1. Ліцензування

«Заклад освіти провадить освітню діяльність на певному рівні загальної середньої освіти, за умови наявності відповідної ліцензії, виданої в установленому законодавством порядку» (ст.8 п.1).

«Державні та комунальні заклади, що діють на день набрання чинності цим Законом, отримують ліцензії без проходження процедури ліцензування. Заклади освіти усіх форм власності, що створюються після набрання чинності цим Законом, ліцензуються на загальних засадах» (п.3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону «Про освіту»).

Коментарі:

1) діючим державним та комунальним закладам протягом певного строку вручають ліцензію на кожний рівень освіти (I,II,IIIступені);

2)  діючі приватні заклади повинні ліцензуватись, як і раніше.

2.    Державний нагляд (контроль)

         «Інституційний аудит закладу, що забезпечує здобуття загальної середньої освіти, є єдиним плановим заходом державного нагляду (контролю) у сфері загальної середньої освіти, що проводиться один раз на 10 років центральним органом виконавчої влади із забезпечення якості освіти.

        Інституційний аудит включає планову перевірку дотримання ліцензійних умов» (ст. 40).

       «Кабінету Міністрів України протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом утворити на основі Державної інспекції навчальних закладів України Державну службу якості освіти та її територіальні органи» (п.6 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону «Про освіту»).

        Коментарі:

 1) зберігається процедура державного нагляду (контролю) за діяльністю ліцензованих закладів кожні 10 років, але відтепер у формі інституційного аудиту закладу;

2) атестаційна експертиза  (державна атестація) закладів з боку місцевих органів   управління новим законом не передбачена;

 3) з січня 2018 року ліквідується Державна інспекція навчальних закладів України, але до липня 2018 року  на її базі утворюється Державна служба якості освіти;

4) у кожній області та м. Києві Державна служба якості освіти повинна створити свої територіальні підрозділи.

1. Типи закладів

       «Переоформлення установчих документів закладів освіти з метою приведення їх у відповідність із цим Законом здійснюється протягом п’яти років з дня набрання чинності цим Законом» (п.3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону «Про освіту»).

       «Здобуття загальної середньої освіти забезпечують:

- початкова школа - заклад освіти I ступеня (або структурний підрозділ іншого закладу освіти), що забезпечує початкову освіту;

- гімназія - заклад середньої освіти II ступеня (або структурний підрозділ іншого закладу освіти), що забезпечує базову середню освіту;

- ліцей - заклад середньої освіти III ступеня (або структурний підрозділ іншого закладу освіти), що забезпечує профільну середню освіту.

       Початкова школа, гімназія і ліцей можуть функціонувати як окремі юридичні особи або як структурні підрозділи іншого закладу освіти (зокрема закладу загальної середньої освіти I-II, II-III чи I-III ступенів). Ліцеї функціонують, як правило, як самостійні юридичні особи.

       Заклад загальної середньої освіти, що реалізує освітні програми на декількох рівнях загальної середньої освіти, має тип закладу вищого рівня, на якому провадиться освітня діяльність.

       Здобуття повної загальної середньої освіти забезпечують також такі заклади освіти:

- спеціальна школа - заклад загальної середньої освіти для дітей, які потребують корекції фізичного та/або розумового розвитку;

- санаторна школа - заклад загальної середньої освіти з відповідним профілем для дітей, які потребують тривалого лікування;

- школа соціальної реабілітації - заклад загальної середньої освіти для дітей, які відповідно до рішення суду потребують особливих умов виховання;

- навчально-реабілітаційний центр - заклад загальної середньої освіти для дітей з особливими освітніми потребами, зумовленими складними порушеннями розвитку.

Зазначені заклади освіти можуть функціонувати на одному і на декількох рівнях загальної середньої освіти.

Положення про зазначені заклади освіти затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Здобуття загальної середньої освіти також можуть забезпечувати заклади професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти та інші заклади освіти, зокрема міжшкільні ресурсні центри (міжшкільні навчально-виробничі комбінати), що мають ліцензію на провадження освітньої діяльності у сфері загальної середньої освіти.

       Положення про міжшкільний ресурсний центр затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

       У системі спеціалізованої освіти здобуття загальної середньої освіти забезпечують:

- спеціалізована мистецька школа (школа-інтернат) - заклад спеціалізованої освіти I-III або II-III ступенів мистецького профілю;

- школа-інтернат (ліцей-інтернат) спортивного профілю - заклад спеціалізованої освіти I-III або II-III ступенів спортивного профілю (заклад із специфічними умовами навчання);

- професійний коледж (коледж) спортивного профілю - заклад спеціалізованої освіти спортивного профілю (заклад із специфічними умовами навчання);

- професійний коледж (коледж) культурологічного або мистецького спрямування - заклад спеціалізованої освіти, який забезпечує здобуття професійної мистецької освіти;

- військовий (військово-морський) ліцей, ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою - заклад спеціалізованої освіти II-III або III ступенів військового профілю для дітей з 13 років;

- науковий ліцей, науковий ліцей-інтернат - заклад спеціалізованої освіти II-III або III ступеня наукового профілю.

       Положення про заклади спеціалізованої освіти затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у відповідній сфері» (ст..9).

Коментарі:

1) до серпня 2022 року  статути закладів ЗСО повинні бути затверджені засновниками (органами державної влади) у новій редакції;

2) типи закладу «середня загальноосвітня школа», «колегіум» в новому законі відсутні; поняття «спеціалізована школа» обмежено  мистецьким, спортивним, військовим (військово-морським) та науковим профілями;

3) в оновлених статутах керівнику разом з засновником потрібно визначитись з типом закладу; основні типи за новим законом відповідають рівню освіти: початкова школа, гімназія, ліцей;

4) складається враження, що оскільки переважна більшість  закладів ЗСО реалізує освітню діяльність на I, II та III ступенях (з 1-го по 12-ий клас), то кожний з цих  закладів забажає за вищим  рівнем  освіти отримати  тип «ліцей»;

5) одночасно у складі «ліцею» може бути інша юридична особа зі своїм директором, бухгалтерією тощо;

6) цікаво, що за даною логікою діючі гімназії (з 5-го класу) теж стануть ліцеями;

7) діючі «справжні» ліцеї ( з 8-го або 9-го класу) повинні будуть набирати учнів тільки з 10-го класу;

8) таким чином, Кабінет міністрів своїм підзаконним актом повинен «розрулити» дану ситуацію, інакше шкільна освіта України налічитиме  майже тільки ліцеї.

«Заклади загальної середньої освіти можуть створювати у своєму складі класи (групи) з вечірньою (заочною), дистанційною формою навчання, класи (групи) з поглибленим вивченням окремих предметів, спеціальні та інклюзивні класи для навчання дітей з особливими освітніми потребами.

Заклади загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування, типів і форми власності можуть мати у своєму складі структурні підрозділи, у тому числі філії, інтернати з частковим або повним утриманням здобувачів освіти, у тому числі за рахунок засновника.

Заклад загальної середньої освіти для здійснення статутної діяльності може на договірних засадах об’єднуватися з іншими юридичними особами, створюючи освітні, освітньо-наукові, наукові, освітньо-виробничі та інші об’єднання, кожен із учасників якого зберігає статус юридичної особи.

Коментар: останній абзац цікавий для тих закладів, які входять або планують увійти до об’єднання з певним університетом, а також з підприємством виробничої сфери.

Заклад загальної середньої освіти може входити до складу освітнього округу, а також мати статус опорного. Положення про освітній округ та опорний заклад загальної середньої освіти затверджується Кабінетом Міністрів України» (ст.8).

«До 1 вересня 2018 року Кабінету Міністрів України, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним державним адміністраціям, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям і органам місцевого самоврядування забезпечити:

- зміну типу підпорядкованих шкіл-інтернатів (крім закладів середньої освіти для дітей з порушенням інтелектуального розвитку) на гімназію, ліцей відповідно до вимог цього Закону із збереженням у складі цих закладів освіти інтернатів з частковим або повним утриманням учнів (вихованців) за рахунок засновника (засновників). Припинення функціонування інтернатів у складі таких закладів можливе лише після вирішення в установленому порядку питання здобуття учнями (вихованцями) освіти та/або отримання відповідних соціальних послуг за місцем їхнього проживання (реєстрації) чи місцем проживання (реєстрації) їхніх батьків;

- створення обласних (міських - у містах Києві та Севастополі) ресурсних центрів підтримки інклюзивної освіти, а також районних, міських (районних у містах) інклюзивно-ресурсних центрів, у тому числі в об’єднаних територіальних громадах, шляхом реорганізації існуючої мережі психолого-медико-педагогічних консультацій».

«Кабінету Міністрів України упродовж трьох місяців з дня набрання чинності Законом України "Про освіту" затвердити Положення про ресурсний центр підтримки інклюзивної освіти та інклюзивно-ресурсний центр"(п.3¹ ст.48 розділу XI «Прикінцеві положення»)

4. Статус закладу (форма власності)

       Заклади загальної середньої освіти можуть бути засновані на засадах державно-приватного партнерства (корпоративний заклад загальної середньої освіти)

       Статус корпоративного має заклад загальної середньої освіти, заснований кількома суб’єктами різних форм власності на засадах державно-приватного партнерства, особливості управління яким визначаються засновницьким договором і статутом, у якому, зокрема, можуть визначатися питання управління рухомим і нерухомим майном (ст. 10).

       Коментар: нарешті, у правовому полі з’явилася (додатково до  державної/комунальної та приватної) корпоративна («змішана») форма власності. У сусідній Польщі такі школи звуться «сполечними»,  а в далеких США - «чартерними».

5.Освітня програма

       «Процедура досягнення здобувачами освіти результатів навчання, передбачених у відповідному Державному стандарті загальної середньої освіти, визначається освітньою програмою закладу освіти» (ст.33).

       «Освітня програма - це єдиний комплекс освітніх компонентів, спланованих і організованих закладом загальної середньої освіти для досягнення учнями визначених відповідним Державним стандартом загальної середньої освіти результатів навчання.

       Основою для розроблення освітньої програми є відповідний Державний стандарт загальної середньої освіти.

        Освітня програма має містити:

- загальний обсяг навчального навантаження та очікувані результати навчання здобувачів освіти;

- вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за програмою;

- перелік, зміст, тривалість і взаємозв’язок освітніх галузей та/або предметів, дисциплін тощо, -логічну послідовність їх вивчення;

- форми організації освітнього процесу;

- опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;

- інші освітні компоненти (за рішенням закладу загальної середньої освіти).

       Освітня програма схвалюється педагогічною радою закладу освіти та затверджується його керівником.

       Освітня програма має передбачати освітні компоненти для вільного вибору здобувачів освіти.

       Освітні програми, що розробляються на основі типових освітніх програм, не потребують окремого затвердження центральним органом забезпечення якості освіти.

       Освітня програма може бути розроблена для одного і для декількох рівнів освіти (наскрізна освітня програма).

       Кожна освітня програма має передбачати досягнення здобувачами освіти результатів навчання (компетентностей), визначених відповідним Державним стандартом загальної середньої освіти» (ст.15).

       Коментарі:

 1) кожний заклад повинен до завершення навчального року створити та самостійно затвердити новий документ-освітню програму, якщо вона розроблена на основі типових навчальних програм (Державних стандартів); важко передбачити, коли Міністерство (бажано до весни 2018 року)  оприлюднить типову освітню програму;

2) індивідуальні та експериментальні  освітні програми потребують затвердження Державною службою якості освіти ( її територіальним підрозділом).

6.Навчальний план

       На основі освітньої програми заклад освіти складає та затверджує навчальний план (раніше - «робочий навчальний план»), що конкретизує організацію освітнього процесу (ст.15).

       Коментар: навчальний план на 2018 н.р. кожний заклад ЗСО затверджує після створення «освітньої програми». Навчальний план заклад затверджує самостійно, якщо він розроблений на основі типових навчальних  планів.

7.Форми організації освітнього процесу

          Структура навчального року (за чвертями, півріччями, семестрами), тривалість навчального тижня, дня, занять, відпочинку між ними, інші форми організації освітнього процесу встановлюються закладом загальної середньої освіти у межах часу, передбаченого освітньою програмою (ст.16).

       Коментар: хоча в законі про це не згадується, діяльність закладів будуть обмежувати, як і раніше, певні санітарні норми.

8.Зарахування учнів

       Місцеві органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування закріплюють за закладами загальної середньої освіти відповідні території обслуговування і до початку навчального року обліковують учнів, які мають їх відвідувати.

        Зарахування учнів до закладу загальної середньої освіти проводиться наказом директора, що видається на підставі заяви, копії свідоцтва про народження дитини, за наявності медичної довідки встановленого зразка і відповідного документа про освіту (крім учнів першого класу).

        Порядок зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти.

       Порядки зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів спеціалізованої освіти затверджуються центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у відповідній сфері.

       Порядок зарахування, відрахування та переведення учнів до приватних і корпоративних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти визначається засновником (засновниками).

       Зарахування учнів до загальноосвітньої санаторної школи (школи-інтернату) проводиться у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.

       Направлення учнів (вихованців) до шкіл соціальної реабілітації та дострокове звільнення їх із цих навчальних закладів здійснюються за рішенням суду.

       Зарахування учнів до ліцеїв, приватних закладів загальної середньої освіти і закладів спеціалізованої освіти дозволяється проводити на конкурсних засадах.

       Зарахування учнів до інших закладів загальної середньої освіти дозволяється на конкурсних засадах лише у випадках, якщо кількість поданих заяв на відповідний рівень загальної середньої освіти перевищує спроможність цього закладу. Право на першочергове зарахування до початкової школи мають діти, які проживають на території обслуговування цієї школи (ст.18).

       Коментарі:

1) територія обслуговування («мікрорайон») для більшості шкіл залишається;

2) на конкурсних засадах дозволяється зараховувати  учнів лише:

- до ліцеїв, приватних закладів, закладів спеціалізованої освіти;

- до інших типів закладів у випадках, коли кількість  поданих заяв на відповідний рівень освіти (напр., до 1-го класу), перевищує можливості даного закладу;

3) першочергове право вступу до 1-го класу залишається за дітьми, які проживають на території обслуговування школи.

9. Призначення та звільнення керівника

       Керівник закладу загальної середньої освіти призначається на посаду та звільняється з посади рішенням засновника (засновників) закладу або уповноваженого ним (ними) органу.

       Керівник державного, комунального закладу загальної середньої освіти призначається на посаду за результатами конкурсного відбору строком на шість років (строком на два роки - для особи, яка призначається на посаду керівника закладу загальної середньої освіти вперше) на підставі рішення конкурсної комісії, до складу якої входять представники засновника (засновників), трудового колективу, громадського об’єднання батьків учнів (вихованців) закладу загальної середньої освіти та громадського об’єднання керівників закладів загальної середньої освіти відповідної адміністративно-територіальної одиниці. До участі у роботі комісії з правом дорадчого голосу можуть залучатися представники громадських об’єднань та експерти у сфері загальної середньої освіти.

       Положення про конкурс на посаду керівника державного, комунального закладу загальної середньої освіти розробляє та затверджує засновник на підставі типового положення, затвердженого центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

       Одна і та сама особа не може бути керівником відповідного закладу загальної середньої освіти більше ніж два строки підряд (до першого строку включається дворічний строк перебування на посаді керівника закладу загальної середньої освіти, призначеного вперше). Після закінчення другого строку перебування на посаді особа має право брати участь у конкурсі на заміщення вакансії керівника в іншому закладі загальної середньої освіти або продовжити роботу в тому самому закладі на іншій посаді. (ст.26).

       Посаду керівника закладу загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування, типу і форми власності може обіймати особа, яка є громадянином України, має вищу освіту ступеня не нижче магістра та стаж педагогічної роботи не менше трьох років, а також організаторські здібності, фізичний і психічний стан якої не перешкоджає виконанню професійних обов’язків. (ст.24).

  Коментарі:

1)      якщо з строками перебування на посаді новопризначеного ( після введення в дію закону) керівника більш-менш зрозуміло, то далеко не все очевидно щодо керівників діючих;

2)      імовірно, тим з них, хто працює на засадах строкового трудового договору, буде запропоновано унормувати новим терміном діючу строкову угоду;

3)      тим з них, хто працює на засадах безстрокового трудового договору, мабуть, буде запропоновано перейти на строкову трудову угоду терміном 6 років; останні два варіанти потребують внесення змін до трудового законодавства;

4)      з закону вилучено вимогу щодо обов’язкової наявності саме педагогічної освіти керівника, а також новим Законом не передбачена процедура атестації керівника закладу. 

10. Трудові повноваження закладу

           Заступник керівника, педагогічні та інші працівники закладу загальної середньої освіти призначаються на посади та звільняються з посад керівником цього закладу. Керівник закладу загальної середньої освіти має право оголосити конкурс на вакантну посаду (ст.26).

           Педагогічним працівником повинна бути особа з високими моральними якостями, яка має відповідну педагогічну освіту та/або професійну кваліфікацію педагогічного працівника, належний рівень професійної підготовки, здійснює педагогічну діяльність, забезпечує результативність та якість своєї роботи, фізичний та психічний стан здоров’я якої дозволяє виконувати професійні обов’язки в закладах системи загальної середньої освіти (ст.24).

Розподіл педагогічного навантаження (тарифікаційний список) у закладі загальної середньої освіти затверджується його керівником (ст.25).

          Коментарі:

1) законом відновлено втрачене з 1999 року право  заступників  директора, педагогічних та інших працівників закладу призначати  та звільняти  наказом безпосередньо керівника закладу;

 2) усі питання, що витікають з трудових відносин, відтепер вирішуються керівником закладу відповідно до трудового законодавства, в тому числі,  стягнення та заохочення на підлеглих співробітників накладаються саме керівником закладу;

    3) до категорії педагогічних працівників оновленим законом віднесені особи, які мають не тільки відповідну педагогічну освіту, але можуть мати  професійну кваліфікацію педагогічного працівника, наприклад, шляхом проходження курсової перепідготовки.

11.Фінансово-господарська діяльність

          «Штатні розписи державних і комунальних закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування і типів затверджуються керівником закладу загальної середньої освіти на підставі Типових штатних нормативів закладів загальної середньої освіти, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти.

          Штатні розписи державних і комунальних закладів спеціалізованої освіти затверджуються керівниками відповідних закладів на підставі Типових штатних нормативів закладів спеціалізованої освіти, затверджених центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у відповідних сферах.

           Штатні розписи приватних і корпоративних закладів загальної середньої освіти встановлюються засновником (засновниками) (ст.45).

          «Держава здійснює фінансування здобуття особою загальної середньої освіти у приватному чи корпоративному закладі освіти, що має ліцензію на провадження освітньої діяльності у сфері загальної середньої освіти, за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів шляхом передачі такому закладу освіти цільового обсягу коштів у розмірі фінансового нормативу (з урахуванням відповідних коригуючих коефіцієнтів) бюджетної забезпеченості одного учня, який здобуває повну загальну середню освіту, та в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України» (ст.43).

Коментарі:

1) оскільки у жодного державного і комунального закладу немає фінансової самостійності у визначенні загальної суми коштів на його фінансування та затвердженні власного кошторису, то дана норма закону означає досить формальну процедуру підписання керівником штатного розпису, наданого централізованою бухгалтерією;

2) відновлюється втрачене у 1999 році фінансування закладів недержавної форми власності за певним нормативом «подушових» видатків.

12. Бухгалтерський облік

  «За рішенням керівника закладу загальної середньої освіти бухгалтерський облік може здійснюватися самостійно закладом освіти або через централізовану бухгалтерію» (ст.43).

  Коментарі:

1) закон надав можливість зробити ще один невеличкий крок у бік фінансової самостійності, адже якщо раніше власна бухгалтерія закладу могла з’явитись за протокольним рішенням трудового колективу, то відтепер рішення приймає керівник; 

2) відкриття бухгалтерії в закладі потребуватиме від керівника нової економічної компетентності, а також нової відповідальності (перед фіскальною службою, пенсійним фондом тощо).