Бурхливі події останніх двох місяців стають предметом аналізу політиків, політологів, соціологів, психологів тощо. В соціальних мережах ширяться матеріали з порадами, як впоратися із наростаючим стресом. Автор цих рядків теж постійно намагається рефлексувати з приводу того, що відбувається в Україні. Несподівано виникла ідея звернутися до громадської думки освітян та науковців, щоб спробувати поглибити розуміння протестного руху в Україні 2013-2014 рр. З цією метою був розроблений опитувальник з трьох частин, які отримали умовні назви: 1) біометричні дані; 2) сприйняття та реакція на події листопада – грудня 2013 р.; 3) оцінка зовнішнього фактора та готовність до участі у протестному русі.

Технічні подробиці. Одразу зазначимо, що спочатку опитування проводилось на програмній платформі VirtualExS () з 29.01.2014 р. по 31.01.2014 р. – це, так би мовити, перша оригінальна версія, із результатами дослідження можна ознайомитися за посиланням . Однак згодом виникла потреба змінити сервер, оскільки 70 % респондентів відмовились від проходження опитування ( і лише 30 % пройшли опитування повністю). Зокрема в коментарях йшлося про те, що начебто під виглядом дослідження відбувається приховане збирання інформації спецслужбами (особливо підозріло поставилися до домену "ru".). 

Дослідження було перенесе на інтернет-сервіс компанії SurveyMonkey (), яка має бездоганну репутацію у світі постачальників онлайн-рішень відносно опитувань. Опитування тривало з 29.01.2014 р. по 02.02.2014 р. Аудиторії, які брали участь в цих двох опитуваннях, – різні. Мала місце певна відмінність у проміжках часу та місцях розміщення покликання. Оскільки програмні платформи відрізняються своїми функціональними можливостями, відповідно дещо був змінений і сам опитувальник. Однак така різноманітність пішла на користь, оскільки дозволила виявити деякі нюанси у сприйнятті та розумінні подій різними професійними групами (детально продемонструємо це на конкретних прикладах). 

В основу нашого аналізу буде покладений саме другий варіант опитувальника на платформі SurveyMonkey. Відзначимо, що в опитуванні взяло участь 111 осіб, однак повністю пройшли опитування лише 86 респондентів (77,5 % – відповіли на всі запитання анкети; відповідно 22,5 % – відмовились, як правило, після першого етапу). В той час як на програмній платформі VirtualExS повністю пройшли опитування 45 осіб із 148 (30 % учасників відповіли на всі запитання анкети, в той час як відмовились 70 %, здебільшого після першого етапу). Ми будемо посилатися на обидва дослідження, а всі наші розрахунки будуть подаватися згідно із кількістю респондентів, що взяли участь в двох опитуваннях. Результати дослідження на SurveyMonkey будуть подані в таблицях, а дані дослідження на платформі VirtualExS будуть використовуватись для порівняння та протиставлення (з повними даними можна ознайомитись за посиланням ).

Змістовний аналіз. Наведемо віковий розподіл респондентів на платформі SurveyMonkey.

Таблиця 1. Розподіл респондентів за віком (платформа SurveyMonkey)

Отже, майже 62 % опитаних – це вікова категорія 31-50 років, тобто це зрілі люди й в той же час достатньо активні. На платформі VirtualExS вікова категорія 30-40 років становила 57 %, а вік 40-50 років відповідно 17 %, разом 74%. Отже, по-перше, вікові категорії опитаних на різних платформах є подібними. По-друге, оскільки саме професійні спільноти соціальної мережі Facebook стали основним колектором для збору відповідей, то можемо зробити висновок – здебільшого у професійних спільнотах перебувають люди віком 30-50 років. Відзначимо, що за віковою ознакою обидва масиви даних є подібними.

Згідно даних опитування на платформі SurveyMonkey за місцем роботи розподіл респондентів виглядає наступним чином.

Таблиця 2. Розподіл респондентів за місцем роботи (платформа SurveyMonkey)

Рівно половину опитаних за допомогою SurveyMankey становлять освітяни (50 %), а інша половина працює в наукових установах, комерційних структурах, музеях та займаються приватною практикою. На платформі VirtualExS ситуація дещо відмінна – тут більшість складають представники комерційних установ та підприємців – 55 %, а освітяни – 40 %. Таким чином, на платформі SurveyMankey в опитуванні більшість становлять освітяни і науковці (66,28 %), а на платформі VirtualExS – підприємці (55 %).

За даними опитування на SurveyMonkey представленість географічних регіонів розподілилась наступним чином.

Таблиця 3. Розподіл респондентів за місцем проживання (платформа SurveyMonkey)

 На платформі SurveyMankey найбільше представництво в опитуванні отримав Центр України (31,4 %), приблизно однаково (більше 20 %) Південь і Схід, менше 20 % представлений Захід, і зовсім небагато респондентів з Півночі (дещо більше 8 %). На платформі VirtualExS розподіл приблизно такий самий, з дещо меншими показниками по Півдню та Заходу, а саме: Центральний регіон – 35,56 % респондентів; Схід – 24,44 %; Південь – 15,56 %; Захід – 13,33 %; Північ – 11,11 %. Отже, варіація незначна і можна стверджувати, що в опитуванні відбита думка мешканців усіх географічних регіонів України.

Таким чином, утворена вибірка доволі різноманітна і є зрізом того прошарку українського суспільства, який зазвичай називають "білими комірцями". Ці люди активно використовують у своєму житті інформаційно-комунікаційні технології та піклуються про підвищення своєї кваліфікації в професійних спільнотах. Зауважимо вибірка вийшла доволі різноманітна, до того ж представляє усі регіони України.

В нашому дослідженні найважливішим було питання про цінності. Дослідженню пріоритетів присвячувалось п'яте запитання анкети на платформі SurveyMankey: "Оцініть важливість завдань і гасел протестного руху особисто для Вас?" Всього було запропоновано дев'ять позицій: 1) євроінтеграція; 2) права людини; 3) ліквідація корупції; 4) повне перезавантаження влади; 5) відставка міністра внутрішніх справ; 6) відставка прем'єр міністра; 7) відставка Президента; 8) амністія протестувальникам; 9) докорінна зміна системи державного управління. 

Нагадаємо, цінності являють собою стрижневе утворення особистості, яке втілюється в особистісних установках, властивостях та якостях, що визначають її ставлення до суспільства, природи, інших людей, самої себе[1]. Саме цінності виступають в суспільстві стратегічними цілями, що спонукають людей до спільних дій, соціального життя. Ціннісна система суспільства складає його базисну структуру. Отже, яким цінностям респонденти надали пріоритет? Подамо результати в таблиці.

Таблиця 4. Рейтинг цінностей респондентів (платформа SurveyMonkey)

Таким чином, можна виділити п'ять найважливіших цінностей, а саме: 1) права людини; 2) повне перезавантаження влади; 3) ліквідація корупції; 4) євроінтеграція; 5) докорінна зміна системи влади.

Дослідження свідчить про наступне:

1) саме порушення прав людини змусило громадян долучитися до протестного руху;

2) першочерговим завданням вбачається повне перезавантаження влади і забезпечення прав людини;

3) новій владі у першу чергу слід ліквідувати корупцію;

4) навівши лад в країні, необхідно робити кроки у напрямку євроінтеграції;

5) на шляху до євроінтеграції потрібно докорінно змінити систему державного управління.

Відповідно до теореми різноманітного прогнозу (diversity prediction theorem[2]) чим більш багатоманітною є аудиторія для опитування, тим точніше виходить передбачення. Велика кількість людей завжди робить більш точний прогноз, ніж одна людина. Іншими словами "натовп" завжди мудріший за окремо взяту людину. Так що план дій готовий, і мені він видається розумним і прийнятним.

Більш випукло ситуація із пріоритетами вималювалась на програмній платформі VirtualExS, оскільки особливість запитання полягала в тому, що можна було обрати лише один варіант важливий й один – неважливий. За таких умов голоси респондентів розподілились наступним чином: на першому місці по важливості посіла позиція – "докорінна зміна системи державного управління (44,44 %), а на першому місці за неактуальністю наразі – євроінтеграція (46,67 %). Це свого роду відповідь тим, хто переконує протестувальників у невигідності євроінтеграції: вони не через євроінтеграцію там, не слід навіть на подібні переконування витрачати сили. Отже, громадяни передусім хочуть бачити нову якість держави, а потім вирішувати решту питань, зокрема й інтеграційні питання.

Дії учасників конфліктної взаємодії оцінюються респондентами наступним чином на платформі SurveyMankey. Пропонувалось кілька відповідей для обрання: 1) цілком позитивно; 2) скоріше позитивно; 3) байдужо; 4) скоріше негативно; 5) цілком негативно. Позитивно оцінюються дії протестувальників (92,94 % респондентів); в той час як дії протилежної сторони оцінюються негативно, а саме: міністра внутрішніх справ (97,65 %), Президента (95,35 %), "Беркута" (95,29 %), Прем'єр-міністра (92,94 %). На програмній платформі VirtualExS ситуація аналогічна: переважно позитивно оцінюються дії протестувальників (95,56 %); а от дії іншої сторони дістали негативну оцінку: 1) міністр внутрішніх справ – 97,78 %; Президент – 97,77 %; "Беркут" – 95,56 %; Прем'єр-міністр – 93,33 %.

За даними опитування на платформі SurveyMankey відповідальність за ескалацію конфлікту переважна більшість респондентів покладає на владу (93,02 %), незначний відсоток опитаних – на опозицію 6,98 %, протестувальників ніхто не звинувачує). Майже ті самі співвідношення й в опитуванні на VirtualExS, а саме: 95,56 % винуватять владу; 4,44 % – опозицію; 0 % – протестувальників. І тут саме цікаве: ніхто з опитаних не винуватить протестувальників. Ані прихильники влади, ані її супротивники. А це вже вагомий аргумент для безумовної реабілітації – в очах суспільства на них немає провини.

Для розуміння ситуації в Україні і особливо її перебігу важливо виявити емоційні реакції на події кінця листопада – початку грудня 2013 р. Респонденти могли обирати кілька варіантів відповіді у цьому запитанні. Як виявилося, в опитуванні на SurveyMankey домінантними (тобто притаманні понад 50 % опитаних) виявилися емоції обурення (73,26 % опитаних) та гніву (51,16 % опитаних). Аналогічна ситуація і на платформі VirtualExS: обурення – 66,67 %, гнів – 64,44 %. Обурення і гнів – це почуття, які підживлюють активні дії, спонукають до рішучих кроків. Якщо мало місце домінування саме таких емоцій серед (нагадаємо!) інтелектуальної аудиторії Інтернету, то залишається безмежно дивуватися витримці українців, які два місяці протестували мирно. А якщо згадати людські жертви (а можна лише уявити, як зросли обурення і гнів!), то виникає велика повага до протестувальників за їх уміння керувати своїми емоціями.

Переважна більшість респондентів долучилась до простестного руху з певною мірою регулярності. Учасники опитування могли обирати кілька відповідей із запропонованих. Наведемо результати опитування на платформі SurveyMankey у таблиці.

Таблиця 5. Кількість учасників протестних акцій (платформа SurveyMonkey)

 Таблиця 6. Рейтинг форм протесту (платформа SurveyMonkey)

Таким чином, наймасовішими формами протесту стали: 1) поширення інформації; 2) участь у мітингах; 3) відмова від придбання товарів та послуг; 4) фінансова допомога протестувальникам. Від 68,60 % до 83,72 % опитаних брали участь у різноманітних формах протесту.

Оскільки платформа VirtualExS надавала більше функціональних можливостей для опитування, то спочатку респондентам було запропоновано відповісти на запитання: "Чи брали Ви участь у будь-якій формі (активній чи пасивній) в протестному русі?" 93,33 % відповіли ствердно. Ієрархія за поширеністю форм протесту має такий вигляд:

1) поширення інформації у соцмережах та листівках – 83,33 % опитаних;

2) участь у мітингах – 61,90 % опитаних;

3) відмова від придбання товарів та послуг – 45,24 % опитаних;

4) фінансова допомога – 40,48 % опитаних;

5) допомога речами – 28,57 % опитаних;

6) участь в пікетах – 19,05 % опитаних;

7) інше – 14,28 % опитаних.

Отже, як бачимо, на двох платформах утворився один і той самий рейтинг участі у різноманітних формах протесту, щоправда з деякою різницею у кількості учасників.

На платформі SurveyMankey відповіді на запитання щодо ролі зовнішнього чинника у розгортанні конфліктної взаємодії виглядають наступним чином. Основним гальмівником конфліктної взаємодії більшість вважає ЄС (53,66 %), друге місце посіли США (42,68 %). Підживлювачем конфлікту вважають Росію (87,06 %). Аналогічні дані з незначною варіацією отримані й на платформі VirtualExS, однак тут кількість голосів за Росію як каталізатора конфлікту зросла до 93,33 %. Уповільнювачами ескалації виступають ЄС (55,55 %) та США (48,88 %). Варто відзначити, що від третини до майже половини респондентів не визнають якоїсь особливої ролі ані за ЄС, ані за США. Значна кількість українських громадян, як свідчить дослідження, вважає найпотужніші державні утворення бездіяльними. Напевно, суспільство очікувало більш рішучих дій від ЄС та США.

Останнім аспектом дослідження було з'ясування впливу конфліктної взаємодії на думки, почуття та дії респондентів. На платформі SurveyMankey пропонувалось запитання: "Як розгортання конфліктної взаємодії впливало на ваш стан: думки, почуття, дії?" Отримано наступні відповіді.

Таблиця 7. Ступінь впливу конфліктної взаємодії на респондентів (платформа SurveyMonkey)

Розгортання конфліктної взаємодії значно радикалізувало настрої громадськості. Нагадаємо, відповідальність за ескалацію конфлікту респонденти покладають на владу. 62 % опитаних, що відповіли на запитання, стверджують про посилення радикальності в думках, почуттях та діях. 46,55 % змінили свою звичайну поведінку. Якщо не відбудеться кардинальних змін в країні, то до 81,58 % продовжуватимуть учать у протестному русі. Отже, дії влади суттєво радикалізували суспільні настрої та мобілізували громадян для участі в акціях протесту. 

На програмній платформі VirtualExS запитання мало більшу функціональність й дозволяло виміряти ступінь радикалізації. Градація дозволила більш гнучко виміряти зростання радикальних настроїв за трьома рівнями: від мінімального до максимального. І тут вимальовується дещо яскравіша картина: 1) в тій чи іншій мірі думки і почуття стали радикальнішими у 91,12 % опитаних; 2) зміни у внутрішньому світі (а це передовсім ціннісні зміни) відбулися у 77,78 % респондентів; 3) поведінку певною мірою змінили 75,55 %. Отже, принаймні ¾ опитаних засвідчили, що конфліктна взаємодія останніх двох місяців серйозно вплинула на їх думки, почуття, поведінку. Тобто вони в певному відношенні стали вже дещо іншими людьми. Це вагомий аргумент для політичної еліти в розробленні планів на майбутнє. Зміни сталися (серйозні зміни!), з ними просто необхідно рахуватися.

Опитування на VirtualExS засвідчило, що 91,11 % готові брати активну участь у протестному русі за умови відсутності кардинальних змін в країні. Отже, тут показник вищий, але давайте згадаємо, що на платформі SurveyMankey була позиція "не визначився", в той час як на платформі VirtualExS її не було. Зауважимо, на платформі SurveyMankey 10,53 % не визначились. Якщо відсоток тих, що не визначились, додати до 81,58 % готових продовжувати протест, то отримаємо 92,11 %, що фактично дорівнює результату на платформі VirtualExS (91,11 %). Можливі принаймні три пояснення: 

• або категоричність вибору на VirtualExS змусила зайняти чітку позицію; 
• або підприємці більш рішуче налаштовані на протестні акції; 
• або сумісна дія першого та другого пояснення.

Висновки. Загалом в опитуванні взяв учать 131 респондент (86 на платформі SurveyMankey та 45 на платформі VirtualExS). Основною віковою категорією в опитуванні виступили громадяни 30-50 років. Серед опитаних на платформі SurveyMankey більшість становили освітяни і науковці (66,28 %), в той час як на платформі VirtualExS – малий та середній бізнес (55 %). Участь в опитуванні взяли представники всіх географічних регіонів України. Як же сприймають, розуміють та ставляться до конфліктної взаємодії освітяни та підприємці?

1.Респонденти оцінили дії учасників конфліктної взаємодії вкрай полярно: майже безумовно позитивно респонденти ставляться до протестувальників (92-95 %) та вкрай негативно до дій влади (93-97 %).

2.Як свідчить дослідження, найвищою цінністю для опитаних є права людини. Разом з тим вони виступають за докорінну зміну системи державного управління. 

3.Євроінтеграція серед ціннісних орієнтацій посідає четверте місце у рейтингу. Отже, основний мотив протестного руху – це докорінна зміна суспільного життя.

4.Опитування показало, що вихід із ситуації, що склалася, вбачається передовсім у повному перезавантаженні влади, ліквідації корупції, докорінній зміні системи державного управління, а вже потім набирає значущості євроінтеграція.

5.Відповідальність за ескалацію конфлікту переважна більшість респондентів (понад 90 %) покладає на владу.

6.Типовими реакціями на події 30.11.2013 р. та 01.12.2013 р. були обурення та гнів (60–70 %), що спонукало до активної участі у протестному русі (80–90 %). 

7. Наймасовішими формами протесту (60–80 %) виступили: 1) поширення інформації; 2) участь у мітингах; 3) відмова від придбання товарів; 4) фінансова допомога протестувальникам. Якщо протестний рух і фінансується кимось, то можна стверджувати, що він підтримується народом.

8. Основним деескалатором конфліктної взаємодії більшість вважає ЄС (53–55 %), друге місце посіли США (43–48 %). Каталізатором конфлікту вважають Росію (87–93 %). Від третини до майже половини респондентів не визнають якоїсь особливої ролі ані за ЄС, ані за США. Напевно, суспільство очікувало більш рішучих дій від ЄС та США.

9. Ескалація конфлікту значно радикалізувала настрої громадськості (60–90 %).

10. Якщо ситуація у країні докорінно не зміниться, то 80–90 % опитаних продовжуватимуть протестувати.

Сподіваюсь, що усі "політичні гравці" мають неодмінно дослухатися до голосу народу! Один із головних висновків дослідження: ігнорування громадської думки породжує посилення радикальних настроїв.

                                                                                         Сергій Терно,

кандидат педагогічних наук, доцент

[1] Асташова Н. А. Концептуальные основы педагогической аксиологии / Асташова Н. А. // Педагогика. — 2002. — № 8. — С. 8-13.

 [2] Yi, S. K. M., Steyvers, M., Lee, M. D. and Dry, M. J. (April 2012). "The Wisdom of the Crowd in Combinatorial Problems". Cognitive Science 36(3). doi :10.1111/j.1551-6709.2011.01223.x