Інтернаціоналізації вищої освіти у цифрах
Автор:
Світлана Благодєтєлєва-Вовк
Опубліковано
11.01.2015 |
Інтернаціоналізація вищої освіти України надає реальний шанс для її розвитку. На глобальному рівні для цього склалася надзвичайно сприятлива ситуація: у більшості країн Африки та деяких країнах Азії і Латинської Америки продовжується демографічний вибух.
Таблиця 1.
Світові демографічні показники
Назва регіону |
Чисельність населення у 2012 р., млн. осіб |
Коефіцієнт фертиль-ності |
Частка населення молодша 15 років, % |
Частка населення молодша 15 років, млн. осіб |
Чисельність населення у 2025, млн. осіб |
Чисельність населення у 2050, млн. осіб |
Світ загалом |
7 058 |
2,5 |
27 |
1905,7 |
8 082 |
9 624 |
Розвинені країни |
1 243 |
1,7 |
17 |
211,3 |
1 292 |
1 338 |
Країни, що розвиваються |
5 814 |
2,7 |
30 |
1744,2 |
6 789 |
8 286 |
Найменш розвинені країни |
876 |
4,5 |
41 |
359,2 |
1 185 |
1 899 |
Африка |
1 072 |
4,7 |
41 |
439,5 |
1 446 |
2 339 |
Північна Америка |
349 |
2,0 |
20 |
69,8 |
391 |
471 |
Латинська Америка |
599 |
2,3 |
29 |
173,7 |
672 |
740 |
Азія |
4 260 |
2,2 |
26 |
1107,6 |
4 779 |
5 284 |
Європа |
740 |
1,6 |
16 |
118,4 |
750 |
732 |
Океанія |
37 |
2,5 |
24 |
8,9 |
44 |
57 |
Джерело: [1], [2].
Чисельність студентів уключених у інтернаціональні освітні відносили постійно зростала, при цьому найбільш динамічно за останні 10 років – з середньою швидкістю 7,1% щорічно [4; 361].
За даними Інституту статистики ЮНЕСКО чисельність студентів, що набувають освіту за кордоном у 1980-му році становила близько 1,1 млн. осіб. У 1990-му їх кількість становила 1,3 млн. осіб. У 2000-му році цей показник мав значення 2 млн. студентів, у 2010-му – 3,6 млн. осіб [3; 1], а в 2012 році – 4,1 млн. студентів [4; 360].
П. Дж. Альтбач (Altbach, P. G.) у своїй роботі [5] прогнозує зростання чисельності таких студентів до 8 млн. осіб до 2020 року, тобто практично у понад два рази, або зі швидкістю близько 12,5 % щороку.
Сучасний стан глобального руху студентів, що отримують вищу освіту характеризується такими даними [6]:
1. Найбільші приймаючі країни:
- США (19%)
- Великобританія (11%)
- Австралія (8%)
- Франція (7%)
- Німеччина (6%)
- Японія (4%)
2. Звідки та куди прямують студенти:
- Арабські країни: Франція (29%), США (13%), Великобританія (10%);
- Центральна та Східна Європа: Німеччина (16%), Росія (10%), США (8%);
- Центральна Азія: Росія (46%), Киргизстан (10%), Туреччина (7%);
- Східна Азія та Океанія: США (28%), Австралія (17%), Японія (12%);
- Латинська Америка: США (33%), Іспанія (15%), Куба (11%);
- Північна Америка та Західна Європа: Великобританія (23%), США (15%), Німеччина (8%);
- Південна та Західна Азія: США (38%), Великобританія (18%), Австралія (11%);
- Африка південніше Сахари: Франція (19%), Південна Африка (17%), Великобританія (12%).
3. Найбільші країни, з яких приїздять студенти: Китай (17%), Індія, Південна Корея. З них походять 52% всіх інтернаціональних студентів.
4. Найбільш мобільними студентами у світі є представники Центральної Азії (6% від загально числа студентів у цих країнах) та країн Африки південніше Сахари (5 осіб зі 100 студентів).
5. Інтернаціональні студенти становлять понад 10% від частки студентів зокрема в Австралії (22,5%), Великобританії (16%), Австрії (15,4%), Швейцарії (15,4%), Франції (11,6%) [4; 372].
6. Підходи щодо оплати освітніх послуг різняться від країни до країни, проте, можна виділити такі з них:
- Оплата для іноземних студентів вища, ніж для громадян власної країни. Це характерно для США, Великобританії, Австралії, Австрії, Росії, Канади;
- Як для громадян так і для іноземних студентів оплата тотожна. Існує в таких країнах як Німеччина, Франція, Італія, Південна Корея, Японія, Мексика, Іспанія;
- Оплата відсутня, як для власних громадян, так і для закордонних студентів. Цей підхід практикується у Фінляндії, Норвегії, Швеції, Ісландії [4; 366].
Отже, найзатребуванішими іноземними студентами є освітні послуги в США, Великобританії та Австралії. Якість освіти в цих країнах традиційно вважається найвищою.
Оптимальною щодо якості/витрат на здобуття освіти та доступності щодо опанування мови є система вищої освіти Німеччині.
Унікальним освітнім феноменом Центральної і Східної Європи є Чехія, яка у міжнародному розподілі праці спеціалізується саме на наданні послуг із здобуття вищої освіти.
Відкритим залишається питання щодо здатності провідних країн задовольнити усе зростаючий глобальний попит на вищу освіту. Тому в України з’являється реальний шанс для збереження та оновлення вищої освіти за рахунок її інтернаціоналізації, зокрема залучення іноземних студентів.
Для забезпечення інтернаціоналізації системи вищої освіти в Україні частка іноземних студентів має досягнути як мінімум 10% від загальної чисельності студентів, тобто близько 170-180 тис. осіб. За умови дотримання прогнозованих П. Дж. Альтбачемтемпів зростання на рівні 12,5% щорічно до 2020 року їх кількість має збільшитися до 120 тис. осіб. Їхній щорічний фінансовий внесок у економіку України орієнтовно складе 10 млрд. гривень. За умови реалізації сильної та гнучкої політики щодо залучення іноземних студентів можна досягнути рівня 15-20% зростання щорічно, тобто від 133 до 155 тис. осіб до 2020 року, що у значеннях показника імовірно отриманого доходу відповідно становитиме від 11 до 13 млрд. грн. У свою чергу, високі темпи росту дозволять вирішити поставлену стратегічну задачу до 2025 року.
Література
1. 2010 WORLD POPULATION DATA SHEET / Population Reference Bureau. – Washington. – 2010. – 19p.- [Електронний ресурс]. – Режим доступу:www.prb.com
2. 2012 WORLD POPULATION DATA SHEET / Population Reference Bureau. – Washington. – 2012. – 20 p.- [Електронний ресурс]. – Режим доступу:www.prb.com
3. NEW PATTERNS IN STUDENT MOBILITY IN THE SOUTHERN AFRICA DEVELOPMENT COMMUNITY1 // UIS INFORMATION BULLETIN No. 7 - UNESCO Institute for Statistics. - February 2012. – 17 p.
4. OECD (2012), Education at a Glance 2012: OECD Indicators, OECD Publishing.[Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://dx.doi.org/10.1787/eag-2012-en
5. Altbach, P. G. Globalization and the university: Realities in an unequal world. / In J. J. F. Forest and P. G. Altbach (Eds.) // International handbook of higher education (pp. 121-139).Dordrecht, The Netherlands: Springer.
6. Global Flow of Tertiary-Level Students // UNESCO Institute for Statistics. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.uis.unesco.org/Education/Pages/international-student-flow-viz.aspx
Світлана Благодєтєлєва-Вовк, к.е.н, доцент, незалежна дослідниця
Коментарі
До того ж ми закриваємо універсітети. Звільняємо досвічених професорів і доцентів, утискаємо тих, хто використовує у професійному спілкуванні словосполучення Triangle of Knowledge або scientific relations.