Укр Рус

Дата: 17.06.2019

Підписка на новини

Реформування незалежного оцінювання результатів навчання французьких ліцеїстів.

Автор:
Володимир Бєлий.
Опубліковано
05.07.2018

Понад рік тому я вже писав про можливі варіанти вдосконалення нашого вітчизняного формату оцінювання результатів навчання випускників системи загальної середньої освіти.

Див. статтюЗНО: ПОШУК ШЛЯХІВ УДОСКОНАЛЕННЯ.  http://education-ua.org/ua/articles/902-zno-poshuk-shlyakhiv-udoskonalennya

Цього разу пропоную до уваги читачів порталу матеріал про плани наших французьких колег щодо реформування системи оцінювання. 

ФРАНЦУЗЬКЕ ЗНО - ВАС (звучить як «бак») 

Два роки тому Франція відзначала 30-річчя запровадження ЗНО для випускників професійних ліцеїв.

Французькі випускники академічних ліцеїв здають свій «бак» у наступному режимі:  п’ять днів підряд пишуть десять предметних випробувань, зранку складають профільний предмет, після двогодинної «сієсти» - загальноосвітній.

Зашифровані роботи випускників перевіряються в іншому місті двома екзаменаторами. Якщо їх оцінки помітно  відрізняються, то замість просто брати середнє арифметичне здійснюється додаткова перевірка головою предметної комісії. 

Після обробки результатів за 20-бальною шкалою (вона єдина для всіх рівнів освіти, у тому числі й в університетах) предметними коефіцієнтами, що враховують статус предмета (профільний/загальноосвітній) виводиться сумарний бал у цій же 20-бальній шкалі. 

Випускник автоматично стає студентом профільного йому факультету свого регіонального університету, якщо його сумарний бал складе, або майже сягне 50% можливого максимального значення, тобто 10 балів з 20. Це означає, що у середньому треба зуміти правильно виконати половину кожного предметного завдання, хоча є нюанси, які регулюються коефіцієнтами. 

Якщо випускник набирає 9,5 балів, то робиться запит до ліцею щодо його поточних ліцейських оцінок, щоб не втратити можливість використати їх на користь здобувача освіти. 

Вічними бувають лише зміни, тож новий очільник французького міністерства освіти Jean-Michel Blanquerнещодавно заявив про плани реформування їхнього ЗНО. 

До задачі підійшли ґрунтовно. 24 січня 2018 року була оприлюднена аналітична доповідь від групи експертів під керівництвом Pierre Mathiot під назвою: «Бакалавр 2021»(Baccalauréat 2021) http://www.academie-sciences.fr/fr/Rapports-ouvrages-avis-et-recommandations-de-l-Academie/note-sur-le-rapport-baccalaureat-2021.html  

ЩО БУДЕ у 2021? 

Виділю лише ті позиції з їхніх планів, які на мій погляд вартують уваги наших реформаторів. 

По-перше, у планах французів власне не стільки реформа «баку» як такого, як реалізація  мети щодо побудови нової моделі гармонізації змісту «баку» та напрямків оновлення ліцейської освіти, за якої освітній менеджмент:

  • формуватиме орієнтацію учнів на спільні культурні цінності;
  • розроблятиме шляхи поглиблення предметного змісту;
  • забезпечуватиме супровід ліцеїстів у контексті їхнього вибору напрямку освіти;
  • досягатиме відповідності між структурою і змістом ЗНО (бак) та цілями поглибленого вивчення профільних дисциплін.  

По-друге, доповідь орієнтується не тільки на освітню спільноту, а навіть у більшій мірі на те, щоб привернути увагу політичної еліти, без прямої зацікавленості якої у реформі цього сегменту (незалежне оцінювання результатів навчання) нічого не вдасться змінити. 

При цьому звертаю увагу на наступне: 

1. На питання опитування від проектантів реформування процедури свого ЗНО у французьких дослідників лише за один місяць (au cours du mois de décembre) відповіли 46 000 ліцеїстів. 

Зверніть увагу, французькі освітні менеджери напряму радяться зі старшокласниками, яким той «вас» здавати. Натомість, у нас менеджмент боїться поцікавитися у старшокласників, навіть, лише їх думкою щодо термінів та форм переходу на трирічну профільно-ліцейську освіту європейського типу. 

2. Французи відштовхувалися від того, що на момент підготовки доповіді країна мала 380 000 кандидатів на отримання «баку» з-поміж випускників академічних ліцеїв, а у сегменті науково-технологічних ліцеїв – 140 000. З них успішними виявилося 91%, тобто 468 000 випускників ліцеїв науково-технологічного спрямування продовжили своє навчання у сегменті вищої освіти. Населення Франції складає без заморських територій 65 мільйонів. 

У контексті своїх проблем вітчизняної освіти, нам варто звернути увагу на наступні фактори. 

По-перше, французьким першокурсникам отримання «баку» надає можливість вступити лише до місцевого регіонального університету, які всі у Франції є практично однаково престижними. Для вступу до якогось ТОП-університету особам, що отримали «бак» потрібно здати ще й додаткові письмові іспити у стінах самого університету. 

По-друге, приблизно половина випускників 9-х класів базової середньої освіти за результатами навчання не потрапляє до академічних чи науково-технологічних ліцеїв, а переходить до навчання у професійних ліцеях. 

У Франції є 980 професійних трирічних ліцеїв, які здійснюють навчання за програмами для 200 робітничих спеціалізацій, з яких для ста передбачається свій професійний «бак» і його здають 535 000. 

По-третє, з огляду на те, що ці два факти, особливо другий, є недостатньо відомими для української спільноти, навіть представники нашої освітньої еліти думають, що чи не кожен французький випускник, який «отримав атестат» за бажання може вступити до університету і його без екзаменів «візьмуть». 

Ще менш відомим у нас є той факт, що не лише французьким, а й іноземним вступникам, а потім студентам у тамтешніх університетах не потрібно платити за навчальні заняття за розкладом/навчальною програмою. Гроші їм будуть потрібні лише для проживання, харчування та користування навчальною літературою. 

По-четверте, цифра 90% успішних ліцеїстів – включає лише тих, хто три роки вчився за профілем, що складається з 4-5 дисциплін і здав «бак», тобто аналог нашого ЗНО-ДПА мінімум на 10 балів з 20-ти за такими письмовими завданнями, які не передбачають варіантів відповіді на вибір.

Тож ми самі себе обманюємо, коли сприймаємо як деяку «норму» академічної якості 10% відсіяних серед наших абітурієнтів, котрі зазвичай мають 3 бали за нашою 12-бальною шкільною шкалою. Особливо, якщо наш прохідний бал «здав/не здав» почасти не відрізняється від порогу сліпого вибору, коли комп’ютерна програма ставить відповіді випадковим чином, тобто «не читаючи» питання. 

По-п’яте, французька модель оцінювання результатів навчальної підготовки випускників системи загальної середньої освіти щорічно охоплює більше мільйона осіб (520 тис. «академістів» + 535 тис. «профтехів»), не рахуючи випускників системи базової середньої освіти (9-й клас, де також проводиться ЗНО). 

І при цьому система не опускається до тестів з варіантами відповіді на вибір, щоб мінімізувати фінансові витрати попри втрату якості освіти. 

Як це у них виходить? Думаєте, що там просто грошей не рахують? Якби не так, адже: 

а) кожну роботу перевіряє мінімум два незалежних експерти; 

б) до процесу виконання робіт в аудиторіях як його контролери залучаються менш кваліфіковані вчителі ліцеїв; 

в) до перевірки залучаються вчителі найвищої кваліфікації, чим кожен з них пишається. 

При цьому нікому з вчителів не спадає на думку відмовитися як від першого, так і від другого, бо навчання закінчилися, а зарплата (чималенька) продовжує нараховуватися. Ніхто з них не очікує додаткової оплати.  Корпоративна культура такого не вітає ще й тому, що під час осінніх, зимових та весняних канікул від вчителів не вимагають приходити у заклад «відпрацювати» години. Усі вчителі вільно розпоряджаються своїм часом, а технічні працівники закладу половину канікул працюють, а половину – вільні. При цьому всі отримують повноцінну зарплату. Навіть більше, протягом навчального року кожен працівник закладу освіти може взяти без лікарняного сумарно не більше як тиждень додаткової відпустки у випадку сімейно-особистого «форс-мажору». 

3. Мова у французькій доповіді йде про те, щоб трансформація «баку» сприяла зменшенню провальних випадків під час навчання на першому курсі університету у контексті неприпустимості втрати довіри до системи освіти з боку молоді. 

Звісно, що така проблема торкається слабкого контингенту учнів, але таке поняття є відносним і не може орієнтуватися на вимоги до кандидатів на два найбільш популярних напрямки навчання в університеті – психологію та право. 

Відтак перед педагогам ліцеїв ставиться системна задача, з одного боку, враховувати рівень підготовки ліцеїстів-початківців, які вступили до ліцею після 9-го класу, а з іншого, - поступово підводити учнів до того рівня вимог, який очікуватиме успішних випускників ліцею вже з початку навчання в університеті. 

Французи тут ставлять завдання і педагогам, і укладачам завдань «баку» зробити так, щоб останній сприймався не стільки як «точка/лінія», що показує завершення циклу навчання, а був власне «містком» до наступного етапу руху «вгору» («… en amont ») за вибраною освітньою траєкторією. Завдання в тому, щоб адаптувати до сучасних вимог такий перебіг навчання у ліцеї, який би максимально мінімізував невдачі успішних за мірками ліцею випускників на теренах вищої освіти. 

РЕКОМЕНДАЦІЇ 

Шанси України на успіх реформи освіти лишатимуться мізерними без розуміння з боку державної та політичної еліти наступного: не буває якісної освіти там, де випускники закладів повної загальної середньої інституційно не поставлені у такі умови, за яких для вступу до ЗВО їм потрібен не стільки гарний «середній бал» атестата з двадцяти п’яти предметів, як щонайперше – це така підготовка з профільних дисциплін, що відповідала б рівню складності стандартів вищої освіти вибраного професійного спрямування. 

Для цього очевидною є потреба у наступних інституційно-нормативних та організаційних кроках: 

1. Слід відмовитися від врахування при вступі до ЗВО значення «середнього балу» атестата, який «виводиться» тими ж вчителями, які його вчили. 

2. Якомога скоріше варто відмовитися від радянської традиції «багатопредметності» (наші випускники досі мають «засвоїти» понад двадцять обов’язкових предметів) та запровадити новітні стандарти профільно-орієнтованої освіти, за якої старшокласники протягом трьох років поглиблено вивчають 4-5 дисциплін і не більше ніж стільки ж загальноосвітніх. 

3. Необхідно підняти поріг «здав/не здав» від того рівня, на якому він встановлюється зараз, коли це або дещо вище від порогу «сліпого вгадування», або від оцінки 3-4 бали за шкалою ДПА. Рівень підготовки у 1 – 3 бали означає, що учень «… розуміє про що йде мова, але НІЧОГО не вміє виконати правильно». 

4. Нам слід замінити процедуру визначення прохідного порогу «здав/не здав» на користь моделі, подібної до французької, за якої всі наперед знають, що діють наступні правила: 

а) всі предмети за виключенням фізкультури здаються на ЗНО, тобто це менш як десять; 

б) профільні предмети за тестами поглиблено-профільного рівня складності найбільші за обсягом, але й дають найбільші коефіцієнти значущості; 

в) тести із загальноосвітніх предметів - удвічі менші за обсягом ніж профільні й почасти є інтегрованими, тобто значно простіші за рівнем складності, але дають і менші коефіцієнти значущості; 

г) кожна окрема вправа/елемент/частина завдання має наперед фіксовану бальну «вагу», яка відбивається у тексті, що перед очима випускника під час роботи на «бак», як і її (роботи) коефіцієнт значущості для даної профільної серії випускників; 

д) 50% сумарно втрачених балів з врахуванням перерахунків на коефіцієнти значущості за весь цикл профільного та загальноосвітнього навчання – це незадовільно й означає «не здав»;

є) у випадку, коли значення інтегрально-підсумкового балу за всю серію «баку» в особи на 0,5 менше ніж 50%, то робиться запит до закладу щодо його оцінок на його (закладі) рівні, щоб у випадку старанного учня надати йому «аванс»; 

ж) перевірка шифрованих робіт, які не мають варіантів відповідей на вибір, здійснюється незалежною комісією (двоє перевіряльників на одну роботу) і у випадку дуже гарних відповідей обов’язково супроводжується відмітками на кшталт «добре» та «дуже добре», які показують вищі рівні педагогічного захвату від зробленого; 

з) випускники, які у підсумку отримали 17-18 балів з 20 (у французів всі рівні освіти використовують 20-бальну шкалу) отримують запрошення на приймання до Міністра освіти, а ті, хто отримав 19-20 – до Президента країни. 

Автор статті, пропонуючи такі підходи для подолання кризи якості освіти (вищої та середньої, зокрема) свідомий того, що більшість його колег з ним не погодяться, але знає, що ще більша кількість розумних та працьовитих старшокласників, їхніх батьків, вдумливих вчителів та викладачів університетів випускних кафедр давно чекають таких якісних змін, бо втомилися від засилля агресивно-ледачої посередності, люмпенів та популістів. 

Одночасно, а то й на «крок» вперед, потрібно кардинально змінювати стан справ у професійно-технічному освітньому сегменті, щоб замість формату колишніх радянських «ПТУ» мати сучасні Центри професійної освіти європейського зразка. 

Без рішучих дій нам не зламати теперішнього проблемно-кризового «статус-кво». Якщо ми цього не зробимо, проблема якості освіти буде лише поглиблюватися. 

Володимир Бєлий, заступник директора ФТЛ м. Херсона, експерт РПР-ОСВІТА. 

Реформування незалежного оцінювання результатів навчання французьких ліцеїстів.
Реформування незалежного оцінювання результатів навчання французьких ліцеїстів.

Понад рік тому я вже писав про можливі варіанти вдосконалення нашого вітчизняного формату оцінювання результатів навчання випускників системи загальної середньої освіти.

Див. статтюЗНО: ПОШУК ШЛЯХІВ УДОСКОНАЛЕННЯ.  http://education-ua.org/ua/articles/902-zno-poshuk-shlyakhiv-udoskonalennya

Цього разу пропоную до уваги читачів порталу матеріал про плани наших французьких колег щодо реформування системи оцінювання. 

ФРАНЦУЗЬКЕ ЗНО - ВАС (звучить як «бак») 

Два роки тому Франція відзначала 30-річчя запровадження ЗНО для випускників професійних ліцеїв.

Французькі випускники академічних ліцеїв здають свій «бак» у наступному режимі:  п’ять днів підряд пишуть десять предметних випробувань, зранку складають профільний предмет, після двогодинної «сієсти» - загальноосвітній.

Зашифровані роботи випускників перевіряються в іншому місті двома екзаменаторами. Якщо їх оцінки помітно  відрізняються, то замість просто брати середнє арифметичне здійснюється додаткова перевірка головою предметної комісії. 

Після обробки результатів за 20-бальною шкалою (вона єдина для всіх рівнів освіти, у тому числі й в університетах) предметними коефіцієнтами, що враховують статус предмета (профільний/загальноосвітній) виводиться сумарний бал у цій же 20-бальній шкалі. 

Випускник автоматично стає студентом профільного йому факультету свого регіонального університету, якщо його сумарний бал складе, або майже сягне 50% можливого максимального значення, тобто 10 балів з 20. Це означає, що у середньому треба зуміти правильно виконати половину кожного предметного завдання, хоча є нюанси, які регулюються коефіцієнтами. 

Якщо випускник набирає 9,5 балів, то робиться запит до ліцею щодо його поточних ліцейських оцінок, щоб не втратити можливість використати їх на користь здобувача освіти. 

Вічними бувають лише зміни, тож новий очільник французького міністерства освіти Jean-Michel Blanquerнещодавно заявив про плани реформування їхнього ЗНО. 

До задачі підійшли ґрунтовно. 24 січня 2018 року була оприлюднена аналітична доповідь від групи експертів під керівництвом Pierre Mathiot під назвою: «Бакалавр 2021»(Baccalauréat 2021) http://www.academie-sciences.fr/fr/Rapports-ouvrages-avis-et-recommandations-de-l-Academie/note-sur-le-rapport-baccalaureat-2021.html  

ЩО БУДЕ у 2021? 

Виділю лише ті позиції з їхніх планів, які на мій погляд вартують уваги наших реформаторів. 

По-перше, у планах французів власне не стільки реформа «баку» як такого, як реалізація  мети щодо побудови нової моделі гармонізації змісту «баку» та напрямків оновлення ліцейської освіти, за якої освітній менеджмент:

  • формуватиме орієнтацію учнів на спільні культурні цінності;
  • розроблятиме шляхи поглиблення предметного змісту;
  • забезпечуватиме супровід ліцеїстів у контексті їхнього вибору напрямку освіти;
  • досягатиме відповідності між структурою і змістом ЗНО (бак) та цілями поглибленого вивчення профільних дисциплін.  

По-друге, доповідь орієнтується не тільки на освітню спільноту, а навіть у більшій мірі на те, щоб привернути увагу політичної еліти, без прямої зацікавленості якої у реформі цього сегменту (незалежне оцінювання результатів навчання) нічого не вдасться змінити. 

При цьому звертаю увагу на наступне: 

1. На питання опитування від проектантів реформування процедури свого ЗНО у французьких дослідників лише за один місяць (au cours du mois de décembre) відповіли 46 000 ліцеїстів. 

Зверніть увагу, французькі освітні менеджери напряму радяться зі старшокласниками, яким той «вас» здавати. Натомість, у нас менеджмент боїться поцікавитися у старшокласників, навіть, лише їх думкою щодо термінів та форм переходу на трирічну профільно-ліцейську освіту європейського типу. 

2. Французи відштовхувалися від того, що на момент підготовки доповіді країна мала 380 000 кандидатів на отримання «баку» з-поміж випускників академічних ліцеїв, а у сегменті науково-технологічних ліцеїв – 140 000. З них успішними виявилося 91%, тобто 468 000 випускників ліцеїв науково-технологічного спрямування продовжили своє навчання у сегменті вищої освіти. Населення Франції складає без заморських територій 65 мільйонів. 

У контексті своїх проблем вітчизняної освіти, нам варто звернути увагу на наступні фактори. 

По-перше, французьким першокурсникам отримання «баку» надає можливість вступити лише до місцевого регіонального університету, які всі у Франції є практично однаково престижними. Для вступу до якогось ТОП-університету особам, що отримали «бак» потрібно здати ще й додаткові письмові іспити у стінах самого університету. 

По-друге, приблизно половина випускників 9-х класів базової середньої освіти за результатами навчання не потрапляє до академічних чи науково-технологічних ліцеїв, а переходить до навчання у професійних ліцеях. 

У Франції є 980 професійних трирічних ліцеїв, які здійснюють навчання за програмами для 200 робітничих спеціалізацій, з яких для ста передбачається свій професійний «бак» і його здають 535 000. 

По-третє, з огляду на те, що ці два факти, особливо другий, є недостатньо відомими для української спільноти, навіть представники нашої освітньої еліти думають, що чи не кожен французький випускник, який «отримав атестат» за бажання може вступити до університету і його без екзаменів «візьмуть». 

Ще менш відомим у нас є той факт, що не лише французьким, а й іноземним вступникам, а потім студентам у тамтешніх університетах не потрібно платити за навчальні заняття за розкладом/навчальною програмою. Гроші їм будуть потрібні лише для проживання, харчування та користування навчальною літературою. 

По-четверте, цифра 90% успішних ліцеїстів – включає лише тих, хто три роки вчився за профілем, що складається з 4-5 дисциплін і здав «бак», тобто аналог нашого ЗНО-ДПА мінімум на 10 балів з 20-ти за такими письмовими завданнями, які не передбачають варіантів відповіді на вибір.

Тож ми самі себе обманюємо, коли сприймаємо як деяку «норму» академічної якості 10% відсіяних серед наших абітурієнтів, котрі зазвичай мають 3 бали за нашою 12-бальною шкільною шкалою. Особливо, якщо наш прохідний бал «здав/не здав» почасти не відрізняється від порогу сліпого вибору, коли комп’ютерна програма ставить відповіді випадковим чином, тобто «не читаючи» питання. 

По-п’яте, французька модель оцінювання результатів навчальної підготовки випускників системи загальної середньої освіти щорічно охоплює більше мільйона осіб (520 тис. «академістів» + 535 тис. «профтехів»), не рахуючи випускників системи базової середньої освіти (9-й клас, де також проводиться ЗНО). 

І при цьому система не опускається до тестів з варіантами відповіді на вибір, щоб мінімізувати фінансові витрати попри втрату якості освіти. 

Як це у них виходить? Думаєте, що там просто грошей не рахують? Якби не так, адже: 

а) кожну роботу перевіряє мінімум два незалежних експерти; 

б) до процесу виконання робіт в аудиторіях як його контролери залучаються менш кваліфіковані вчителі ліцеїв; 

в) до перевірки залучаються вчителі найвищої кваліфікації, чим кожен з них пишається. 

При цьому нікому з вчителів не спадає на думку відмовитися як від першого, так і від другого, бо навчання закінчилися, а зарплата (чималенька) продовжує нараховуватися. Ніхто з них не очікує додаткової оплати.  Корпоративна культура такого не вітає ще й тому, що під час осінніх, зимових та весняних канікул від вчителів не вимагають приходити у заклад «відпрацювати» години. Усі вчителі вільно розпоряджаються своїм часом, а технічні працівники закладу половину канікул працюють, а половину – вільні. При цьому всі отримують повноцінну зарплату. Навіть більше, протягом навчального року кожен працівник закладу освіти може взяти без лікарняного сумарно не більше як тиждень додаткової відпустки у випадку сімейно-особистого «форс-мажору». 

3. Мова у французькій доповіді йде про те, щоб трансформація «баку» сприяла зменшенню провальних випадків під час навчання на першому курсі університету у контексті неприпустимості втрати довіри до системи освіти з боку молоді. 

Звісно, що така проблема торкається слабкого контингенту учнів, але таке поняття є відносним і не може орієнтуватися на вимоги до кандидатів на два найбільш популярних напрямки навчання в університеті – психологію та право. 

Відтак перед педагогам ліцеїв ставиться системна задача, з одного боку, враховувати рівень підготовки ліцеїстів-початківців, які вступили до ліцею після 9-го класу, а з іншого, - поступово підводити учнів до того рівня вимог, який очікуватиме успішних випускників ліцею вже з початку навчання в університеті. 

Французи тут ставлять завдання і педагогам, і укладачам завдань «баку» зробити так, щоб останній сприймався не стільки як «точка/лінія», що показує завершення циклу навчання, а був власне «містком» до наступного етапу руху «вгору» («… en amont ») за вибраною освітньою траєкторією. Завдання в тому, щоб адаптувати до сучасних вимог такий перебіг навчання у ліцеї, який би максимально мінімізував невдачі успішних за мірками ліцею випускників на теренах вищої освіти. 

РЕКОМЕНДАЦІЇ 

Шанси України на успіх реформи освіти лишатимуться мізерними без розуміння з боку державної та політичної еліти наступного: не буває якісної освіти там, де випускники закладів повної загальної середньої інституційно не поставлені у такі умови, за яких для вступу до ЗВО їм потрібен не стільки гарний «середній бал» атестата з двадцяти п’яти предметів, як щонайперше – це така підготовка з профільних дисциплін, що відповідала б рівню складності стандартів вищої освіти вибраного професійного спрямування. 

Для цього очевидною є потреба у наступних інституційно-нормативних та організаційних кроках: 

1. Слід відмовитися від врахування при вступі до ЗВО значення «середнього балу» атестата, який «виводиться» тими ж вчителями, які його вчили. 

2. Якомога скоріше варто відмовитися від радянської традиції «багатопредметності» (наші випускники досі мають «засвоїти» понад двадцять обов’язкових предметів) та запровадити новітні стандарти профільно-орієнтованої освіти, за якої старшокласники протягом трьох років поглиблено вивчають 4-5 дисциплін і не більше ніж стільки ж загальноосвітніх. 

3. Необхідно підняти поріг «здав/не здав» від того рівня, на якому він встановлюється зараз, коли це або дещо вище від порогу «сліпого вгадування», або від оцінки 3-4 бали за шкалою ДПА. Рівень підготовки у 1 – 3 бали означає, що учень «… розуміє про що йде мова, але НІЧОГО не вміє виконати правильно». 

4. Нам слід замінити процедуру визначення прохідного порогу «здав/не здав» на користь моделі, подібної до французької, за якої всі наперед знають, що діють наступні правила: 

а) всі предмети за виключенням фізкультури здаються на ЗНО, тобто це менш як десять; 

б) профільні предмети за тестами поглиблено-профільного рівня складності найбільші за обсягом, але й дають найбільші коефіцієнти значущості; 

в) тести із загальноосвітніх предметів - удвічі менші за обсягом ніж профільні й почасти є інтегрованими, тобто значно простіші за рівнем складності, але дають і менші коефіцієнти значущості; 

г) кожна окрема вправа/елемент/частина завдання має наперед фіксовану бальну «вагу», яка відбивається у тексті, що перед очима випускника під час роботи на «бак», як і її (роботи) коефіцієнт значущості для даної профільної серії випускників; 

д) 50% сумарно втрачених балів з врахуванням перерахунків на коефіцієнти значущості за весь цикл профільного та загальноосвітнього навчання – це незадовільно й означає «не здав»;

є) у випадку, коли значення інтегрально-підсумкового балу за всю серію «баку» в особи на 0,5 менше ніж 50%, то робиться запит до закладу щодо його оцінок на його (закладі) рівні, щоб у випадку старанного учня надати йому «аванс»; 

ж) перевірка шифрованих робіт, які не мають варіантів відповідей на вибір, здійснюється незалежною комісією (двоє перевіряльників на одну роботу) і у випадку дуже гарних відповідей обов’язково супроводжується відмітками на кшталт «добре» та «дуже добре», які показують вищі рівні педагогічного захвату від зробленого; 

з) випускники, які у підсумку отримали 17-18 балів з 20 (у французів всі рівні освіти використовують 20-бальну шкалу) отримують запрошення на приймання до Міністра освіти, а ті, хто отримав 19-20 – до Президента країни. 

Автор статті, пропонуючи такі підходи для подолання кризи якості освіти (вищої та середньої, зокрема) свідомий того, що більшість його колег з ним не погодяться, але знає, що ще більша кількість розумних та працьовитих старшокласників, їхніх батьків, вдумливих вчителів та викладачів університетів випускних кафедр давно чекають таких якісних змін, бо втомилися від засилля агресивно-ледачої посередності, люмпенів та популістів. 

Одночасно, а то й на «крок» вперед, потрібно кардинально змінювати стан справ у професійно-технічному освітньому сегменті, щоб замість формату колишніх радянських «ПТУ» мати сучасні Центри професійної освіти європейського зразка. 

Без рішучих дій нам не зламати теперішнього проблемно-кризового «статус-кво». Якщо ми цього не зробимо, проблема якості освіти буде лише поглиблюватися. 

Володимир Бєлий, заступник директора ФТЛ м. Херсона, експерт РПР-ОСВІТА. 

05.07.2018
Володимир Бєлий.
*
Наверх
Точка зору Аналітика Блоги Форум
Kenmore White 17" Microwave Kenmore 17" Microwave
Rated 4.5/5 based on 1267 customer reviews