Утім можна впевнено стверджувати, що за наявності бажання та розуміння специфіки Інтернет у ньому, принаймні на рівні програм загальноосвітніх шкіл та молодших курсів вищих навчальних закладів, можна знайти якісні матеріали з будь-якої проблематики. Вони підготовлені багатьма мовами, можуть використовувати різні методики навчання та засоби подання матеріалу. Тому практично кожен учень або студент може знайти якісні навчальні матеріали, що відповідають саме його особливостям і потребам.

Але великою проблемою є те, як саме знайти ці матеріали. Тому часто можна бачити, що замість якісних ресурсів учні та студенти користуються матеріалами, що адаптовані їх попередниками до рівня власного розуміння та містять численні помилки. Одним із основних завдань викладача у новій реальності має бути саме допомога учням у використанні ресурсів Інтернет для їх всебічного розвитку. Втім, сьогодні багато викладачів орієнтуються у цій мережі ще гірше за учнів. Тому надзвичайно важливим є створення спеціалізованих загальнодоступних джерел якісної структурованої інформації. Особливе місце серед них посідає Вікіпедія.

Певний час автор, як і багато інших науковців та освітян, сприймав її як не дуже якісний електронний ресурс, подібний багатьом іншим сайтам, на яких недбайливі студенти та школярі знаходять матеріали для рефератів, курсових і дипломних робіт. Поштовхом до перегляду цих уявлень стала доповідь відомого українського науковця академіка НАН України Віктора Тимофійовича Грінченка декілька років тому на Академічних читаннях Академії наук вищої школи України пам'яті В.І. Стріхи. Її розгорнутий варіант пізніше був опублікований у Віснику НАН України [1]. За його оцінкою, якість статей Вікіпедії не поступається найкращим світовим енциклопедіям, таким як енциклопедія "Британіка", а за обсягом вона вже на той час містила понад 3 млн. статей більш, ніж 100 мовами, і перевищувала всі інші світові енциклопедії. Станом на кінець 2013 р. обсяг Вікіпедії значно збільшився і вона нараховувала вже близько 30 млн. статей 286 мовами. Для порівняння, 21-ше видання енциклопедії Брокгауз () містить близько 300 тис. статей, а онлайн версія енциклопедії "Британіка" () – близько 120 тис. статей. Тому є сенс більш уважно розглянути можливості застосування Вікіпедії в навчальному процесі, її переваги та недоліки порівняно з іншими джерелами інформації.

Спочатку наведемо ще деякі формальні показники. Станом на 01.07.2014 україномовний розділ Вікіпедії містив понад 510 тис. статей та нараховував понад 220 тис. зареєстрованих користувачів [2]. Для порівняння: англомовний розділ на ту саму дату містив близько 4,5 млн. статей, німецькомовний – 1,7 млн., франкомовний – 1,5 млн., російськомовний та іспаномовний – по 1,1 млн., японськомовний – 916 тис., китайськомовний – 777 тис., арабомовний – 286 тис., корейськомовний – 281 тис. Середня кількість переглядів сторінок україномовного розділу дорівнює 94 тис. на годину. За кількістю статей він посідає 16-те, а за кількістю відвідувань – 20-те місце серед всіх мовних розділів Вікіпедії.

10200 користувачів україномовного розділу зробили з моменту своєї реєстрації по 10 та більше правок у різних статтях (загалом за всіма мовними розділами таких користувачів понад 1,8 млн. осіб).  Шестеро з них зробили в україномовній Вікіпедії понад 100 тис. і 139 – понад 10 тис. правок. Переважна більшість користувачів не вказує свої істинні прізвища. Але навіть за тими даними, що вони наводять, можна помітити серед них багато фахівців, які активно і професійно працюють у відповідних галузях. Зокрема, другим за результативністю дописувачем україномовного розділу є д.т.н., професор В. С. Білецький, який створив понад 15 тис. статей та зробив понад 120 тис. редакційних правок.

Серед мовних розділів Вікіпедії є розділи русинською мовою (6064 статей, 8075 учасників), а також деякими іншими мовами, що часто розглядаються як діалекти. Наприклад, крім німецькомовного у Вікіпедії присутні також окремі розділи алеманською, баварською, лімбурзькою та іншими спорідненими мовами і діалектами. Аналогічною є ситуація з розділами, написаними мовами та діалектами мешканців Іспанії, Італії, Франції та деяких інших країн. Але більшість статей з цих розділів є малими за обсягом і не дуже інформативними.

Загальне уявлення про український розділ Вікіпедії надають наведені нижче діаграми, побудовані за даними проекту "Статистика" [3] (під мета-статтями тут розуміють різноманітні списки, багатозначності та інші подібні допоміжні матеріали).

Формальною датою створення Вікіпедії вважають 15 січня 2001 року. Перша стаття україномовного розділу – "Атом" [4] була створена 30 січня 2004 року. Перегляд історії її редагування свідчить, що загалом за час існування до неї було внесено понад 500 різних правок, у т. ч. 12 правок у 2014 р. Станом на 20.06.2014 р. початок цієї сторінки мав такий вигляд.

Ця стаття добре ілюструє типові переваги і недоліки матеріалів Вікіпедії. Зокрема, до недоліків слід зарахувати недосконалу логічну побудову і наявність повторень. Приміром, тричі в різних частинах статті вказується, що атомне ядро складається з протонів та нейтронів. Є деякі граматичні помилки – "число нейтронів" замість "кількість нейтронів", "часток" замість "частинок" й т. ін. Історія розвитку уявлень про атомну побудову речовини викладається частково у вступному розділі, а потім розглядається наприкінці статті.

Разом з тим, слід зазначити, що стаття достатньо повно і у цілому якісно надає основну інформацію про побудову і властивості атомів, а також посилання на інші статті Вікіпедії з більш докладною інформацією стосовно окремих понять, теорій, постатей тощо (елементарна частинка, молекула, хімічна речовина, квантова механіка, термодинаміка, Бор, Демокрит й т. п.). Стаття містить багато змістовних ілюстрацій, зокрема, планетарну модель атома за Резерфордом, приклад гібридизації електронних орбіталей, зображення поверхні золота, отримане методом сканувальної тунельної мікроскопії, та ін. Вона також наводить достатньо повні посилання на якісні джерела інформації, у тому числі такі, що є у відкритому доступі в мережі Інтернет.

Розвиток Вікіпедії базується на певних принципах [5]. Зокрема:

1. Вікіпедія є енциклопедією, а не безладним звалищем інформації. Вона також не є місцем публікації результатів оригінальних досліджень, викладу особистої думки або платформою для проведення дискусій. Енциклопедичність має на увазі, що статті повинні поєднувати стислість викладу, популярність та доступність для широкого кола читачів з науковою обґрунтованістю та логічністю побудови.

2. Вікіпедія прагне дотримуватися нейтрального погляду; наводити науково обґрунтовані точки зору; надавати посилання на авторитетні джерела, які можуть бути перевірені; вирішувати конфліктні ситуації шляхом обговорення.

3. Матеріали Вікіпедії є вільними для використання. При цьому будь-хто може вносити до них зміни або створювати нові матеріали. Разом з тим, не допускається публікація матеріалів, що порушують чиїсь авторські чи інші права.

З цих принципів випливають деякі сильні та слабкі сторони Вікіпедії. Зокрема, позитивною відмінністю Вікіпедії від паперових та більшості електронних енциклопедій є значно краща структурованість матеріалу. Це робиться через уведення системи категорій, що об’єднують статті спорідненої тематики, а також активне використання різноманітних засобів сучасних інформаційних технологій: гіперпосилань, шаблонів, інтервіків (зв’язків з аналогічними сторінками з інших мовних розділів) тощо.

Класифікацію статей у Вікіпедії здійснюють за допомогою системи деревовидних класифікаційних структур, що накладаються одна на одну. Тому категоризація статті у певній класифікаційної схемі не залежить і не впливає на її класифікацію в інших схемах. Наприклад, згадана вище стаття "Атом" належить до категорій: Добрі статті; Фізика; Базові поняття фізики; Хімія та Базові поняття хімії. Категорія "Фізика" містить 29 підкатегорій, перелік яких можна побачити на рисунку, а також 98 окремих (поза межами підкатегорій) сторінок: агрегатний стан, антиматерія, взаємодія, енергія зв’язку, лінійне середовище, макросистема, поле (фізика), сила, частинка і т. д.

Категорія фізика належить до більш загальної категорії "Природничі науки", остання, у свою чергу, - до категорій "Наукові дисципліни" та "Природа" й т. д. Така категоризація значно полегшує пошук потрібної інформації, особливо у випадках, коли точна назва статті невідома.

Вільне редагування статей, на перший погляд, може призвести до суб'єктивізму при викладі матеріалу та великої кількості помилок. Дійсно, окремі статті Вікіпедії мають недосконалу логічну структуру, містять повторення, змістові, стилістичні та граматичні помилки. Це є наслідком того, що їхнє редагування здійснює багато осіб, які мають різні цілі, погляди на описуваний об’єкт, рівень знань тощо. В деяких випадках за стилем викладу матеріалу та характером наявних помилок можна припустити, що статті створювали або редагували студенти чи школярі в межах виконання тих чи інших навчальних завдань. При цьому, однією з основних причин помилок є некритичне ставлення до інформації з не дуже якісних друкованих видань. Іншою частою причиною помилок є використання близьких за написанням, але істотно різних за значенням термінів, наприклад «інерція» замість «інертність» у механіці.

Втім, насправді, якість статей Вікіпедії у більшості випадків забезпечується ефектами самоорганізації, а також вимогою надання посилань на авторитетні джерела. Під ними зазвичай розуміють статті у рецензованих наукових виданнях, наукові монографії, друковані підручники тощо. При оцінюванні авторитетності джерел враховують також рівень цитування видань, відомості про їхніх авторів та видавців, наявність особистої зацікавленості авторів у поширенні тих чи інших поглядів на проблему тощо. Вимоги до авторитетності є вищими, якщо обговорюване питання дискусійне або викликає сумніви щодо його значущості. Для найбільш цікавих для читачів і, відповідно, найбільш відвідуваних статей, присвячених добре відомим питанням, з яких сучасна наука має стійкі погляди, характерним є швидке виправлення грубих помилок користувачами і поступове покращення тексту. Але у статях, присвячених розгляду вузькоспеціальних проблем або маловідомих постатей, через їх низьку відвідуваність істотні помилки можуть зберігатися протягом тривалого часу. Такі статті часто бувають досить малими за обсягом (іноді 2 – 3 рядки) і містять мало корисної для читачів інформації. Для усунення подібних недоліків на Порталі спільноти Вікіпедії [6] розміщено спеціальні запити на створення нових статей, а також їх вікіфікацію, експертне оцінювання, ілюстрування, редагування та інші заходи.

Дещо іншою є ситуація у випадках, коли статті торкаються дискусійних питань. Типовими прикладами є статті, присвячені проблемам політики та релігії, окремим історичним подіям та постатям тощо. Якщо переважна більшість редакторів та читачів певного мовного розділу дотримується більш-менш однакових поглядів на проблему, то спрацьовує такий самий механізм самоорганізації, як і у попередньому випадку. Але це відбувається тільки у межах відповідного мовного розділу. Аналогічні статті іншими мовами можуть надавати істотно відмінне, а іноді й протилежне трактування тих самих питань. Зокрема, статті україномовного та російськомовного розділів Вікіпедії наводять близькі дані щодо наслідків Голодомору 1932 – 1933 р., але істотно розходяться в оцінках його причин. Україномовна стаття [7] характеризує Голодомор, як "геноцид українців, злочин, масовий, навмисно організований керівництвом ВКП(б) та урядом СРСР голод 1932–1933 років, що призвів до багатомільйонних людських втрат у сільській місцевості на території Української РСР … та Кубані, переважну більшість населення якої становили українці". Звертається значна увага на рішення вищого керівництва СРСР, що призвели до масового голоду, а також на активну протидію рішенням радянської влади в Україні напередодні Голодомору. У російськомовному розділі [8] його характеризують, як "масовий голод, що охопив у 1932 – 1933 р. всю територію Української РСР і спричинив великі людські жертви". Вказано, що рішенням ВР України він був визнаний у 2006 р. актом геноциду українського народу, але зазначається, що існують і інші версії його причин. Є істотні відмінності між деякими фактами та оцінками, що наводять статті україномовного і російськомовного розділів Вікіпедії про Степана Бандеру, Андрія Боголюбського, Івана Мазепу, Феофана Прокоповича, Романа Шухевича та багатьох інших відомих діячів української та російської історії.

Аналогічні проблеми існують і для інших мовних розділів. Наприклад, нідерландський розділ Вікіпедії, говорячи про герцога Альбу, насамперед, відзначає його жорстокість у боротьбі проти єретиків, протестантів та національних рухів, а іспанський – талант воєначальника, що виявився у війнах, в яких брало участь іспанське королівство у XVI ст. [9, 10]. Разом з тим, слід зазначити, що для найбільш популярних статей з розділів, написаних західноєвропейськими мовами, характерне прагнення до зваженого подання різних поглядів на ті чи інші події. Наприклад, при опису причин Варфоломіївської ночі англомовний, іспаномовний та франкомовний розділи насамперед вказують суперечності між різними групами французьких феодалів та між католиками і протестантами у Франції, а також загострення відношень між Іспанією та Францією, спровоковане початком повстання у Нідерландах [11 – 13]. Існують певні відмінності в акцентах. Наприклад, стаття іспаномовного розділу звертає увагу на різке засудження політики королеви-матері з боку Філіпа II. Але у всіх розділах розглядаються різні існуючі версії цих подій і зазначається відсутність переконливих доказів цілеспрямованої організації цієї трагедії Карлом IX, Катериною Медичі, Філіпом II або іншими особами.

Якщо ж навіть в межах певного мовного розділу існують великі групи читачів та редакторів з відмінними поглядами на проблему, то можуть виникати так звані "війни виправлень". В цих випадках пропонується або дійти певного компромісу на сторінках обговорень, або уникати у статтях цих спірних питань. Прикладами такого обговорення в російськомовній Вікіпедії є дискусії про заміну назви статті "Київська Русь" на "Давньоруська держава" у 2013 р. і зворотної заміни у 2014 р. З найбільш гострих питань може запроваджуватися особливий режим редагування, за якого істотні правки статей здійснюються лише після їх обговорення.

В багатьох мовних розділах Вікіпедії, у тому числі в україномовному, дозволено використання ботів (роботів). Бот – це спеціальна, комп’ютерна програма, призначена для виконання рутинних редакторських операцій, що можуть бути легко алгоритмізовані, – категоризації та шаблонізації статей, встановлення інтервіків, усування подвійного переадресування тощо. Сьогодні, такі дії боти виконують значно швидше і якісніше за людей. Тому їх використання сприяє підвищенню якості окремих статей та Вікіпедії у цілому. Боти також можуть створювати типові статті шляхом наповнення певних шаблонів інформацією з електронних баз даних. Найбільша частка цих статей стосується різних географічних об'єктів. Прикладом є стаття про італійський муніципалітет Роді-Гарганіко [14]. Загальна частка сторінок, створених ботами, може бути дуже високою. Зокрема, для шведського та нідерландського розділів вона перевищує 60%, в українському розділі таких статей близько 26%, а в російському та польському близько 15% [15]. 

Втім за наявності помилок в алгоритмах або при неправильному використанні боти можуть суттєво погіршувати якість статей. Тому їхнє застосування регламентують досить жорсткими правилами, що, зокрема, передбачають наявність консенсусу стосовно допустимості виконання ботами певних видів робіт. Для ухвалення застосування нового боту його оператор повинен продемонструвати, що він є безпечним, корисним, не створює зайвого навантаження на сервери та задовольняє ще низку вимог. Кожен бот повинен мати окремий обліковий запис та посилання на сторінку його власника. Також для ботів встановлюють певний випробувальний термін. Це надає змогу перевіряти якість їхньої роботи на практиці і, за необхідності, усувати зроблені ними помилкові правки.

Говорячи о Вікіпедії, неможливо оминути її вплив на розвиток технологій створення інших електронних освітніх та інформаційних ресурсів. Основою цих технологій є вікі-движок – набір комп’ютерних програм, що забезпечує створення вікі-середовища. Вперше такий движок було розроблено у 1994 р. Але широкої популярності вони набули лише після появи Вікіпедії. Вікі-середовище забезпечує можливість створення і багаторазового редагування Інтернет сторінок вікі-проекту, обліку і порівняння версій, відміни помилкових редагувань, поділу змісту на іменовані сторінки тощо. Воно також підтримує роботу багатьох редакторів і миттєвий прояв змін відразу після їхнього внесення. На основі вікі-технологій сьогодні створені відомі проекти фонду Вікімедіа – Віківерситет, Вікіпідручник, Вікісловник та ін. Зокрема, український Вікіпідручник [16] сьогодні містить 437 статей і 2832 сторінок. Наявні в ньому підручники мають різний ступень повноти та якості. Серед доволі якісних можна назвати підручники з деяких мов програмування. Але переважна більшість наявних сьогодні матеріалів – це скоріше заявки на створення підручників, які іноді містять тільки їхній зміст або вступ.

Багато навчальних та інших закладів створюють власні вікі-проекти, що сприяють активізації навчання та підвищенню якості освіти. Прикладами є вікі-сайт Тернопільського національного технічного університету (), Фізмат Вікіпедія ( index.php/Головна_сторінка) Тернопільського національного педагогічного університету, вікі-словник з проблем освітнього тестування ( Головна_сторінка) та ін. У багатьох випадках такі проекти є не тільки джерелами інформації, але і новими засобами активізації навчання студентів та школярів, які беруть участь в їхньому розвитку.

Підбиваючи підсумки, слід зазначити, що у цілому Вікіпедія, включно з її україномовним розділом, є досить корисним освітнім ресурсом, який у структурованому вигляді містить великий обсяг більш-менш якісної інформації практично з усіх галузей знань. Її можуть використовувати не тільки школярі і студенти, але також і викладачі загальноосвітніх і вищих навчальних закладів. Втім до наведених в ній матеріалів слід ставитися критично і не розглядати їх як абсолютну істину. Актуальними завданнями є участь освітянської громадськості у покращенні української Вікіпедії та інших україномовних Вікі-проектів, а також розробка методик їх використання у навчальному процесі.

1. В. Грінченко, Т. Грінченко «Вікіпедія» як елемент культури інформаційного суспільства. Вісник НАН України, 2010, № 10. – С. 54 – 63.
2. Головна_сторінка.
3.
4.
5. Вікіпедія:П'ять_основ
6.
7.
8.
9.
10.
11.
12.
13.
14.
15. Ольга Мінченко. Боти створюють кожну 4-ту статтю української Вікіпедії.
16.

Володимир Бахрушин, д.ф.-м.н., професор, академік АН вищої школи України