Укр Рус

Дата: 19.11.2018

Підписка на новини

ЗНО -2014. ЦИФРИ І ФАКТИ (ІІ)

Автор:
Ігор Лікарчук
Опубліковано
18.09.2014

В Україні за роки незалежності сформувалася мережа так званих загальноосвітніх навчальних закладів «нового типу». Результати зовнішнього незалежного оцінювання дають можливість поглянути на їхню діяльність з позицій навчальних результатів їхніх випускників.

За даними офіційної статистики, станом на 1 вересня 2013 року в Україні функціонувало 562 гімназії, в яких навчалося 283086 учнів, 348 ліцеїв із 142807 учнями, 45 колегіумів, що їх відвідували 26530 вихованців. Таким чином, у цих закладах навчалося 452423 учня та працювали 20597 педагогів. Доречним буде зазначити, що в середньому, за даними Держстату, кількість педагогів на одну гімназію в середньому складала 50 осіб, на один ліцей ― 44 особи, на один колегіум ― 56 осіб. Якщо порівнювати із «звичайними» загальноосвітніми школами, то ці показники достатньо відрізняються: у «звичайних» в одній установі працює лише 26 осіб. Дещо відрізняється і оплата праці у закладах «нового типу». Чинною «Інструкцією про порядок обчислення заробітної плати працівникам освіти» передбачено, що керівні та педагогічні працівники ліцеїв, гімназій, колегіумів, коледжів... мають зарплату, яка підвищена на 10%... Додамо до цього особливий статус цих закладів, можливість здійснювати селекцію тих, хто хоче у них навчатися та багато інших чинників.

Очевидно, що все це створює достатні умови для того, щоб ліцеї, коледжі, колегіуми  гарантували високий рівень знань своїх випускників, котрі могли б підтвердити його за результатами зовнішнього незалежного оцінювання. Вони свідчать, що це дійсно так. У цілому, випускники цих закладів показують достатньо високий, порівнюючи з іншими, рівень знань. Про це свідчать фактичні дані, наведені у таблиці, що додається. Але, якщо дивитися на цю проблему набагато глибше, то можна зробити кілька цікавих висновків.

По-перше. Цим закладам фактично створені кращі, порівнюючи з іншими, умови для їхньої діяльності.  Отже, варто було б очікувати від них результатів, які не є більшими на 4-8% від загальних, а інших, набагато кращих. 

По-друге, якщо аналізувати персональні дані абітурієнтів, то виявляється, що високі результати показують випускники далеко не всіх закладів «нового типу». Так, із 72 абітурієнтів, які набрали 200 балів із математики 3 із Львівського фізико-математичного ліцею-інтернату при Львівському національному університеті ім. Івана Франка, 3 ― Харківського фізико-математичного ліцею №27, 3 ― Українського фізико-математичного ліцею при Національному університеті ім. Тараса Шевченка. Іще 45 таких закладів мають по одному  випускнику-двохсотбальнику. Виникає логічне запитання: «А чому у цьому списку немає вихованці інших ліцеїв чи гімназій?» 

По-третє. Достатньо велика кількість випускників цих закладів показала результати в діапазоні від 100 до 149,5 балів. Чи не може це бути свідченням того,  що результати роботи закладу не відповідають заявленому статусу, місії та його завданням.

Отже, аналіз результатів ЗНО вкотре примушує серйозно задуматися над необхідністю серйозних змін і у мережі закладів освіти. Гарні назви і реальні результати роботи далеко не завжди є тотожними. Чи не час задуматися над цією проблемою тим, хто фінансує ці заклади та здійснює управління ними? 

Ігор Лікарчук, директор УЦОЯО

ЗНО -2014. ЦИФРИ І ФАКТИ (ІІ)
ЗНО -2014. ЦИФРИ І ФАКТИ (ІІ)

В Україні за роки незалежності сформувалася мережа так званих загальноосвітніх навчальних закладів «нового типу». Результати зовнішнього незалежного оцінювання дають можливість поглянути на їхню діяльність з позицій навчальних результатів їхніх випускників.

За даними офіційної статистики, станом на 1 вересня 2013 року в Україні функціонувало 562 гімназії, в яких навчалося 283086 учнів, 348 ліцеїв із 142807 учнями, 45 колегіумів, що їх відвідували 26530 вихованців. Таким чином, у цих закладах навчалося 452423 учня та працювали 20597 педагогів. Доречним буде зазначити, що в середньому, за даними Держстату, кількість педагогів на одну гімназію в середньому складала 50 осіб, на один ліцей ― 44 особи, на один колегіум ― 56 осіб. Якщо порівнювати із «звичайними» загальноосвітніми школами, то ці показники достатньо відрізняються: у «звичайних» в одній установі працює лише 26 осіб. Дещо відрізняється і оплата праці у закладах «нового типу». Чинною «Інструкцією про порядок обчислення заробітної плати працівникам освіти» передбачено, що керівні та педагогічні працівники ліцеїв, гімназій, колегіумів, коледжів... мають зарплату, яка підвищена на 10%... Додамо до цього особливий статус цих закладів, можливість здійснювати селекцію тих, хто хоче у них навчатися та багато інших чинників.

Очевидно, що все це створює достатні умови для того, щоб ліцеї, коледжі, колегіуми  гарантували високий рівень знань своїх випускників, котрі могли б підтвердити його за результатами зовнішнього незалежного оцінювання. Вони свідчать, що це дійсно так. У цілому, випускники цих закладів показують достатньо високий, порівнюючи з іншими, рівень знань. Про це свідчать фактичні дані, наведені у таблиці, що додається. Але, якщо дивитися на цю проблему набагато глибше, то можна зробити кілька цікавих висновків.

По-перше. Цим закладам фактично створені кращі, порівнюючи з іншими, умови для їхньої діяльності.  Отже, варто було б очікувати від них результатів, які не є більшими на 4-8% від загальних, а інших, набагато кращих. 

По-друге, якщо аналізувати персональні дані абітурієнтів, то виявляється, що високі результати показують випускники далеко не всіх закладів «нового типу». Так, із 72 абітурієнтів, які набрали 200 балів із математики 3 із Львівського фізико-математичного ліцею-інтернату при Львівському національному університеті ім. Івана Франка, 3 ― Харківського фізико-математичного ліцею №27, 3 ― Українського фізико-математичного ліцею при Національному університеті ім. Тараса Шевченка. Іще 45 таких закладів мають по одному  випускнику-двохсотбальнику. Виникає логічне запитання: «А чому у цьому списку немає вихованці інших ліцеїв чи гімназій?» 

По-третє. Достатньо велика кількість випускників цих закладів показала результати в діапазоні від 100 до 149,5 балів. Чи не може це бути свідченням того,  що результати роботи закладу не відповідають заявленому статусу, місії та його завданням.

Отже, аналіз результатів ЗНО вкотре примушує серйозно задуматися над необхідністю серйозних змін і у мережі закладів освіти. Гарні назви і реальні результати роботи далеко не завжди є тотожними. Чи не час задуматися над цією проблемою тим, хто фінансує ці заклади та здійснює управління ними? 

Ігор Лікарчук, директор УЦОЯО

18.09.2014
Ігор Лікарчук
*
Поділитися

Додати комментар

Через сайт
Через Вконтакті
Через Фейсбук

Коментарі  

Автор: Сергій Очеретний
Опубліковано 21.12.2014 в 16:23
Пане Ігор!
Основні завдання Українського центру оцінювання якості освіти:
- підготовка здійснення зовнішнього незалежного оцінювання;
- проведення моніторингу якості освіти;
- проведення соціально-психо логічних досліджень та атестації педагогічних працівників;
- ведення реєстру осіб, які пройшли зовнішнє незалежне оцінювання;
- оформлення і видача особам, які пройшли зовнішнє незалежне оцінювання, сертифікатів;
- надання інформації про результати зовнішнього незалежного оцінювання за запитами -загальноосвітн іх навчальних закладів та вищих навчальних закладів.
Ніде не бачу функції коментування результатів ЗНО та вішання всіх собак на заклади освіти та простих вчителів. Будь-ласка, дійте в межах своїх компетенцій, а не перетворюйтесь на каральний орган.
Автор: Ірина Фют
Опубліковано 22.09.2014 в 20:23
А далі буде, ще гірше!!!!!!!!!! !!
Автор: Демяненко Олена
Опубліковано 22.09.2014 в 20:22
У нашому регіоні така різниця складає понад 19% з найбільш масових предметів тестування. З одного боку, заспокоюють 75% якості результатів закладів освіти нового типу (більшість з них - у містах). З іншого - викликає стурбованість погіршення результатів у звичайних школах...
Автор: Юрий Пасихов
Опубліковано 22.09.2014 в 06:30
Але якщо порівняти результати ЗНО випускників звичайних шкіл і результати закладів нового типу, то стає очевидно, що випускники останніх мають значно кращі знання. Тому, якщо саме це ствити за мету (покращення результату навчаання), то очевидно слід збільшувати кількість таких закладів, звичайо, покращуючи їх якість і відповідність вивісці.
Автор: Наталія Борсук
Опубліковано 22.09.2014 в 06:29
Красивое название не всегда дает знания и результат
Наверх
Точка зору Аналітика Блоги Форум
Kenmore White 17" Microwave Kenmore 17" Microwave
Rated 4.5/5 based on 1267 customer reviews