Укр Рус

Дата: 18.06.2019

Підписка на новини

Академічна спільнота на шляху до крос-культурної комунікації

Автор:
Біла Олена
Опубліковано
05.06.2019

У рамках польсько-українського проекту «Інноваційний університет і лідерство. Фаза IV: комунікаційні стратегії та відносини університет-школа» передбачалось здійснення мікропроектів його учасниками на базі вищих закладів освіти, в яких вони працюють.

Я презентувала мікропроект «Модель підготовки академічної спільноти гуманітарного університету докрос-культурноїкомунікації (вектор міжнародного співробітництва з закладами вищої освіти країнПодунав’я)».

Цей мікропроект передбачає створення в умовах Ізмаїльського державного гуманітарногоуніверситетувідкритої платформи неперервної освіти академічної спільноти (з урахуванням творчого досвіду функціонування Варшавського Відкритого університету (секції тренінгів і промоції).

Мета проекту – розробити та впровадити в гуманітарному університеті структурно-функціональну модель підготовки академічної спільноти до крос-культурної комунікації в умовах міжнародного співробітництва з вищими школами країн Подунав’я.

Було проведено анкетування, в якому взяло участь 105 представників 22закладів вищої освіти України.

Серед актуальних форматів співпраці з партнерами зарубіжних вишів (див. рис. 1) були відзначені: безпосередня участь у міжнародних конференціях / семінарах / форумах (45%), освітніх проектах (23,5%), професійному стажуванні (22,5%), дистанційна комунікація через дослідницькі / соціальні мережі, віртуальні платформи (20,6%)

Рис. 1. Організаційні форми співпраці з партнерами зарубіжних ВЗО

Щодо розподілу самооцінок готовності респондентів до крос-культурної комунікації (див. рис. 2), то достатній рівень (23%) зафіксовано у науково-педагогічних працівників, фахівців адміністрації й аспірантів. На жаль, практично третина з опитаних зазначили, що «скоріше не готові, ніж готові» до крос-культурної комунікації.

Рис. 2. Розподіл оцінних суджень респондентів про готовність представників академічних спільнот до крос-культурної комунікації

До суттєвих перешкод, що спричиняють крос-культурне непорозуміння між комунікантами (див. рис. 3) більшість віднесли: нерозуміння особливостей вербальних засобів комунікації (незнання професіної мови, спеціальної термінології, фразеологізмів, специфічності гумору тощо) 37%; неточний / непрофесійний переклад – 26%; незнання вербальних технік налагодження контактів з партнерами – 22%, правил ділового спілкування / листування через телефонний й Інтернет-ресурси 17%.

 

Рис. 3. Перелік перешкод у процесі крос-культурної комунікації з зарубіжними партнерами вищих шкіл

Примітно, що респонденти вказали на виключну важливість введення в університетах додаткових програм з крос-культурної підготовки для аспірантів, науково-педагогічних працівників і адміністрації (див. рис. 4).

 

Рис. 4. Судження респондентів щодо необхідності введення додаткових програм з крос-культурної підготовки академічної спільноти вишу

На думку учасників анкетування, мотиваторами просування низки додаткових програм для академічної спільноти передусім мають виступити: ректор / директор / проректор – 79%, фахівці міжнародного відділу – 65%, декан / заступник декана – 62 %, персонал наукового відділу – 48 % (див. рис. 5).

 

Рис. 5. Внутрішні мотиватори успішного просування програм з додаткової підготовки академічної спільноти до крос-культурної комунікації

Щодо зовнішніх мотиваторів успішного просування програм із додаткової підготовки академічних спільнот (див. рис. 6), то учасники опитування справедливо зазначили МОН України (66%) і керівників освітніх департаментів, ректоратів / директоратів ОЗ країн-партнерів (63%). Не менш важливим у цьому процесі визначено опосередкований вплив бізнес-структур (51%), мережі закладів (центрів) з формальної (неформальної) освіти (46%), громадських об’єднань і молодіжних організацій (46%), представників національних меншин регіону (45%).

 

Рис. 6. Зовнішні мотиватори успішного просування програм із додаткової підготовки академічної спільноти до крос-культурної комунікації

Слід також звернути увагу на творчі пропозиції учасників анкетування (див. рис. 7) щодо введення в університеті низки цікавих програм та організаційних заходів із неформальної освіти, а саме: спільних програм з міжкультурної комунікації із зарубіжними партнерами (55,9%), додаткових онлайн-програм з крос-культурної освіти (52%), низки програм дисциплін вільного вибору для здобувачів першого (бакалаврського) і наступних рівнів вищої педагогічної освіти (51%), додаткових програм, курсів (тренінгів) для іноземних студентів (49%), програм із неформальної курсової підготовки науково-педагогічного та адміністративного персоналу до крос-культурної комунікації (46%); експрес-тренінгових (короткострокових) програм для робочих груп / делегацій / проектних команд з підготовки до стажувань / обмінів / освітнього туризму (42%).

Рис. 7. Рекомендації респондентів щодо забезпечення успішної підготовки академічної спільноти до крос-культурної комунікації

Упровадження в Ізмаїльському державному гуманітарному університеті моделі підготовки академічної спільноти до крос-культурної комунікації зорієнтовано на три цільові групи: здобувачів першого (бакалаврського) і наступних рівнів вищої педагогічної освіти, науково-педагогічних працівників і персонал адміністрації університету. Презентуємо основні напрями підготовки: професійно-самовизначальний, продуктивно-орієнтаційний і мультикультурно-колаборативний.

Професійно-самовизначальний напрям

(ведення компенсаторних програм навчальних дисциплін за вибором

та / або програм неформальної підготовки)

адміністративного персоналу

університету

науково-

педагогічних

працівників

здобувачів першого (бакалаврського) і наступних рівнів ВПО

Нормативно-правові аспекти міжнародної діяльності

Теоретичні аспекти міжнародної діяльності

закладу /

структурного підрозділу

індивідуальної /

групової /колективної

Соціокультурні аспекти зарубіжних країн-партнерів

Мовний контекст підготовки

ділова / професійна комунікація

ділова / професійна комунікація (на розмовному рівні)

знання іноземної мови / професійної термінології

Організаційно-управлінський

супровід міжнародної діяльності

структурного підрозділу

студентів

 

Самоменеджмент

 

міжнародної

співпраці

освітньої / волонтерської / гувернерської діяльності

за кордоном

Наукова (викладацька) діяльність у вишах

країн Подунав’я

 

Рис. 8. Професійно-самовизначальний напрям підготовки академічної спільноти до крос-культурної комунікації

Продуктивно-орієнтаційний напрям підготовки. На цьому етапі реалізації нашого мікропроекту ми здійснювали методичний супровід студентів під час виконання ними індивідуально науково-дослідних завдань у період педагогічної практики в закладах дошкільної, початкової, позашкільної та альтернативної освіти українського Подунав’я.

За результатами такої співтворчої роботи був створений кластер локальних соціокультурних проектів студентів (зокрема, конкурс театралізації казок народів світу, тематичний тиждень для молодших школярів «Бессарабська весна», арт-проект «Моє родинне дерево», кулінарний експериментаріум «Бабусині страви», конкурс етнодизайнерів, мандрівка у країну автентичного співу, онлайн-квест «Світ живопису в країнах Дунайського ареалу» тощо).

Мультикультурно-колаборативний напрям підготовки академічної спільноти до крос-культурної комунікації відбувався на засадах творчого партнерства з фахівцями різних центрів і підрозділів Ізмаїльського державного гуманітарного університету та інших установ і організацій, зокрема:

Соціально-психологічної служби ІДГУ (проведено тренінги для студентів і аспірантів («Крос-культурні цінності сучасного педагога», «Соціальна дипломатія педагога», тренінг стресостійкості та пропедевтики емоційного вигорання викладачів, аспірантів, магістрантів); розроблено програму підготовчого експрес-тренінгу «Самоменеджмент освітньої діяльності за кордоном» (з участю викладачів-іноземців); програму міжкультурного тренінгу, що об’єднує кілька модулів («Імідж-модуль» з метою підвищення педагогічної майстерності викладачів, які працюють в інтернаціональних студентських групах; «Етикет-модуль» з метою вивчення мовного етикету різних народів, компетентного застосування методів діагностики мовленнєвих здібностей іноземних студентів, дозування вербального впливу та застосування мультимедійних засобів навчання на академічних заняттях; «Інтенсив-модуль» з вивчення професійної термінології, технік безконфліктного спілкування, публічного виступу тощо);

Центру громадянської освітиІДГУ (проведеноВсеукраїнський освітній форум «Простір свободи, творчості та нових ідей» з ознайомленням із тематичною 3D виставою «Український флот 1917-1921 рр.» і переглядом документальних фільмів кінорежисера І. Канівця (22.02.19));

Центру неперервної освіти ІДГУ (спільно з фахівцями кафедри філософії й освіти дорослих Центрального інституту післядипломної освіти ДВНЗ «Університет менеджменту освіти» НАПН України (Київ-Львів) проведено панельну дискусію у форматі Всеукраїнського освітнього коворкінгу з онлайн-трансляцію «Чек-лист ключових компетентностей педагога НУШ для формальної і неформальної освіти» (09.04.19));

Науково-педагогічного відділу ІДГУ, Придунайської філії ПРАТ «ВНЗ «МАУП» і ВНКЗ «Білгород-Дністровське педагогічне училище»(спільно організовано Фестиваль науки і арт-проектівіз запуском 40 локацій для вільного відвідування інтерактивних лекцій, тренінгів, майстер-класів, фотозон тощо (15.05.19));

Відділу міжнародного співробітництва та інформаційного центру Румунії

в ІДГУ (спільно розроблено та проведено тренінги викладачів і студентів-учасників програм обміну, волонтерських проектів; фестиваль «Французька Бессарабія», тематичні дні мови та культури країн Дунайського ареалу й інших країн; здійснено організаційний супровід на етапі підготовки публікацій в JournalofDanubianStudiesandResearch (DanubiusUniversityofGalati));

Благодійної організації «Жасмінка» (проведено Придунайський фестиваль психолого-педагогічних інновацій (25.01.19));

Болгарської недільної школи «Българска светлица» як спільного проекту МОН Болгарії й Ізмаїльського державного гуманітарного університету (проведено регіональний освітній форум «Педагогічна майстерність учителя, інноваційні технології викладання болгарської мови: проблеми теорії і практики» (16.01.19);

Громадської організації «Центр розвитку Бессарабії» (спільно організовано творчі зустрічі студентів з автором ідеї та режисером документального фільму «Місце сили» Т. Станєвою (03.03.19));

Центру медіації і переговорів при кафедрі публічного управління та публічної служби НАДУ (спільно проведено круглий стіл «Медіація як засіб забезпечення соціального партнерства» у рамках міжнародної науково-практичної конференції «Соціальне партнерство в інклюзивній освіті: акмеологічні засади, сучасні реалії» (25.04.2019));

Навчально-консультаційного центру домашньої (сімейної) й альтернативної освіти «Веліцей» (спільно з директором центру, к.ф.н. В.В.Барановим проведено семінар для педагогів та батьків учнів «Сучасна домашня освіта дітей» (11.05.19)).

На подальшому етапі (з червня 2019 року) плануємо продовжити реалізацію проекту в Ізмаїльському державному гуманітарному університеті з метою досягнення довгострокових результатів щодо запуску системи формальної та / або неформальної підготовки адміністративного персоналу, науково-педагогічних працівників, здобувачів першого (бакалаврського) і наступних рівнів вищої педагогічної освіти до крос-культурної комунікації у парадигмі навчання впродовж життя.

З цією метою пропонуємо:

– відкрити в Ізмаїльському державному гуманітарному університеті освітньо-ресурсний центр для реалізації із зарубіжними партнерами спільних програм із міжкультурної комунікації; створити ресурс додаткових онлайн-програм з крос-культурної освіти академічних спільнот вищих шкіл Дунайського ареалу; забезпечити соціально-педагогічний супровід іноземних студентів і викладачів (ввести лінгвосоціокультурні тренінги); ввести експрес-тренінгові програми для робочих груп / делегацій / команд з короткострокової підготовки до стажувань / обмінів / освітнього туризму; забезпечити очний / дистанційний методичний супровід педагогів регіональних ЗО з навчанням мовою відповідного корінного народу або національних меншин; психолого-педагогічний супровід білінгвальних (полілінгвальних) сімейних вихователів південної Одещини; програми з соціокультурного руху студентів-волонтерів);

– відкрити центр української культури в університеті «Дунере де Жос» (м. Галац, Румунія) як освітньої платформи для очного та дистанційного співробітництва з інтердисциплінарними командами науково-педагогічних фахівців ІДГУ, реалізації спільних соціокультурних проектів, освітніх програм, програм краєзнавчо-туристичного, мистецького спрямування тощо;

– видати науково-дослідні публікації з метою розкриття досвіду впровадження в університеті моделі підготовки академічної спільноти до крос-культурної комунікації; кластер методичних кейсів для тренерів із додаткової (неформальної) освіти академічної спільноти університету до крос-культурної комунікації, кластери соціокультурних проектів тощо.

Олена Біла, учасниця проекту «Інноваційний університет та лідерство. Фаза IV», д. п. н., проф. кафедри загальної педагогіки, дошкільної, початкової і спеціальної освіти Ізмаїльського державного гуманітарного університету.

Корисні посилання:

#Інноваційний_університет_і_лідерство

#UW

#Artes_Liberales

#Uniwersytet_Jagielloński

Академічна спільнота на шляху до крос-культурної комунікації
Академічна спільнота на шляху до крос-культурної комунікації

У рамках польсько-українського проекту «Інноваційний університет і лідерство. Фаза IV: комунікаційні стратегії та відносини університет-школа» передбачалось здійснення мікропроектів його учасниками на базі вищих закладів освіти, в яких вони працюють.

Я презентувала мікропроект «Модель підготовки академічної спільноти гуманітарного університету докрос-культурноїкомунікації (вектор міжнародного співробітництва з закладами вищої освіти країнПодунав’я)».

Цей мікропроект передбачає створення в умовах Ізмаїльського державного гуманітарногоуніверситетувідкритої платформи неперервної освіти академічної спільноти (з урахуванням творчого досвіду функціонування Варшавського Відкритого університету (секції тренінгів і промоції).

Мета проекту – розробити та впровадити в гуманітарному університеті структурно-функціональну модель підготовки академічної спільноти до крос-культурної комунікації в умовах міжнародного співробітництва з вищими школами країн Подунав’я.

Було проведено анкетування, в якому взяло участь 105 представників 22закладів вищої освіти України.

Серед актуальних форматів співпраці з партнерами зарубіжних вишів (див. рис. 1) були відзначені: безпосередня участь у міжнародних конференціях / семінарах / форумах (45%), освітніх проектах (23,5%), професійному стажуванні (22,5%), дистанційна комунікація через дослідницькі / соціальні мережі, віртуальні платформи (20,6%)

Рис. 1. Організаційні форми співпраці з партнерами зарубіжних ВЗО

Щодо розподілу самооцінок готовності респондентів до крос-культурної комунікації (див. рис. 2), то достатній рівень (23%) зафіксовано у науково-педагогічних працівників, фахівців адміністрації й аспірантів. На жаль, практично третина з опитаних зазначили, що «скоріше не готові, ніж готові» до крос-культурної комунікації.

Рис. 2. Розподіл оцінних суджень респондентів про готовність представників академічних спільнот до крос-культурної комунікації

До суттєвих перешкод, що спричиняють крос-культурне непорозуміння між комунікантами (див. рис. 3) більшість віднесли: нерозуміння особливостей вербальних засобів комунікації (незнання професіної мови, спеціальної термінології, фразеологізмів, специфічності гумору тощо) 37%; неточний / непрофесійний переклад – 26%; незнання вербальних технік налагодження контактів з партнерами – 22%, правил ділового спілкування / листування через телефонний й Інтернет-ресурси 17%.

 

Рис. 3. Перелік перешкод у процесі крос-культурної комунікації з зарубіжними партнерами вищих шкіл

Примітно, що респонденти вказали на виключну важливість введення в університетах додаткових програм з крос-культурної підготовки для аспірантів, науково-педагогічних працівників і адміністрації (див. рис. 4).

 

Рис. 4. Судження респондентів щодо необхідності введення додаткових програм з крос-культурної підготовки академічної спільноти вишу

На думку учасників анкетування, мотиваторами просування низки додаткових програм для академічної спільноти передусім мають виступити: ректор / директор / проректор – 79%, фахівці міжнародного відділу – 65%, декан / заступник декана – 62 %, персонал наукового відділу – 48 % (див. рис. 5).

 

Рис. 5. Внутрішні мотиватори успішного просування програм з додаткової підготовки академічної спільноти до крос-культурної комунікації

Щодо зовнішніх мотиваторів успішного просування програм із додаткової підготовки академічних спільнот (див. рис. 6), то учасники опитування справедливо зазначили МОН України (66%) і керівників освітніх департаментів, ректоратів / директоратів ОЗ країн-партнерів (63%). Не менш важливим у цьому процесі визначено опосередкований вплив бізнес-структур (51%), мережі закладів (центрів) з формальної (неформальної) освіти (46%), громадських об’єднань і молодіжних організацій (46%), представників національних меншин регіону (45%).

 

Рис. 6. Зовнішні мотиватори успішного просування програм із додаткової підготовки академічної спільноти до крос-культурної комунікації

Слід також звернути увагу на творчі пропозиції учасників анкетування (див. рис. 7) щодо введення в університеті низки цікавих програм та організаційних заходів із неформальної освіти, а саме: спільних програм з міжкультурної комунікації із зарубіжними партнерами (55,9%), додаткових онлайн-програм з крос-культурної освіти (52%), низки програм дисциплін вільного вибору для здобувачів першого (бакалаврського) і наступних рівнів вищої педагогічної освіти (51%), додаткових програм, курсів (тренінгів) для іноземних студентів (49%), програм із неформальної курсової підготовки науково-педагогічного та адміністративного персоналу до крос-культурної комунікації (46%); експрес-тренінгових (короткострокових) програм для робочих груп / делегацій / проектних команд з підготовки до стажувань / обмінів / освітнього туризму (42%).

Рис. 7. Рекомендації респондентів щодо забезпечення успішної підготовки академічної спільноти до крос-культурної комунікації

Упровадження в Ізмаїльському державному гуманітарному університеті моделі підготовки академічної спільноти до крос-культурної комунікації зорієнтовано на три цільові групи: здобувачів першого (бакалаврського) і наступних рівнів вищої педагогічної освіти, науково-педагогічних працівників і персонал адміністрації університету. Презентуємо основні напрями підготовки: професійно-самовизначальний, продуктивно-орієнтаційний і мультикультурно-колаборативний.

Професійно-самовизначальний напрям

(ведення компенсаторних програм навчальних дисциплін за вибором

та / або програм неформальної підготовки)

адміністративного персоналу

університету

науково-

педагогічних

працівників

здобувачів першого (бакалаврського) і наступних рівнів ВПО

Нормативно-правові аспекти міжнародної діяльності

Теоретичні аспекти міжнародної діяльності

закладу /

структурного підрозділу

індивідуальної /

групової /колективної

Соціокультурні аспекти зарубіжних країн-партнерів

Мовний контекст підготовки

ділова / професійна комунікація

ділова / професійна комунікація (на розмовному рівні)

знання іноземної мови / професійної термінології

Організаційно-управлінський

супровід міжнародної діяльності

структурного підрозділу

студентів

 

Самоменеджмент

 

міжнародної

співпраці

освітньої / волонтерської / гувернерської діяльності

за кордоном

Наукова (викладацька) діяльність у вишах

країн Подунав’я

 

Рис. 8. Професійно-самовизначальний напрям підготовки академічної спільноти до крос-культурної комунікації

Продуктивно-орієнтаційний напрям підготовки. На цьому етапі реалізації нашого мікропроекту ми здійснювали методичний супровід студентів під час виконання ними індивідуально науково-дослідних завдань у період педагогічної практики в закладах дошкільної, початкової, позашкільної та альтернативної освіти українського Подунав’я.

За результатами такої співтворчої роботи був створений кластер локальних соціокультурних проектів студентів (зокрема, конкурс театралізації казок народів світу, тематичний тиждень для молодших школярів «Бессарабська весна», арт-проект «Моє родинне дерево», кулінарний експериментаріум «Бабусині страви», конкурс етнодизайнерів, мандрівка у країну автентичного співу, онлайн-квест «Світ живопису в країнах Дунайського ареалу» тощо).

Мультикультурно-колаборативний напрям підготовки академічної спільноти до крос-культурної комунікації відбувався на засадах творчого партнерства з фахівцями різних центрів і підрозділів Ізмаїльського державного гуманітарного університету та інших установ і організацій, зокрема:

Соціально-психологічної служби ІДГУ (проведено тренінги для студентів і аспірантів («Крос-культурні цінності сучасного педагога», «Соціальна дипломатія педагога», тренінг стресостійкості та пропедевтики емоційного вигорання викладачів, аспірантів, магістрантів); розроблено програму підготовчого експрес-тренінгу «Самоменеджмент освітньої діяльності за кордоном» (з участю викладачів-іноземців); програму міжкультурного тренінгу, що об’єднує кілька модулів («Імідж-модуль» з метою підвищення педагогічної майстерності викладачів, які працюють в інтернаціональних студентських групах; «Етикет-модуль» з метою вивчення мовного етикету різних народів, компетентного застосування методів діагностики мовленнєвих здібностей іноземних студентів, дозування вербального впливу та застосування мультимедійних засобів навчання на академічних заняттях; «Інтенсив-модуль» з вивчення професійної термінології, технік безконфліктного спілкування, публічного виступу тощо);

Центру громадянської освітиІДГУ (проведеноВсеукраїнський освітній форум «Простір свободи, творчості та нових ідей» з ознайомленням із тематичною 3D виставою «Український флот 1917-1921 рр.» і переглядом документальних фільмів кінорежисера І. Канівця (22.02.19));

Центру неперервної освіти ІДГУ (спільно з фахівцями кафедри філософії й освіти дорослих Центрального інституту післядипломної освіти ДВНЗ «Університет менеджменту освіти» НАПН України (Київ-Львів) проведено панельну дискусію у форматі Всеукраїнського освітнього коворкінгу з онлайн-трансляцію «Чек-лист ключових компетентностей педагога НУШ для формальної і неформальної освіти» (09.04.19));

Науково-педагогічного відділу ІДГУ, Придунайської філії ПРАТ «ВНЗ «МАУП» і ВНКЗ «Білгород-Дністровське педагогічне училище»(спільно організовано Фестиваль науки і арт-проектівіз запуском 40 локацій для вільного відвідування інтерактивних лекцій, тренінгів, майстер-класів, фотозон тощо (15.05.19));

Відділу міжнародного співробітництва та інформаційного центру Румунії

в ІДГУ (спільно розроблено та проведено тренінги викладачів і студентів-учасників програм обміну, волонтерських проектів; фестиваль «Французька Бессарабія», тематичні дні мови та культури країн Дунайського ареалу й інших країн; здійснено організаційний супровід на етапі підготовки публікацій в JournalofDanubianStudiesandResearch (DanubiusUniversityofGalati));

Благодійної організації «Жасмінка» (проведено Придунайський фестиваль психолого-педагогічних інновацій (25.01.19));

Болгарської недільної школи «Българска светлица» як спільного проекту МОН Болгарії й Ізмаїльського державного гуманітарного університету (проведено регіональний освітній форум «Педагогічна майстерність учителя, інноваційні технології викладання болгарської мови: проблеми теорії і практики» (16.01.19);

Громадської організації «Центр розвитку Бессарабії» (спільно організовано творчі зустрічі студентів з автором ідеї та режисером документального фільму «Місце сили» Т. Станєвою (03.03.19));

Центру медіації і переговорів при кафедрі публічного управління та публічної служби НАДУ (спільно проведено круглий стіл «Медіація як засіб забезпечення соціального партнерства» у рамках міжнародної науково-практичної конференції «Соціальне партнерство в інклюзивній освіті: акмеологічні засади, сучасні реалії» (25.04.2019));

Навчально-консультаційного центру домашньої (сімейної) й альтернативної освіти «Веліцей» (спільно з директором центру, к.ф.н. В.В.Барановим проведено семінар для педагогів та батьків учнів «Сучасна домашня освіта дітей» (11.05.19)).

На подальшому етапі (з червня 2019 року) плануємо продовжити реалізацію проекту в Ізмаїльському державному гуманітарному університеті з метою досягнення довгострокових результатів щодо запуску системи формальної та / або неформальної підготовки адміністративного персоналу, науково-педагогічних працівників, здобувачів першого (бакалаврського) і наступних рівнів вищої педагогічної освіти до крос-культурної комунікації у парадигмі навчання впродовж життя.

З цією метою пропонуємо:

– відкрити в Ізмаїльському державному гуманітарному університеті освітньо-ресурсний центр для реалізації із зарубіжними партнерами спільних програм із міжкультурної комунікації; створити ресурс додаткових онлайн-програм з крос-культурної освіти академічних спільнот вищих шкіл Дунайського ареалу; забезпечити соціально-педагогічний супровід іноземних студентів і викладачів (ввести лінгвосоціокультурні тренінги); ввести експрес-тренінгові програми для робочих груп / делегацій / команд з короткострокової підготовки до стажувань / обмінів / освітнього туризму; забезпечити очний / дистанційний методичний супровід педагогів регіональних ЗО з навчанням мовою відповідного корінного народу або національних меншин; психолого-педагогічний супровід білінгвальних (полілінгвальних) сімейних вихователів південної Одещини; програми з соціокультурного руху студентів-волонтерів);

– відкрити центр української культури в університеті «Дунере де Жос» (м. Галац, Румунія) як освітньої платформи для очного та дистанційного співробітництва з інтердисциплінарними командами науково-педагогічних фахівців ІДГУ, реалізації спільних соціокультурних проектів, освітніх програм, програм краєзнавчо-туристичного, мистецького спрямування тощо;

– видати науково-дослідні публікації з метою розкриття досвіду впровадження в університеті моделі підготовки академічної спільноти до крос-культурної комунікації; кластер методичних кейсів для тренерів із додаткової (неформальної) освіти академічної спільноти університету до крос-культурної комунікації, кластери соціокультурних проектів тощо.

Олена Біла, учасниця проекту «Інноваційний університет та лідерство. Фаза IV», д. п. н., проф. кафедри загальної педагогіки, дошкільної, початкової і спеціальної освіти Ізмаїльського державного гуманітарного університету.

Корисні посилання:

#Інноваційний_університет_і_лідерство

#UW

#Artes_Liberales

#Uniwersytet_Jagielloński

05.06.2019
Біла Олена
*
Наверх
Точка зору Аналітика Блоги Форум
Kenmore White 17" Microwave Kenmore 17" Microwave
Rated 4.5/5 based on 1267 customer reviews