Реформування освіти в сучасній Україні має своїм першочерговим завданням забезпечення якості як власне освіти, так і освітньої діяльності.

Визначаючи, що якість освіти – це «відповідність результатів навчання вимогам, встановленим законодавством, відповідним стандартом освіти та/або договором про надання освітніх послуг», Закон України «Про освіту» (2017) характеризує якість освітньої діяльності як «рівень організації, забезпечення та реалізації освітнього процесу, що забезпечує здобуття особами якісної освіти та відповідає вимогам, встановленим законодавством та/або договором про надання освітніх послуг» [11].

Якість належить до філософських категорій, що стосуються методологічних засад вивчення будь-якого об’єкта, його специфіки і сутнісної динаміки. У Філософському словнику вказано, що «якість відображає важливі сторони об’єктивної дійсності. Як би не змінювався предмет, але до певного часу він залишається саме собою, і не чим іншим, якісно визначеним предметом». Великий енциклопедичний словник визначає, що якість «виражає істотну визначеність об’єкта, завдяки якій він є саме цим, а не іншим», це «об’єктивна і загальна характеристика об'єктів, що виявляється в сукупності властивостей» [12]. Таким чином, якість у освітньому контексті також може розглядатися як вияв низки ознак, визначених із максимально можливою об’єктивністю.

Чимало українських і зарубіжних дослідників (І. Є. Булах [14], В. Г. Вікторов [15], Л. Г. Логінова [16], Т. О. Лукіна [17], М. М. Поташнік [18] та ін.) звертаються до окресленої проблеми, розглядаючи її в науковому та методичному ключі і висвітлюючи сутнісні засади якості освіти та освітньої діяльності. Як наукові, так і законодавчі джерела акцентують значну увагу на оцінюванні результатів, досягнутих у освітньому процесі, зокрема, на формах оцінювання якості освіти та показниках, на які воно орієнтується.

Позиціонуючи якість освіти як «комплекс характеристик освітнього процесу, що визначають послідовне та практично ефективне формування компетентності та професійної свідомості» та «певний рівень знань і вмінь, розумового, фізичного й морального розвитку, якого досягли випускники освітнього закладу відповідно до запланованих цілей навчання і виховання», Міністерство освіти і науки України встановлює формами оцінювання якості освіти в повній загальній середній освіті зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО), державну підсумкову атестацію (ДПА) та PISA (Програму міжнародного оцінювання учнів) [19].

Значну увагу науковців та практиків у галузі освіти привертає сьогодні зовнішнє незалежне оцінювання – «комплекс організаційних процедур (передусім – тестування), спрямований на визначення рівня навчальних досягнень випускників середніх навчальних закладів при їхньому вступі до закладів вищої освіти» [20]. Результати ЗНО є резонансним явищем, що широко обговорюється не лише у освітніх колах, а й у суспільстві загалом, оскільки вони торкаються усіх рівнів його функціонування – від перспектив розвитку держави до окреслення професійних можливостей окремої особистості, напрямів її подальшого життєтворення.

Дискусії навколо ЗНО як форми оцінювання якості освіти стосуються насамперед того, наскільки об’єктивно воно відображає сучасний стан знань учнів України та його динаміку. Пошук відповіді на це питання потребує, зокрема, вивчення результатів ЗНО з різних предметів за значний проміжок часу. Український досвід дає змогу провести порівняльний аналіз стану освітніх результатів, діагностованих засобами зовнішнього незалежного оцінювання, починаючи з 2008 року, відколи проходження ЗНО стало обов’язковою умовою вступу до закладу вищої освіти.

Метою нашої статті є порівняльний аналіз основних показників зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) при тестуванні з математики і фізики в 2008–2018 рр. Офіційних звітів за результатами проведення ЗНО 2015 р. не було опубліковано, тому аналіз проводиться за всіма роками ЗНО, окрім 2015 року [23].

Особливу увагу приділимо таким показникам об’єктивності оцінювання якості освіти з математики і фізики, як: 1) охоплення (кількість) учасників тестування; 2) динаміка середнього балу; 3) відсоток учасників тестування, які складають тест на 190 і більше балів; 4) відсоток учасників тестування, які не складають ЗНО.

Спершу, спираючись на оприлюднені матеріали Українського центру оцінювання якості освіти (далі УЦОЯО), проаналізуємо дані щодо математики.

Встановлено, що впродовж 2008–2018 рр. кількість учасників ЗНО з математики суттєво зменшилась. Так,  кількість учасників ЗНО з математики у 2008 р. становила близько чверті мільйона учасників тестування (226084) [1], а у 2018 р. – 106483 [2]. При цьому, протягом аналізованого десятиліття спостерігається нерівномірна динаміка, а саме: 2009 р. – 235305 учасників тестування з математики [3], 2010 р. – 110759 [4], 2011 р. – 145510 [5], 2012 р. – 94366 [6], 2013 р. – 90343 [7], 2014 р. – 147036 [8], 2016 р. – 123047 [9], 2017 р. – 106325 [10] (рис. 1).

Рис. 1. Кількість учасників ЗНО з математики за роками (2008–2018) 

Наведені дані свідчать, що за 10 років кількість учнів, що пройшли тестування з математики, зменшилась у понад два рази. Ця ситуація зумовлена суб’єктивними та об’єктивними причинами. Серед останніх, зокрема, вагому роль відіграло зменшення кількості учнів унаслідок «демографічної кризи», що почалася в 1990-х рр., проявилася в істотному зниженні народжуваності і, як результат, у зменшенні кількості учасників тестування. 

Слід відмітити, що динаміка середнього балу, відсотку учасників тестування, які складають тест на 190 і більше балів, і тих, хто його не здають, є нерівномірною. Аналіз ситуації показує, що впродовж 2008–2018 рр. середній бал учасників тестування з математики має стрибкоподібний характер із позитивними тенденціями до збільшення. 

Так, за даними Українського центру оцінювання якості освіти, середній бал ЗНО з математики у 2008 р. становив 20% від максимально можливого [1], у 2018 р. – 37,5% [2]. Водночас відзначимо, що серед учнів середній бал ЗНО з математики постійно зростав із незначним зменшенням в окремі роки: 2009 р. – 25,7% [3], 2010 р. – 36% [4], 2011 р. – 31% [5], 2012 р. – 39% [6], 2013 р. – 34% [7], 2014 р. – 28,6% [8], 2016 р. – 33,8% [9], 2017 р. – 39,2% [10], 2018 р. – 37,5% [2]. 

Отже, впродовж аналізованого десятиліття відбулися позитивні зміни в результатах тестування учасників ЗНО з математики щодо середнього балу, який зріс у 1,5 рази у 2018 р. порівняно з 2008 р. 

Водночас аналіз ситуації за останнім із прийнятих показників (кількість учасників ЗНО, які не склали тест із математики) показав, що впродовж 2008–2018 рр. відбулися суттєві зміни в бік погіршення ситуації. 

За даними Українського центру оцінювання якості освіти, у 2008 р. відсоток учасників тестування, які не склали тест із математики, становив 4,6% від їхньої загальної кількості [1],  2009 р. – 9,6% [3], 2010 р. – 7,2% [4], 2011 р. – 7,2%[5], 2012 р. – 9,3% [6], 2013 р. – 7,3% [7], 2014 р. – 6,7% [8], 2016 р. – 12,7% [9], 2017 р. – 14% [10], 2018 р. – 15% [2]. 

Так, у 2008 р. відсоток таких учасників був найнижчим всі 10 років. У наступному, 2009 р. відсоток тих, хто не склав тесту з математики, збільшилася у понад 2 рази і становив 9,6% від загальної кількості учасників тестування. Надалі відсоток випускників, які не склали ЗНО з математики, поступово знижується до локального мінімуму в 6,7% в 2014 р. Однак після 2014 р. їхній відсоток знову почав збільшуватися і у 2016 р. досяг позначки 12,7%. 

Надалі негативна тенденція продовжилася у всі наступні роки, тобто відсоток учасників ЗНО, які не складають тестування з математики, зростає в 2015–2018 рр. і становить у 2018 р. 15%, що є найгіршим показник за 10 років. 

Таким чином, упродовж 2008–2018 рр. відсоток учасників, які не склали тестування з математики, суттєво змінився: розпочавшись із мінімального 4,6% у 2008 р., він мав середній рівень у 2007–2014 рр. і набув найгірших значень у 2016–2018 рр. Тривожно, що відсоток учасників ЗНО, які не склали тест із математики, у 2018 р. підвищився у 3 рази в порівнянні з 2008 р. Проте ці цифри слід розглядати в комплексі з іншими результатами ЗНО з математики за 2008-2018 рр. 

Так, аналізуючи ситуацію щодо учасників тестування з математики, які упродовж 2008–2018 рр. склали ЗНО на 190 і більше балів, варто відмітити не настільки значну, але позитивну динаміку. 

За даними Українського центру оцінювання якості освіти, у 2008 р. цей бар’єр подолали 2,1% учасників тестування від їхньої загальної кількості [1], 2009 р. – 2,2% [3], 2010 р. – 2,4% [4], 2011 р. – 2% [5], 2012 р. – 2,2% [6], 2013 р. – 2,2% [7], 2014 р. – 2,3% [8], 2016 р. – 1,8% [9], 2017 р. – 3% [10], 2018 р. – 3,2% [2]. 

Узагальнені дані щодо рівня освітніх результатів учнів з математики протягом 2008–2018 рр, зокрема динаміка середнього балу, відсоток учасників тестування, які склали тест на 190 і більше балів, і тих, хто його не здав, представлено на діаграмі  (рис. 2).

Рис. 2. Рівень освітніх результатів учнів з математики на прикладі ЗНО за роками (2008–2018) 

Отже, можна зробити загальний висновок щодо аналізу результатів ЗНО з математики в 2008–2018 рр. 

Поряд із збільшенням відсотка учасників тестування, які складають ЗНО на понад 190 балів і більше, є значне, у понад три рази, збільшення відсотка учасників ЗНО з математики, які зовсім не складають його. При цьому середній рівень знань учасників тестування знаходиться в межах від 20% до 37,5%. 

Таким чином, упродовж 2008–2018 рр. спостерігається дедалі кардинальніше кількісне розмежування між двома групами учасників тестування з математики – тими, які складають ЗНО вище середнього, і тими, які не можуть взагалі його скласти. Отже, проблема останніх полягає не стільки у недоліках організації тестування, про які чимало говорить сьогодні громадськість, скільки у зниженні рівня знань з математики у певної кількості учнів. 

Звернемося тепер до результатів ЗНО з фізики. Насамперед відзначимо, що, за офіційними даними, з 2008 р. по 2018 р. відбулось суттєве зменшення кількості його учасників. Так, аналіз ситуації показує, що у 2008 р. їхня кількість становила 32592 [1], у 2018 р. – 20836 [2]. При цьому впродовж зазначених років спостерігається нерівномірна динаміка участі, а саме: 2009 р. – 32142 [3] учасники тестування з фізики, 2010 р. – 46439 [4], 2011 р. – 46240 [5], 2012 р. – 46240 [6], 2013 р. – 61403 [7], 2014 р. – 53202 [8], 2016 р. – 27771 [9], 2017 р. – 23597 [10]. 

Детальний аналіз даних показує, що починаючи з 2010 р. і до 2013 р. кількість учасників тестування ЗНО з фізики збільшилася майже вдвічі, а після 2013 р. – суттєво зменшується і знаходить свій мінімум у 2018 р. Отже, впродовж 2008–2018 рр. кількість учасників тестування з фізики зменшилась у 1,5 рази (рис. 3.)

Рис. 3. Кількість учасників ЗНО з фізики за роками, 2008–2018 рр.  

Деталізуємо динаміку середнього балу, а також відсоток учасників тестування, які складають тест на 190 і більше балів, та відсоток учасників тестування, які не складають ЗНО з фізики, спираючись на дані Українського центру оцінювання якості освіти. 

Діахронний аналіз середнього балу ЗНО з фізики показує, що у період із 2008 р. до 2018 р. є певні коливання щодо участі учнів, яка має тенденцію до зменшення. Так, у 2008 р. їхня кількість становила 35,8% [1], 2009 р. – 26,5% [3], 2010 р. – 33,0% [4], 2011 р. – 29,8% [5], 2012 р. – 32,0% [6], 2013 р. – 31,2% [7], 2014 р. – 27,52% [8], 2016 р. – 33,9% [9], 2017 р. – 30,0% [10], 2018 р. – 36,7% [2]. 

Середній бал ЗНО з фізики з 2008 р. по 2017 р. характеризується нерівномірною динамікою. Якщо у 2008 р. показник середнього балу ЗНО з фізики становив 35,8%,  у 2014 р. – 27,5% то у 2018 р. вже 36,7%. 

Водночас, динаміка кількості учасників, які не склали ЗНО з фізики, свідчить про певну негативну тенденцію. Встановлено, що за останні 3 роки відсоток учнів, які не пройшли тест ЗНО з цього предмета, є найгіршим за все аналізоване десятиліття. 

Так, якщо у 2008 р. відсоток учнів, які не подолали поріг ЗНО з фізики, становив 9,7% [1], то у наступних роках відповідно: 2009 р. – 6,6% [3], 2010 р. – 6,9% [4], 2011 р. – 6,9% [5], 2012 р. – 9,1% [6], 2013 р. – 8,1% [7], 2014 р. – 6,0% [8], 2016 р. – 14,3% [9], 2017 р. – 19,8% [10], 2018 р. – 13,7% [2]. 

Наведені дані свідчать, що при відносній рівномірності 2008-2014 рр., кількість учнів, що не склали тести з фізики, стрибкоподібно зросла і в 2017 р. сягнула максимуму, що має розрив із «найблагополучнішим» 2014 роком у 13,8%. Наразі тест ЗНО з цього предмета не склали 13,7%, що є кращим показником за 2016–2018 рр., але гіршим за 2014 р., коли тест не склали 6,0%. 

Тенденція до зміни відсотка учасників тестування, які склали ЗНО гарно, не особливо варіювалася впродовж 10 років. Однак у 2018 р. маємо позитивне підвищення в 2 рази у порівнянні з попереднім, 2017 р. 

Так, відсоток учасників тестування ЗНО з фізики, що мали результати вищі за 190 балів, у 2008 р. становила 2,4% [1], 2009 р. – 2,8% [3], 2010 р. – 2,2% [4], 2011 р. – 2,2% [5], 2012 р. – 2,3% [6], 2013 р. – 2,1% [7], 2014 р. – 2,1% [8], 2016 р. – 1,9 % [9], 2017 р. – 1,8% [10], 2018 р. – 3,6% [2] (рис. 4).

Рис. 4. Рівень освітніх результатів учнів з фізики на прикладі ЗНО за роками (2008–2018) 

Підсумовуючи дані аналізу результатів учасників, що складали ЗНО з фізики з 2008 р. по 2018 р., можна констатувати наступне. 

Кількість учасників ЗНО з фізики починаючи з 2013 р. зменшується і в 2018 р. є мінімальною за весь час проведення ЗНО. Також останні 3 роки є найгіршими щодо числа учнів, які не складають тест ЗНО з фізики. Воно зросло у 2 рази в порівнянні з 2009–2011 рр. та 2014 р. і майже у 1,5 рази в порівнянні з 2008 р. Хоча слід зазначити, що середній бал ЗНО з фізики тримається на досить високому рівні і в 2018 р. набуває свого максимуму в 36,7%. 

Важливо також відмітити позитивний стрибок (подвійне збільшення) відсотка учнів, які склали ЗНО з фізики на відмінно у 2018 р. Тобто, можна стверджувати, що серед учасників дедалі помітніше виокремлюються ті, що знають фізику добре, і ті, хто має погані результати. 

Узагальнюючи викладене, порівняємо дані щодо ЗНО з обох педметів. 

Як зазначалося вище, кількість учасників тестування, що складали тест ЗНО з фізики, зростає з 32592 учасників у 2008 р. до 61403 учасників у 2013 р., а кількість учнів, що складали тест ЗНО з математики в той же період зменшується з 226084 учнів у 2008 р. до 90343 учасників тестування у 2013 р. Після 2013 р. ситуація змінюється, і кількість учасників тестування з математики зростає до 106483 у 2018 р., а з фізики, навпаки, падає до 20836 осіб (рис. 5).

Рис. 5. Порівняння кількості учасників ЗНО з математики і фізики за роками (2008-2018)

Отже, кількість учасників тестування, які складають ЗНО з фізики, в порівнянні з математикою менша в 5 разів. При цьому кількість учасників тестування з фізики зазнавала не таких сильних змін упродовж останніх 10 років, як у математиці.

Порівняння середнього балу (у відсотках щодо максимального) учасників тестування ЗНО з математики і фізики показали різну динаміку. Так, у 2008 р. середній бал у відсотках щодо максимального учасників тестування ЗНО з математики був мінімальний, у той час як для фізики це один із кращих років. 

Хоча динаміка показників середнього балу з математики і фізики почалася з істотно різних позицій (у 35,9% для фізики та 20,1% для математики) в 2008 р. та істотно змінювалися впродовж років, але в 2018 р. ці показники майже зрівнялися на позначках 37,5% з математики та 36,7% з фізики (рис. 6).  

Рис. 6. Порівняння середнього балу з математики і фізики учасників ЗНО за роками, 2008–2018 рр.

Порівняльний аналіз кількості учасників, які не склали тест ЗНО з математики і фізики, свідчить про її збільшення з обох предметів (рис. 7). Особливу увагу слід звернути на останні 3 роки, де тенденція до збільшення відсотку тих, хто не склав ЗНО як з математики, так і фізики, є найбільш суттєвою й пов’язана з найгіршими показниками за весь час проведення ЗНО.

Рис. 7. Кількість учасників ЗНО з математики і фізики , які його не склали, за роками (2008–2018)

Порівняння за роками кількості учасників тестування, які склали ЗНО з математики і фізики на оцінку понад 190 балів (рис. 8), свідчить про нерівномірну динаміку з найвищим показником у 2018 р., коли відсоток учасників ЗНО, які склади тест на 190 балів і вище, збільшився у 1,5 рази як із математики (2008 р. – 2,1%, 2008 р. – 3,2%), так і з фізики (2009 р. – 2,4%, 2018 р. – 3,6%).

Рис. 8. Порівняння кількості учасників ЗНО з математики і фізики, які склали ЗНО на 190 і більше балів, за роками (2008–2018)

Отже, за 10 років відзначається сильна тенденція до зменшення кількості учасників тестування як із математики, так і з фізики. Також відбувається значне зростання відсотку тих учасників, які не проходять тест ЗНО з фізики та математики. Крім цього, збільшується відсоток робіт, які виконані дуже добре, тобто набрали понад 190 балів, але водночас середній бал як із математики, так і з фізики не має чітких позитивних чи негативних тенденцій.

Важливими і тривожними є показники щодо відсотка учасників ЗНО, що не проходять тестування з зазначених дисциплін. Так, останні 3 роки є найгіршими як для математики, так і для фізики за цим показником, який демонструє кількісне зростання приблизно в 2 рази.

Виявлено, що серед учасників ЗНО як з математики, так і з фізики в останні роки більш кардинально виокремлюються дві групи: ті, що знають матеріал дуже добре, і ті, хто його знає погано.

Таким чином, аналіз динаміки результатів ЗНО з математики і фізики за 2008-2018 рр., і насамперед виявлені ним перманентні зміни чисельності в групах тих, хто має відмінні та негативні результати, а також незначна змінність чисельності тих, хто має середній бал, дає підстави зробити висновок щодо необхідності посилення уваги до навчання учнів з математики і фізики у закладах освіти.

Література: 

1. Офіційний звіт про проведення зовнішнього незалежного оцінювання знань випускників загальноосвітніх навчальних закладів України в 2008 р. : [Електронний ресурс]. – Режим доступу // 
2. Офіційний звіт про проведення в 2018 році зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти : [Електронний ресурс]. – Режим доступу //  
3. Офіційний звіт про проведення зовнішнього незалежного оцінювання знань випускників загальноосвітніх навчальних закладів України в 2009 р. : [Електронний ресурс]. – Режим доступу //    
4. Офіційний звіт про проведення зовнішнього незалежного оцінювання знань випускників загальноосвітніх навчальних закладів України в 2010 році: [Електронний ресурс]. – Режим доступу //   
5. Офіційний звіт про проведення зовнішнього незалежного оцінювання навчальних досягнень випускників загальноосвітніх навчальних закладів у 2011 р. : [Електронний ресурс]. – Режим доступу //    
6. Офіційний звіт про проведення зовнішнього незалежного оцінювання навчальних досягнень випускників загальноосвітніх навчальних закладів у 2012 р. : [Електронний ресурс]. – Режим доступу //     
7. Офіційний звіт про проведення зовнішнього незалежного оцінювання навчальних досягнень випускників загальноосвітніх навчальних закладів у 2013 р. : [Електронний ресурс]. – Режим доступу //     
8. Офіційний звіт про проведення зовнішнього незалежного оцінювання навчальних досягнень осіб, які виявили бажання вступати до вищих навчальних закладів України в 2014 році : [Електронний ресурс]. – Режим доступу //
9. Офіційний звіт про проведення в 2016 році зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти : [Електронний ресурс]. – Режим доступу
10. Офіційний звіт про проведення в 2017 році зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти: [Електронний ресурс]. – Режим доступу
11. Закон України «Про освіту» : [Електронний ресурс]. – Режим доступу //
12. Большой энциклопедический словарь : [Електронний ресурс]. – Режим доступу //
13. Философский словарь / под ред. И. Т. Фролова. – 7-е изд., перераб. и доп. – М.: Республика, 2001. – 719 с.
14. Булах І. Є. Моніторинг якості медичної освіти. міжнародний досвід / І. Є. Булах, Л. П. Войтенко, Ю. П. Антоненко // Медична освіта. – 2018. – № 3. – С. 5–12.
15. Вікторов В. Г. Управління якістю освіти (соціально-філософ. аналіз) : монографія / В. Г. Вікторов. – Дніпропетровськ : Пороги, 2005. – 286 с.
16. Логинова Л. Г. Методология управления качеством дополнительного образования детей / Л. Г. Логинова. – М. : АПКиППРО, 2005. – 132 с.
17. Лукіна Т. О. Моніторинг якості освіти: теорія і практика / Т. О. Лукіна. – К. : Вид. дім «Шкільний світ»; Вид. Л. Галіцина, 2006. – 138 с.
18. Поташник М. М. Управление качеством образования / М. М. Поташник. – М. : Пед. о-во России, 2000. – 441 с.
19. Якість освіти : [Електронний ресурс]. – Режим доступу //
20. ЗНО в Україні (історична довідка) : [Електронний ресурс]. – Режим доступу //
21. Освітня агенція міста Києва статистика ЗНО-2016 : [Електронний ресурс]. – Режим доступу //
22. Освітня агенція міста Києва статистика ЗНО-2016 : [Електронний ресурс]. – Режим доступу //
23. Офіційні звіти про проведення році зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти : [Електронний ресурс]. – Режим доступу

Ярослав Биковський, Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова