Я не знаю, яка насправді ситуація з умовною «помилкою» в одному з підручників із всесвітньої історії – чи це випадковість, чи то навмисне зроблена «помилка». Автор пише, що то спеціально зроблена «помилка» і я, як співавтор підручника з Громадянської освіти, де є розділ із медаграмотності сказала б, що то чудова ідея, адже коли ми говоримо про медіакомпетентності, то маємо на увазі, здебільшого, наш час. Насправді, медіаграмотність можна й треба застосовувати й на прикладі історичного матеріалу. Думаю, що в найближчий час відбудеться інтегрування громадянської освіти та історії в один предмет, адже вони можуть органічно взаємодоповнювати одна одну. Разом з тим, не виключаю, що можлива випадковість і те що цим хтось вирішив скористатися, про що найбільше свідчить час, коли побачили помилку. Підручники в школах уже 2-й рік і лише зараз, коли триває конкурс підручників для 7-го класу (етап рецензування), уважно роздивляються цю картинку і вона розлітається по ЗМІ.Я не маю бажання витрачати час у пошуках першоджерела (хоча десь зустрічала про анонімний акаунт у Twitter)але можу також сказати, що помилки у підручнику, за потреби, можуть використатися в особистих цілях конкурентами на ринку підручників або навіть, конкурентами у чомусь іншому, наприклад, особистому. Це чудовий спосіб (і він дієвий) «підмочити репутацію» через підручник, який давно у школах. У всіх цих перипетіях мене дивує позиція пані міністра, яка вирішила відреагувати на ситуацію, точніше те, що я не бачу відчуття і власної відповідальності МОН.

Перше, що потрібно розуміти всім – різного роду помилки є фактично у всіх підручниках.Це не говорить про те, що в нас «погані» автори, а радше вказує на недосконалість процедури відбору підручників. Прикладом може слугувати приміром цьогорічний конкурс підручників для 7-го класу - . Як бачимо, офіційний наказ Міністерства освіти і науки «Про проведення конкурсу…» підписаний 12.12.2019 року, а вже 13 січня учасники Конкурсу мали подати до ІМЗО матеріали рукописів. Тобто, офіційно МОНУ відводить авторам для створення рукопису 1 місяць часу. Про яку якість може йтися при такому малому проміжку часу?Звичайно, що в таких умовах у підручниках просто НЕ може НЕ бути помилок. Тому, коли читаємо в дописі пані міністра «це все, що потрібно знати про підхід багатьох видавців до створення та верстки підручників», то цю тезу легко можна перефразувати – «це все, що потрібно знати про підхід міністерства до створення підручників». Особисто для мене, обурення Анни Новосад виглядає дивним, адже помилки у всіх підручниках, в тому числі і її та міністерства відповідальність, адже пропоновані ними правила конкурсу призводять до того, що помилки у шкільних підручниках є НОРМОЮ.

Переконана, що неможливо досягти створення якісного продукту лише посилюючи контроль і не створюючи при цьому потрібних умов – вони мають іти пліч-о-пліч. Ще однією цікавою деталлю в дописі пані міністра є «Я сподіваюсь, що якісно новий результат ми зможемо отримати вже дляпідручників 5-х класів». Тут у мене виникають сумніви. Для того щоб зрозуміти чому, варто відкрити «Програма діяльності Кабінету Міністрів України» і перейти до розділу «Проєкт плану реалізації концепції політики» .

У документі визначені часові рамки:

- 01.11.2019 - 30.04.2020 - затвердження Державного стандарту базової середньої освіти на основі компетентнісного підходу;

- 01.09.2020 - 31.03.2021 - розроблення та затвердження типової освітньої програми для базової середньої освіти;

 

- 2022 (напевне мається на увазі 1.09) - забезпечення учнів та педагогічних працівників закладів ЗСО підручниками та посібниками: 5, 9 класи.

Насправді ще перед Новим Роком я на сайті міністерства освіти бачила більш детальний календар із часовими рамками для кожної дії і там завершення створення програм, здається, датувалося осінню 2021 року. Проте вже зараз я цього не можу знайти на сайті МОН, але знайшла інформацію про те, що це питання було виставлено на громадське обговорення, яке завершилося 25 січня. . Тож побачимо, що буде в офіційному документі міністерства за результатами громадського обговорення.

Тому, поки що, можна користуватися лише«Програмою діяльності Кабінету Міністрів України», де ми бачимо, що фактично між закінченням розроблення програм і потрапляння підручників у школи формально майже 1.5 року. Ніби й добре, адже 1 рік часу на підручник – це якраз той необхідний час, про який заявляє багато фахівців і це шлях до покращення якості але... Але це за умови чіткого дотримання дедлайнів, що буває вкрай нечасто і вже скоро ми переконаємося в цьому, бо через декілька місяців має закінчитись етап розроблення Держстандарту. Також варто розуміти, що з цих майже 1.5 роки, автори матимуть часу фактично знову ж таки до січня 2022 року (інший час буде використано для експертиз, доопрацювання, закупівлю, друк, доставлення), тобто 8 місяців і це за умови, що оголошення про Конкурс буде оприлюднено відразу по завершенню розроблення програм, в чому я сумніваюсь.

Тому, якщо міністерство не забезпечить необхідного інтервалу для написання рукописів (в ідеалі це має бути хоча б 1 рік), то чи можна сподіватися на якісний продукт?

При чому це вже мають бути зовсім нові тексти, нові підходи й методи (якщо в нас справді щось кардинально змінюватиметься з 5-го класу, а не чергова косметична реформа), що потребуватиме значно більше зусиль і часу, а можливо й навчання для майбутніх потенційних авторів. Припускаю, якщо в тому продукті будуть помилки, то винен буде знову – автор/видавництво, але аж ніяк той, хто заклав у конкурсі малі часові рамки для написання якісного продукту.

Леся Хлипавка, учитель історії, викладач кафедри педагогічних наук, освітнього та соціокультурного менеджменту Черкаського національного університету ім. Богдана Хмельницького, співавтор програми інтегрованого курсу "Історія: Україна і світ" для 10-11 класів