Укр Рус

Дата: 25.05.2018

Підписка на новини

Голосування

У старшій школі слід відмовитись від традиційної класно-урочної системи з тим, щоб в учнів з’явилась реальна можливість рухатись за індивідуальною освітньою траєкторією
  • Голосів: (0%)
  • Голосів: (0%)
  • Голосів: (0%)
  • Голосів: (0%)
  • Голосів: (0%)
Всього голосів:
Перший голос:
Останій голос:
Назад
 
Powered by Sexy Polling
 

Освітній трансформер: Фінляндія як натхнення

Автор:
Марія Гриньова
Опубліковано
23.12.2017

Щоб знайти відповідь на запитання “Яка освіта нам потрібна?”, спитаймо себе: “А у якому суспільстві ми хочемо жити?”

Євгеніо Тіроні(EugenioTironi)

Моє занурення у фінську освіту розпочалось із книги Пасі Салберґа «Фінскі уроки. 2.0: Чого може навчитися світ з освітніх змін у Фінляндії». До уваги припав один ключовий момент: взаємозв'язок між добробутом країни та її стратегіями вдосконалення шкіл і розвитку управління, який закодований у вислові «школи функціонують як малі демократії».

Поділяючи думку про те, що школи як мікромоделі суспільства є запорукою сталого демократичного розвитку і мають за основну мету посприяти у соціалізації учнів та формуванні відповідального громадянства, під час освітньої поїздки до Фінляндії в рамках програми з підвищення кваліфікації «ЕдМандри»: експедиції світом за успішними освітніми кейсами» зорієнтувала свою увагу саме на цьому аспекті – функціонуванні школи як малої демократії, здійснюючи спостереження у трьох вимірах: навчальне середовище та врядування у школі, навчально-виховний процес, партнерські відносини між школою, владою та громадою.

Результатом нашої освітньої поїздки стало утвердження думки про те, що секрет успіху фінської системи освіти, який спостерігається через основні структурні, змістові та адміністративні особливості, випливає із двох ключових цінностей, притаманних демократичному суспільству: довірі й відповідальності. Результати спостережень викладаю через призму формули Нової української школи та пропоную під час читання оперувати трьома ключовими питаннями, які покладені в основу фінської системи освіти: «Що? Яким чином? Для чого?».

Дитиноцентризм(«Діти мають бути щасливими – дитинство минає»)

Концепція дитиноцентризму в освіті є основою визнання фінським суспільством свого обов’язку забезпечити здоров’я та добробут дітей і має такі прояви:

- рівний доступ до якісної освіти: діє принцип «краща школа та, що поруч»;

- створення комфортних умов: діти мають отримувати задоволення від перебування в школі та почуватися в безпеці;

- відсутність тиску у навчанні: учні добре знають, що вони навчаються не для вчителів і не для батьків, а для себе; всі предмети та професії рівні;

- орієнтація не на проблемні, а на сильні сторони дітей: діти не мають бути виключені з освітнього простору;

- мотиваційна система оцінювання: «погана» оцінка розглядається не як провина, а як нестача певної навички, яку потрібно розвивати;

- розвинута система підтримки: спеціальні вчителі, які займаються корекційною освітою.

Компетентнісний зміст освіти

Нам потрібен високий результат чи показник високого результату? – це питання є актуальним для кожної освітньої системи на шляху до успіху. Фінляндія, обравши альтернативний до усталеного шляху оцінювання освітніх досягнень, шлях розвитку та вдосконалення, орієнтований на взаємодовірі всіх до всіх, визначила добробут дитини основним критерієм вимірювання якості шкільної освіти.

Зміст освіти орієнтований на формування ключових навичок для життя і реалізовуються завдяки соціоконструктивістському підході до навчання, який включає такі складові як ранній досвід, активне навчання, розуміння довколишнього світу і власна ідентифікація, розвиток критичного мислення.

Соціоконструктивістський підхід до освіти визначається принципом «що менше, то краще», і як результат процес навчання для учнів стає радісним та успішним:

Менше

Більше

Конкуренції

Часу  для пояснень

Стандартизації

Тестування

Стресу

Застою

Навчання

Співпраці

Практичного навчання

Креативності

Довіри й відповідальності

Задоволення

Розвитку

Виховання

Основні принципи організації навчального процесу у фінських школах:

- планування навчання у відповідності до індивідуальних потреб учнів з урахуванням вікових особливостей дітей;

- предметна інтеграція змісту навчання;

- навчання навичкам через безпосереднє сприйняття;

- активне навчання через гру, кооперативне навчання, креативне та творче навчання, проектне навчання; розвиток творчих здібностей та використанню інноваційних технологій (3D-проектування, робото технологій, програмування, моделювання, STEM, STEAM, STREAM- технологій);

- навчання за спіраллю, тобто з кожним класом відбувається поглиблене й осмислене вивчення певної теми, а не повторення;

- визначення цілей навчання через додаткові питання та навчальні проблеми, які виникають протягом уроку;

- досягнення найвищого результату за умови, якщо навчальні проблеми є реальними та автентичними для учнів;

- практика спільного викладання, ключовими елементами та перевагами якого є спільне планування, спільний пошук вирішення проблем, продукування та обмін ідеями, опора на сильні сторони вчителів.

Вмотивований і кваліфікований вчитель

Фінською перевагою є вчителі, адже викладання розглядається як шляхетна професія, яка керується переважно моральною метою, в основі якої лежить бажання робити добро іншим людям і створити краще суспільство. Професія вчителя є престижною, автономною та серйозною з можливостями цілеспрямованого розвитку впродовж кар’єри.

Однією з умов професійності вчителів є вдалий старт, який включає якісний відбір студентів до педагогічних університетів та академічний рівень педагогічної освіти. Так відбір абітурієнтів освітніх програм для вчителів початкових класів відбувається у два етапи:

- перевірка рівня академічних знань (міждисциплінарний письмовий тест орієнтований на виявлення здатності критично мислити та інтегрувати знання);

- перевірка особистих характеристик та відповідності вимогам вчительської професії (різні форми у різних університетах).

Якісний відбір абітурієнтів закладає міцні моральні та професійні підвалини для викладання у фінських школах, які фінський освітянин Матті Коскенніемі визначив терміном «педагогічна любов». Пенті Мойланен, професор фінського педагогічного інноваційного університету, стверджує, що «якщо ви багато знаєте з теорії освіти, це не означає, що ви станете гарним вчителем. …фактори, які роблять вчителя добрим вчителем: велике серце, турбота про учнів, вміння слухати й чути учнів, повсякчасний розвиток свого мислення».

У фінських школах працюють вчителі з однаковою освітою, яка є академічною, і диплом магістра є базою кваліфікації для викладання у школі. Ключове питання у підготовці майбутніх вчителів – раціональне співвідношення практики та теорії, вирішується завдяки науково-дослідному підходу, який орієнтований на формування інтеграції наукових знань, дидактики і практики задля розширення педагогічного мислення майбутніх вчителів. Так навчальний план освітньої програми студентів формується на основі вивчення феноменів шкільного життя і має за мету навчити майбутніх вчителів аналізувати складні явища з різних поглядів та приймати рішення, тобто рефлексувати, критично мислити та розвиватись професійно.

З метою ефективного включення в професійну діяльність майбутніх вчителів готують до повної автономій в школі. І впевнений старт дає підґрунтя для педагогічної свободи, довіри та відповідальності. І тут питання з приводу строгих шкільних перевірок вчителів і зовнішніх стандартизованих тестувань учнів є недоречним, адже диплом про кваліфікацію магістра є безумовним свідченням професійної спроможності вчителя. Кейсі Тіку, директорка старшої середньої школи Olary, на наше питання: «Яким чином Ви мотивуєте вчителів до якісного виконання професійних обов’язків та професійного розвитку?» дала відповідь: «Ніяк. Вчителі вмотивовані».

Що ж роблять вчителі з наявною до них у суспільстві довірою? Відповідально виконують свої професійні обов’язки, користуючись повною автономією у класі та академічною свободою, які визначаються необхідною умовою для практикування професійних умінь вчителів, таких як планування, викладання, діагностування, реалізація та оцінювання.

Які ж особливості щоденного вчительського життя у фінських школах?

- Основний вид професійної діяльності – викладання, однак частину своєї праці вчителі присвячують вдосконаленню школи, зокрема розробці курикулуму та експериментуванню з методами викладання, участі у підтримці добробуту учнів, співпраці з батьками та роботі з громадою.

- 2-3 години на тиждень вчителі приділяють на планування та спільну з колегами роботу з удосконалення, що внесено в їх тижневе навантаження і показано у розкладі роботи школи. Слід зазначити, що навчання в інших вчителів є однією з основних форм методичної роботи вчителів щодо професійного розвитку. Звичайною практикою є індивідуальні бесіди вчителів з директором, під час яких обговорюються питання професійної евальвації вчителя.

- У фінських вчителів не виникає проблем із браком часу через надмірне перевантаження паперами: у них відсутня практика написання конспектів уроків та різного роду звітів. До того ж у школах діє електронна система WILMA для вчителів, учнів та батьків, яка є повною заміною класних журналів, щоденників та звітності й пропонує користувачам різні опції, які оптимізують освітній процес.

Для забезпечення можливостей професійного розвитку до послуг вчителів різні форми університетських курсів і підвищення кваліфікації. Щороку кожен учитель отримує від місцевих органів управління 3 обов’язкові дні для професійного розвитку, однак у залежності від власних професійних потреб чи потреб школи, вчителі мають можливість проходити додаткове навчання, узгодивши це з адміністрацією школи.

Для фінських вчителів не є актуальним питання їхньої професійної ефективності чи неефективності, також немає формальних критеріїв оцінювання вчителів на кшталт атестації в Україні. Професійна діяльність вчителів базується на відчутті професійного лідерства та спільній співзвітності, що формуються у ході взаємопланування, взаємонавчання та взаємоаналізу освітнього процесу у школі.

Педагогіка партнерства

            Демократичний стиль педагогічного спілкування, який є основою педагогіки партнерства, проявляється в першу чергу у тому, що учні звертаються до вчителя по першому імені.

Велика увага приділяється фінськими вчителями внутрішній мотивації учнів до навчання, зокрема вчителі керуються у своїй професійній діяльності вірою у дієвість справедливості та заохочення, індивідуальної підтримки, зміцнення навичок мислення учнів, розвиток в учнів впевненості у собі та толерантності.

Довіра вчителя до учня є основою розвитку відповідальності, віри у себе та формування основних навчальних навичок в  учнів, які включають відповідальність за власне навчання, здатність здійснювати самооцінювання та саморефлексію, вміння навчатися через різні форми роботи (від індивідуальної до колективної).

Наскрізний процес виховання, що базується на цінностях

Для виховного процесу фінської системи шкільної освіти притаманна відсутність практики «вжити заходи» :

- якщо довіра, то відкриті роздягальні;

- якщо здоровий спосіб життя, то велосипеди на шкільних стоянках;

- якщо право на самовираження, то відсутність шкільної форми;

- якщо екологія, то сортування сміття;

- якщо самоорганізованість, то самообслуговування у їдальні;

- якщо відповідальність, то можливість прийняття рішень щодо власного навчання…

Сучасне освітнє середовище, інклюзивна освіта

Освітнє середовище у фінських школах характеризується безпечністю, комфортністю, доступністю, рівністю, інноваційністю:

- класні кімнати мають різні навчальні зони;

- широкий спектр дидактичних матеріалів;

- сучасне технічне обладнання;

- зони «дозвілля» для учнів у коридорах.

Слід зазначити, що класні кімнати та шкільні коридори – це простір, вільний для дитячої творчості з абсолютною відсутністю фабричних стендів, та цілою галерею «живих стендів» дитячої творчості та актуальної інформації для учнів, вчителів та батьків.

В кожній школі створені комфортні умови для роботи вчителів. У вчительських облаштовані зони для індивідуальної та кооперативної роботи, зони відпочинку та технічні зони, які обладнані комп’ютерами та принтерами.

Інклюзивна освіта полягає у декількох рівнях підтримки дітей з особливими освітніми потребами, у рівності предметів (відсутність класів з поглибленим вивченням окремих предметів) та створені освітнього простору, адаптованого до індивідуальних потреб дітей.

Нова структура школи

Початкова, середня та старша школа діють як автономні структури навіть за тієї умови, якщо розміщуються в одному шкільному приміщенні.

Навчання у загальноосвітніх школах здійснюється у відповідності до дев’ятирічного навчального плану, є безкоштовним і забезпечується за місцем проживання, що обмежує прояви конкуренції. Велика увага приділяється навчальній підтримці та благополуччю кожної дитини, що обумовлює низький рівень неуспішності. В початковій школі відсутнє оцінювання, у середніх класах відбувається поступовий перехід від вербального до бального оцінювання. Учні навчаються за індивідуальними навчальними планами, які визначають траєкторію їх освітнього розвитку.

 У вищій середній школі навчальна програма розрахована на 2-4 роки. Вступ до вищої середньої школи здійснюється на основі освітніх результатів навчання учнів в загальноосвітній школі, що обумовлює високу конкурентоспроможність студентів. Кожен студент має індивідуальний навчальний план, який визначає співвідношення обов’язкових та додаткових курсів і передбачає опанування прикладних курсів у співвідношенні до теоретичних 1/3. У старшій школі практикуються уроки по 75 хв, які дають можливість більш комплексному вивченню теми.

Альтернативою до навчання в старшій школі є якісна професійно-технічна освіта.

Реальна автономія шкіл, забезпечення якості

Фінські школи мають автономію щодо вирішення всіх питань життєдіяльності школи й в основу їх роботи покладені принципи демократичного врядування, які мають такі прояви:

- міністерські програми мають рекомендаційний характер (навчальний курикулум кожної школи розробляється колегіально у відповідності до індивідуальних потреб школи та запиту громади);

- директор школи вибирається на конкурсній основі та має володіти управлінською компетентністю (навчальні курси з менеджменту управління освітнім закладом є обов’язковою умовою);

- заступники директора (групові лідери) вибираються на демократичних засадах (кожен має побувати на різних позиціях);

- шкільні питання вирішує рада школи, до якої входять вчителі, батьки та учні (батьки визначаються експертами у навчанні своїх дітей);

- щороку колегіально розробляється план розвитку школи за певними напрямками (найчастіше стосуються питань удосконалення якості навчання);

- діють демократичні процедури прийняття рішень (учні, батьки та вчителі можуть вносити пропозиції щодо організації життєдіяльності школи на загальне обговорення);

- відсутність зовнішніх перевірок органів управління (директор школи раз на рік звітує перед місцевою владою про виконання річного плану роботи школи);

- дебюрократизація освітнього процесу (відсутність практики надмірної звітності, електронна система для учнів, вчителів та батьків).

Якість освіти забезпечується тим фактором, що держава (тобто і влада, і вчителі, і громада) дбають не про успішність шкіл у рейтингах, а про створення умов для індивідуального розвиту кожної дитини.

Справедливе фінансування, рівний доступ

Фінські школи фінансуються з державного та місцевого бюджетів за принципом «гроші ходять за дитиною»  і як результат:

- «краща школа та, що поруч»;

- безкоштовність освіти, що включає  харчування, підручники, навчальне обладнання, екскурсії та ін.

Узагальнення

Які ж освітні сувеніри можна взяти з освітньої подорожі до Фінляндії?  - Візію Нової української школи на 12 балів – школи доброї для всіх.

В контексті реформування української освіти, щоб не втратити цінні можливості створити Нову українську школу, ми маємо врахувати основний аспект  успішності реформи фінської освіти, що зробив її ефективною та сталою, а саме відмову від тиску, імітації та формалізму на користь свободі, довірі та відповідальності на освітньому, політичному та культурному рівнях. І демократизація системи освіти – шлях до успіху фінської системи освіти, -  має стати нашим шляхом.

Фінський шлях побудови конкурентоспроможної країни загального добробуту полягає в усвідомленні вирішальної ролі освіти у формуванні культури людини як громадянина своєї країни. Фінські діти навчаються у школі  на власному досвіді  брати відповідальність та приймати рішення, розуміти та реагувати на процеси, що відбуваються в їхньому оточенні через призму демократичних цінностей, таких як  права людини, рівність, свобода, справедливість, взаємозалежність, плюралізм, відповідальність та ін.

Чи зможе Україна пройти успішно шлях від авторитарної школи тривоги до демократичної школи добробуту? - питання буде залишатися відкритим,  допоки ми не віднайдемо в собі сили подолати розбіжність між задекларованими освітніми цінностями та їх реалізацією у повсякденному шкільному житті. Задля цього ми потребуємо освітнього лідерства вчителів та управлінців і конструктивного діалогу між владою, школою та громадою на шляху освітніх змін. І Фінляндія як натхнення, демонструє нам цю спроможність.

Пасі Салберґ ділиться з нами простим критерієм доцільності реформування освіти:

 «перш ніж упровадити плановану політику чи реформу, щоразу запитуйте себе, чи це піде на користь дітям і/або вчителям. Якщо вагаєтесь із відповіддю – не впроваджуйте».

Освітній трансформер: Фінляндія як натхнення
Освітній трансформер: Фінляндія як натхнення

Щоб знайти відповідь на запитання “Яка освіта нам потрібна?”, спитаймо себе: “А у якому суспільстві ми хочемо жити?”

Євгеніо Тіроні(EugenioTironi)

Моє занурення у фінську освіту розпочалось із книги Пасі Салберґа «Фінскі уроки. 2.0: Чого може навчитися світ з освітніх змін у Фінляндії». До уваги припав один ключовий момент: взаємозв'язок між добробутом країни та її стратегіями вдосконалення шкіл і розвитку управління, який закодований у вислові «школи функціонують як малі демократії».

Поділяючи думку про те, що школи як мікромоделі суспільства є запорукою сталого демократичного розвитку і мають за основну мету посприяти у соціалізації учнів та формуванні відповідального громадянства, під час освітньої поїздки до Фінляндії в рамках програми з підвищення кваліфікації «ЕдМандри»: експедиції світом за успішними освітніми кейсами» зорієнтувала свою увагу саме на цьому аспекті – функціонуванні школи як малої демократії, здійснюючи спостереження у трьох вимірах: навчальне середовище та врядування у школі, навчально-виховний процес, партнерські відносини між школою, владою та громадою.

Результатом нашої освітньої поїздки стало утвердження думки про те, що секрет успіху фінської системи освіти, який спостерігається через основні структурні, змістові та адміністративні особливості, випливає із двох ключових цінностей, притаманних демократичному суспільству: довірі й відповідальності. Результати спостережень викладаю через призму формули Нової української школи та пропоную під час читання оперувати трьома ключовими питаннями, які покладені в основу фінської системи освіти: «Що? Яким чином? Для чого?».

Дитиноцентризм(«Діти мають бути щасливими – дитинство минає»)

Концепція дитиноцентризму в освіті є основою визнання фінським суспільством свого обов’язку забезпечити здоров’я та добробут дітей і має такі прояви:

- рівний доступ до якісної освіти: діє принцип «краща школа та, що поруч»;

- створення комфортних умов: діти мають отримувати задоволення від перебування в школі та почуватися в безпеці;

- відсутність тиску у навчанні: учні добре знають, що вони навчаються не для вчителів і не для батьків, а для себе; всі предмети та професії рівні;

- орієнтація не на проблемні, а на сильні сторони дітей: діти не мають бути виключені з освітнього простору;

- мотиваційна система оцінювання: «погана» оцінка розглядається не як провина, а як нестача певної навички, яку потрібно розвивати;

- розвинута система підтримки: спеціальні вчителі, які займаються корекційною освітою.

Компетентнісний зміст освіти

Нам потрібен високий результат чи показник високого результату? – це питання є актуальним для кожної освітньої системи на шляху до успіху. Фінляндія, обравши альтернативний до усталеного шляху оцінювання освітніх досягнень, шлях розвитку та вдосконалення, орієнтований на взаємодовірі всіх до всіх, визначила добробут дитини основним критерієм вимірювання якості шкільної освіти.

Зміст освіти орієнтований на формування ключових навичок для життя і реалізовуються завдяки соціоконструктивістському підході до навчання, який включає такі складові як ранній досвід, активне навчання, розуміння довколишнього світу і власна ідентифікація, розвиток критичного мислення.

Соціоконструктивістський підхід до освіти визначається принципом «що менше, то краще», і як результат процес навчання для учнів стає радісним та успішним:

Менше

Більше

Конкуренції

Часу  для пояснень

Стандартизації

Тестування

Стресу

Застою

Навчання

Співпраці

Практичного навчання

Креативності

Довіри й відповідальності

Задоволення

Розвитку

Виховання

Основні принципи організації навчального процесу у фінських школах:

- планування навчання у відповідності до індивідуальних потреб учнів з урахуванням вікових особливостей дітей;

- предметна інтеграція змісту навчання;

- навчання навичкам через безпосереднє сприйняття;

- активне навчання через гру, кооперативне навчання, креативне та творче навчання, проектне навчання; розвиток творчих здібностей та використанню інноваційних технологій (3D-проектування, робото технологій, програмування, моделювання, STEM, STEAM, STREAM- технологій);

- навчання за спіраллю, тобто з кожним класом відбувається поглиблене й осмислене вивчення певної теми, а не повторення;

- визначення цілей навчання через додаткові питання та навчальні проблеми, які виникають протягом уроку;

- досягнення найвищого результату за умови, якщо навчальні проблеми є реальними та автентичними для учнів;

- практика спільного викладання, ключовими елементами та перевагами якого є спільне планування, спільний пошук вирішення проблем, продукування та обмін ідеями, опора на сильні сторони вчителів.

Вмотивований і кваліфікований вчитель

Фінською перевагою є вчителі, адже викладання розглядається як шляхетна професія, яка керується переважно моральною метою, в основі якої лежить бажання робити добро іншим людям і створити краще суспільство. Професія вчителя є престижною, автономною та серйозною з можливостями цілеспрямованого розвитку впродовж кар’єри.

Однією з умов професійності вчителів є вдалий старт, який включає якісний відбір студентів до педагогічних університетів та академічний рівень педагогічної освіти. Так відбір абітурієнтів освітніх програм для вчителів початкових класів відбувається у два етапи:

- перевірка рівня академічних знань (міждисциплінарний письмовий тест орієнтований на виявлення здатності критично мислити та інтегрувати знання);

- перевірка особистих характеристик та відповідності вимогам вчительської професії (різні форми у різних університетах).

Якісний відбір абітурієнтів закладає міцні моральні та професійні підвалини для викладання у фінських школах, які фінський освітянин Матті Коскенніемі визначив терміном «педагогічна любов». Пенті Мойланен, професор фінського педагогічного інноваційного університету, стверджує, що «якщо ви багато знаєте з теорії освіти, це не означає, що ви станете гарним вчителем. …фактори, які роблять вчителя добрим вчителем: велике серце, турбота про учнів, вміння слухати й чути учнів, повсякчасний розвиток свого мислення».

У фінських школах працюють вчителі з однаковою освітою, яка є академічною, і диплом магістра є базою кваліфікації для викладання у школі. Ключове питання у підготовці майбутніх вчителів – раціональне співвідношення практики та теорії, вирішується завдяки науково-дослідному підходу, який орієнтований на формування інтеграції наукових знань, дидактики і практики задля розширення педагогічного мислення майбутніх вчителів. Так навчальний план освітньої програми студентів формується на основі вивчення феноменів шкільного життя і має за мету навчити майбутніх вчителів аналізувати складні явища з різних поглядів та приймати рішення, тобто рефлексувати, критично мислити та розвиватись професійно.

З метою ефективного включення в професійну діяльність майбутніх вчителів готують до повної автономій в школі. І впевнений старт дає підґрунтя для педагогічної свободи, довіри та відповідальності. І тут питання з приводу строгих шкільних перевірок вчителів і зовнішніх стандартизованих тестувань учнів є недоречним, адже диплом про кваліфікацію магістра є безумовним свідченням професійної спроможності вчителя. Кейсі Тіку, директорка старшої середньої школи Olary, на наше питання: «Яким чином Ви мотивуєте вчителів до якісного виконання професійних обов’язків та професійного розвитку?» дала відповідь: «Ніяк. Вчителі вмотивовані».

Що ж роблять вчителі з наявною до них у суспільстві довірою? Відповідально виконують свої професійні обов’язки, користуючись повною автономією у класі та академічною свободою, які визначаються необхідною умовою для практикування професійних умінь вчителів, таких як планування, викладання, діагностування, реалізація та оцінювання.

Які ж особливості щоденного вчительського життя у фінських школах?

- Основний вид професійної діяльності – викладання, однак частину своєї праці вчителі присвячують вдосконаленню школи, зокрема розробці курикулуму та експериментуванню з методами викладання, участі у підтримці добробуту учнів, співпраці з батьками та роботі з громадою.

- 2-3 години на тиждень вчителі приділяють на планування та спільну з колегами роботу з удосконалення, що внесено в їх тижневе навантаження і показано у розкладі роботи школи. Слід зазначити, що навчання в інших вчителів є однією з основних форм методичної роботи вчителів щодо професійного розвитку. Звичайною практикою є індивідуальні бесіди вчителів з директором, під час яких обговорюються питання професійної евальвації вчителя.

- У фінських вчителів не виникає проблем із браком часу через надмірне перевантаження паперами: у них відсутня практика написання конспектів уроків та різного роду звітів. До того ж у школах діє електронна система WILMA для вчителів, учнів та батьків, яка є повною заміною класних журналів, щоденників та звітності й пропонує користувачам різні опції, які оптимізують освітній процес.

Для забезпечення можливостей професійного розвитку до послуг вчителів різні форми університетських курсів і підвищення кваліфікації. Щороку кожен учитель отримує від місцевих органів управління 3 обов’язкові дні для професійного розвитку, однак у залежності від власних професійних потреб чи потреб школи, вчителі мають можливість проходити додаткове навчання, узгодивши це з адміністрацією школи.

Для фінських вчителів не є актуальним питання їхньої професійної ефективності чи неефективності, також немає формальних критеріїв оцінювання вчителів на кшталт атестації в Україні. Професійна діяльність вчителів базується на відчутті професійного лідерства та спільній співзвітності, що формуються у ході взаємопланування, взаємонавчання та взаємоаналізу освітнього процесу у школі.

Педагогіка партнерства

            Демократичний стиль педагогічного спілкування, який є основою педагогіки партнерства, проявляється в першу чергу у тому, що учні звертаються до вчителя по першому імені.

Велика увага приділяється фінськими вчителями внутрішній мотивації учнів до навчання, зокрема вчителі керуються у своїй професійній діяльності вірою у дієвість справедливості та заохочення, індивідуальної підтримки, зміцнення навичок мислення учнів, розвиток в учнів впевненості у собі та толерантності.

Довіра вчителя до учня є основою розвитку відповідальності, віри у себе та формування основних навчальних навичок в  учнів, які включають відповідальність за власне навчання, здатність здійснювати самооцінювання та саморефлексію, вміння навчатися через різні форми роботи (від індивідуальної до колективної).

Наскрізний процес виховання, що базується на цінностях

Для виховного процесу фінської системи шкільної освіти притаманна відсутність практики «вжити заходи» :

- якщо довіра, то відкриті роздягальні;

- якщо здоровий спосіб життя, то велосипеди на шкільних стоянках;

- якщо право на самовираження, то відсутність шкільної форми;

- якщо екологія, то сортування сміття;

- якщо самоорганізованість, то самообслуговування у їдальні;

- якщо відповідальність, то можливість прийняття рішень щодо власного навчання…

Сучасне освітнє середовище, інклюзивна освіта

Освітнє середовище у фінських школах характеризується безпечністю, комфортністю, доступністю, рівністю, інноваційністю:

- класні кімнати мають різні навчальні зони;

- широкий спектр дидактичних матеріалів;

- сучасне технічне обладнання;

- зони «дозвілля» для учнів у коридорах.

Слід зазначити, що класні кімнати та шкільні коридори – це простір, вільний для дитячої творчості з абсолютною відсутністю фабричних стендів, та цілою галерею «живих стендів» дитячої творчості та актуальної інформації для учнів, вчителів та батьків.

В кожній школі створені комфортні умови для роботи вчителів. У вчительських облаштовані зони для індивідуальної та кооперативної роботи, зони відпочинку та технічні зони, які обладнані комп’ютерами та принтерами.

Інклюзивна освіта полягає у декількох рівнях підтримки дітей з особливими освітніми потребами, у рівності предметів (відсутність класів з поглибленим вивченням окремих предметів) та створені освітнього простору, адаптованого до індивідуальних потреб дітей.

Нова структура школи

Початкова, середня та старша школа діють як автономні структури навіть за тієї умови, якщо розміщуються в одному шкільному приміщенні.

Навчання у загальноосвітніх школах здійснюється у відповідності до дев’ятирічного навчального плану, є безкоштовним і забезпечується за місцем проживання, що обмежує прояви конкуренції. Велика увага приділяється навчальній підтримці та благополуччю кожної дитини, що обумовлює низький рівень неуспішності. В початковій школі відсутнє оцінювання, у середніх класах відбувається поступовий перехід від вербального до бального оцінювання. Учні навчаються за індивідуальними навчальними планами, які визначають траєкторію їх освітнього розвитку.

 У вищій середній школі навчальна програма розрахована на 2-4 роки. Вступ до вищої середньої школи здійснюється на основі освітніх результатів навчання учнів в загальноосвітній школі, що обумовлює високу конкурентоспроможність студентів. Кожен студент має індивідуальний навчальний план, який визначає співвідношення обов’язкових та додаткових курсів і передбачає опанування прикладних курсів у співвідношенні до теоретичних 1/3. У старшій школі практикуються уроки по 75 хв, які дають можливість більш комплексному вивченню теми.

Альтернативою до навчання в старшій школі є якісна професійно-технічна освіта.

Реальна автономія шкіл, забезпечення якості

Фінські школи мають автономію щодо вирішення всіх питань життєдіяльності школи й в основу їх роботи покладені принципи демократичного врядування, які мають такі прояви:

- міністерські програми мають рекомендаційний характер (навчальний курикулум кожної школи розробляється колегіально у відповідності до індивідуальних потреб школи та запиту громади);

- директор школи вибирається на конкурсній основі та має володіти управлінською компетентністю (навчальні курси з менеджменту управління освітнім закладом є обов’язковою умовою);

- заступники директора (групові лідери) вибираються на демократичних засадах (кожен має побувати на різних позиціях);

- шкільні питання вирішує рада школи, до якої входять вчителі, батьки та учні (батьки визначаються експертами у навчанні своїх дітей);

- щороку колегіально розробляється план розвитку школи за певними напрямками (найчастіше стосуються питань удосконалення якості навчання);

- діють демократичні процедури прийняття рішень (учні, батьки та вчителі можуть вносити пропозиції щодо організації життєдіяльності школи на загальне обговорення);

- відсутність зовнішніх перевірок органів управління (директор школи раз на рік звітує перед місцевою владою про виконання річного плану роботи школи);

- дебюрократизація освітнього процесу (відсутність практики надмірної звітності, електронна система для учнів, вчителів та батьків).

Якість освіти забезпечується тим фактором, що держава (тобто і влада, і вчителі, і громада) дбають не про успішність шкіл у рейтингах, а про створення умов для індивідуального розвиту кожної дитини.

Справедливе фінансування, рівний доступ

Фінські школи фінансуються з державного та місцевого бюджетів за принципом «гроші ходять за дитиною»  і як результат:

- «краща школа та, що поруч»;

- безкоштовність освіти, що включає  харчування, підручники, навчальне обладнання, екскурсії та ін.

Узагальнення

Які ж освітні сувеніри можна взяти з освітньої подорожі до Фінляндії?  - Візію Нової української школи на 12 балів – школи доброї для всіх.

В контексті реформування української освіти, щоб не втратити цінні можливості створити Нову українську школу, ми маємо врахувати основний аспект  успішності реформи фінської освіти, що зробив її ефективною та сталою, а саме відмову від тиску, імітації та формалізму на користь свободі, довірі та відповідальності на освітньому, політичному та культурному рівнях. І демократизація системи освіти – шлях до успіху фінської системи освіти, -  має стати нашим шляхом.

Фінський шлях побудови конкурентоспроможної країни загального добробуту полягає в усвідомленні вирішальної ролі освіти у формуванні культури людини як громадянина своєї країни. Фінські діти навчаються у школі  на власному досвіді  брати відповідальність та приймати рішення, розуміти та реагувати на процеси, що відбуваються в їхньому оточенні через призму демократичних цінностей, таких як  права людини, рівність, свобода, справедливість, взаємозалежність, плюралізм, відповідальність та ін.

Чи зможе Україна пройти успішно шлях від авторитарної школи тривоги до демократичної школи добробуту? - питання буде залишатися відкритим,  допоки ми не віднайдемо в собі сили подолати розбіжність між задекларованими освітніми цінностями та їх реалізацією у повсякденному шкільному житті. Задля цього ми потребуємо освітнього лідерства вчителів та управлінців і конструктивного діалогу між владою, школою та громадою на шляху освітніх змін. І Фінляндія як натхнення, демонструє нам цю спроможність.

Пасі Салберґ ділиться з нами простим критерієм доцільності реформування освіти:

 «перш ніж упровадити плановану політику чи реформу, щоразу запитуйте себе, чи це піде на користь дітям і/або вчителям. Якщо вагаєтесь із відповіддю – не впроваджуйте».

23.12.2017
Марія Гриньова
*
Поділитися

Додати комментар

Через сайт
Через Вконтакті
Через Фейсбук

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Наверх
Точка зору Аналітика Блоги Форум
Kenmore White 17" Microwave Kenmore 17" Microwave
Rated 4.5/5 based on 1267 customer reviews