Призначення керівників у сфері освіти: потрібні зміни
|
Автор:
Вадим Лунячек
Опубликовано
05.11.2014
|
Рівень підготовки керівників освіти до професійної діяльності залишається низьким і має незадовільну тенденцію до поліпшення. Зважаючи на переломний момент у розвитку держави актуальність цього питання посилюється.
Певні пропозиції щодо вимог до призначення керівних кадрів у сфері освіти України від інституційного до загальнодержавного рівня ми сформулювали у 2013 р. і оприлюднили на «Освітньому порталі» . Див.: /ua/articles/139-priznachennya-kadriv-u-sferi-osviti-neobkhidnist-zmini-protseduri
Продовжуючи роботу у зазначеному напрямі і в процесі виконання науково-дослідної роботи за темою: «Науково-методичне забезпечення соціальної складової реалізації державної політики сталого розвитку регіону органами публічної влади» в межах комплексного наукового проекту Національної академії державного управління при Президентові України «Державне управління та місцеве самоврядування» було проведено опитування 100% керівників районних (міських) управлінь освіти (Р(М)В(У)О). Харківської області. Усього в опитуванні взяли участь 42 особи.
Наведемо деякі з отриманих результатів. Так, наприклад було досліджено мотиви, що є основними при призначенні керiвникiв у сфері освіти.
Привертає увагу єдність точки зору респондентів щодо значення професійної складової у призначенні керівника на фоні зменшення так званої «політичної доцільності». Професійну складова як пріоритет у 2010 р назвали − 90% респондентів, а у 2014 р. − 95%респондентів.
Політичну доцільність називали пріоритетною у 2010 р − 11% респондентів, а у 2014 р. лише 5% опитаних.
У процесі дослідження було також підтверджено, що з існуючою сьогодні процедурою призначення керівних кадрів у галузі освіти згодна тільки чверть керівників Р(М)В(У)О. У 2010 р. − 24%, у 2014 р. − 28%.
Разом з тим, встановлено суттєву різницю щодо мотивації обійняти посаду керівника. Суттєво зросла роль матеріальної та іміджевої складової призначення на посаду, вони відповідно зросли з 5% до 18% і з 37% до 73%. Безумовно позитивним є і суттєве зростання бажання щось змінити в системі освіти − з 58% до 82%.
Зважаючи на реалії сьогодення, було з’ясовано точку зору керівників районної (міської) ланки щодо проведення люстрації в сфері освіти.
18 % опитаних вважає, що люстрація позитивно вплине на якісні зміни в освіті,
9 % − вагалися із відповіддю,
73 % − вважають, що нічого суттєво не відбудеться.
За результатами проведених опитувань є очевидною тенденція до необхідності подальшої професіоналізації управління освітою, що вимагає, в тому числі, суттєвих змін у процедурі призначення керівних кадрів Р(М)В(У)О.
У зв’язку з цим пропоную для обговорення алгоритм роботи із кадровим резервом на посаду керівників Р(М)В(У)О (табл.1) і алгоритм призначення на посаду керівників Р(М)В(У)О(табл.2).
Зазначені алгоритми за певних умов можуть бути адаптовані щодо керівників професійно-технічних, загальноосвітніх, дошкільних, позашкільних навчальних закладів.
Таблиця 1
Алгоритм роботи із кадровим резервом на посаду керівників Р(М)В(У)О
|
№ |
Заходи |
Термін |
Потрібно зробити |
|
1. |
Проведення дослідження серед вчителів із педагогічним стажем понад три роки на предмет їх спроможності до роботи на керівних посадах. Виділення групи для подальшого зарахування в резерв. |
Щорічно |
1) Створити лабораторії управління закладами освіти при ІППО. 2) Розробити методику опитування зазначеної категорії працівників. |
|
2. |
Формування списків потенційного кадрового резерву |
Щорічно |
1) Доручити відділу кадрів Департаменту освіти і науки ОДА скласти списки на основі отриманих від лабораторії рекомендацій і характеристик з місця роботи потенційних претендентів. 2) Створити відповідну електронну базу даних. |
|
3. |
Направлення претендентів на посади на навчання в магістратуру за спеціальностями «Управління навчальним закладом», «Державне управління в сфері освіти» тощо. |
Щорічно |
1) Доручити відділам кадрів Департаменту освіти і науки ОДА разом із відділами кадрів РВО(УО). |
|
4. |
Оновлення навчальних планів і програм магістратури із значним збільшенням практичної складової навчання. |
На момент початку реалізації проекту і періодично на момент акредитації спеціальності |
1) Доручити зазначену роботу ВНЗ відповідного профілю. 2) Організувати контроль і комунікацію із цієї проблеми з боку МОНУ. |
|
5. |
Внесення до бази даних кадрового резерву, як її складової, випускників магістратури за відповідною спеціальністю. З часом для внесення до кадрового резерву наявність магістерського ступеня повинно бути обов’язковою вимогою. |
Щорічно |
1) МОНУ створити наскрізну базу даних на всіх рівнях управління освітою з функцією постійного оновлення інформації. 2) МОНУ розмежувати права доступу до зазначеної бази даних і нормативно закріпити відповідну процедуру. |
|
6. |
Оновлення системи підвищення кваліфікації керівних кадрів за накопичувальною системою і введенням відповідних залікових книжок. Передбачити збільшення годин на стажування слухачів |
На момент початку реалізації проекту і періодично на момент продовження ліцензії на відповідну діяльність. |
1) МОНУ допрацювати проект Закону України «Про освіту дорослих». 2) МОНУ створити модель урахування результатів підвищення кваліфікації при атестації керівних кадрів у сфері освіти. 3) ІППО оновити зміст і технології підвищення кваліфікації. |
|
7. |
Розробка Положення щодо призначення керівних кадрів у сфері освіти |
2015 рік |
1) МОНУ разом із відповідними державними і громадськими структурами. |
Таблиця 2
Алгоритм призначення на посаду керівників Р(М)В(У)О
|
№ |
Заходи |
Дії по виконанню і відповідальний |
|
1. |
Створення кадрових комісій з урахуванням державно-громадських підходів до управління освітою і оновлення алгоритму їх роботи. |
1) Підготувати відповідний наказ МОНУ або відобразити основні підходи у новому Положенні щодо призначення керівників у сфері освіти. 2) Наказ Департаменту освіти і науки ОДА |
|
2. |
Створення електронної бази даних«Резерв керівних кадрів освіти». |
1) МОНУ. 2) Департаменти освіти і науки ОДА. |
|
3. |
Вибір потенційних кандидатур із бази даних «Резерв керівних кадрів освіти» (обовʼязково). |
Начальник відділу кадрів департаменту (управління) освіти відповідного рівня. |
|
4. |
Оприлюднення кандидатур на web-сайті відповідного органу управління освітою. У матеріалі обов’язковим є висвітлення відповідності особистих даних нормативним вимогам до кандидатів. |
Начальник відділу кадрів відповідного рівня після погодження із начальником управління освіти відповідного рівня. |
|
5. |
Проведення професійного оцінювання кандидатури з використанням спеціально розробленого тесту. |
Регіональний центр оцінювання якості освіти разом із Лабораторією управління закладами освіти ІППО. |
|
6. |
Проведення співбесіди із претендентами, які відповідають нормативним вимогам і отримали позитивну оцінку за результатами професійного тестування. |
Кадрова комісія відповідного рівня. |
|
7. |
Стажування 1 рік під керівництвом наставника. |
Департамент освіти і науки ОДА |
|
8. |
Призначення за контрактом на 1 рік |
Засновник за поданням ОДА |
|
9. |
Аналіз роботи претендента за підсумками року. |
Лабораторія управління закладами освіти ІППО на основі спеціально розробленого інструментарію. |
|
10. |
Звіт на засіданні атестаційної комісії відповідного рівня. |
1) Звіт новопризначеного керівника з прямою трансляцією on-line. 2) Заслуховування висновків лабораторії управління закладами освіти ІППО. 3) Підготовка висновку атестаційної комісії. 4) Оприлюднення результатів на web-сайті відповідного органу управління освітою. |
|
11. |
Призначення на 5 років |
Засновник за поданням ОДА на підставі висновків атестаційної комісії. |
|
12. |
Призначення за безстроковим контрактом із атестацією керівника кожні 5 років. |
Засновник за поданням ОДА на підставі висновків атестаційної комісії. |
Як ми бачимо суттєвою складовою запропонованої процедури призначення керівників є професійне тестування.
У процесі дослідження керівникам Р(М)В(У)О було запропоновано розрахований на 90 хвилинтест, який складався із завдань, що були об’єднані у такі блоки:
1. Нормативно-правовий.
2. Науково-теоретичний.
3. Методичний.
4. Кадровий.
5. Фінансово-економічний.
6. Інформаційно-комунікаційний.
Результатипрофесійного тестування виявилися невтішними. Середній показник правильних відповідей знаходився на рівні 36%.
Детальний аналіз результатів професійного тестування показав, що найбільш обізнаними керівники Р(М)В(У)О є з нормативно-правових питань − 53%, хоча ситуація в цілому є незадовільною. Найбільш складними для них виявилися питання, пов’язані із моніторинговими процедурами в освіті, атестацією навчальних закладів, процедурою зовнішнього незалежного оцінювання, тощо.
Найнижчі показники були характерні для інформаційно-комунікаційного блоку − 22%. Абсолютна більшість керівників показала відсутність відповідної компетентності.
Результати опитування в інших блоках теж висвітлили незадовільні результати. Керівники показали низький рівень обізнаності як з проблем загального, так і галузевого менеджменту. Особливі складнощі викликали питання із використання системного підходу в управлінні освітою, ролі диверсифікації освіти і забезпечення якості освітніх послуг, тощо. Аналіз матеріалів цього блоку довів також, що керівники Р(М)В(У)О мало знайомі з класичними роботами з теорії управління освітою.
Низькою є обізнаність із окремими аспектами методичної роботи і її нормативної складової. Так, тільки 47% опитаних змогли відповісти з ким засновник погоджує призначення завідувача районним (міським) методичним кабінетом. Щодо процедури експериментальної діяльності в закладах освіти, то обізнаність керівників знаходиться на рівні 5−10%.
Як бачимо, зазначені показники свідчать про низький рівень базової професійної підготовки керівників Р(М)В(У)О і про відсутність ефективної системи підвищення кваліфікації цієї категорії управлінських кадрів. Викликає також занепокоєність суттєва політична заангажованість керівників Р(М)В(У)О. Більшість з них належать до певної політичної сили.
Виходячи з викладеного вище, можна зробити такі висновки:
1. Існуюча сьогодні в України система професійної підготовки і призначення керівних кадрів у сфері освіти потребує динамічних змін, а саме:
1.1. На рівні МОНУ розроблення Положення щодо призначення керівних кадрів у сфері освіти України, Положення щодо професійного оцінювання керівних кадрів у сфері освіти на основі тестових технологій. Виведення із Положення про атестацію педагогічних працівників в окремий документ Положення про атестацію керівників у сфері освіти.
1.2. На рівні ВНЗ і ІППО оновлення змісту навчання майбутніх керівників, збільшення годин для стажування, залучення викладачів-практиків тощо.
2. Нагальною потребою часу є розробка і нормативне закріплення стандарту керівника сфери освіти, що дозволить створити базу для удосконалення його професійної підготовки і можливості вимірювання рівня його професійної компетентності.
3.Запропоновані алгоритми роботи із кадровим резервом і призначення на посаду керівників Р(М)В(У)О потребують широкого державно-громадського обговорення найближчим часом і їх нормативно-правового закріплення з боку МОНУ відповідним наказом.
Тож, пропоную педагогічній громаді обговорити запропоновані вище алгоритми та за результатами обговорення підготувати пропозиції для Міністерства освіти і науки України.
Вадим Лунячек, доктор педагогічних наук,
начальник Головного управління освіти і науки
Харківської ОДА у 2006 − 2007 рр.





