Проект Закону України «Про професійну освіту»

РОЗДІЛ 1.

Загальні положення.

Стаття 1. Основні поняття і терміни та їх визначення.

акредитація спеціальності — процедура оцінки якості освітньо-професійних програм за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста на відповідність стандартам повної професійної освіти та критеріям якості професійної освіти, визначеним відповідно до законодавства;

атестація - процедура оцінки якості професійної освіти, освітньої діяльності професійного навчального закладу з підготовки кваліфікованих робітників та службовців та освітніх програм за відповідними професіями на відповідність стандартам базової професійної освіти, визначеним відповідно до законодавства;

базова професійна освіта – галузь професійної освіти, яка має на меті підготовку робітників та службовців кваліфікованої праці з усіх напрямків економічної діяльності;

додаток до диплома — документ, що видається професійним навчальним закладом випускникам і містить структуровану інформацію про завершене навчання;

кваліфікація — офіційне формальне визнання результатів навчання особи за стандартами професійної освіти та Національною рамкою кваліфікацій, що характеризує її здатність виконувати завдання та обов’язки за певним видом діяльності;

коледж – професійний навчальний заклад, який створений відповідно до законодавства і забезпечує виконання освітньо-професійних програм за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста, здобуття громадянами кваліфікації відповідно до Національної рамки кваліфікацій відповідно до їх покликань та здібностей. Коледж може реалізовувати професійні програми базової професійної освіти за наявності ліцензії;

повна професійна освіта – галузь професійної освіти, метою якої є підготовка фахівців середньої ланки, задоволення потреб особистості в поглибленні та розвитку фундаментальної підготовки та професійного навчання;

професійний ліцей – професійний навчальний заклад, який створений відповідно до законодавства і забезпечує здобуття громадянами професії відповідно до Національної рамки кваліфікацій та враховуючи їх інтереси і здібності, а також реалізацію програм додаткової неперервної освіти;

стандарти професійної освіти — сукупність норм, що визначають вимоги до освітньо-кваліфікаційного рівня випускника професійного навчального закладу, змісту освіти, строків навчання і засобів діагностики якості освіти за відповідною спеціальністю (професією);

Стаття 2. Законодавство України про професійну освіту

1. Законодавство України про професійну освіту базується на Конституції України і складається із Закону України “Про освіту”, цього Закону та інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цього Закону, міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

2. Якщо міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством про професійну освіту, застосовуються правила міжнародних договорів.

3. Передбачені цим Законом права професійних навчальних закладів та громадян щодо отримання професійної освіти, не можуть бути обмежені іншими законодавчими актами.

Стаття 3. Державна політика у сфері професійної освіти

1. Державна політика у сфері професійної освіти ґрунтується на принципах:

сприяння розвитку людського потенціалу та формування кваліфікованої робочої сили шляхом створення умов для освіти протягом життя;

доступності здобуття професійної освіти відповідно до потреб та здібностей особи, потреб економіки держави на конкурсній основі кожним громадянином України;

незалежності здобуття професійної освіти від впливу політичних партій, громадських і релігійних організацій;

світського характеру освіти в державних та комунальних професійних навчальних закладах;

об'єднання зусиль держави та роботодавців у підготовці фахівців, робітників та службовців для потреб національної економіки;

рівних умов здійснення освітньої діяльності професійних навчальних закладів незалежно від їх форми власності;

інтеграції системи професійної освіти України у світову систему освіти та Європейський освітній простір;

наступності процесу здобуття професійної освіти та її внутрішньої інтеграції і інтеграції з вищою освітою;

державної підтримки підготовки кадрів для пріоритетних галузей економічної діяльності та навчання осіб, які потребують соціального захисту;

гласності у формуванні структури та обсягу освітньої та професійної підготовки кадрів з професійною освітою.

2. Реалізація державної політики у сфері професійної освіти забезпечується шляхом:

забезпечення та захисту конституційного права громадян України на професійну освіту;

створення правових, економічних та фінансових умов для вільного функціонування та розвитку системи професійної освіти України;

створення правових гарантій для узгодження інтересів учасників відношень у сфері професійної освіти;

визначення правового стану учасників відносин у сфері освіти;

розмежування повноважень у сфері професійної освіти між центральними органами державної влади, органами державної влади регіонів та органами місцевого самоврядування;

розвитку системи професійної освіти та підвищення якості професійної освіти;

створення та розширення можливостей особи для здобуття професійної освіти впродовж життя;

створення та забезпечення рівних умов для доступу до професійної освіти;

визначення збалансованої структури та обсягу підготовки кадрів з професійною освітою з урахуванням потреб особи, інтересів держави і роботодавців;

забезпечення інтеграції системи професійної освіти з виробництвом;

надання особам, які навчаються у професійних навчальних закладах, пільг та соціальних гарантій у порядку, встановленому законодавством;

належної підтримки підготовки кадрів з числа осіб з особливими потребами на основі спеціальних освітніх технологій та матеріально-технічної бази.

Стаття 4. Право на професійну освіту

1. Громадяни України мають право на здобуття професійної освіти.

Громадяни України мають право безоплатно здобувати професійну освіту в державних і комунальних професійних навчальних закладах на конкурсній основі відповідно до стандартів професійної освіти.

Громадяни України вільні у виборі професійного навчального закладу, форми здобуття професії і спеціальності.

2. Іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, а також особи, яким надано статус біженця в Україні або статус закордонного українця і які перебувають в Україні на законних підставах, мають право на здобуття професійної освіти на рівні з громадянами України.

Інші іноземці та особи без громадянства можуть здобувати професійну освіту за кошти фізичних (юридичних) осіб, якщо інше не передбачено законодавством та міжнародними договорами України,

Іноземці та особи без громадянства, а також особи, яким надано статус біженця в Україні або статус закордонного українця і які перебувають в Україні на законних підставах, навчаються у професійних навчальних закладах, мають права і обов’язки осіб, які навчаються відповідно до законодавства.

Стаття 5. Мова у сфері професійної освіти.

Застосування мов у сфері професійної освіти гарантується Конституцією України та визначається чинними законами України про мови.

РОЗДІЛ 2.

Система професійної освіти.

Стаття 6. Система професійної освіти

1. Систему професійної освіти становлять професійні навчальні заклади всіх форм власності; інші юридичні особи, що провадять освітню діяльність, пов’язану із наданням професійної освіти та професійного навчання; науково-методичні установи, органи, які здійснюють управління у сфері професійної освіти; органи громадського самоврядування в галузі професійної освіти.

1. Управління у сфері професійної освіти в Україні носить державно-громадський характер та здійснюється на принципах законності, демократії, гласності і врахування суспільної думки.

Стаття 7. Управління у сфері професійної освіти.

Кабінет Міністрів України через систему органів виконавчої влади:

забезпечує проведення визначеної законодавством державної політики у сфері професійної освіти;

організовує розроблення та виконання відповідних освітніх загальнодержавних та інших програм;

забезпечує розроблення і здійснення заходів щодо консолідації зусиль держави та роботодавців для створення матеріально-технічної бази та інших умов, необхідних для розвитку професійної освіти;

видає у межах своїх повноважень нормативно-правові акти з питань професійної освіти;

забезпечує здійснення контролю за виконанням законодавства про професійну освіту та виконанням норм щодо доступності професійної освіти та прав громадян на отримання професійної освіти.

2. Управління у сфері професійної освіти у межах своїх повноважень здійснюється:

центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки;

іншими центральними органами виконавчої влади, до сфери управління яких належать професійні навчальні заклади;

органами влади Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, до сфери управління яких належать професійні навчальні заклади;

власниками професійних навчальних закладів;

органами громадського самоврядування в системі професійної освіти (спілка голів регіональних рад директорів професійних навчальних закладів, регіональні ради директорів професійних навчальних закладів, асоціація працівників професійних навчальних закладів, конференції, з’їзди тощо).

Стаття 8. Повноваження центрального органу виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки.

Центральний орган виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки:

- провадить діяльність у сфері професійної освіти, визначає та реалізує стратегію щодо її розвитку та удосконалення професійної освіти і навчання упродовж всього життя; вплив демографічної, етнічної, соціально-економічної ситуації, інфраструктури виробничої та невиробничої сфер, ринку праці на стан професійної освіти, формує стратегічні напрями розвитку професійної освіти з урахуванням науково-технічного прогресу та інших факторів, узагальнює світовий і вітчизняний досвід розвитку професійної освіти;

- розробляє програми розвитку професійної освіти, бере участь у формуванні державної політики у сфері професійної освіти, підготовки кадрів із професійною освітою для економіки держави;

визначає нормативи матеріально-технічного і фінансового забезпечення професійних навчальних закладів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

- визначає перелік спеціальностей та професій, за якими здійснюється професійна освіта в професійних навчальних закладах;

- здійснює міжнародне співробітництво з питань, що належать до його компетенції;

- здійснює в установленому порядку ліцензування освітніх послуг, що надаються професійними навчальними закладами, іншими юридичними особами незалежно від форми власності та акредитацію спеціальностей і атестацію професійних навчальних закладів;

- формує пропозиції і розміщує державне замовлення на підготовку фахівців, робітників та службовців у професійних навчальних закладах у порядку, встановленому законодавством;

- сприяє працевлаштуванню випускників професійних навчальних закладів, які потребують соціального захисту;

- затверджує Умови прийому на навчання до професійних навчальних закладів;

- організовує вибори, призначає на посаду та звільняє з посади керівників коледжів, що належать до сфери його управління;

- призначає на посаду за результатами виборів та звільняє з посади керівників професійних ліцеїв та центрів професійної освіти, що належать до сфери його управління;

- погоджує затвердження на посаду керівників державних професійних навчальних закладів, що належать до сфери управління інших центральних органів виконавчої влади та комунальних вищих навчальних закладів;

- організовує атестацію педагогічних працівників професійних навчальних закладів для присвоєння їм кваліфікаційних категорій та педагогічних звань у порядку, встановленому законодавством. Розробляє та затверджує типові положення про атестацію педагогічних працівників;

- здійснює визнання (нострифікацію) і встановлення еквівалентності (відповідності) іноземних документів про освіту;

- формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері професійної освіти і здійснює контроль за виконанням вимог нормативно-правових актів про професійну освіту в усіх професійних навчальних закладах незалежно від форми власності і підпорядкування;

- сприяє діяльності студентського та учнівського самоврядування у професійних навчальних закладах;

- проводить моніторинг якості надання освітніх послуг професійними навчальними закладами та їх цінової політики;

- здійснює інші повноваження, передбачені законодавством.

- акти центрального органу виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки, прийняті у межах його повноважень, є обов’язковими до виконання центральними органами виконавчої влади, до сфери управління яких належать професійні навчальні заклади, органами влади Автономної Республіки Крим, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, професійними навчальними закладами незалежно від форми власності.

Стаття 9. Повноваження органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, до сфери управління яких належать професійні навчальні заклади.

1. Органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, до сфери управління яких належать професійні навчальні заклади, в межах своїх повноважень:

забезпечують виконання державних програм у сфері професійної освіти;

вивчають потребу у кадрах на місцях і вносять центральному органу виконавчої влади у сфері економічного розвитку і торгівлі та центральному органу виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки пропозиції щодо обсягу державного замовлення на підготовку та підвищення кваліфікації кадрів;

подають центральному органу виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки пропозиції щодо формування та змін мережі професійних навчальних закладів;

затверджують за погодженням з центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки статути професійних навчальних закладів, що належать до сфери їх управління;

сприяють працевлаштуванню випускників професійних навчальних закладів, що належать до сфери їх управління, їх соціальному захисту;

залучають підприємства, установи, організації (за їх згодою) до розв’язання проблем розвитку професійної освіти;

забезпечують загальне управління навчально-виробничою, навчально-виховною, навчально-методичною, фінансово-економічною, господарською діяльністю державних професійних навчальних закладів, які здійснюють освітню діяльність на рівні базової професійної освіти, консультування, надання методичної допомоги навчальним закладам інших форм власності та підпорядкування;

проводять ліцензійну та атестаційну експертизу підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності та підпорядкування, що проводять освітню діяльність у галузі базової професійної освіти;

організують навчально-методичне забезпечення підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації робітників та службовців, інформаційне забезпечення та статистичний облік в професійних навчальних закладах, які здійснюють освітню діяльність на рівні базової професійної освіти;

організують роботу з професійної орієнтації, професійних консультацій, професійного добору з урахуванням інтересів особистості та потреб ринку праці;

організують та здійснюють контроль за дотриманням законів та інших нормативно-правових актів щодо соціального захисту працівників, учнів, студентів, слухачів системи професійної освіти на відповідній території;

організують і проводять конкурси на заміщення вакантних посад директорів професійних навчальних закладів державної форми власності, які здійснюють освітню діяльність на рівні базової професійної освіти, та подають за їх результатами кандидатури на призначення;

за дорученням центрального органу виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки беруть учать у виборах директорів професійних навчальних закладів, які здійснюють освітню діяльність на рівні повної професійної освіти;

погоджує положення про структурний підрозділ юридичної особи, який має здійснювати діяльність у сфері професійної освіти;

здійснює контроль за виконанням керівниками професійних навчальних закладів, які здійснюють освітню діяльність на рівні базової професійної освіти, своїх обов'язків за трудовим договором (контрактом);

здійснює у межах своїх повноважень контроль за працевлаштуванням випускників професійних ліцеїв та центрів професійної освіти, підготовка яких проводилася за державним замовленням;

інші повноваження відповідно до Закону.

Положення про республіканський Автономної Республіки Крим, обласні, Київський та Севастопольський міські органи управління професійною освітою затверджується Кабінетом Міністрів України

Стаття 10. Повноваження соціальних партнерів у сфері професійної освіти.

1.Соціальні партнери - організації і об’єднання роботодавців та професійні спілки, приймають участь у:

реалізації політики у сфері професійної освіти, розробленні проектів законодавчих, інших нормативно-правових актів, державних програм;

проведенні моніторингу, аналізу ринку праці і прогнозуванні потреб суб’єктів господарювання у кваліфікованих робітниках;

визначенні і актуалізації Переліку професій для професійної підготовки в начальних закладах;

розробленні та удосконаленні професійних стандартів, змісту державних стандартів професійної освіти;

проведенні кваліфікаційної атестації випускників професійних навчальних закладів;

здійсненні громадського контролю за якістю професійної освіти і навчання;

сприянні працевлаштуванню випускників професійних навчальних закладів.

інвестуванні професійної підготовки кадрів для потреб економіки.

2. До функцій професійних спілок належать також функції захисту інтересів учнів, слухачів перед роботодавцями з питань взаємовідносин у сфері зайнятості і під час проходження практики на виробництві.

Стаття 11. Повноваження власника (власників) професійного навчального закладу

1. Повноваження власника (власників) щодо управління професійним навчальним закладом визначаються статутом професійного навчального закладу відповідно до законодавства. Власник (власники) професійного навчального закладу:

призначає керівника професійного навчального закладу на умовах контракту відповідно до вимог цього Закону;

забезпечує фінансування діяльності професійного закладу за нормативами не нижчими встановлених державою, розробляє і реалізує плани та напрямки розвитку навчального закладу, здійснює контроль за фінансово-господарською діяльністю професійного навчального закладу;

забезпечує рівень практичного навчання відповідно до вимог стандартів професійної освіти;

організує виконання вимог щодо забезпечення встановленого державного рівня соціального захисту учнів, студентів та педагогічних працівників;

здійснює контроль за дотриманням умов, передбачених рішенням про заснування професійного навчального закладу;

приймає рішення про припинення професійного навчального закладу;

здійснює інші повноваження, передбачені статутом професійного навчального закладу та законодавством.

2. Власник (власники) здійснює (здійснюють) повноваження, передбачені частиною першою цієї статті, щодо управління професійним навчальним закладом безпосередньо або через уповноважений ним (ними) орган (особу).

Власник (власники) або уповноважений ним (ними) орган (особа) може (можуть) делегувати окремі повноваження керівникові професійного навчального закладу.

Стаття 12. Повноваження підприємств, організацій і установ у сфері професійної освіти.

1.Підприємства, організації і установи, незалежно від форм власності і підпорядкування забезпечують реалізацію державної політики у сфері професійної освіти шляхом:

здійснення відповідно до Закону України «Про професійний розвиток працівників» та інших нормативно-правових актів у сфері професійної освіти

професійного навчання найманих працівників безпосередньо на виробництві чи на договірній основі у професійних навчальних закладах, яке є складовою системи професійної освіти;

забезпечення працевлаштування випускників професійних навчальних закладів відповідно до укладених договорів, здійснення заходів щодо їх адаптації та закріплення на робочих місцях;

забезпечення проходження виробничої практики учнів професійних навчальних закладів відповідно до укладених договорів;

надання можливості проходження стажування педагогічних працівників професійних навчальних закладів безпосередньо на виробництві, у сфері послуг для ознайомлення з сучасним обладнанням, технікою та новими технологіями;

участі у модернізації матеріально-технічної бази професійних навчальних закладів та інвестуванні професійної підготовки кваліфікованих робітників для потреб ринку праці;

участі у кваліфікаційній атестації випускників професійних навчальних закладів.

здійсненні контролю за якістю професійної освіти.

2.Підприємства, організації, установи в межах наявних ресурсних можливостей створюють корпоративні Фонди професійної підготовки, що призначені для фінансування або спів фінансування видатків на професійне навчання робітничих кадрів безпосередньо на виробництві та в професійних навчальних закладах, розроблення навчально-методичних матеріалів, покращення матеріально-технічної бази професійних навчальних закладів, заохочення педагогічних працівників, осіб, які, навчаються.

2.1.Фонди професійної підготовки створюються роботодавцями на підставі колективних договорів та відповідних положень про них.

2.3.Кошти Фонду формуються за рахунок внесків роботодавців згідно з колективними договорами або положеннями про Фонд у розмірі від фонду заробітної плати, визначеному його учасниками.

Стаття 13. Ліцензування освітньої діяльності, атестація професій та акредитація спеціальностей.

1. Освітня діяльність у сфері професійної освіти здійснюється професійними навчальними закладами, фізичними та юридичними особами на підставі ліцензій, які видаються незалежним центром якості освіти.

2. З метою державного контролю за відповідністю діяльності професійних навчальних закладів, які здійснюють освітню діяльність на рівні базової професійної освіти, стандартам професійної освіти один раз на п'ять років проводиться їх атестація.

3. Професійний навчальний заклад, який здійснює освітню діяльність на рівні повної професійної освіти, інша юридична особа, яка бажає акредитувати спеціальність, подає до центрального органу виконавчої влади з формування державної політики у сфері освіти і науки письмову заяву, експертний висновок та документи, що підтверджують відповідність його освітньої діяльності стандарту професійної освіти за цією спеціальністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

РОЗДІЛ 4.

Професійні навчальні заклади

Стаття 14. Правовий статус професійного навчального закладу

1. Професійний навчальний заклад є юридичною особою, який утворюється у передбачених Законом організаційно-правових формах для провадження освітньої та інших видів діяльності і виконання завдань, що визначені частиною другою статті 21 цього Закону.

2. Професійні навчальні заклади можуть провадити освітню діяльність разом з іноземними навчальними закладами за узгодженими навчальними планами відповідно до законодавства України та міжнародних договорів.

3. Професійні навчальні заклади в установленому центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки порядку можуть утворювати навчальні та навчально-науково-виробничі комплекси, консорціуми. Всі учасники комплексу, консорціуму зберігають статус юридичної особи і фінансову самостійність.

Стаття 15. Мета і основні завдання діяльності професійного навчального закладу

1. Основною метою діяльності професійного навчального закладу є забезпечення умов, необхідних для здобуття особою професійної освіти, підготовка кадрів з професійною освітою для задоволення потреб держави, перепідготовка та підвищення кваліфікації за робітничими професіями та професіями службовців.

2. Основними завданнями професійного навчального закладу є:

провадження освітньої діяльності, що забезпечує підготовку кадрів відповідних освітньо-кваліфікаційних рівнів та професій і відповідає стандартам професійної освіти;

провадження виробничої та інноваційної діяльності, направленої на удосконалення навчальної та професійно-прикладної підготовки фахівців середньої ланки, робітничих кадрів та службовців;

забезпечення фізичного розвитку особистості шляхом фізичного виховання, фізичної реабілітації та рекреації, провадження культурно-виховної діяльності;

забезпечення виконання державного замовлення та договорів на підготовку кадрів з професійною освітою;

вивчення попиту на окремі спеціальності та професії на ринку праці і сприяння працевлаштуванню випускників;

забезпечення культурного і духовного розвитку особистості, виховання осіб, які навчаються у професійних навчальних закладах, в дусі гуманізму і поваги до Конституції України та державних символів України;

підвищення освітнього і культурного рівня громадян;

установлення міжнародних зв’язків та провадження міжнародної діяльності в галузі освіти, науки, спорту, мистецтва і культури;

забезпечення соціального захисту учасників навчально-виховного процесу.

Стаття 16. Принципи діяльності професійного навчального закладу

1. Діяльність професійного навчального закладу провадиться на основі принципів:

автономії та самоврядування;

розмежування прав, повноважень та відповідальності засновника (засновників) або учасника (учасників), державних органів, органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, до сфери управління яких належить професійний навчальний заклад, управління професійною освітою, органів управління професійного навчального закладу та його структурних підрозділів;

поєднання колегіальних та єдиноначальних засад;

незалежності від політичних партій, громадських та релігійних організацій.

2. Автономія та самоврядування професійного навчального закладу реалізуються відповідно до законодавства і передбачають право:

самостійно визначати форми навчання та форми організації навчального процесу;

приймати на роботу педагогічних та інших працівників;

запроваджувати рейтингове оцінювання навчальних досягнень осіб, які навчаються, та педагогічних працівників;

надавати додаткові освітні та інші послуги відповідно до законодавства;

самостійно запроваджувати і припиняти спеціалізації, визначати їх зміст і програми вибіркових навчальних дисциплін;

самостійно розробляти і затверджувати освітні програми для додаткової професійної освіти (підвищення кваліфікації, перекваліфікація, курсова підготовка та інше) в межах ліцензованих спеціальностей та професій;

реалізовувати освітні програми додаткової професійної освіти;

утворювати, реорганізовувати і припиняти відповідно до законодавства структурні підрозділи;

приймати рішення про викладання однієї або декількох дисциплін іншими мовами, забезпечивши при цьому знання особами які навчаються, відповідної навчальної дисципліни українською мовою;

провадити видавничу діяльність, розвивати власну поліграфічну та інформаційну базу;

провадити на підставі відповідних договорів спільну діяльність з навчальними закладами, підприємствами, науковими установами та іншими юридичними особами;

брати участь у роботі міжнародних організацій;

запроваджувати власну символіку та атрибутику;

установлювати власні форми морального та матеріального заохочення працівників та осіб, що навчаються, професійного навчального закладу;

звертатися з ініціативою до органів, які здійснюють управління у сфері професійної освіти, про внесення змін до чинних або розроблення нових нормативно-правових актів у сфері професійної освіти, а також брати участь у роботі над проектами;

користуватися земельними ділянками у порядку, встановленому законодавством;

провадити фінансово-господарську та іншу діяльність відповідно до законодавства та статуту професійного навчального закладу.

Стаття 17. Типи професійних навчальних закладів.

1. Професійні навчальні заклади можуть бути наступних видів: професійний коледж, професійний ліцей, центр професійної освіти.

1.1.Професійний коледж – багатофункціональний навчальний заклад професійної освіти, що реалізує освітні програми багаторівневої підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації робітників і фахівців з вивченням дисциплін відповідного профілю на базі повної або базової загальної середньої освіти і забезпечує одержання кваліфікації «кваліфікованого робітника», «молодшого спеціаліста» (майстра, техніка, фахівця середньої ланки).

1.2. Професійний ліцей – навчальний заклад професійної освіти, що реалізує інтегровані освітні програми підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації робітників з вивченням дисциплін відповідного профілю на базі повної або базової загальної середньої освіти і забезпечує одержання кваліфікації «кваліфікований робітник».

1.3. Центр професійної освіти – навчальний заклад професійної освіти, що реалізує освітні програми прискореної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації робітників з вивченням дисциплін відповідного профілю на базі повної або базової загальної середньої освіти і забезпечує одержання кваліфікації «кваліфікований робітник».

3. Структура професійного навчального закладу, статус і функції структурних підрозділів визначаються Статутом та положеннями про них.

3.1.Основними структурними підрозділами професійного навчального закладу є: відділення, методичні (циклові) комісії, бібліотека, відокремлені структурні підрозділи (філії), інші підрозділи, діяльність яких не заборонена законодавством, тощо.

3.2.Відділення – структурний підрозділ, що об’єднує навчальні групи з однієї або кількох професій за однією або кількома формами навчання, методичні, навчально-виробничі та інші підрозділи.

3.3.Методична (циклова) комісія – структурний навчально-методичний підрозділ, що здійснює навчальну, методичну, виховну та організаційну роботу з однієї або кількох споріднених навчальних дисциплін.

3.4. Філія – відокремлений структурний підрозділ професійного навчального закладу, що створюється з метою задоволення потреб регіонального ринку праці у кваліфікованих робітниках та наближення місця навчання студентів до місця їх проживання.

Відомості про філію професійного навчального закладу вносяться до Державного електронного реєстру про освіту.

Стаття 18. Структурні підрозділи професійного навчального закладу

1. Структурними підрозділами коледжу є відділення, бібліотеки, відокремлені структурні підрозділи тощо.

Відділення — основний організаційний і навчальний структурний підрозділ коледжу, що об’єднує відповідні циклові комісії і лабораторії та забезпечує організацію навчального процесу за однією чи декількома спеціальностями. Відділення утворюється за рішенням педагогічної ради професійного навчального закладу за умови, якщо до його складу входить не менш як дві циклові комісії і загальна чисельність студентів денної форми навчання становить 150 осіб.

Бібліотеку коледжу очолює завідуючий, який призначається на посаду керівником за погодженням з педагогічною радою професійного навчального закладу строком до п’яти років.

Типове положення про відділення та бібліотеку затверджується центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки.

2. Структурними підрозділами професійних ліцеїв та центрів професійної освіти є відділення, виробничі, навчально-виробничі, культурно-спортивні та інші структурні підрозділи, включаючи відокремлені. Положення про структурні підрозділи професійних навчальних закладів та умови їх створення затверджується центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки з урахуванням специфіки їх роботи.

3. Відокремлені структурні підрозділи професійних навчальних закладів — філії і навчально-консультаційні центри (представництва) утворюються поза місцем розташування професійного навчального закладу, в іншій адміністративно-територіальній одиниці з метою наближення місця навчання студентів до місця їх проживання. Навчально-консультаційні центри професійних навчальних закладів, які здійснюють освітню діяльність на рівні базової професійної освіти, можуть створюватись в установленому порядку на підприємствах в межах населених пунктів, де знаходиться головний навчальний заклад.

Філія утворюється відповідно до законодавства у такому ж порядку, що і професійний навчальний заклад, за умови, що до її складу входить не менш як два відділення.

Філію очолює директор (начальник), який призначається відповідно до законодавства у порядку, встановленому статутом професійного навчального закладу.

Навчально-консультаційний центр (представництво) професійного навчального закладу, який здійснює підготовку молодших спеціалістів, надає студентам заочної (дистанційної) форми навчання консультації щодо засвоювання ними навчального матеріалу, виконання індивідуальних завдань, контрольних робіт та забезпечує створення умов для самостійної роботи студентів у міжсесійний період.

Утворення та припинення навчально-консультаційного центру (представництва) здійснюється власником (власниками) або уповноваженим ним органом за погодженням з органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки.

Порядок функціонування навчально-консультаційного центру (представництва) визначається положенням, яке затверджується центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки.

Навчально-консультаційний центр (представництво) очолює завідуючий, який призначається відповідно до законодавства у порядку, встановленому статутом професійного навчального закладу.

Рішення про утворення таких підрозділів приймається власником (власниками) або уповноваженим ним (ними) органом за погодженням з органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки.

Освітня діяльність відокремлених структурних підрозділів професійного навчального закладу (філій, відділень тощо) ліцензується, спеціальності, за якими здійснюється підготовка кадрів, акредитуються у порядку, встановленому законодавством.

4. У структурі професійного навчального закладу можуть утворюватися підготовчі відділення (підрозділи), підрозділи післядипломної освіти, лабораторії, навчально-методичні кабінети, комп’ютерні та інформаційні центри, науково-методичні підрозділи, навчально-виробничі та творчі майстерні, музеї, навчальні театри і студії, навчально-дослідні господарства, виробничі структури, видавництва, спортивні комплекси, центри студентського спорту, спортивно-оздоровчі табори, заклади культурно-побутового, лікувально-профілактичного призначення, студентські їдальні та інші підрозділи, діяльність яких не заборонена законодавством.

Порядок утворення таких структурних підрозділів визначається нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки.

5. Професійний навчальний заклад може створювати спільно або розміщувати свої навчальні, навчально-науково-виробничі підрозділи на підприємствах, в установах та організаціях відповідно до законодавства.

Стаття 19. Принципи діяльності та повноваження професійних навчальних закладів

1. Діяльність професійного навчального закладу провадиться на основі принципів:

автономії та самоврядування;

розмежування прав, повноважень та відповідальності засновника (засновників) або учасника (учасників), державних органів, органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, до сфери управління яких належить професійний навчальний заклад, управління професійною освітою, органів управління професійного навчального закладу та його структурних підрозділів;

поєднання колегіальних та єдиноначальних засад;

незалежності від політичних партій, громадських та релігійних організацій.

2. Автономія та самоврядування професійного навчального закладу реалізуються відповідно до законодавства і передбачають право:

самостійно визначати форми навчання та форми організації навчального процесу;

приймати на роботу педагогічних та інших працівників;

запроваджувати рейтингове оцінювання навчальних досягнень осіб, які навчаються, та педагогічних працівників;

надавати додаткові освітні та інші послуги відповідно до законодавства;

самостійно запроваджувати і припиняти спеціалізації, визначати їх зміст і програми вибіркових навчальних дисциплін;

самостійно розробляти і затверджувати освітні програми для додаткової професійної освіти (підвищення кваліфікації, перекваліфікація, курсова підготовка та інше) в межах ліцензованих спеціальностей та професій;

реалізовувати освітні програми додаткової професійної освіти;

утворювати, реорганізовувати і припиняти відповідно до законодавства структурні підрозділи;

приймати рішення про викладання однієї або декількох дисциплін іншими мовами, забезпечивши при цьому знання особами які навчаються, відповідної навчальної дисципліни українською мовою;

провадити видавничу діяльність, розвивати власну поліграфічну та інформаційну базу;

провадити на підставі відповідних договорів спільну діяльність з навчальними закладами, підприємствами, науковими установами та іншими юридичними особами;

брати участь у роботі міжнародних організацій;

запроваджувати власну символіку та атрибутику;

установлювати власні форми морального та матеріального заохочення працівників та осіб, що навчаються, професійного навчального закладу;

звертатися з ініціативою до органів, які здійснюють управління у сфері професійної освіти, про внесення змін до чинних або розроблення нових нормативно-правових актів у сфері професійної освіти, а також брати участь у роботі над проектами;

користуватися земельними ділянками у порядку, встановленому законодавством;

провадити фінансово-господарську та іншу діяльність відповідно до законодавства та статуту професійного навчального закладу.

Стаття 20. Керівник професійного навчального закладу

1. Безпосереднє управління діяльністю професійного навчального закладу здійснює його керівник (начальник, директор тощо). Права, повноваження, обов’язки і відповідальність керівника професійного навчального закладу визначаються відповідно до законодавства у статуті навчального закладу.

2. Керівник професійного навчального закладу:

відповідно до чинного законодавства та Бюджетного кодексу України забезпечує фінансово-господарську діяльність професійного навчального закладу, затверджує його структуру і формує штатний розпис;

видає накази і розпорядження, дає обов’язкові для виконання всіма працівниками і структурними підрозділами професійного навчального закладу доручення;

представляє без довіреності навчальний заклад в органах державної влади та місцевого самоврядування, інших органах влади, відповідає за результати його діяльності перед органом, до сфери управління якого належить професійний навчальний заклад;

в межах повноважень, встановлених чинним законодавством, є розпорядником майна і коштів;

забезпечує виконання кошторису, фінансового плану, укладає договори, дає доручення;

приймає на роботу та звільняє з роботи працівників;

забезпечує охорону праці, дотримання законності в діяльності навчального закладу;

призначає на посаду та звільняє з посади за погодженням з педагогічною радою заступників керівника, завідуючого бібліотекою навчального закладу;

призначає в порядку, встановленому чинним законодавством, та звільняє з посади головного бухгалтера навчального закладу;

визначає функціональні обов’язки працівників та затверджує посадові інструкції;

формує контингент осіб, які навчаються у професійному навчальному закладі;

відраховує з професійного навчального закладу та поновлює на навчання в ньому осіб за погодженням з органами студентського самоврядування (порядок погодження відрахування та поновлення встановлюється навчальним закладом у статуті);

забезпечує організацію та здійснення контролю за виконанням навчальних планів і програм навчальних дисциплін;

контролює дотримання всіма підрозділами штатно-фінансової дисципліни;

забезпечує захист інформації з обмеженим доступом;

здійснює контроль за якістю роботи педагогічних та інших працівників;

сприяє роботі органів студентського (учнівського) самоврядування, профспілкових організацій та створює умови для їх діяльності;

сприяє формуванню культури здоров’я студентів та учнів, зміцненню спортивно-оздоровчої бази, створює належні умови для занять масовим спортом;

разом із виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) працівників та студентів подає на розгляд вищому колегіальному органу громадського самоврядування професійного навчального закладу правила внутрішнього розпорядку та колективний договір і після схвалення колективного договору, затвердження правил внутрішнього розпорядку підписує їх.

Керівник професійного навчального закладу відповідає за провадження освітньої діяльності у професійному навчальному закладі, за результати фінансово-господарської діяльності, стан і збереження будівель та іншого майна цього закладу.

Для вирішення основних питань діяльності професійного навчального закладу відповідно до статуту керівник професійного навчального закладу утворює робочі та дорадчі органи та визначає їх повноваження.

Керівник професійного навчального закладу звітує щороку перед власником (власниками) або уповноваженим ним (ними) органом (особою) та вищим колегіальним органом громадського самоврядування професійного навчального закладу.

Керівник професійного навчального закладу відповідно до статуту може делегувати частину своїх повноважень своїм заступникам та керівникам структурних підрозділів.

3. Під час виходу на пенсію з посади керівника професійного навчального закладу керівник, який працював на цій посаді не менш як десять років підряд, може бути призначений на посаду радника керівника професійного навчального закладу.

Призначення радника керівника професійного навчального закладу здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Умови призначення та виплати грошового утримання визначаються у статуті професійного навчального закладу.

Стаття 21. Педагогічна рада

1. Педагогічна рада коледжу, професійного ліцею, центру професійного навчання є колегіальним дорадчим органом педагогів та утворюється відповідно до цього Закону керівником професійного навчального закладу на строк до п’яти років.

До повноважень педагогічної ради входить:

розроблення і подання вищому колегіальному органу громадського самоврядування проекту статуту професійного навчального закладу, а також акта щодо внесення змін до нього;

ухвалення за поданням керівника професійного навчального закладу рішень щодо утворення та припинення структурних підрозділів, які здійснюють навчально-виховну діяльність;

погодження за поданням керівника професійного навчального закладу кандидатури щодо призначення та звільнення з посади завідуючого бібліотекою, а також призначення та звільнення з посади заступників керівника;

визначення варіативної частини змісту освіти і переліків навчальних дисциплін та їх програм;

ухвалення рішень з питань організації навчального процесу;

ухвалення основних напрямів проведення інноваційної діяльності;

оцінювання педагогічної діяльності структурних підрозділів;

заслуховування звітів викладачів про результати підвищення кваліфікації та їх діяльність з реалізації завдань навчання і виховання;

вивчення та узагальнення педагогічного досвіду педагогічних працівників професійного навчального закладу;

розгляд та вирішення питань щодо надання рекомендацій на присвоєння іменних стипендій, направлення для продовження навчання і таке інше.

Педагогічна рада професійного навчального закладу розглядає також інші питання педагогічної та виховної діяльності професійного навчального закладу відповідно до його статуту.

Педагогічну раду професійного навчального закладу очолює її голова — керівник професійного навчального закладу. До складу педагогічної ради входять за посадами заступники керівника професійного навчального закладу, завідуючі відділеннями, завідувач бібліотеки, головний бухгалтер, керівники органів громадського самоврядування, профспілкових органів професійного навчального закладу, викладачі та інші педагогічні працівники.

Рішення педагогічної ради професійного навчального закладу вводяться в дію наказом керівника професійного навчального закладу.

Стаття 22. Органи громадського самоврядування у професійних навчальних закладах

1. Вищим колегіальним органом громадського самоврядування коледжу, професійного ліцею, центру професійної освіти є загальні збори або конференція трудового колективу. До складу загальних зборів чи конференції трудового колективу професійного навчального закладу, який здійснює освітню діяльність на рівні повної професійної освіти, включаються виборні представники з числа осіб, які навчаються у професійному навчальному закладі.

Порядок скликання вищого колегіального органу громадського самоврядування та його роботи визначається статутом професійного навчального закладу.

У вищому колегіальному органі громадського самоврядування повинні бути представлені всі категорії працівників професійного навчального закладу. У разі, коли статутом професійного навчального закладу передбачено створення вищого колегіального органу громадського самоврядування у формі конференції, не менш як 75 відсотків загальної чисельності делегатів конференції повинні становити педагогічні працівники професійного навчального закладу, які працюють у цьому вищому навчальному закладі на постійній основі. У складі делегатів конференції коледжів не менш 10 відсотків повинні бути виборні представники з числа осіб, які навчаються у вищому навчальному закладі і обираються вищим органом студентського самоврядування навчального закладу. 15 відсотків делегатів - обираються від інших працівників коледжу. В професійних ліцеях та центрах професійної освіти 25 відсотків відводиться для делегатів від інших працівників професійного навчального закладу.

Вищий колегіальний орган громадського самоврядування скликається не рідше ніж один раз на рік.

Вищий колегіальний орган громадського самоврядування коледжу, професійного ліцею, центру професійної освіти:

ухвалює за поданням педагогічної ради професійного навчального закладу статут професійного навчального закладу, а також вносить зміни до нього;

обирає претендента на посаду керівника професійного навчального закладу шляхом таємного голосування і подає свої пропозиції органу управління, в підпорядкуванні якого перебуває професійний навчальний заклад, або власнику (власникам) чи уповноваженому ним (ними) органу (особі);

заслуховує щороку звіт керівника професійного навчального закладу та оцінює його діяльність;

обирає комісію з трудових спорів відповідно до законодавства про працю;

розглядає за мотивованим поданням педагогічної ради професійного навчального закладу питання про дострокове припинення повноважень керівника професійного навчального закладу;

затверджує правила внутрішнього розпорядку професійного навчального закладу;

розглядає інші питання діяльності професійного навчального закладу

Стаття 23. Студентське (учнівське) самоврядування

1. У професійних навчальних закладах та їх структурних підрозділах діє студентське (учнівське) самоврядування, яке є невід’ємною частиною громадського самоврядування.

У студентському самоврядуванні беруть участь особи, які навчаються у професійному навчальному закладі, який здійснює освітню діяльність на рівні повної професійної освіти. Усі особи, які навчаються у професійному навчальному закладі, мають рівні права на участь у студентському самоврядуванні.

2. У своїй діяльності органи студентського самоврядування керуються законодавством України, статутом професійного навчального закладу та положенням про студентське самоврядування.

3. Органи студентського самоврядування діють на принципах:

добровільності, колегіальності, відкритості;

виборності та звітності представницьких органів студентського самоврядування;

рівності права осіб, які навчаються, на участь у студентському самоврядуванні.

4. Органи студентського самоврядування:

приймають рішення щодо організації та планування їх діяльності;

проводять організаційні, культурно-масові, культурологічні, фізкультурні, спортивні, оздоровчі та інші заходи;

сприяють проведенню заходів щодо ефективної організації позанавчального часу студентів, залученню осіб, які навчаються, до творчої роботи;

сприяють працевлаштуванню осіб, які навчаються у професійному навчальному закладі;

виконують інші функції.

За погодженням з органом студентського самоврядування керівництво професійного навчального закладу приймає рішення про:

відрахування осіб, які навчаються, з вищого навчального закладу за невиконання навчального плану та порушення статуту і правил внутрішнього розпорядку навчального закладу та їх поновлення на навчання;

переведення осіб, які навчаються у професійному навчальному закладі за державним замовленням, на навчання за контрактом за рахунок коштів фізичних (юридичних) осіб;

переведення осіб, які навчаються у професійному навчальному закладі за рахунок коштів фізичних (юридичних) осіб, на навчання за державним замовленням;

поселення осіб, які навчаються у професійному навчальному закладі, в гуртожиток і виселення їх з гуртожитку.

5. Учнівське самоврядування має на меті:

формування у учнів рис та здатностей працювати в колективі, оцінювати власну позицію щодо завдань навчального закладу;

формування громадянської позиції;

впливати на зміст виховної та позанавчальної роботи професійного навчального закладу;

участь у виконанні класними керівниками, майстрами обов'язків з організації виховних та пізнавальних заходів.

6. Студентське (учнівське) самоврядування здійснюється на рівні студентської групи, відділення, гуртожитку, професійного навчального закладу. Залежно від контингенту студентів, типу та специфіки професійного навчального закладу студентське самоврядування може здійснюватися на рівні курсу, спеціальності, структурних підрозділів професійного навчального закладу.

7. Вищим органом студентського самоврядування є загальні збори (конференція) осіб, які навчаються у професійному навчальному закладі, що:

ухвалюють положення про студентське самоврядування;

обирають виконавчі органи студентського самоврядування та заслуховують їх звіти;

визначають структуру, повноваження та порядок обрання виконавчих органів студентського самоврядування.

8. Керівник професійного навчального закладу всебічно сприяє створенню належних умов для діяльності органів студентського самоврядування (надає приміщення, меблі, оргтехніку, забезпечує телефонним зв’язком, постійним доступом до Інтернету, відводить місця для встановлення інформаційних стендів тощо).

8. Органи студентського самоврядування можуть мати різноманітні форми (сенат, уряд, парламент, старостат, студентська навчальна частина, студентські відділення, ради тощо).

Стаття 24. Обрання, призначення та звільнення з посади керівника професійного навчального закладу

1. Кандидат на посаду керівника коледжу, професійного ліцею, центру професійної освіти повинен бути громадянином України, вільно володіти українською мовою, мати повну вищу освіту та стаж педагогічної роботи в професійних навчальних закладах не менше п'яти років.

Конкурс на заміщення вакантної посади керівника професійного навчального закладу оголошується власником (власниками) або уповноваженим ним (ними) органом (особою) після припинення повноважень особи, яка займала цю посаду.

Власник (власники) або уповноважений ним (ними) орган (особа) приймає (приймають) пропозиції щодо претендентів на посаду керівника професійного навчального закладу і вносить (вносять) кандидатури претендентів, які відповідають вимогам цього Закону, до вищого колегіального органу громадського самоврядування професійного навчального закладу для голосування.

Вищий колегіальний орган громадського самоврядування обирає і рекомендує власнику (власникам) або уповноваженому ним (ними) органу (особі) кандидатури претендентів на посаду керівника професійного навчального закладу, які набрали не менш як 30 відсотків голосів статутного складу вищого колегіального органу громадського самоврядування професійного навчального закладу під час голосування. Кожен член виборного органу може голосувати лише за одну кандидатуру або проти всіх кандидатур. Власник (власники) або уповноважений ним (ними) орган (особа) зобов’язаний (зобов’язані) призначити одну з рекомендованих кандидатур строком до п’яти років на умовах контракту. Якщо вищим колегіальним органом громадського самоврядування професійного навчального закладу подано власнику (власникам) або уповноваженому ним (ними) органу (особі) на затвердження одну кандидатуру, яка набрала більш як 50 відсотків голосів статутного складу колегіального органу громадського самоврядування професійного навчального закладу, власник (власники) або уповноважений ним (ними) орган (особа) зобов’язаний призначити цю кандидатуру на посаду керівника професійного навчального закладу.

У разі коли жоден з претендентів на посаду керівника професійного навчального закладу не набрав у першому турі потрібної кількості голосів (30 відсотків голосів статутного складу вищого колегіального органу громадського самоврядування професійного навчального закладу), проводиться другий тур голосування. До голосування у другому турі допускається не більше двох кандидатів з числа тих, що набрали у першому турі найбільшу кількість голосів. Якщо у другому турі голосування жоден з кандидатів на посаду керівника не набрав 30 відсотків голосів статутного складу вищого колегіального органу громадського самоврядування, конкурс оголошується повторно.

Якщо в результаті повторного конкурсу жоден з кандидатів не набрав 30 відсотків голосів статутного складу вищого колегіального органу громадського самоврядування або порушено визначену цим Законом процедуру проведення конкурсу, власник (власники) або уповноважений ним (ними) орган (особа) до проведення нових виборів призначає виконуючого обов’язки керівника професійного навчального закладу.

Керівник професійного навчального закладу може бути звільнений з посади власником (власниками) або уповноваженим ним (ними) органом (особою) за підставами, визначеними законодавством про працю. Керівник професійного навчального закладу може бути також звільнений з посади у зв’язку з прийняттям рішення про його відкликання органом, який його обрав на посаду. Подання про відкликання керівника може бути внесено до вищого колегіального органу громадського самоврядування професійного навчального закладу не менш як половиною статутного складу педагогічної ради професійного навчального закладу. Рішення про відкликання керівника професійного навчального закладу приймається двома третинами голосів за присутності не менш як двох третин статутного складу вищого колегіального органу громадського самоврядування професійного навчального закладу.

Власник (власники) або уповноважений ним (ними) орган (особа) приймає пропозиції щодо претендентів на посаду керівника професійного навчального закладу, які відповідають вимогам цього Закону, і вносить кандидатури претендентів до вищого органу громадського самоврядування для голосування.

Власник (власники) або уповноважений ним (ними) орган (особа) призначає на посаду на умовах контракту одну з рекомендованих кандидатур терміном не менше 5 років.

2. Власник (власники) новоутвореного професійного навчального закладу або уповноважений ним (ними) орган (особа) призначає (призначають) виконуючого обов’язки керівника професійного навчального закладу, але не більш як на два роки.

3. Типова форма контракту з керівником професійного навчального закладу затверджується Кабінетом Міністрів України.

РОЗДІЛ 5.

Доступ до професійної освіти. Відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення осіб, які навчаються у професійних навчальних закладах.

Стаття 25. Умови прийому на навчання до професійних навчальних закладів

1. Прийом на навчання до професійних навчальних закладів незалежно від форми власності та сфери управління здійснюється на конкурсній основі.

2. Поза конкурсом до державних і комунальних професійних навчальних закладів особи зараховуються у випадках, передбачених законодавством.

3. Прийом на навчання до професійних навчальних закладів здійснюється відповідно до Умов прийому на навчання до професійних навчальних закладів, затверджених центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки.

Правила прийому до професійного навчального закладу, розроблені відповідно до Умов прийому на навчання до професійних навчальних закладів, затверджує його керівник.

4. Прийом на основі повної загальної середньої освіти під час вступу до професійних навчальних закладів для отримання кваліфікації молодшого спеціаліста здійснюється за результатами зовнішнього незалежного оцінювання знань та умінь вступників та їх здібностей з урахуванням середнього бала державного документа про повну загальну середню освіту.

5. Прийом на основі базової загальної середньої освіти під час вступу до професійних навчальних закладів для навчання за програмами молодшого спеціаліста здійснюється за результатами вступних випробувань та середнього бала документа про освіту. Перелік навчальних дисциплін, з яких проводиться вступне випробування, визначається Умовами прийому до професійних навчальних закладів, затверджених центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки.

6. Прийом на навчання до професійних навчальних закладів, які здійснюють освітню діяльність на рівні базової професійної освіти, здійснюється відповідно до Порядку, затвердженого центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки.

7. Професійні ліцеї та центри професійної освіти в межах державного замовлення зараховують на навчання осіб, які не мають протипоказань за віком та станом здоров'я. При кількості заяв від вступників до професійних ліцеїв та центрів професійної освіти, яка перевищує кількість місць державного замовлення, прийом здійснюється з урахуванням середнього балу документу про середню освіту.

8. Відповідно до чинного законодавства до професійних ліцеїв і коледжів приймаються для професійного навчання (первинного, підвищення кваліфікації, перекваліфікації, курсової підготовки та інше) зареєстровані безробітні на умовах, визначених центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної соціальної політики, погоджених центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки.

9. Професійні навчальні заклади можуть самостійно розробляти програми курсової професійної підготовки для громадян, які бажають отримати знання, уміння, навички та відповідні компетенції за вузьким колом питань, у межах ліцензованих спеціальностей та навчальних дисциплін навчальних планів. Навчання на курсах здійснюється за рахунок фізичних та юридичних осіб. Порядок прийому на навчання, формування курсів та організації навчального процесу визначаються професійним навчальним закладом відповідно до чинного законодавства та нормативних актів центрального органу виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки. У випадках, визначених чинним законодавством, діяльність курсів може здійснюватись за умови наявності ліцензії.

Стаття 26. Відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення осіб, які навчаються у професійних навчальних закладах

1. Підставами для відрахування осіб, які навчаються у професійних навчальних закладах, є:

завершення навчання за відповідною освітньо-професійною, освітньо-кваліфікаційною програмою;

власне бажання;

переведення до іншого навчального закладу;

стан здоров’я на підставі медичного висновку;

невиконання навчального плану;

порушення статуту, правил внутрішнього розпорядку професійного навчального закладу;

порушення умов договору (контракту), укладеного між професійним навчальним закладом та особою, яка навчається, або фізичною (юридичною) особою, яка оплачує таке навчання;

інші випадки, передбачені законодавством.

2. Особи, які навчаються у професійних навчальних закладах, мають право на перерву у навчанні. Таким особам надається академічна відпустка в установленому законодавством порядку.

3. Особи, відраховані з професійних навчальних закладів, мають право на поновлення на навчання в межах ліцензованого обсягу професійного навчального закладу.

4. Особи, які навчаються у професійних навчальних закладах за програмами підготовки молодших спеціалістів, можуть бути переведені з одного професійного навчального закладу до іншого професійного навчального закладу на відповідну спеціальність.

5. Порядок переведення з одного професійного навчального закладу до іншого осіб, які навчаються за програмами підготовки робітників і службовців, встановлюється центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки

6. Поновлення на навчання осіб, які відраховані з професійних навчальних закладів або яким надано академічну відпустку, а також переведення осіб, які навчаються у професійних навчальних закладах, здійснюється, як правило, під час канікул у межах ліцензованого обсягу.

Особа, яка не виконала з поважних причин у повному обсязі навчальний план і не має права на отримання академічної відпустки, може бути переведена професійним навчальним закладом для повторного проходження відповідного курсу навчання за певний семестр за кошти фізичних або юридичних осіб (повторне навчання) без відрахування з контингенту студентів професійного навчального закладу.

Порядок відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення осіб, які навчаються у професійних навчальних закладах, визначається положенням, затвердженим професійним навчальним закладом за погодженням з вищим органом студентського (учнівського) самоврядування професійного навчального закладу.

РОЗДІЛ 6.

Освітні та освітньо-кваліфікаційні рівні професійної освіти

Стаття 27. Освітні рівні професійної освіти

1. Підготовка кадрів з професійною освітою здійснюється відповідно до кваліфікаційних рівнів Національної рамки кваліфікацій за освітніми рівнями:

перший освітній рівень професійної освіти – базова професійна освіта, який відповідає другому, третьому та четвертому кваліфікаційним рівням Національної рамки кваліфікацій та передбачає набуття особою спеціалізованих фактологічних знань, професійно-орієнтованої підготовки, спеціальних умінь та навичок з метою виконання типових завдань у типових ситуаціях у чітко визначеній структурованій сфері роботи чи у певній галузі професійної діяльності;

другий освітній рівень професійної освіти – повна професійна освіта, який відповідає п’ятому кваліфікаційному рівню Національної рамки кваліфікацій та передбачає набуття особою широких спеціалізованих фактологічних та теоретичних знань, фундаментальної та професійної підготовки з метою розв’язання типових спеціалізованих задач в певній галузі професійної діяльності, що передбачає застосування положень і методів відповідної науки і характеризується певною невизначеністю умов.

2. Отримання професійної освіти в професійних навчальних закладах забезпечується освітньо-професійними програмами підготовки фахівців з повною професійною освітою та освітніми стандартами підготовки робітників та службовців. Додаткова професійна освіта здійснюється за окремими освітніми програмами.

3. Повну професійну освіту отримують випускники професійних навчальних закладів, які успішно засвоїли освітню програму підготовки фахівців середньої ланки за визначеними спеціальностями та пройшли передбачену стандартами освіти державну атестацію.

Повну професійну освіту надають коледжі.

Навчання в коледжах здійснюється на основі базової загальної середньої освіти, повної загальної середньої освіти та базової професійної освіти. Особи, які вступили на навчання на основі базової загальної середньої освіти в межах засвоєння програми повної професійної освіти отримують повну загальну середню освіту.

Нормативний строк навчання за програмою повної професійної освіти становить: на базі повної загальної середньої освіти - два-три роки; на основі базової загальної середньої освіти - три-чотири роки. Для осіб, які мають базову професійну освіту відповідного профілю, строк отримання повної професійної освіти може скорочуватись, але не більше ніж на один рік.

4. Базову професійну освіту отримують випускники професійних навчальних закладів, які успішно засвоїли освітню програму підготовки робітників чи службовців та склали встановлений стандартами освіти атестаційний іспит.

Базову професійну освіту надають професійні ліцеї та центри професійної освіти.

На навчання до ліцеїв приймаються особи, які мають базову чи повну загальну середню освіту. Особи, які навчаються в ліцеї на основі базової загальної середньої освіти, одночасно з засвоєнням освітньої програми підготовки робітників чи службовців, отримують повну середню освіту в цьому чи іншому навчальному закладі, який має на це відповідний дозвіл.

Нормативний строк навчання за програмою базової професійної освіти становить один - три роки і визначається відповідним стандартом.

Стаття 28. Освітньо-кваліфікаційні рівні професійної освіти

1. Особам, які пройшли державну атестацію за освітньо-кваліфікаційними рівнями повної та базової професійної освіти, присвоюється кваліфікація:

молодшого спеціаліста;

кваліфікованого робітника, службовця.

У документі про освіту молодшого спеціаліста, кваліфікованого робітника, службовця кваліфікація визначається через назву професії відповідно до Державного класифікатора професій (технік-механік, економіст, токар, секретар-стенографіст тощо).

Перелік професій робітників, посад службовців та кваліфікацій фахівців середньої ланки, за яким здійснюється професійне навчання, з визначенням кваліфікацій, що присвоюються випускникам професійних навчальних закладів, затверджується центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки.

Стаття 29. Види та форми професійної освіти.

1.Для професійної освіти застосовуються такі її види: професійна підготовка, перепідготовка, підвищення кваліфікації та прискорене професійне навчання робітників.

1.1.Професійна підготовка – професійне навчання осіб, які вперше оволодівають робітничу професію, що забезпечує рівень кваліфікації, необхідний для професійної діяльності.

1.2.Перепідготовка робітників – професійне навчання після первинної професійної підготовки, спрямоване на здобуття наступних професій .

1.3.Підвищення кваліфікації – професійне навчання, що здійснюється для розширення і поглиблення раніше здобутих знань, умінь, навичок і компетенцій відповідно до вимог професійної діяльності.

2. Професійна освіта здійснюється у професійних навчальних закладах за денною, вечірньою (змінною), очно-заочною, дистанційною, екстернатною формами навчання, з відривом і без відриву від виробництва та за індивідуальними навчальними планами.

2.1. Перелік професій, за якими не допускається отримання освіти у вечірній, заочній, дистанційній формах навчання затверджується Кабінетом Міністрів України.

3.Професійна освіта може включати загальноосвітню, фізичну, загальнопрофесійну, професійно-теоретичну і професійно-практичну підготовки.

Стаття 30. Державна атестація випускників вищих навчальних закладів

1. Державна атестація випускників професійних навчальних закладів — встановлення відповідності якості здобутої ними професійної освіти вимогам стандартів професійної освіти після завершення навчання за спеціальністю певного освітньо-кваліфікаційного рівня, робітничою професією та посадою службовця.

2. Державна атестація осіб, які завершили навчання у коледжах здійснюється державною екзаменаційною комісією, до складу якої включаються представники роботодавців відповідно до Положення про державну екзаменаційну комісію, затвердженого центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки.

3. Державна атестація осіб, які завершили навчання у професійних ліцеях та центрах професійної освіти з отриманням кваліфікації робітника, службовця здійснюється державною кваліфікаційною комісією, яка визначає рівень відповідності підготовки випускника з дисциплін загально-технічної, загально-технологічної підготовки та рівень засвоєння випускниками професійних компетенцій і встановлює кваліфікаційний розряд. Положення про державну кваліфікаційну комісію та порядок її формування затверджується органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки.

Стаття 31 . Документи про професійну освіту.

1. Державний документ про професійну освіту — документ, що містить персональні дані про здобуту випускником професійного навчального закладу професійну освіту відповідного освітнього рівня, які занесені до Єдиної державної електронної бази з питань освіти і частково відтворені на пластиковому або паперовому носії.

Збір, обробка та зберігання зазначених персональних даних в Єдиній державній електронній базі з питань освіти з метою виготовлення документів про вищу освіту не потребує окремої згоди особи на обробку її персональних даних.

2.Особам, які закінчили навчання і успішно пройшли кваліфікаційну атестацію, присвоюються професійні кваліфікації за ОКР «кваліфікований робітник», «молодший спеціаліст».

3.Випускникам професійних навчальних закладів, яким присвоєно професійну кваліфікацію «кваліфікований робітник», «молодший спеціаліст», видається диплом, зразок якого затверджується Кабінетом Міністрів України.

4.Випускникам професійних навчальних закладів, які здобули повну загальну середню освіту, видається документ про середню освіту встановленого зразка.

5.Особам, які успішно пройшли прискорене навчання і кваліфікаційну атестацію, видається свідоцтво про присвоєння або підвищення кваліфікації, зразок якого затверджується Кабінетом Міністрів України.

6. Невід’ємною частиною диплома є додаток до диплома. В додатку до диплома про базову професійну освіту вказується отриманий за підсумками атестації кваліфікаційний розряд.

Зразки державних документів про професійну освіту та додатків до них затверджуються Кабінетом Міністрів України.

У документі про професійну освіту зазначається повне найменування навчального закладу, який видає цей документ, а в разі здобуття професійної освіти у відокремленому підрозділі професійного навчального закладу — також повне найменування цього підрозділу.

Державний документ про повну професійну освіту видається тільки з акредитованої спеціальності.

Державний документ про базову професійну освіту видається професійним навчальним закладом тільки з атестованої прогфесії (спеціальності).

7. Особам, які одночасно з освітньою програмою професійної підготовки отримали повну загальну середню освіту, після завершення навчання в професійному навчальному закладі видається атестат про повну загальну середню освіту.

8. Особи, відраховані з професійного навчального закладу до завершення навчання за освітньо-професійними програмами, отримують академічні довідки встановленого центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки зразка.

9. Інформація про видані дипломи вноситься професійними навчальними закладами до Єдиної державної електронної бази з питань освіти.

10. Особам, які навчались за програмами додаткового професійного навчання, після успішного завершення навчання та передбаченої освітньою програмою атестації, видається сертифікат зразка, що встановлюються центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки

11.Виготовлення документів про професійну освіту і навчання, про освіту, зазначених у пунктах 2, 3, 4, 5 цієї статті, здійснюється за рахунок видатків Державного бюджету.

12.Особам, які одержали часткову кваліфікацію, видається сертифікат професійного навчального закладу чи підприємства, організації, установи, що її навчали.

13. Відомості про здобуття професійної кваліфікації заносяться до Державного електронного реєстру про освіту.

Стаття 32. Єдина державна електронна база з питань освіти

1. З метою забезпечення фізичних і юридичних осіб повною та достовірною інформацією про професійні навчальні заклади, що діють на території України, діє Єдина державна електронна база з питань освіти.

2. Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти затверджується Кабінетом Міністрів України.

РОЗДІЛ 7.

Організація навчально-виховного процесу

Стаття 33 . Організація навчально-виховного процесу.

1.Навчально-виховний процес у професійному навчальному закладі - система організаційних, науково-методичних і педагогічних заходів, спрямованих на реалізацію відповідних освітньо-професійних програм підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації робітників і фахівців.

Навчально-виховний процес охоплює навчання, виховання і саморозвиток особистості.

2.Принципи навчально-виховного процесу: гуманізація, демократизація та безперервність професійної освіти; пріоритетність загальнолюдських духовних цінностей; культуровідповідність; диференціація та індивідуалізація навчання; науковість та інноваційність; випереджувальність та технологічність; прозорість, гнучкість та відкритість; орієнтація на результат.

3.Навчальний процес у професійному навчальному закладі незалежно від форм власності та підпорядкування здійснюється відповідно до нормативно-правових документів з професійної та загальної середньої освіти.

4.Порядок організації навчального процесу у професійному навчальному закладі визначається нормативно-правовим актом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері професійної освіти.

5.Виховний процес у професійному навчальному закладі спрямований на створення умов для набуття студентами і учнями соціального досвіду, успадкування духовних надбань українського народу, саморозвитку та самовдосконалення особистості, формування її моральної, художньо-естетичної, правової, екологічної, фізичної, професійної культури.

6. Організація навчального процесу може здійснюватися на договірній основі в межах поєднання фінансування з роботодавцями.

Стаття 34. Форми навчання у професійних навчальних закладах:

1. Навчання у професійних навчальних закладах, здійснюється за такими формами:

1) денна;

2) вечірня;

3) заочна (дистанційна).

2. Форми навчання можуть бути поєднані.

Стаття 35. Форми організації навчального процесу та види навчальних занять у професійних навчальних закладах.

1. Навчальний процес у професійних навчальних закладах здійснюється за такими формами:

навчальні заняття;

самостійна робота;

практична підготовка;

контрольні заходи.

Основними організаційними формами навчального процесу у професійних навчальних закладах, які надають повну професійну освіту, є:

лекція;

лабораторне, практичне, семінарське, індивідуальне заняття;

консультація.

Професійний навчальний заклад може встановлювати інші види навчальних занять.

2. Навчальний процес у професійних навчальних закладах, які надають базову професійну освіту, здійснюється у таких формах:

природничо-математична, гуманітарна, загальнотехнічна, професійно-теоретична підготовка здійснюється у формі різних типів уроків, лекцій, теоретичних семінарів, практичних семінарів, лабораторно-практичних занять, індивідуальних занять, виконання учнями, слухачами індивідуальних завдань (рефератів, розрахункових робіт, курсових проектів, випускних та проміжних етапних кваліфікаційних робіт та інше); навчальні екскурсії;

професійно-практична підготовка проводиться у навчальних майстернях, на полігонах, на тренажерах, автодромах, трактородромах, у навчально-виробничих підрозділах, навчальних господарствах, а також на робочих місцях на виробництві чи в сфері послуг у таких формах: урок виробничого навчання в навчальному закладі; урок виробничого навчання на виробництві чи в сфері послуг; переддипломна практика на виробництві чи в сфері послуг; інші форми професійної практичної підготовки.

Стаття 36. Практична підготовка у професійних навчальних закладах.

1. Практична підготовка осіб, які навчаються у професійних навчальних закладах, здійснюється шляхом проходження ними практики на підприємствах, в установах та організаціях, а також у власних навчально-виробничих майстернях, на полігонах, у навчальних господарствах, фермах і т. інше відповідно до положення, що затверджується центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки.

2. Підприємства, установи та організації незалежно від форми власності зобов’язані безоплатно надавати особам, які навчаються у професійних навчальних закладах, місця для проходження практики і допомогу в її організації та проведенні відповідно до договорів, укладених з професійними навчальними закладами.

Порядок надання місць для проходження практики та типова форма договору визначаються Кабінетом Міністрів України.

3. Керівники підприємств, установ та організацій несуть відповідальність за забезпечення належних умов для проходження практики на виробництві, дотримання правил і норм охорони праці, техніки безпеки і виробничої санітарії відповідно до законодавства.

4. Тривалість робочого часу та інші умови праці осіб, які проходять практику, регламентуються законодавством про працю

Стаття 37. Перелік спеціальностей та професій професійної освіти

1. Перелік спеціальностей та професій для підготовки кадрів у професійних навчальних закладах затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням органу виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки.

2. З метою забезпечення поступовості та послідовності навчання громадянина на протязі всього життя в переліку спеціальностей для підготовки фахівців середньої ланки у професійних навчальних закладах вказуються галузі освіти. У переліках робітничих професій та посад службовців для підготовки кадрів у професійних навчальних закладах вказуються їх коди відповідно до Державного класифікатора професій.

Стаття 38 . Зміст професійної освіти.

1. Зміст професійної освіти повинен орієнтуватися на:

створення умов для самореалізації особистості; розвиток економіки і суспільства.

2. Зміст професійної освіти повинен забезпечувати:

формування у осіб, які навчаються, якісного рівня знань, умінь та навичок, високих моральних цінностей; інтеграцію їх у національну та світову культуру; відтворення і розвиток кадрів кваліфікованої праці.

3.Формування змісту професійної освіти здійснюється на основі стандартів професійної освіти та з врахуванням вимог роботодавців до якості знань, умінь , навичок та рівня професійної кваліфікації робітничих кадрів.

Стаття 39. Стандарти професійної освіти

1. Стандарт професійної освіти – сукупність вимог до змісту та результатів освітньої діяльності професійних навчальних закладів за кожним освітньо-кваліфікаційним рівнем професійної освіти в межах кожної галузі знань, кожної спеціальності, робітничих професій та посад службовців.

2. Стандарти професійної освіти розробляються відповідно до Національної рамки кваліфікацій і є основою оцінки якості професійної освіти з кожної спеціальності, робітничої професії та посади службовця за певними освітньо-кваліфікаційними рівнями, а також якості освітньої діяльності професійних навчальних закладів усіх типів незалежно від їх підпорядкування і форми власності.

3. До стандартів повної професійної освіти входять:

освітньо-кваліфікаційні характеристики;

освітньо-професійні програми;

засоби діагностики якості освіти.

3. Освітньо-кваліфікаційна характеристика визначає цілі освітньої і професійної підготовки випускника професійного навчального закладу, його компетентності, інші соціально важливі якості, систему виробничих функцій і типових завдань щодо діяльності та умінь для їх реалізації, а також сферу застосування праці випускника у структурі економічної діяльності.

Освітньо-кваліфікаційні характеристики розробляються за кожною спеціальністю і затверджуються центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки за погодженням з центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної соціальної політики та відповідними заінтересованими центральними органами виконавчої влади, об’єднаннями організацій роботодавців.

4. Освітньо-професійна програма визначає нормативний зміст підготовки кадрів з повною професійною освітою та нормативний строк навчання за певною спеціальністю і містить:

перелік нормативних навчальних дисциплін, обсяг часу, відведеного для їх вивчення, форми підсумкового контролю;

перелік видів навчальної і виробничої практики, строки та вимоги до їх проведення;

програми нормативних навчальних дисциплін;

нормативний строк навчання.

Освітньо-професійні програми розробляються за кожною спеціальністю і затверджуються центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки за погодженням із заінтересованими центральними органами виконавчої влади, об’єднаннями організацій роботодавців. З метою забезпечення наступності і ступеневості освіти зміст базової професійної освіти інтегрується з змістом повної професійної освіти, а зміст повної професійної освіти інтегрується зі змістом базової вищої освіти.

Програми нормативних навчальних дисциплін затверджуються педагогічними радами професійних навчальних закладів і можуть погоджуватися об’єднаннями організацій роботодавців.

5. Засоби діагностики якості освіти визначають стандартизовані методики та систему формалізованих завдань, які призначені для кількісного та якісного оцінювання досягнутого особою рівня сформованості знань, умінь і навичок, професійних, світоглядних та громадянських якостей і використовуються для встановлення відповідності рівня якості повної професійної освіти вимогам стандартів повної професійної освіти.

Засоби діагностики якості повної професійної освіти розробляються за кожною спеціальністю і затверджуються центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки і можуть погоджуватися об’єднаннями організацій роботодавців.

6. Стандарт повної професійної освіти містить державну складову та складову професійного навчального закладу.

7. Державна складова стандарту повної професійної освіти містить:

освітньо-кваліфікаційну характеристику;

освітньо-професійну програму в частині переліку нормативних навчальних дисциплін, обсягу часу, відведеного для їх вивчення, форм підсумкового контролю, програм нормативних навчальних дисциплін та строку навчання;

засоби діагностики якості професійної освіти в частині нормативних навчальних дисциплін.

8. Державна складова стандартів повної професійної освіти є обов’язковою для всіх професійних навчальних закладів, які здійснюють підготовку молодших спеціалістів, незалежно від форми власності та підпорядкування.

9. Складова стандарту повної професійної освіти професійного навчального закладу містить:

варіативну складову освітньо-професійної програми в частині переліку варіативних навчальних дисциплін, обсягу часу, відведеного для їх вивчення, та форми підсумкового контролю;

засоби діагностики якості професійної освіти в частині варіативних навчальних дисциплін.

10. Варіативні навчальні дисципліни визначаються професійним навчальним закладом з урахуванням спеціалізацій з метою задоволення освітніх і професійних потреб осіб, які навчаються, та замовників освітніх послуг.

Перелік спеціалізацій визначається професійним навчальним закладом самостійно.

Професійні навчальні заклади, які здійснюють підготовку молодших спеціалістів, на підставі освітньо-професійної програми розробляють навчальний план за кожною спеціальністю, який визначає перелік та обсяг нормативних і варіативних навчальних дисциплін, послідовність їх вивчення, конкретні форми проведення навчальних занять та їх обсяг, графік навчального процесу, форми поточного та підсумкового контролю. Для конкретизації планування навчального процесу на кожний навчальний рік складається робочий навчальний план.

Навчальний і робочий навчальний плани є нормативними документами професійного навчального закладу і затверджуються його керівником.

11. Державний стандарт базової професійної освіти розробляється центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки і затверджується Кабінетом Міністрів України.

12. Державні освітні стандарти базової професійної освіти з конкретних робітничих професій та посад службовців розробляються на основі державного стандарту базової професійної освіти і затверджуються центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки за погодженням з центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної соціальної політики та іншими зацікавленими органами центральної виконавчої влади і роботодавцями.

13. До складу державних освітніх стандартів базової професійної освіти входять:

освітньо-кваліфікаційна характеристика;

професійний стандарт;

навчальний план;

навчальні програми навчальних дисциплін (предметів).

14. Освітньо-кваліфікаційна характеристика випускника професійного навчального закладу - це сукупність вимог, що визначають його професійні знання, уміння, навички та компетенції.

15. Професійний стандарт - затверджені в установленому порядку вимоги до кваліфікації працівників, їх компетентності, що визначаються роботодавцем і слугують основою для формування професійних кваліфікацій. Професійні стандарти розробляються на підставі Національної рамки кваліфікацій і групуються за галузевими ознаками.

16. Навчальний план підготовки робітника або службовця у професійному навчальному закладі - це документ, що визначає освітній рівень вступника, цілі навчання, перелік обов'язкових навчальних предметів, форми, періодичність, терміни контролю знань, умінь і навичок учнів, їх кваліфікаційної атестації, вимоги до основних обов'язкових засобів навчання та планований рівень кваліфікації випускника.

17. Навчальна програма з навчального предмета - документ, що визначає зміст професійних знань, умінь, навичок, компетенцій та способи і методи їх формування. З метою забезпечення послідовності та ступеневості професійної освіти зміст базової професійної освіти за навчальними елементами інтегрується зі змістом повної професійної освіти.

18. Структура, склад, зміст та порядок розробки, погодження та затвердження державних стандартів професійної освіти та державних освітніх стандартів базової професійної освіти затверджується Кабінетом Міністрів України за поданнямцентрального органу виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки.

19 .Державний стандарт професійної освіти – нормативний документ, який визначає в рамках конкретної професії основні вимоги до результатів навчання (знань, умінь, навичок) і рівня професійної кваліфікації випускника системи професійної освіти .

20.Державний стандарт професійної освіти розробляється на кожну професію відповідно до Національного класифікатора професій та переліку професій для підготовки кваліфікованих робітників і фахівців у професійних навчальних закладах.

21.Структура державного стандарту та його зміст розробляються за участю спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері соціальної політики, інших центральних органів виконавчої влади, соціальних партнерів, підприємств, організацій і установ і затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері професійної освіти.

22.Зміст професійної освіти в конкретному професійному навчальному закладі, підприємстві, організації, установі, що здійснюють професійне навчання робітників на виробництві, визначається розробленою на підставі державного стандарту професійної освіти робочою навчальною програмою, яка ними затверджується і реалізується.

23.Професійні навчальні заклади на договірній основі із підприємствами, організаціями і установами можуть реалізовувати програми окремих курсів, предметів, дисциплін ( модулів) для навчання їх працівників.

24.Зміст професійної освіти періодично, але не рідше ніж один раз на п’ять років, оновлюється відповідно до змін, що відбуваються на сучасному виробництві чи у сфері послуг.

Стаття 40. Науково-методичне забезпечення професійної освіти

1. Науково-методичне забезпечення професійної освіти здійснюється центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки, іншими центральними органами виконавчої влади, до сфери управління яких належать професійні навчальні заклади, науково-методичними установами, вищими навчальними закладами, органами управління освітою Автономної республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

2. З метою забезпечення реалізації регіональних вимог та умов підготовки кваліфікованих робітників та службовців у професійних навчальних закладах та надання методичної допомоги роботодавцям в організації професійного навчання на виробництві в Автономній республіці Крим, областях, м.м. Києві та Севастополі за погодженням з центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки створюються регіональні науково (навчально)-методичні центри професійної освіти. Положення про регіональні науково-методичні центри, їх структуру та штати затверджує центральний орган виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки

Стаття 41 . Навчально-методична робота у професійному навчальному закладі

1.Методична робота – система аналітичної, організаційної, діагностичної, пошукової, дослідницької, науково-практичної, методичної, інформаційної діяльності з метою забезпечення якості підготовки кваліфікованих фахівців, удосконалення професійної компетентності педагогічних працівників.

Основними завданнями методичної роботи у професійному навчальному закладі є:

розробка і реалізація програм розвитку професійного навчального закладу;

удосконалення змісту, форм і методів навчання та виховання студентської молоді;

забезпечення єдності, органічного взаємозв'язку загальноосвітньої та професійної підготовки студентів і слухачів на основі принципів гнучкості, наступності, прогностичності, інноваційного характеру професійної освіти;

розвиток професійної майстерності педагогічних працівників, їх загальної культури;

інформаційна підтримка діяльності педагогічних працівників;

організаційно-методична допомога у розвитку педагогічної творчості, експериментально-дослідницькій роботі, впровадженні результатів наукових досліджень, інноваційних технологій навчання тощо;

створення комплексів методичного забезпечення предметів і професій, розробка та видання підручників, навчальних, методичних посібників, рекомендацій, електронних засобів навчання;

підготовка до атестації педагогічних працівників;

організація методичних заходів (конференції, семінари, круглі столи, практикуми, тренінги, конкурси, предметні тижні, олімпіади, педагогічні читання, виставки тощо);

організація наставництва, надання допомоги молодим педагогічним працівникам у підготовці і проведенні навчальних занять, поза аудиторних заходів, організація відвідування занять, відкритих уроків та їх обговорення;

організація діяльності шкіл передового досвіду, молодого майстра (викладача);

надання допомоги у плануванні та здійсненні самоосвіти учасників навчально-виховного процесу.

2. Для забезпечення навчально-методичної роботи в професійному навчальному закладі створюються методичні кабінети, методичні служби за напрямами підготовки, спеціальностями та професіями.

РОЗДІЛ 8.

Учасники навчально-виховного процесу.

Стаття 42. Категорії учасників навчально-виховного процесу

1. Учасниками навчально-виховного процесу у професійних навчальних закладах є:

1) особи, які навчаються у професійних навчальних закладах;

2) педагогічні працівники;

3) інші працівники професійних навчальних закладів.

2. До навчально-виховного процесу можуть залучатися фахівці роботодавців.

Стаття 43. Особи, які навчаються у професійних навчальних закладах

1. Особами, які навчаються у професійних навчальних закладах, є студенти, учні, слухачі.

Студент — особа, яка в установленому порядку зарахована до професійного навчального закладу і навчається за денною, вечірньою або заочною (дистанційною) формою навчання з метою здобуття повної професійної освіти за певним освітньо-кваліфікаційним рівнем.

Учень – особа, яка в установленому порядку зарахована до професійного навчального закладу і навчається за очною формою навчання з метою здобуття базової професійної освіти та певної професії.

Слухач — особа, яка навчається у професійному навчальному закладі або структурному підрозділі за програмою додаткової професійної освіти, на підготовчому відділенні, курсах, факультативах, у гуртках, що надають додаткові освітні послуги.

Стаття 44. Права осіб, які навчаються у професійних навчальних закладах

1. Особи, які навчаються у професійних навчальних закладах, мають право на:

вибір форми навчання;

безпечні і нешкідливі умови навчання, праці та побуту;

додаткову відпустку у зв’язку з навчанням за основним місцем роботи та інші пільги, передбачені законодавством для осіб, які поєднують роботу з навчанням;

користування навчальною, науковою, виробничою, культурною, спортивною, побутовою, оздоровчою базою навчального закладу;

забезпечення гуртожитком на строк навчання іногородніх осіб у порядку, встановленому законодавством;

участь в обговоренні та вирішенні питань удосконалення навчального процесу, призначення стипендій, організації дозвілля, побуту, оздоровлення;

участь в об’єднаннях громадян;

участь у діяльності органів громадського самоврядування професійного навчального закладу, органів студентського самоврядування;

моральне та/або матеріальне заохочення за успіхи у навчанні, науково-дослідній і громадській роботі, за та спортивні досягнення тощо;

захист від будь-яких форм експлуатації, фізичного та психічного насильства;

безоплатне користування бібліотечними, інформаційними ресурсами, послугами навчальних, наукових, спортивних, культурно-освітніх підрозділів професійного навчального закладу відповідно до законодавства;

безоплатне проходження практики на підприємствах, в установах та організаціях і оплату праці під час виконання виробничих функцій згідно із законодавством;

канікулярну відпустку тривалістю не менш як вісім календарних тижнів на навчальний рік.

2. Особи, які навчаються у професійних навчальних закладах за денною формою навчання за рахунок коштів загального фонду державного або місцевих бюджетів, мають право на отримання соціальних та/або академічних стипендій з урахуванням матеріального стану та особливих досягнень у навчанні. Порядок стипендіального забезпечення студентів та учнів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Особи, які навчаються у професійних навчальних закладах за денною формою навчання, можуть отримувати інші стипендії, призначені фізичними (юридичними) особами.

3. Студенти та учні професійних навчальних закладів, які навчаються за денною формою навчання, мають право на пільговий проїзд у транспорті у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Студенти, учні професійних навчальних закладів мають право на отримання студентського квитка, зразок якого затверджується центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки.

Стаття 45. Обов’язки осіб, які навчаються у професійних навчальних закладах

1. Особи, які навчаються у професійних навчальних закладах, зобов’язані:

дотримуватися законодавства, статуту та правил внутрішнього розпорядку навчального закладу;

виконувати вимоги з охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії, протипожежної безпеки, передбачені відповідними правилами та інструкціями;

виконувати вимоги навчального плану.

Стаття 46. Заохочення осіб які навчаються у професійних навчальних закладах.

1. За досягнення високих результатів студентами та учнями у навчанні, за активну участь у виробничій діяльності та за інші досягнення передбачені Статутом професійного навчального закладу, застосовується матеріальне та моральне заохочення.

Стаття 47. Гарантії соціального захисту осіб які навчаються у професійних начальних закладах.

1.Особам, які навчаються у професійних навчальних закладах надаються такі гарантії:

час навчання у професійному навчальному закладі або безпосередньо на виробництві зараховується до трудового стажу, у тому числі до безперервного стажу роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців;

медичне страхування та обслуговування за рахунок коштів державного, місцевого бюджетів та інших джерел;

харчування студентів у відповідності із нормами в межах бюджетних асигнувань із можливістю залучення позабюджетних фондів, коштів меценатських та благодійницьких організацій, приватних осіб.

2.Випускникам професійних навчальних закладів:

які навчалися за денною формою навчання 10 і більше місяців, надається оплачувана відпустка підприємством, установою, організацією протягом перших трьох місяців роботи;

які навчалися за денною формою навчання менш ніж 10 місяців, час навчання зараховується до трудового стажу, що дає право на щорічну основну відпустку;

які навчалися за державним замовленням, держава сприяє в наданні першого робочого місця відповідно до одержаної професії згідно з законодавством;

2.1. Тривалість щорічної основної відпустки випускників віком до 18 років становить тридцять один календарний день, а випускників віком понад 18 років відповідно до встановленої на підприємстві, в установі, організації відпустки для робітників відповідної професії;

3.Особам з особливими потребами, дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, гарантується переважне право на зарахування до професійних навчальних закладів.

4.Направлення на професійне навчання осіб з особливими потребами здійснюється з урахуванням медичних показань і протипоказань для подальшої їх трудової діяльності за отриманою професією, що визначаються спеціально уповноваженим центральним органом у сфері охорони здоров’я.

Обрання форм, методів та режиму професійного навчання осіб з особливими потребами здійснюється на підставі медичних висновків щодо стану їх здоров’я.

5.Діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування , під час навчання перебувають на повному утриманні держави і забезпечуються цільовим фінансуванням, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Випускникам професійних навчальних закладів з числа дітей-сиріт і дітей позбавлених батьківського піклування надається державна матеріальна допомога за нормативами, що визначається Кабінетом Міністрів України, гарантується працевлаштування за набутою професією та забезпечення житлом згідно з законодавством.

6.Соціальний захист учнів, слухачів, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, здійснюється згідно з законодавством.

7. Студентам і учням державних професійних навчальних закладів видаються учнівські квитки.

8.Інші питання соціального захисту здобувачів професійної освіти регулюються відповідно до чинного законодавства

Стаття 48. Педагогічні працівники професійних навчальних закладів

1. Педагогічні працівники – особи, які за основним місцем роботи в коледжах, професійних ліцеях провадять навчальну, методичну та організаційну діяльність.

Стаття 49. Основні посади педагогічних працівників та порядок їх заміщення

1. Основними посадами педагогічних працівників професійних навчальних закладів є:

керівник (начальник, директор тощо);

заступник керівника (заступник начальника, заступник директора, заступник завідувача), діяльність якого безпосередньо пов’язана з навчально-виховним процесом;

завідувач відділенням;

завідувач бібліотеки;

викладач;

методист;

майстер виробничого навчання;

вихователь;

інші посади.

Вичерпний перелік посад педагогічних працівників установлюється Кабінетом Міністрів України.

2. Посади педагогічних працівників можуть займати особи, які мають вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра за відповідною спеціальністю. Посади майстрів виробничого навчання можуть займати особи, які мають кваліфікацію молодшого спеціаліста за відповідною інженерно-педагогічною спеціальністю.

Статутом професійного навчального закладу можуть бути встановлені відповідно до законодавства додаткові вимоги до осіб, які можуть займати посади педагогічних працівників.

3. Педагогічні працівники приймаються на роботу за строковим трудовим договором (контрактом).

Типова форма трудового договору (контракту) та порядок його укладання затверджується центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки.

Стаття 50. Робочий час педагогічних працівників

1. Робочий час педагогічного працівника — обсяг навчальної, методичної, організаційної роботи та інших трудових обов’язків у поточному навчальному році.

Перелік видів навчальної, методичної та організаційної роботи для педагогічних працівників встановлюється центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки.

2. Обсяг виконання навчальної роботи педагогічним працівником становить обсяг його навчального навантаження. Обсяг навчального навантаження педагогічного працівника на ставку становить 720 годин на рік. Види навчальної роботи, що входять до навчального навантаження педагогічного працівника відповідно до його посади, та її обсяг на навчальний рік встановлюються професійним навчальним закладом в індивідуальному робочому плані працівника за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником).

Норми часу навчальної роботи визначаються центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки за погодженням із заінтересованими центральними органами виконавчої влади. Норми часу методичної, організаційної роботи визначаються професійним навчальним закладом.

3. Відволікання педагогічних працівників від виконання професійних обов’язків не допускається. Залучення педагогічних працівників до роботи, не передбаченої трудовим договором, може здійснюватися лише за їх згодою або у випадках, передбачених законодавством.

4. Педагогічні працівники кожні п'ять років проходять атестацію. За результатами атестації визначається відповідність працівників займаній посаді, присвоюються категорії та педагогічні звання. Позитивне рішення атестаційної комісії може бути підставою для підвищення за посадою, а негативне - підставою для звільнення педагогічного працівника з посади у порядку, встановленому законодавством.

Порядок атестації педагогічних працівників встановлюється центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки.

Перелік кваліфікаційних категорій і педагогічних звань педагогічних працівників, порядок їх присвоєння визначаються Кабінетом Міністрів України.

Стаття 51. Права педагогічних працівників

1. Педагогічні працівники професійного навчального закладу мають право:

на захист професійної честі та гідності;

брати участь в обговоренні та вирішенні питань, що стосуються діяльності професійного навчального закладу;

у встановленому законодавством порядку обирати та бути обраним до вищого колегіального органу трудового колективу, педагогічної ради професійного навчального закладу;

обирати методи та засоби навчання, що забезпечують високу якість навчального процесу;

безоплатно користуватися бібліотечними, інформаційними ресурсами, послугами навчальних, наукових, спортивних, культурно-освітніх підрозділів професійного навчального закладу;

на підвищення кваліфікації та стажування не рідше одного разу на п’ять років;

одержувати державні стипендії;

брати участь в громадських об’єднаннях;

на пенсійне забезпечення в установленому законодавством порядку.

Стаття 52. Обов’язки педагогічних працівників

1. Педагогічні працівники зобов’язані:

дотримуватися статуту професійного навчального закладу, правил внутрішнього розпорядку, законів, інших нормативно-правових актів;

підвищувати професійний рівень, педагогічну майстерність як шляхом самоосвіти так і у формальних методичних, навчально-методичних підрозділах та об'єднаннях;

забезпечувати викладання на високому науково-теоретичному і методичному рівні навчальних дисциплін освітньої-професійної, освітньо-кваліфікаційної програми відповідної спеціальності, професії, виконувати передбачені стандартами освіти навчальні програми;

дотримуватися норм педагогічної етики, моралі, поважати гідність осіб, які навчаються у професійних навчальних закладах, виховувати їх в дусі українського патріотизму і поваги до Конституції України та державних символів України;

розвивати в осіб, які навчаються у професійних навчальних закладах, самостійність, ініціативу, творчі здібності, відповідальність у майбутній професійній діяльності.

Стаття 53. Гарантії педагогічним та іншим працівникам професійних навчальних закладів

1. Педагогічним та іншим працівникам вищих навчальних закладів відповідно:

створюються належні умови для праці, підвищення кваліфікації, організації побуту, відпочинку та медичного обслуговування;

забезпечується зарахування до стажу роботи на посадах педагогічних працівників періодів науково-педагогічної та педагогічної роботи з погодинною оплатою праці в обсязі не менш як 180 годин у навчальному році;

надаються гарантії та встановлюються заохочення, передбачені статтями 57 і 58 Закону України “Про освіту”.

2. Керівник професійного навчального закладу встановлює розміри доплат, надбавок, премій, матеріальної допомоги та заохочення педагогічних та інших працівників професійних навчальних закладів та визначає порядок їх виплати відповідно до законодавства та колективного договору.

Стаття 54. Підвищення кваліфікації педагогічних працівників

1. Педагогічні працівники підвищують кваліфікацію у відповідних наукових і навчально-наукових та навчально-методичних установах, вищих навчальних закладах, а також на підприємствах, в установах, організаціях, органах державної влади і органах місцевого самоврядування як в Україні, так і за кордоном у формі курсової підготовки та стажування.

Професійний навчальний заклад забезпечує підвищення кваліфікації педагогічних працівників не менш як один раз на п’ять років із збереженням середньої заробітної плати.

Результати підвищення кваліфікації враховуються:

під час укладання трудового договору (контракту) з педагогічними працівниками;

при атестації педагогічних працівників.

РОЗДІЛ 9.

Контроль і нагляд у сфері професійної освіти

Стаття 55. Контроль і нагляд у сфері професійної освіти

1.Державний контроль у сфері професійної освіти здійснюється шляхом:

інспектування професійних навчальних закладів всіх видів, типів і форм підпорядкування, підприємств, організацій, установ, що здійснюють професійне навчання робітників;

атестації професійних навчальних закладів;

самоконтролю, що здійснюється професійними навчальними закладами;

інспектування діяльності регіональних органів управління у сфері професійної освіти щодо виконання вимог законодавства.

2. Контроль та нагляд за якістю професійної освіти здійснюється органом інспекції з питань професійної освіти при спеціально уповноваженому центральному органі виконавчої влади у сфері професійної освіти .

2.1.Орган інспекції з питань професійної освіти при спеціально уповноваженому органі центральної виконавчої влади здійснює регіонально державну політику шляхом:

координації взаємодії професійних навчальних закладів, інформаційно-аналітичних центрів, органів місцевого самоуправління, регіональними структурами державної служби зайнятості та соціальних партнерів.

2.2.Його структура та повноваження визначаються положенням, що затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері професійної освіти.

3. Нагляд за діяльністю професійних навчальних закладів, підприємств, організацій, установ, що здійснюють професійне навчання робітників, здійснюється інспекторами, посади яких передбачені штатним розписом органу інспекції з питань професійної освіти і навчання для постійної роботи у регіонах.

3.1.Нагляд передбачає:

оцінку стану та умов здійснення дидактичної, освітньої та виховної діяльності;

надання допомоги педагогічним працівникам у виконанні ними своїх обов’язків;

спрямування педагогічних колективів до запровадження інновацій в освітній процес;

безумовне виконання навчальних планів та програм, дотримання правил проведення кваліфікаційної атестації учнів;

забезпечення безпечних та гігієнічних умов навчання;

правильність управління виділеними бюджетними коштами та майном;

сприяння забезпеченню зайнятості випускників системи професійної освіти.

3.2.У випадку виявлення істотних порушень під час проведення нагляду інспектор повідомляє про це і свої пропозиції щодо їх усунення керівникам професійного навчального закладу, підприємства, організації, установи, що здійснюють навчання своїх робітників, та регіонального органу управління у сфері професійної освіти.

3.3.Відбір кандидатів на посади інспекторів здійснюється на умовах конкурсу.

3.4.До здійснення нагляду можуть також залучатися на громадських засадах педагогічні працівники системи професійної освіти.

3.5. Громадський контроль здійснюється громадськими об’єднаннями та окремими громадянами на принципах відкритості і прозорості

РОЗДІЛ 10.

Фінансово-економічні відносини в системі професійної освіти

Стаття 56. Матеріально-технічна база і правовий режим майна професійних навчальних закладів

1. Матеріально-технічна база професійних навчальних закладів включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інші цінності.

Відповідно до законодавства та з урахуванням організаційно-правової форми професійного навчального закладу з метою забезпечення його статутної діяльності власником (власниками) закріплюються на правах оперативного управління будівлі, споруди, майнові комплекси, комунікації, обладнання, транспортні засоби та інше майно.

Землекористування здійснюється професійними навчальними закладами відповідно до закону.

Держава встановлює для професійних навчальних закладів пільги щодо оподаткування, сплати платежів, митних зборів тощо.

2. Майно закріплюється за державним або комунальним професійним навчальним закладом на основі права господарського відання і не може бути предметом застави, а також не підлягає вилученню або передачі у власність юридичним і фізичним особам без згоди професійного навчального закладу, крім випадків, передбачених законом. Доходи, отримані від використання цього майна, належать професійному навчальному закладу на праві власності, а державному або комунальному професійному навчальному закладу – на праві господарського відання.

Земельні ділянки передаються державним і комунальним професійним навчальним закладам у постійне користування у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, і не можуть бути вилучені за рішенням органів виконавчої влади або місцевого самоврядування без згоди на те професійного навчального закладу як землекористувача. Виготовлення проектів землевідведення та оформлення актів на право користування земельними ділянками для професійних навчальних закладів здійснюється безоплатно.

Передача в оренду державними і комунальними професійними навчальними закладами закріплених за ними на правах оперативного управління об’єктів власності, а також земельних ділянок, здійснюється без права їх викупу відповідно до законодавства.

3. Професійний навчальний заклад відповідно до законодавства у відношенні до майна має право:

отримувати кошти і матеріальні цінності (будинки, споруди, обладнання, транспортні засоби тощо) від юридичних та фізичних осіб, у тому числі як благодійну допомогу;

використовувати майно, закріплене за ним на праві оперативного управління, в тому числі для провадження господарської діяльності, передачі його в оренду та в користування відповідно до законодавства, за винятком передачі в оренду майна, що забезпечує провадження професійним навчальним закладом його основного статутного виду діяльності;

створювати власні або використовувати на договірних засадах інші матеріально-технічні бази для провадження власної навчально-виховної, інноваційної або господарської діяльності;

створювати та розвивати власну базу соціально-побутових об’єктів, мережу спортивно-оздоровчих, лікувально-профілактичних та культурно-мистецьких структурних підрозділів;

здійснювати капітальне будівництво, реконструкцію, капітальний і поточний ремонт основних фондів;

спрямовувати кошти на соціальну підтримку педагогічних та інших категорій працівників професійних навчальних закладів та осіб, які навчаються у професійних навчальних закладах.

Стаття 57. Фінансування професійних навчальних закладів

1. Фінансування державних професійних навчальних закладів здійснюється за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті центральному органу виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки, іншим центральним органам виконавчої влади, до сфери управління яких належать такі навчальні заклади, та інших джерел, не заборонених законодавством.

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування можуть здійснювати фінансування державних професійних навчальних закладів у встановленому законодавством порядку.

Центральний орган виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки разом з іншими центральними органами виконавчої влади розробляє та погоджує нормативи матеріально-технічного, фінансового та іншого забезпечення професійних навчальних закладів диференційовано з урахуванням типу професійного навчального закладу і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка кадрів із професійною освітою.

2. Фінансування комунальних професійних навчальних закладів здійснюється за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів.

3. Фінансування приватних професійних навчальних закладів здійснюється їх власниками.

4. Державні і комунальні професійні навчальні заклади використовують в установленому законодавством порядку кошти відповідних бюджетів та з інших джерел для оплати праці та матеріального заохочення своїх працівників, будівництва, реконструкції та капітального ремонту, придбання основних засобів.

Законом можуть встановлюватися інші джерела, обсяги та види надходжень, які не є об’єктом оподаткування для професійних навчальних закладів, а також можуть встановлюватися пільги щодо сплати податків і зборів для професійних навчальних закладів та осіб, які надають їм благодійну допомогу.

5. Працівникам професійних навчальних закладів установлюються доплати за науковий ступінь доктора філософії (кандидата наук) або доктора наук в установленому законодавством порядку.

6. Показники державного замовлення на підготовку кадрів із професійною освітою формуються з урахуванням середньострокового прогнозу потреби у кадрах на ринку праці за освітньо-кваліфікаційними рівнями у розрізі спеціальностей та професіями робітників спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері економічного розвитку і торгівлі разом з центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки у порядку, встановленому законодавством.

7. Розміщення державного замовлення на підготовку кадрів з професійною освітою здійснюється державними замовниками на конкурсних засадах на принципах добросовісної конкуренції, відкритості та прозорості, рівноправності, об’єктивного та неупередженого оцінювання пропозицій учасників конкурсу. Порядок проведення конкурсу на розміщення державного замовлення на підготовку кадрів з професійною освітою затверджується Кабінетом Міністрів України.

8. Не використані в поточному році бюджетні та позабюджетні кошти не можуть бути вилучені з рахунків державного професійного навчального закладу чи установи професійної освіти, крім випадків, передбачених законодавством.

9.Держава звільняє від оподаткування, сплати мита та митного збору за навчальне, виробниче обладнання, техніку та приладдя, яке надходить з-за кордону і призначене для використання з навчально-виробничою метою.

Валютні, матеріальні надходження від зовнішньоекономічної діяльності використовуються установами, професійними навчальними закладами, підприємствами, організаціями і установами професійної освіти для забезпечення їх статутної діяльності.

Професійні навчальні заклади іншими пільгами згідно з чинним законодавством.

10. Обсяг видатків на підготовку кадрів за державним замовленням розраховується виходячи з нормативу фінансової забезпеченості на одну особу, яка навчається, відповідно до методики розрахунку фінансування, затвердженої Кабінетом Міністрів України.

Стаття 58. Платні послуги у сфері професійної освіти

1. Професійний навчальний заклад відповідно до законодавства та статуту може надавати фізичним та юридичним особам платні послуги за умови забезпечення надання належного рівня освітніх послуг як основного статутного виду діяльності.

2. Перелік платних освітніх та інших послуг, що можуть надаватися державними і комунальними професійними навчальними закладами, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Порядок надання платних освітніх та інших послуг, включаючи порядок визначення їх вартості, встановлюється центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки, центральним органом виконавчої влади у сфері економічного розвитку і торгівлі та центральним органом виконавчої влади із забезпечення державної фінансової, бюджетної, податкової політики.

3. Державні і комунальні вищі навчальні заклади мають право надавати додатково платні освітні та інші послуги виключно понад обсяги, встановлені державним стандартом, та поза діяльністю, що фінансується за рахунок коштів загального фонду відповідних бюджетів.

4. Платні освітні послуги можуть надаватися тими самими структурними підрозділами, що здійснюють навчальний процес за державним замовленням, або утвореними для надання платних послуг окремими структурними підрозділами навчального закладу, що діють на підставі положення, затвердженого відповідно до законодавства та статуту вищого навчального закладу.

5. Платні освітні та інші послуги надаються за умови відповідності матеріально-технічної бази професійних навчальних закладів вимогам законодавства, а у разі встановленої законодавством вимоги щодо необхідності ліцензування або отримання дозволів для надання платної послуги — після надходження таких дозвільних документів.

6. Розмір плати за весь строк навчання для отримання відповідного освітньо-кваліфікаційного, професії, підвищення кваліфікації, а також порядок оплати освітньої послуги (одноразово, щороку, щосеместрово, щомісяця) встановлюється у договорі (контракті), що укладається між професійним навчальним закладом та фізичною (юридичною) особою, яка замовляє платну освітню послугу для себе або для іншої особи, беручи на себе фінансові зобов’язання щодо її оплати.

Форма типового договору (контракту), що укладається між професійним навчальним закладом та фізичною (юридичною) особою на строк навчання, затверджується центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки за погодженням з Антимонопольним комітетом України.

7. Розмір плати для отримання відповідного освітньо-кваліфікаційного, рівня, професії, підвищення кваліфікації встановлюється професійними навчальними закладами у грошовій одиниці України — гривні з урахуванням визначеного в установленому порядку офіційного індексу інфляції за попередній календарний рік, не може змінюватися протягом строку дії укладеного договору та підлягає оприлюдненню у друкованих засобах масової інформації, інформаційних джерелах професійних навчальних закладів.

РОЗДІЛ 11.

Міжнародне співробітництво у сфері професійної освіти.

Стаття 59. Міжнародне співробітництво у сфері професійної освіти.

1.Держава сприяє культурному обміну, співробітництву професійних навчальних закладів, органів управління, працівників, студентів, учнів сфери професійної освіти із зарубіжними партнерами.

2.Органи управління системою професійної освіти, професійні навчальні заклади, їх засновники, підприємства, організації, установи, що здійснюють навчання своїх робітників мають право укладати договори (контракти) з іноземними фізичними та юридичними особами про форми співробітництва у сфері професійної освіти, брати участь у роботі відповідних міжнародних організацій та фондів, проводити зовнішньоекономічну діяльність відповідно до законодавства.

3.Основними напрямами міжнародного співробітництва є:

надання послуг, пов’язаних із здобуттям професійної освіти та підвищенням кваліфікації іноземним громадянам в Україні;

організація практичного навчання студентів (учнів) за кордоном;

участь у програмах двостороннього та багатостороннього міждержавного обміну студентами та педагогами;

участь у міжнародних освітніх та наукових проектах;

організація і участь у міжнародних конференціях, семінарах, круглих столах та інших заходах;

спільна видавнича діяльність.

Стаття 60. Відповідальність за порушення законодавства про професійну освіту.

1. Особи, винні у порушенні законодавства про професійну освіту, несуть дисциплінарну, цивільну, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до законодавства.

2. Шкода, заподіяна учасниками навчально-виховного процесу професійному навчальному закладу, а також шкода, заподіяна професійним навчальним закладом учасникам навчально-виховного процесу, відшкодовується відповідно до законодавства.

3. Невиконання професійним навчальним закладом основних завдань діяльності, вимог стандартів професійної освіти, а також порушення ліцензійних умов є підставою для позбавлення його ліцензії.

РОЗДІЛ 12.

ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності через рік з дня його опублікування.

2. Установити, що освітня діяльність за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста, що провадиться вищими навчальними закладами і започаткована до набрання чинності цим Законом, продовжується у межах строку навчання за певною освітньо-професійною програмою з видачею державного документа про вищу освіту встановленого зразка – диплома молодшого спеціаліста.

3. Установити, що вища освіта за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста, отримана до набрання чинності цим Законом і підтверджена дипломом молодшого спеціаліста, зберігає свій статус вищої освіти.

4. Установити, що до приведення нормативно-правових актів з питань оплати праці, пенсійного та стипендіального забезпечення у відповідність з вимогами цього Закону умови оплати праці, пенсійного забезпечення педагогічних працівників, стипендіального забезпечення осіб, які навчаються, зберігаються.

5. Установити, що підготовка молодших спеціалістів, що здійснюється вищими професійно-технічними навчальними закладами і започаткована до набрання чинності цим Законом, продовжується в межах передбаченого строку підготовки.

6. Внести до Закону України “Про освіту” (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991, № 34, ст. 451) такі зміни:

1) статтю 30 викласти у такій редакції:

“Стаття 30. Освітні, освітньо-кваліфікаційні рівні та ступені

1. В Україні встановлюються такі освітні рівні:

дошкільна освіта;

початкова загальна освіта;

базова загальна середня освіта;

повна загальна середня освіта;

базова професійна освіта;

повна професійна освіта;

вища освіта.

2. В Україні встановлюються такі освітньо-кваліфікаційні рівні та наукові ступені:

кваліфікований робітник, службовець;

молодший спеціаліст;

бакалавр;

магістр;

доктор філософії (кандидат наук);

доктор наук.”;

3. У Законі України “Про професійно-технічну освіту” (Відомості Верховної Ради України, 1998, № 32, ст. 215; 2004, № 8, ст. 67):

2) у статті 15 частину другу вилучити;

3) у статті 16 частину четверту вилучити.

4. Внести до Закону України “Про здійснення державних закупівель” (Відомості Верховної Ради України, 2010, № 33, ст. 471) такі зміни:

1) Пункт 4 частини першої статті 1 після слів “місцевими державними адміністраціями чи органами місцевого самоврядування,” доповнити словами “крім власних надходжень державних та комунальних вищих і професійних навчальних закладів”.

2) Частину першу статті 2 після слів “за рахунок державних коштів” доповнити словами “крім власних надходжень державних та комунальних вищих і професійних навчальних закладів”.

5. Внести до Земельного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 3-4, ст. 27; 2009, № 23, ст. 282) такі зміни:

1) частину другу статті 92 доповнити новим пунктом “д” такого змісту:

“д) дошкільні, загальноосвітні, професійні та вищі навчальні заклади України незалежно від форм власності.”;

2) в абзаці шостому частини другої статті 134 Земельного кодексу після слів «бюджетним установам» доповнити словами «професійним та вищим навчальним закладам».

6. Внести до Закону України “Про електроенергетику” (Відомості Верховної Ради України, 1998, № 1, ст. 1; 2004, № 8, ст. 67; 2005, № 4, ст. 103; 2005, № 33, ст. 428) такі зміни:

1) у частинах шостій та сьомій статті 26 слова “професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів І-ІV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності” замінити словами “та навчальних закладів”;

2) частину другу статті 27 доповнити новим абзацом десятим такого змісту:

“припинення або обмеження електропостачання навчального закладу незалежно від форм власності протягом навчального року.”.

7. Установити що з моменту набрання чинностіцим законом втрачає чинність закон України «Про професійно-технічну освіту».