіту без начальника! 

Герб зі школою у полум'ї

Автор: Олена Єфименко
Опубліковано 16.08.2017

«А якщо я на своєму гербі намалюю школу, яка горить?» - нещодавно запитав мене незнайомий хлопчик під час заняття на відкритому психологічному майданчику. «Школа горить», бо дитина не хоче йти знову туди вчитися. Наболіло.

Як очистити освітянські "Авгієві стайні"

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 13.07.2017
Так, нам усім разом треба здійснити шостий подвиг Геракла.
Згадайте, цей найулюбленіший еллінський герой взявся за очищення Авгієвих стаєнь, які 30 років ніхто не чистив. Злопам'ятна Гера  підказала діяння не лише нездійсненне, а й принизливе навіть для звичайної людини. Та Геракл знайшов нестандартний варіант дії: він прорив канали від двох гірських річок Алфеї та Пенеї аж до огорожі занедбаних стаєнь.
Бурхливий потік вимив увесь гній ще до заходу сонця і перед розгубленим Авгієм стайні засяяли чистотою.
Утім, цей подвиг Гераклові не був зарахований, бо той працював не безкорисливо, а за винагороду(попередньо домовився з Авгієм, що в разі виконання цього завдання забере десяту частину його табунів). Проте й Авгій, дізнавшись, що Геракл діяв за завданням Еврисфея, не дав йому жодного коня. Тож, очищення Авгієвих стаєнь навіть в уявленні стародавніх греків було вкрай невдячною справою.

Прививка от патернализма – свободная школа

Автор: Сергій Чумаченко
Опубліковано 06.07.2017

“Наученный подчиняться или командовать вряд ли станет когда-то партнёром” 

  Тапио Лиматайнен, заместитель директора департамента образования г. Лидингьо, Швециявеция

Іноді знання бувають зайвими

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 24.06.2017

Японці за п'ять тижнів занурення у їх освітню реальність навчили мене, що іноді знання бувають зайвими!

Це руйнує наші педагогічні аксіоми(знання ніколи не бувають зайвими!), але це так.

НОВА ШКОЛА: ОЧІКУВАННЯ ... І РОЗЧАРУВАННЯ

Автор: Володимир Бєлий.
Опубліковано 22.06.2017

Ось і настав день визначеності щодо заявлених намірів і реальної правди життя сьогоднішнього дня. .

 

Оце попросила чоловіка розказати щось хороше про школу

Автор: Олександр Остапчук
Опубліковано 19.06.2017

Скільки критики, скільки пропозицій, скільки ідей написано на сторінках ФБ стосовно освіти!!! Читаєш і думаєш: та ж це дороговказ, потрібно лишень на практику перенести й стане краще і дітям, і батькам, і вчителям. Але – руху немає. Чому, чому ми чекаємо якоїсь вказівки зверху, чекаємо так званої, реформи? 

Ефект «неправильно застібнутого першого ґудзика»

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 18.06.2017

Абсолютна більшість людей бачать лише певний фрагмент освітньої реальності. Вони неначе розглядають мозаїку зблизька, а от відійти й глянути здалеку їм не вдається. Хоча тільки здалеку видно все.

Якою бути вищій педагогічній освіті?

Автор: Леонід Булава
Опубліковано 18.06.2017

Ця система закладів дісталася Україні у спадок від СРСР, і створена за інших соціально-економічних умов. 

УРА, НАС РОЗВАНТАЖИЛИ!

Автор: Віталій Дрібниця
Опубліковано 15.06.2017

Перше, що хочеться вигукнути, прочитавши нову програму з історії України, 7 клас:  "Автора!".

Якщо...

Автор: Володимир Бєлий.
Опубліковано 14.06.2017

Якщо ми стверджуємо, що ефективним ресурсом до розвитку творчої здатності нашої освітньої системи є чітке делегування повноважень на первинний рівень вчителя та учня, то формалізація цієї концепції вимагає, наприклад, відмовитись від фрагментарно-поточного контролю як конспектів уроків вчителів, так і їхньої поточної роботи на уроці, а щодо учнів – відмову від щоденного контролю їхньої домашньої роботи.

Законопроект про освіту: обговорення триває…

Автор: Олена Биковська
Опубліковано 11.06.2017

7.06.2017 р. у Комітеті Верховної Ради України з питань науки і освіти під головуванням першого заступника голови Комітету, Народного депутату України Alexander Spivakovsky відбулося засідання робочої групи із законопроекту про освіту щодо позашкільної освіти. 

КОМПЕТЕНТНІСНИЙ ПІДХІД, А-У-У-У-У !!!! ТИ ДЕ-Е-Е-Е?

Автор: Віктор Мисан
Опубліковано 10.06.2017

Зразу ж зауважу, що є прихильником компетентнісного підходу в освіті взагалі та навчанні історії України зокрема. І хоча його почали упроваджувати ще з 2008 р., особисто у мене складається враження, що самі розробники ідеї та сучасне найвище освітянське керівництво «зеленого поняття» не мають, що воно таке - отой компетентнісний підхід. Чому? От поясніть мені, якщо упродовж 10 років в освітній системі України упроваджувався компетентнісний підхід, то за цей час він мав би не просто укорінитися, а витіснити з освітянської ниви стару систему, зорієнтовану на заучування та запам’ятовування знань. Але ж «старушка» не просто «здравствує», вона зайняла «кругову оборону» і вперто не дає пробитися паросткам нового. Вже не говорю про шкільні підручники з історії, які «клепають» за державні гроші на старій основі і які непосильним тягарем задавлюють дитячі голови фактологічним матеріалом замість того, щоб вчити мислити і аналізувати. Спробую проаналізувати останні завдання ДПА-ЗНО з історії України, щоб переконатися наскільки вагомим є поступ сучасної історичної дидактики у цій царині.

РЕФОРМИ!!! РЕФОРМИ?

Автор: Володимир Бєлий.
Опубліковано 10.06.2017

Чому наші очікування змін на краще не підкріплюються масовим тиском громадян на державні служби до реального, а не лише декларативного реформування?

Про "дві великі різниці" між конкурсами Global Teacher Prize і Global Teacher Prize Ukraine

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 31.05.2017

До сьогоднішнього дня я був переконаний, що гучно розрекламований український Global Teacher Prize Ukraine є відбірковим етапом всесвітнього конкурсу Global Teacher Prize.

Коли це закінчиться!?

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 27.05.2017

Скільки ще років ми будемо читати заголовки на кшталт «Школам доручено підготуватись до канікул»?

 

Лінійки як колективне покарання

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 23.05.2017

Скоро в усіх школах України пролунає: ура, канікули! 

Дуальна освіта починається зі школи

Автор: Сергій Іщеряков
Опубліковано 19.05.2017

Як уже не раз було зауважено, кожен період історії проходить під певним інформаційним брендом, який стає дотичним до різних сфер людської діяльності. Що стосується освітніх тенденцій, то нинішній час – це бренди дуальної освіти, STEM-освіти, ІТ-освіти, нової української школи.
І наразі я хотів би зупинитися на питаннях дуальної та STEM-освіти. Саме це стало темою моє доповіді на нещодавній (Не)конференції EdCump в Харкові.

«Не компетентнісним підходом єдиним…»

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 05.05.2017

Насправді компетентістний підхід є феноменом західної освіти 70-х 80-х минулого століття. Наприклад, у США перехід до зорієнтованої на компетенції освіти (competence-based education — CBE) відбувся в 70-х роках минулого століття. Американський науковець Ноам Хомський (Massachusetts Institute of Technology) застосував поняття «компетенція» ще в 1965 році. 
Як і будь-яка педагогічна мода, компетентістний підхід прийшов до нас із величезним запізненням. 

ЯКБИ МОЯ БАБУСЯ ВСТАЛИ, АБО ЧИ ПОВИННІ ВЧИТЕЛІ ПИСАТИ ЗНО?

Автор: В'ячеслав Ярмак
Опубліковано 04.05.2017

Досить тривалий час продовжується обговорення - дискусія з приводу чи повинні вчителі складати ЗНО? Чи повинні вони вміти виконувати завдання ЗНО? 

Чому нізззя без вертикалі?!

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 28.04.2017

Щойно почув  фразу, яка описує ідеал управлінської культури освітянського керівника: я чхнув, а мені в усіх школах сказали «Будьте здорові».

Хмарній освіті – так! Примусовості шкільної освіти – ні!

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 24.04.2017

Коли як кажу, що нам найбільше не вистачає в освітній сфері свободи, я маю на увазі й необхідність ліквідації примусовості шкільної освіти. Бо корінь більшості шкільних проблем саме у легітимній примусовості обов'язкової загальної середньої освіти

"Освітні послуги" чи засіб «розумного, доброго, вічного»?!

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 23.04.2017

Для багатьох освітян неприйнятне поняття "освітні послуги". Ми звикли сприймати школу (університет) як "храм мудрості та світла". Тобто  у кожного з нас є певний елемент місіонерсько-релігійного ставлення до роботи вчителя

Думки з приводу публічних дискусій щодо «нової» української школи.

Автор: Володимир Уруський
Опубліковано 14.04.2017

Мене кожного дня муляє думка, що весь «пар» публічних дискусій щодо «нової» української школи черговий раз йде «в свисток».

Ефект пам'яті форми в освіті ("пам'ять металу")

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 13.04.2017

Існують металеві сплави, які при нагріванні, після попередньої деформації, демонструють явище повернення до початкової форми.

Школа №266 Київ vs CATS London

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 12.04.2017

Вибір CATS London 

Проблеми освіти є проблемами «маленьких українців», бо люди, у яких є гроші та влада, дуже легко їх вирішують в масштабах власної родини.

Потрібні люди з інсайтом

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 07.04.2017

Нашій освіті катастрофічно не вистачає сутнісних управлінців. Такий управлінець має перш за все керуватися сутнісною основою справи, прагнути з'ясувати сутнісні характеристики та взаємозв'язки, дбати про сутнісне наповнення будь-якої діяльності.
Він має відчувати сенс і глибинну сутність тих чи інших освітніх процесів, а не лише "професійно" виконувати заданий кимось "там наверху" алгоритм дії. Така людина ненавидить офіціоз, Сізіфову працю, гостро реагує на фальш і непрофесіоналізм, вміє деконструювати спрощену картину освітнього буття.

Відсутність творчості веде до примітивізму

Автор: Олександр Остапчук
Опубліковано 04.04.2017

Перечитую коментарі директорів і вчителів про стан справ в школах і впадаю у відчай. А ще як побачу, що пишуть ті ж директори, заступники, вчителі про шкільне життя, про свою діяльність, про заходи з національно-патріотичного виховання – розумію: ніяка реформа не допоможе нам з тим освітнім менталітетом, що у нас є.

ЛІКВІДОВУЄМО МАРАЗМИ* В ШКІЛЬНІЙ ОСВІТІ. МАРАЗМ № 24 Каргокульт в освіті

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 23.03.2017

Широко відомою є історія, яка відбулася після Другої світової війни на одному з островів Мікронезії. Під час війни там був американський аеродром, на який великі металеві птахи приносили різні вантажі(англ. cargo). Усілякими смаколиками американці ділились із тубільцями, але війна скінчилася, американці забралися звідти геть… 

Та через кілька років етнографічна експедиція знайшла аеродром у повному порядку: на злітній смузі стояли плетені з соломи літаки,  в хижі радиста сидів дикун з половинками кокосових  горіхів замість справжніх навушників, по плато марширували тубільці.  Дикуни вірили, що наслідуючи білих людей, вони матимуть "манну небесну".

 Вони закинули землеробство, голодували, але продовжували надягати кокоси на голову і вимовляти слова, які нагадували  позивні.

У них форма абсолютно замінила зміст, вони запозичили формальні речі, думаючи, що таким чином зможуть задобрити чарівних залізних птахів і ті знову прилетять з вантажем. 

Та смаколики з неба так і не впали…

УРЯД – ПРОФІЛЬНЕ ВІДОМСТВО – ЦІЛЬ

Автор: Володимир Бєлий.
Опубліковано 19.03.2017

Пропоную подивитись на останнє (рівень доцільності існування) як уряду, так і одного з його «робочих інструментів» (МОН) у теперішньому їхньому форматі та функціоналі на одному конкретному прикладі...

ОСВІТА І ЗНО: who is who?

Автор: Володимир Бєлий.
Опубліковано 19.03.2017

Консерватизм у формі махрового популізму виходить на  "стежку війни" та, у міру просування, набирає дедалі нових прибічників.

Володимир Горбулін

Чужа школа: треба глибоко копати!

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 18.03.2017

Дякуючи Центру інноваційної освіти, який організував освітній тур до Фінляндії, упродовж тижня уся фейсбучна громада мала можливість роздивлятись фотки та читати захоплені рефлексії про фінську школу.

Свята віра в те, що "систему не треба ламати"

Автор: Олена Панич
Опубліковано 10.03.2017

Вчора знову мала нерівний бій на робочій групі з законопроекту "Про освіту". На цей раз стосовно ЗНО. Не секрет, що мені хотілось би реформувати систему ЗНО. Але не тому, що вона погано працює. На сьогодні вона відлагоджена доволі добре (принаймні, залежно, з чим порівнювати). Реформа необхідна тому, що ЗНО є монополією. Державна монополія на доступ до освіти (в даному разі вищої). Я проти монополій. По суті це ідеологічна позиція, яку важко довести людям, які кажуть: для чого відмовлятися від монополії, якщо вона добре працює? Монополія є злом в стратегічній перспективі, яке важко побачити з точки зору сьогоденного прагматизму.

Предметний «шовінізм» чи розвиток дитини?

Автор: Ольга Просіна
Опубліковано 10.03.2017

Ми звикли мислити вузькопредметно – історик мислить, як історик, музикант, як музикант, літератор, як літератор тощо. Змінити вузькопредметну логіку дуже важко, але виходити за рамки свого предмету вимагає сучасний світ.

ПОЧИТАЕМ ВЫГОТСКОГО ВМЕСТЕ?

Автор: Сергей Курганов
Опубліковано 09.03.2017

Комментарии к Главе 7 "Мысль и слово".

Л.С.Выготский. Мышление и речь. Собр.соч., т.2, М.: Педагогика, 1979, 1982 - с.307-313.

Важко робити зміни, нічого не змінюючи

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 06.03.2017

Важко робити зміни, нічого не змінюючи, але ми будемо… якщо не відважимось самі собі поставити наступні запитання:

Про що «мовчить» Програма та інструктивно-методичні рекомендації вивчення іноземних мов

Автор: Ксеня Смірнова
Опубліковано 06.03.2017

На сторінці Фейсбук Україна Speaking за 17 грудня 2015 року є ось такий допис: «Дослідження TNS: Лише 18% українців володіють англійською на рівні вище середнього». Далі з’являється Указ Президента України № 641/2015 «Про оголошення 2016 року Роком англійської мови в Україні». Рік пройшов успішно, про це відзвітували 28 грудня 2016 року на святковому заході, який ініціювала та протягом всього року промотувала команда GoGlobal. Тут же TNS подає нові дані: у 2016 році інтерес українців до вивчення англійської мови значно збільшився, 61% населення міст України у віці 18-55 років наразі вивчає іноземну мову.

Ні, примітивізації!

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 05.03.2017

Чому я категорично проти відновлення ще дорадянської практики активного впливу церкви на школу в Україні, клерикалізації вітчизняної освіти?

Про війну, пісню і душу.

Автор: Юрій Бак
Опубліковано 04.03.2017

Близько п’яти років тому кілька освітянських чиновників різних рангів, ніби по команді, почали стверджувати, що такого розділу, як військово-патріотичне виховання у плані роботи школи чи класного керівника не повинно бути, що це анахронізм радянської доби, що ні омріяна Європа, ні «дружня» (для них) Росія, цього не вітає.

РЕФОРМА НАЧАЛЬНОЙ ШКОЛЫ В УКРАИНЕ.

Автор: Сергей Курганов
Опубліковано 01.03.2017

 Украинский язык: чтение и письмо. 

Способности и компетенции. Авторская письменная речь.Звуковой анализ. 

Як вчити їздити на велосипеді дітей, які вже самі навчились на ньому їздити?!

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 01.03.2017

На VI Міжнародній конференції „Освітні паралельні світи” Myroslava Tovkalo нагадала стару байку про різницю між «знанієвим» і компетентісним підходами до навчання.

Освітні паралельні світи існують

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 27.02.2017

Так, освітні паралельні світи існують!

Об'єктивне оцінювання

Автор: Володимир Бахрушин
Опубліковано 26.02.2017

Одним з основних видів порушень академічної доброчесності є необ’єктивне оцінювання. У широкому розумінні, це будь-яке оцінювання, що здійснюється в академічному середовищі – оцінювання здобувачів освіти, викладачів, науковців, закладів освіти, керівників, органів управління тощо. 

Хто має оновлювати навчальні програми?

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 19.02.2017

За наказом Міністерства освіти і науки України від 13 січня 2017 року № 52 «Про оновлення навчальних програм для учнів 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів» на платформі EdEra розпочато перший етап їх громадського обговорення.

Оновлення навчальних програм для 5-9 класів: чому знову?

Автор: Тетяна Засєкіна
Опубліковано 19.02.2017

З 13 лютого розпочато громадське обговорення навчальних програм 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів. У багатьох виникають запитання. Для чого це потрібно, адже їх нещодавно «розвантажували»? Яке може бути оновлення, адже підручники для 5-8 класів надруковані і триває конкурс для 9 класу? Для чого це робити у рамках чинного стандарту, можливо нехай все і так буде, а якісно розробити новий стандарт і програми?

ЛІКВІДОВУЄМО МАРАЗМИ* В ШКІЛЬНІЙ ОСВІТІ. МАРАЗМ №22 Дві системи освіти в одній країні: «елітарні навчальні заклади» для небагатьох і «школи відстійники» для всіх.

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 17.02.2017

Коли я у 1991 році організовував оргкомітет із відродження Єлисаветградської гімназії, ця ініціатива була способом надати уніфікованій традиційній радянській системі шкільної освіти необхідної різноманітності. Тільки так можна було створити передумови для успішного розвитку всієї муніципальної системи освіти. Ніхто, звісно, тоді не міг передбачити поступального занепаду більшості інших «масових» шкіл.

Бомбардування любов'ю (уроки вчорашнього скандалу).

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 07.02.2017

На уроці природознавства в 5 класі вчителька показала відеокліп нового російського пропагандистського проекту “Жить.РФ”, який обурив одного з батьків, учасника АТО Юрія Козачінського. 

«Великий Брат спостерігає за тобою» («Big Brother is watching you»).

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 31.01.2017

Дякуємо Марку Цукербергу за можливість проводити Facebook-аналіз особистості керівника навчального закладу!

ЛІКВІДОВУЄМО МАРАЗМИ* В ШКІЛЬНІЙ ОСВІТІ. МАРАЗМ №21 Кабінетоманія

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 30.01.2017

Є дивна пострадянська традиція: новоспечений начальник(ректор, директор, завідувач тощо), як правило, починає свою діяльність із ремонту та переобладнання власного кабінету. Звісно, не всі хворіють на «кабінетоманію», але вона вражає велику частину начальнико-ректорсько-директорського контингенту. Якщо в сільській місцевості, кабінетомани трапляються не часто, то у великих містах їх можна легко знати, особливо, серед керівників так званих «престижних шкіл».

Вилізти з "освітнього Аушвіцу"

Автор: Ксеня Смірнова
Опубліковано 26.01.2017

У книзі Еріка Еммануеля Шмітта(Eric Emmanuel Schmitt) "Двоє Добродіїв із Брюсселя" є історія, в якій  колишній в'язень Аушвіцу описав своє існування ось такими словами: "Я був недолюдиною у світі надлюдей".

Чи можливий феномен «Марка Цукерберга» в українській освіті?

Автор: Володимир Глущук
Опубліковано 24.01.2017

У школах нема молоді, працюють бабусі віком 60-65 років. Отримують зарплату 6-7 тисяч, бо мають купу годин, категорії й звання якщо не методиста, то "старшого вчителя"(не забувайте, що у них є ще й пенсія!). Молодь, якщо і прийде, матиме копійки. А ще бабусі за години перегризуть горло(з коментарів на порталі http://osvita.ua ).

Як навчатися та працювати без насильства над собою?

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 19.01.2017

Геніальний іспанський мультик Alike(Однаковий) byDanielMartínezLaraandRafaCanoMéndez(2015). https://www.youtube.com/watch?v=PDHIyrfMl_U

Потрібне ЗНО з інформатики

Автор: Сергій Іщеряков
Опубліковано 17.01.2017

Останнім часом багато розмов йде про те, що вітчизняна IT-галузь зможе далі розвиватися тільки за умови переходу на вищий щабель: від аутсорсінгового обслуговування чужих проектів до створення власних кінцевих продуктів. Пояснюється це досить просто: є ряд країн (Індія, Бразилія, Аргентина і, навіть, Росія), де послуги програмістів коштують дешевше.

ПРОЕКТ НУШ: КОМПЕТЕНЦІЇ – КОМПЕТЕНТНІСТЬ та ОСВІТА – ОСВІЧЕНІСТЬ

Автор: Володимир Бєлий.
Опубліковано 08.01.2017

Поборники радянської методології «знань, умінь та навиків» мимовільно визнають, що здолати кризу низького рівня умінь та навиків ніяк не вдається як за колишньої 9/10-річки, так і за теперішньої 11-річки. І це попри зміщення поглибленого вивчення окремих предметів на все більш ранній вік – аж до початкової школи.  «Фокус» життя у тім і полягає, що й не вдасться, бо результативність опрацювання складних абстрактних наукових понять не може не залежати від природних вікових особливостей людини. 

Досить бути «рабинями в гаремах», пора ставати «принцесами в палацах».

Автор: Володимир Глущук
Опубліковано 03.01.2017

Якось сидів і дивився на «компі» відео обласного конкурсу «Вчитель року».

ЛІКВІДОВУЄМО МАРАЗМИ* В ШКІЛЬНІЙ ОСВІТІ. МАРАЗМ №20 Псевдоблагодійність

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 30.12.2016

 ДЯКУЄМО ТОВАРИШУ СІ ЦЗІНЬПІНЮ ЗА НАШЕ КОМП'ЮТЕРИЗОВАНЕ ДИТИНСТВО!

Вони працюють!? Передноворічний атракціон небаченої щедрості…

ЛІКВІДОВУЄМО МАРАЗМИ* В ШКІЛЬНІЙ ОСВІТІ. МАРАЗМ №19 ГДЗ(готові домашні завдання)

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 23.12.2016

А хто-небудь з організаторів нашої системи освіти та авторів підручників у курсі(чи в долі?!), що майже в кожному книжковому магазині на видному місці лежить ганьба нашої системи освіти - ГДЗ для всіх класів? 

Так, з мовчазної згоди всіх і кожного, триває відвертий саботаж освіти з цими ГДЗ.

Не дати втоптати вчителів в багнюку, або наповнюємо змістом концепцію «Нова українська школа».

Автор: Володимир Глущук
Опубліковано 20.12.2016

Слава Богу, в освіті нарешті з’явилося розуміння напрямку руху. Тиск громадськості, прихід людей з адекватним баченням освітянських викликів в керівництво МОН, починають давати перші маленькі надії. В країні було презентовано проект «Нова українська школа». Як завжди, в нашому суспільстві, зневіреному пустими обіцянками, виникає головне питання, чи не перетвориться ця концепція в чергові «НЬЮ-ВАСЮКИ»? Чи не перетвориться ця концепція на красиву ширму для освітянських проблем? Чи остаточно не доб’є українського вчителя як особистість? Тому, на обговорення винесу тему, яка в тій, чи іншій мірі, зачепить більшість вчителів.

ЛІКВІДОВУЄМО МАРАЗМИ* В ШКІЛЬНІЙ ОСВІТІ. МАРАЗМ №18 Визначення змісту освіти кожної дитини ще до того, як вона переступить поріг школи.

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 16.12.2016

Хто зараз визначає зміст шкільної освіти Тані Петренко із 9-Б класу?

«Чахлик невмирущий», або в чому сила «кащея» освітньої системи.

Автор: Володимир Глущук
Опубліковано 15.12.2016

Як відомо, у сумнозвісного казкового персонажа, сила знаходилась у голці, яка була в яйці, яйце було в качці, а качка в скриньці, а скринька на високій горі за сімома морями.

«Чахлик невмирущий», або в чому сила «кащея» освітньої системи.

Автор: Володимир Глущук
Опубліковано 15.12.2016

Як відомо, у сумнозвісного казкового персонажа, сила знаходилась у голці, яка була в яйці, яйце було в качці, а качка в скриньці, а скринька на високій горі за сімома морями.

Є ТАКА АСОЦІАЦІЯ… МОЛОДИХ ОСВІТЯН ЗАПОРІЖЖЯ

Автор: Оксана Гусак
Опубліковано 01.12.2016

Що більше інновацій відбувається всередині системи, то більша ймовірність, що вона розвиватиметься загалом. Для цього потрібні три речі: критичний аналіз теперішньої ситуації, бачення того, як усе має виглядати, і теорія змін, яка підкаже, як перейти від одного до іншого. 

Кен Робінсон

ШАМАНІЗМ В ОСВІТІ ПОВИНЕН БУТИ ЗНИЩЕНИЙ.

Автор: Володимир Глущук
Опубліковано 01.12.2016

Гортаючи сторінки інтернету, випадково натрапив у Вікіпедії на визначення Шаманізму. Шаманізм — віра у те, що людина може бути духовним посередником між світом живих і світом духів. Релігійне явище, властиве народам Сибіру, ЦентральноїАзії, Північної Америки, Індонезії та Океанії. Зазвичай, шаманізм співіснує з іншими формами магії та релігії. Вирізняється вірою в особливо могутні надприродні можливості стародавніх професійних служителів культу, зв’язком з духами, та використанням екстатичних технік. Якути ще в XIX ст. вважали, що людину може вилікувати тільки Шаман. Процедура його лікування складалася із заклинань, пісень, танців, звернень до духів. Якщо після такого "лікування" людина перемагала хворобу, слава приписувалася шаману, а якщо помирала, винним оголошувався злий дух, що вкрав душу хворого. Але у цьому визначенні мозок постійно чомусь намагався замінити слово «лікування» на «навчання». Пересічний громадянин, як і якут в 19 столітті, поки що вважає, що учня може навчити тільки вчитель. Процедура його навчання складається із заклинань, пісень, танців, звернень до духів та інших «продвинутих» педагогічних методик. Якщо після такого «навчання» учень чогось навчився - то славу приписували вчителю, а якщо ні, то винним оголошується злий дух, хоча у вчителів і в батьків точка зору з приводу цього дещо різниться. Медицина з того часу зробила величезний стрибок, і навіть в провінційній амбулаторії, практично, неможливо зустріти медика з бубном. Лікар, ставлячи діагноз і приступаючи до лікування, призначає на початку комплекс аналізів і досліджень, а не керується внутрішніми баченнями та переконаннями.

ЛІКВІДОВУЄМО МАРАЗМИ* В ШКІЛЬНІЙ ОСВІТІ. МАРАЗМ №17. МОНоцентризм

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 28.11.2016

«Будь-які суспільні зміни можна здійснити лише знизу. Якщо б був інший шлях, Бог послав би свого сина в царську сім’ю, а не в сім’ю теслі з Назарета».

А може сірість лише зверху?

Автор: Олександр Остапчук
Опубліковано 20.11.2016

Найбільшою проблемою в освіті є наскрізне проникнення сірості у всі її ланки, які формують особистість. Оця сірість накладається всією державною системою, способом життя, ідеологією. Чомусь подумалося про те, як зростає більшість учителів у нашій системі:

Чи знайде англійський вчитель Грем Макквін паростки міністерської "реформи" у нашій українській школі?

Автор: Віктор Мисан
Опубліковано 07.11.2016

У недільних підсумкових новинах "Плюсів" мали можливість спостерігати за тим, як англійський вчитель історії Грем Макквін відвідував одну зі шкіл м. Києва. Ці відвідини вкотре переконують, що сучасна типова українська школа залишається прихованою радянщиною, яка вилазить із кожної шпарини та кожного закутка: традиційні чергові, яких зривають з уроків і садовлять за шкільний стіл-парту; діти початкової школи, що сидять (мов загнані цвяхи у дерев'яну дошку) з піднятими головами, схрещеними руками, бантами, краватками, при повному "параді" (напевно всіх попередили про приїзд англійця); грамоти; досягнення, …. Та найбільш показовим виявився урок історії, хоча самого дійства ніхто не побачив. Камера вихопила лише вчительку, карту, підготовлену дошку, кількох учнів. Але ми почули здивування Грема стосовно того, чому учні не обговорюють причин Першої світової війни і його класичний коментар: "ми в Англії найбільше уваги приділяємо тому, щоб школярі змогли зрозуміти й розібратися ЧОМУ ТАК СТАЛОСЯ" (спеціально виділено мною).

ЛІКВІДОВУЄМО МАРАЗМИ* В ШКІЛЬНІЙ ОСВІТІ. МАРАЗМ №16. Ритуали минулих епох

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 07.11.2016

Ритуа́л від лат. ritualis (обрядовий) — дія, що здійснюється внаслідок своєї символічної важливості та спроможності викликати емоції у присутніх...

Ритуалом слід вважати обряди надзвичайно урочистого, демонстративного характеру, де форма виконання жорстко регламентована. До ритуалу відносяться норми складних символічних дій, що історично виникли або були навмисно встановлені й система яких набула жорсткої канонізації. Ритуал являє собою демонстрацію форми, що втілює не стільки змістовність цінностей, скільки ставлення до них — визначення, повагу.

Вікіпедія  

Подивіться, хто нами керує?

Автор: Олександр Остапчук
Опубліковано 05.11.2016

Це стосується не тільки навчальних закладів, а багатьох ланок нашого загальногосподарського устрою. Дивишся на спілкування різнорангових керманичів і ,,диву даєшся”. Як, як, як таких можна призначати? Але зразу ж зазначу: народу мудріші не потрібно, бо ,,жаба задушить”, що хтось мудріше міркує, вишуканіше одягається і, о, боже, їздить на … ага аж на ,,Опелі”. Та залишімо цей аспект в стороні, а поміркуємо над роботою керівників навчальних закладів. Я викладу свої міркування.

ЛІКВІДОВУЄМО МАРАЗМИ* В ШКІЛЬНІЙ ОСВІТІ. МАРАЗМ №15. Зворотня селекція управлінських кадрів

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 24.10.2016

Подивіться, хто нами керує....Одні пластилінові та безхребетні в яких на думці лише одне - гроші та влада і, навпаки, - влада і гроші... Усі посади без винятку купуються і продаються!

                                            Гелена Смірнова 

Ефективний горизонтальний менеджмент у сучасній неофеодальній школі вибудувати не можливо, бо всі директори шкіл є васалами різних феодалів. У моєму місті за останні 20 років жоден директор школи не потрапив до школи без хабара в декілька тисяч доларів начальнику відділу освіти. У нас навіть посада вчителя продається. Вихідці із бідних сімей у вчителі не йдуть, бо не мають достатньо коштів та блату, щоб купити робоче місце в школі. Ті ж директори, які таким чином потрапили до школи на довічне «кормління», зовсім нездатні до самоорганізації та самоуправління, бо вміють лише вести паразитичний спосіб діяльності. Паразит має причепитися до якогось живого організму та ссати з нього життєві соки, при цьому не приносячи жодної користі організму, бо сам не здатен підтримувати власну життєдіяльність автономно. 

                                              Голосzнарода

Ключова ланка

Автор: Юрій Халавка
Опубліковано 21.10.2016

Управління сучасним університетом не може бути ефективним без тісної взаємодії усіх виконавчих та управлінських ланок. Виконання функцій управління та прийняття рішень в університетах здійснюється через систему вчених рад та посад вздовж вертикалі кафедра-факультет(інститут)-університет. При цьому маємо частку управлінців середньої ланки (завідувачі кафедр, декани (директори), начальники відділів та керівники наукових тем), яка складає понад 20% штатних працівників університетів.[1]

ЛІКВІДОВУЄМО МАРАЗМИ* В ШКІЛЬНІЙ ОСВІТІ. МАРАЗМ №14. Кріпосницькі порядки в школі

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 10.10.2016

Усі, хто організовував які-небудь семінари(майстер-класи, конференції, круглі столи тощо) для вчителів, неминуче  стикались із проблемою: відпустять - не відпустять того чи іншого вчителя, щоб він міг взяти участь у цьому дійстві.

ЛІКВІДОВУЄМО МАРАЗМИ* В ШКІЛЬНІЙ ОСВІТІ. МАРАЗМ №13 Акцент на месіанстві і жертовності

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 01.10.2016

Учительство - не труд, а отреченье,

Умение всего себя отдать,

Уйти на долгий подвиг и мученье,

И в этом видеть свет и благодать.

Учительство - когда в глазах холодных

Зажжется понимания заря,

И ты поймешь: старался не бесплодно

И знания разбрасывал не зря. 

              Елена Кучаева

«Стоп маразм»: перші висновки

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 27.09.2016

На основі контент-аналізу коментарів у соціальних мережах, на порталі Освітня політика" та "Osvita.ua", можу зробити перші висновки щодо реакції широкого освітянського загалу на мою серію публікацій «Стоп маразм».

Заграница поможет, если …

Автор: Рафик Алиев
Опубліковано 13.09.2016

Швейцария запустила проект по поддержке профтехобразования в Украине (газета «Европейская правда» - пятница 10 июня 2016 ??  Осуществится  ли этот проект успешно?   Отрасли подготовки рабочих кадров нужны прогрессивные разработки и проекты развития профтехшколы, в том числе, финансируемые иностранными и международными донорскими организациями. Однако  сотрудничество с ними фактически ни на йоту не улучшило уровня подготовки рабочих кадров хотя бы по одной из профессий. Это связано с тем, что иностранные и международные донорские организации представляющие проекты развития профтехшколы и предлагающие финансирование их, не знакомятся  с состоянием отрасли подготовки рабочих кадров в составе Министерства образования.  Что касается финансируемых средств на проекты, то  здесь выигрывает не система подготовки рабочих кадров, а чиновники Министерства образования, за подготовку на средства этих организаций бредовых проектов, программ.

Що робити з проблемою "малокомплектних" груп у внз?

Автор: Леонід Булава
Опубліковано 10.09.2016

Набір 2016/2017 року загострив проблему "малокомплектних груп" (по 2-3-5-7 студентів). Вона існувала й раніше, але тільки для окремих спеціальностей/спеціалізацій. У цьому ж році ситуація стала загрозливою (іноді по 20-30% від усієї чисельності груп стали малокомплектними; звичайно, по різному в різних внз).
Значною мірою, ця проблема загострилася у зв'язку із "дробленням" на 2-4 частини попереднього ліцензійного обсягу в актах узгодження спеціальностей за новим і старими переліками. А також у зв’язку зі зменшенням кількості потенційних абітурієнтів (через демографічний чинник та через те, що значна частина їх не склала ЗНО).

ЛІКВІДОВУЄМО МАРАЗМИ* В ШКІЛЬНІЙ ОСВІТІ. МАРАЗМ №11 Ювілейоманія

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 08.09.2016

Окрім конкурсоманії (Див.МАРАЗМ №9  http://education-ua.org/ua/component/content/article/19-blogi/tema-1/788-likvidovuemo-marazmi-v-shkilnij-osviti-marazm-9-konkursomaniya ), наші школи(і не тільки школи) потерпають від ювілейоманії.  

ЛІКВІДОВУЄМО МАРАЗМИ* В ШКІЛЬНІЙ ОСВІТІ. МАРАЗМ №9 Конкурсоманія

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 04.09.2016

Прошу вас звернути увагу ось на що: у школи приходять численні листи про конкурси різних напрямків і рівнів. Іноді цих листів до сотні за місяць. Ось одні із найтупіших конкурсів: конкурс на кращу ідею вигнання кротів з городу, не застосовуючи хімії, конкурс "Якби я був горобцем", "Якби я був деревом"… Ще є численні конкурси про податки, безпеку праці і т. Особливо «цікаві» були конкурсні роботи про бджіл...

Згадую слова одного з викладачів універу після практики: "Вам там у школі  хоч учня живого показали, чи ви весь час якісь тексти набирали?". 

Школа молиться, коли це безглуздя припиниться. Діти, бувало, таке напишуть у конкурсних роботах... Вони їм теж обридли, а більшість з них проходять у добровільно-примусовому порядку…

ЛІКВІДОВУЄМО МАРАЗМИ* В ШКІЛЬНІЙ ОСВІТІ. МАРАЗМ №8 Конспект уроку

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 03.09.2016

Ранок. Школа № … обласного центру в Центральній Україні. На порозі школи стоїть начальниця міського управління освіти і перевіряє у вчителів конспекти уроків.  Звісно, перевірка здійснюється виключно за одним критерієм оцінювання: мало написано – багато написано. 

Ліквідовуємо маразми* в шкільній освіті. Маразм №7 Шкільна новомова

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 02.09.2016

Щоб щось змінити в шкільній освіті, ми маємо спочатку почати по-іншому думати про школу, а значить використовувати інші слова і фрази.

Ліквідовуємо маразми* в шкільній освіті. Маразм №6 Існуюча практика обліку дітей «у нас на районі»

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 30.08.2016
Скільки вже можна мордувати вчителів цим «мікрорайоном», збором довідок про навчання, писаниною і вештанням по квартирам, де тільки дуже виховані люди (яких меншість) не криють їх всілякими неприємними словами і не звинувачують майже в усьому, що відбувається в країні. 
Скасуйте нарешті проходження мікрорайонів. Це найнеприємніша і незрозуміла діяльність, яку нав'язують учителеві. Замість того, щоб витрачати час на підготовку до уроків, він змушений  ходити по будинкам і школам і збирати довідки про чужих дітей.

Ліквідовуємо маразми*. Маразм №5 Цифрова номерація шкіл

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 30.08.2016
Мой младший брат - первоклассник. Он каждое утро садится на 137-й троллейбус, потом делает пересадку на 564-й автобус, доезжает до 94-го микрорайона и идёт в 1128-ю школу, чтобы научиться считать до десяти.
Така ситуація можлива лише на пострадянському просторі, де школа "номерна", а не "іменна". В інших країнах кожна школа замість порядкового номера має власне ім’я.
 

Ліквідовуємо маразми* в шкільній освіті. Маразм №4 Підготовка школи до нового навчального року

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 28.08.2016

Форум „Артеківські діалоги-2008».  На секції "Якість середньої освіти. Як вирішити множинність проблем?" присутні відразу три міністри освіти і науки, діючий на той момент міністр Іван Вакарчук та два його попередники - Василь Кремень(керував МОН у 1999–2005 рр.) та Іван Зязюн (очолював МОН у 1991–1992рр.).

ЛІКВІДОВУЄМО МАРАЗМИ* В ШКІЛЬНІЙ ОСВІТІ. МАРАЗМ №3.

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 26.08.2016

                                  «Квітуче життя»

Букети на 1 вересня схожі на пожертви язичницьким, та й не тільки, божкам і духам. З одним зауваженням: символічну роль божків виконують за суміщенням жриці-вчительки. Це ірраціональне поклоніння тре робити щиро і самозабвєнно, бо мстиві божки знайдуть за що доколупатися і покарати.

Поклоніння вчителям, як і будь-яке поклоніння, передбачає необхідність впасти на коліна і розбити собі лоба об долівку в щирих молитвах, зокрема за інтелект нації. 
Отаке воно буття в сутінках розуму.

                                                            Світлана Вовк

Ліквідовуємо маразми* в шкільній освіті. Маразм №2. «Накази»

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 22.08.2016

Школа, рівняйсь! Струнко!

(традиційна команда на початку шкільної лінійки)

Про тематичне оцінювання та класні журнали

Автор: Володимир Бєлий.
Опубліковано 22.08.2016

РІШЕННЯ УРЯДОВОГО ОРГАНУ: «Ви мене почули?»

Ліквідовуємо маразми* в шкільній освіті.

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 21.08.2016

Маразм №1. «Норма відвідування уроків».

Не треба створювати «колектив однодумців»

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 17.08.2016

Ми звикли говорити про створення „колективу однодумців” як найбільше досягнення директора школи. Саме у цьому і виявляються рудиментні ознаки тоталітарної ментальності, яка виробилась у суспільстві в якому потрібно було „бути як усі”, де гасили будь-який прояв несанкціонованої активності репресіями чи окриком: „Тобі що більше всіх треба?!”. Здоровий глузд підказує, що у випадку, коли всі думають однаково, не думає ніхто. Тож, „колективом однодумців” легко керувати, але сам факт його створення є контрпродуктивним.

Як же я ненавиджу ці айстри...

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 14.08.2016

Люблю-ненавиджу школу: ось вісь координат на якій варто робити відлік ефективності будь-яких наших реформаторських зусиль. Станом на 2016 рік понад 90% учасників освітнього процесу патологічно ненавидять школу. Якщо у 2017 році таких буде лише 60%, значить ми таки маємо позитивні зрушення.
Почитайте "глас народу" напередодні 1 вересня. Як пише Наталя Височина, мабуть, це єдине загальнонародне ненависне свято.

Освітнє фінансування: як проконтролювати?

Автор: Тетяна Єфімова
Опубліковано 11.08.2016

Необхідно здати гроші в школу: на ремонт, на підручники, на нові меблі, на штори, на зошити, на…, на... , на… Виникають логічні запитання. Чому бюджетних коштів завжди не вистачає? Чи зобов’язані батьки утримувати державну школу? І головне - як зрозуміти, скільки коштів отримує школа і на що вона їх витрачає? Спробуємо розібратися.
 

Форми атестації здобувачів вищої педагогічної освіти (ПРОПОЗИЦІЇ ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯЯ)

Автор: Леонід Булава
Опубліковано 11.08.2016

VІ ФОРМИ АТЕСТАЦІЇ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ
(для обговорення і узгодження членами Н-МК  з галузі 01 Освіта і громадськими активістами)

 

Усі регалії слід зневажати, але спочатку їх слід мати!?

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 10.08.2016

Усі регалії слід зневажати, але спочатку їх слід мати!? Наші школи ніяк не можуть зайти відповідь на питання: чому не відбувається нагородження нагрудним знаком МОН України "Відмінник освіти"? Місцеві управління освіти, науки та молоді відмовляють у нагородженні, даючи в усній формі пояснення, що в МОН України відсутні значки для нагородження. Два роки немає значків!!! Тому протягом 2014-2016 років, згідно вказівок відділу з питань нагороджень Міністерства освіти і науки України, педагогічні працівники і не нагороджувалися нагрудним знаком «Відмінник освіти». От такі фігня, малята. Ну не можемо ми з об'єктивних причин достойне матеріальне стимулювання праці вчителя запровадити, а чому хоч поганенький значок копійчаної вартості не можемо вручити?! Якщо ж вирішили відмінити цей знак як рудимент радянської епохи, треба сказати шо "кіна не буде", а то люди ж за інерцією подають на нагородження...

Усе пізнається у порівнянні: зарплата вчителя і зарплата поліцейського.

Автор: Віктор Громовий
Опубліковано 05.08.2016

Згадую, як ще в 90-х роках до  нас приїхав батько освітньої реформи у