Реально працююча модель інноваційного ліцею

З двадцятип’ятирічногої  практики роботи колективу фізико-технічного ліцею(ФТЛ) м. Херсона визріла успішна модель старшої школи як саморозвивальної освітнньої системи.
ФТЛ м. Херсона є навчальним  закладом виключно для старшокласників в якому поєднуються сучасні, але реально доступні українському вчительству форми та методи роботи.

Навчально-практична політика ліцею базується на принципі «навчає один учитель, а атестують підготовку його учнів інші – незалежні експертні комісії». Спочатку атестує колектив кафедри ліцею, потім (колись це були приймальні комісії ВНЗ,  а тепер маємо ідеальний варіант) - Український центр оцінювання якості освіти.

Набір учнів до ліцею завжди здійснювався за результатами комплексного письмового іспиту, що включає завдання з алгебри, геометрії, фізики й української мови. Тривалість цього іспиту - 3 години.

Ми вітаємо плани запровадитися національне ЗНО для випускників 9-х класів і вступ до ліцеїв (до 10-го) країни на підставі результатів цього ЗНО.

Профільна спеціалізація навчаннязавжди передбачала, що кожен учень ліцею має проходити підготовку за програмами поглибленого вивчання математики, фізики й інформатики одночасно протягом 3-х років, в 9 - 11 класах. Це забезпечує конкретну сферу профорієнтації й одночасно забезпечує широкі можливості у виборі майбутнього профілю здобуття вищої освіти. Звісно,  краще це робити в умовах трирічного ліцею, адже двохрічна старша школа могла б стати лише аналогом дещо розширених «підготовчих» курсів.  А мова про старшу школу як ПРИНЦИПОВО новий для нас сегмент освітньої культури суспільства.

Навчальна роботи ліцею системно поєднує:
• Урочні заняття
- лекції та практичні заняття
• Позаурочні заняття
- поточні консультації;
- тематичні суботні консультації (тематичні предметні «занурення»);
- спецкурси й факультативи;
- підготовка курсових робіт (навчальна науково – дослідницька робота учнів).

Урочні заняття проводяться навчальними парами по 80 хвилин, без перерви посеред пари. Навчальний день включає чотири пари: дві пари зранку й дві після обіду. На обідню перерву відводиться 1 година 10 хвилин (70 хв.). Тривала релаксація й відсутність щоденних фрагментарних домашніх завдань знімають питання перевантаження або втоми учнів (це підтверджено нашим дослідженням).

Лекційні заняття проводяться як робота по засвоєнню нового матеріалу під керівництвом вчителя з використанням всіх видів пам'яті учнів, зокрема, створюється детальний план – конспект з програмної теми.

Практичні заняття, які тісно пов'язані з теоретичним матеріалом, передбачають розвиток самостійності учнів по застосуванню раніше вивченого на прикладах завдань, вправ та питань із програми вступних іспитів до ВНЗ, олімпіад та інше. Традиційні поточні домашні завдання заміняються роботою на цих практичних заняттях. Для проведення занять по дисциплінах профільного циклу клас ділиться на дві групи.

Поточні консультації кожен учитель проводить за окремим розкладом: до або після занять. Полем навчальної діяльності на консультаціях є тематичні добірки вправ («підготовки» до атестацій).

Суботні (тематичні) консультації мають надзвичайно потужний технологічний потенціал у контексті формування рівня освіченості випускників. Проводяться з предметів профільного циклу й з української мови. Мета консультації полягає у тому, щоб допомогти учням виконати домашнє атестаційне завдання, текст якого вони одержують у п'ятницю після занять, а виконану роботу здають на перевірку в понеділок до занять, або у цю ж суботу. Кожної суботи проходять консультації з іншого профільного предмету (згідно спеціального розкладу, зафіксованому у річному плані роботи). У підсумку, «занурення» у даний предмет відбувається один раз на місяць.

Додаткові заняття для бажаючих того учнів 11-х класів за програмою зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) проводяться після занять. Раніше це робилося в основному за програмою спільної роботи з інститутом довузівської підготовки й професійної орієнтації НТУУ «КПІ», а тепер у відповідності до програм ЗНО. Контингент учнів, що займаються додатково становить приблизно 190 ліцеїстів плюс  30 учнів шкіл міста (по бажанню).

Факультативи й спецкурси є традиційною формою роботи з достатньо обдарованими учнями. Їхнім змістом є рішення нестандартних та олімпіадних завдань. Практикуються міжпредметні факультативні робочі програми.

Науково - дослідницька діяльність учнів передбачає, що кожен учень виконує протягом семестру одну «курсову» роботу в 10 класі й одну - в 11-му. Теми пропонуються науковими керівниками – викладачами ліцею та університетів. Захист робіт проводиться на науковій конференції, на секціях у строки згідно з планом роботи ліцею. Надалі учнівська робота може бути рекомендована для участі в міському конкурсі наукових праць Малої академії наук. Оцінка за науково-дослідницьку роботу враховується в загальному рейтингу учня.

Професійно-консультаційний центр ліцею є оргбазою для розвитку професійного самовизначення ліцеїстів та продовження освіти у вищому навчальному закладі. Сенс його існування - це вихід за межі як стандартних функцій педколективу, так і ліцейських територіальних обмежень у світ громади міста, області та країни.

Години методичної роботи вчителів з учнями (входять до тарифікації вчителя)  плануються та організуються заступником директора з науково – методичної роботи. Ці 1-3 методичних години на тиждень окремих учителів використовуються головним чином для практичного розширення методів неурочної роботи з учнями. У тому числі й ініціація учнів у наукові дослідження та до участі у конкурсах МАН.

Науково-методичні підходи до роботи з учнями реалізуються через ті види й форми занять, що є кращими загальновизнаними здобутками вітчизняної педагогічної школи та елементами сучасних європейських педагогічних технологій продуктивної акцентуації, адаптованих до новітньої української дійсності.

Учителі ліцею мають можливість працювати без:

• поточних домашніх завдань;
• вузької залежності від підручника;
• виклику учнів до дошки;
• оголошення оцінок перед всім класом;
• поточно-накопичувального оцінювання формальних знань;
• адміністративного контролю конспектів уроків;
• поточно-накопичувального відвідування уроків адміністрацією;
• обов'язку чергувати по школі;
• обов'язку бути класним керівником;
• застосування до учнів репресивно-силових форм мотивації та інших «впливів», характерних посттоталітарним педагогічним системам.

Вихователі класів своїми функціональними можливостями:

• звільнюють час учителям–предметникам для постійного самоосвітнього розвитку у контексті проблеми «що вчити»;
• ефективно закривають потреби закладу щодо занурення учнів у коло питань вихованості та культурного розвитку;
• отримують можливість реально впливати на контекст проблеми «як вчити» завдяки своїй «шарнірній» ролі між учителями та їхніми батьками, представниками ВНЗ, громадськості.
• розширюють соціальну активність та культурні горизонти учнів за рахунок поставлених у розклад годин «Громадянської діяльності», на яких залучають до роботи з підопічними відомих діячів громади та спрямовують учнів на практичну участь до розбудови життя міста.

Вихователь має на ставку два підопічних класи, а також незначне предметне навантаження для забезпечення чітко означеного персонального педагогічного авторитету.

Навчальний рік складається із двох офіційних семестрів, і ділиться на три частини - триместри, кожний по 11-12 навчальних тижнів. Наприкінці кожного триместру встановлюється учнівський рейтинговий бал як по профільному циклу, так і в цілому. Рейтингове місце учня визначається у межах класу, паралелі та ліцею в цілому.

У ФТЛ застосовується  виключно письмова форма атестації рівня компетентності учня з усіх предметів, формування триместрових/семестрових оцінок відбувається винятково за підсумками комплексних тематичних атестацій..

З 2007 року була започаткована системна робота учнів на «накопичувальний бал» у контексті їх самостійної  роботи у присутності та за допомогою вчителя. Здатність до самоосвіти напрацьовується через систему КОМПЛЕКСНО-ТЕМАТИЧНИХ домашніх робіт, що виконуються у супроводі вчителя. Відповідно до загального плану роботи ліцею  домашнє тематичне завдання видається щомісяця, у п'ятницю після четвертої пари. Його треба виконати протягом одного дня (суботи), коли спеціально для цього проводяться індивідуально - групові консультації відповідно до розкладу.

Виконана домашня робота подається учнем на перевірку або відразу у суботу, або у понеділок до початку занять. Опісля цього, на першому ж занятті за розкладом учитель проводить аналіз її виконання через призму додаткового уточнення вибраних методів виконання завдань, а тільки потім по цій же темі виконується аудиторна тематична робота. Так досягається феномен глибокого концентрованого занурення в тему.

Аудиторна атестаційна робота проводиться по завершенню теми, після домашньої атестаційної роботи, при цьому клас ділиться на групи. Кількість варіантів визначається вчителем. Зміст складають завдання різних рівнів складності. На цьому етапі головним є усунути найменші можливості учнів до списування.

«Директорські/кафедральні» атестаційні роботи виконуються в режимі атестаційно-підсумкової «сесії». Під час неї призупиняються поточні навчальні заняття, визначається перелік дисциплін, за якими проводяться письмові атестаційні роботи, складається спеціальний розклад.

Варіанти завдань готуються в день проведення роботи з використанням комп'ютерної й розмножувальної техніки. Конкретні завдання й питання вибираються із загального банку завдань комісією, призначеної наказом директора ліцею. Банк завдань, сформований відповідними кафедрами, щорічно поповнюється й корегується. Цей щорічний етап роботи є внутрішнім моніторингом діяльності учнів та їхніх вчителів за підтримки вихователів та батьків і має непересічне значення для всього ліцейського загалу.

Теоретичний предметний диктант може проводитися на практичних заняттях для закріплення й перевірки теоретичних знань, відпрацьованих на лекціях. Допускається перевірка визначень основних понять, уміння пояснити сутність понять, привести приклади й дати необхідні пояснення.

Індивідуальні відпрацьовування – це спеціальні завдання, розроблені для учнів з проблемами за підсумками триместру, що надає цим учням додаткову можливість виконати необхідний навчальний мінімум і продовжити навчання в ліцеї. Видається на канікули й повинне бути здане (зараховано) у формі індивідуальної співбесіди або письмово в перший тиждень занять нового триместру.

Додаткові заняття – відпрацьовування («п'яті пари») впроваджені для учнів, що прогуляли або допустили зневажливе ставлення до конкретної персональної роботи на уроці. Проводяться за особливою схемою організації в режимі особистої відповідальності учня, що бажає виправити ситуацію. Організація цієї роботи не допускає зовнішній примус з боку педагогічного колективу. Її мета: дати можливість виконати формально-обов'язковий обсяг програмної навчальної роботи.

Підсумкова бальна оцінка за триместр/семестр виставляється як середня за аудиторні тематичні письмові роботи й корегується при необхідності всіма іншими оцінками. Базисною є вимога, щоб оцінка показувала ступінь володіння програмним матеріалом на рівні вміння його практичного застосування, й, обов'язково, виходила за рамки констатації формальних знань.

Спірні ситуації вирішуються вчителем на користь учня. Поточне переписування робіт на покращення оцінки виключається. Для підвищення оцінки виділяється один тиждень наприкінці семестру й за спеціальним розкладом учні виконують тематичні атестаційні завдання. Текст завдання готовить не вчитель, а кафедра. Роботи учнів шифруються,їх перевірку здійснює колектив кафедри.

Щоб учні не застосовували принцип «раптом пощастить», а опиралися на ґрунтовну підготовку, оцінка повторної атестації є остаточною.

Педрада за підсумками навчальної роботи учнів проводиться тричі на рік як підсумки триместрів. Матеріали до педради готуються на базі загально ліцейської системи електронних журналів у розрізі системи показників. Головний зміст таких засідань педради в тім, щоб детально «озвучити» всю інформацію навколо «проблемних» учнів і групи лідерів.

Оцінювально-вимірювальні «інструменти» є системою нетрадиційного контрольно-оцінювального «вимірювання», що використовує сучасні методики із досвіду, зокрема, французьких ліцеїв. Ці методики були випробувані протягом багатьох років і вже показали свою ефективність й об'єктивність. При цьому:

а) аудиторна письмова тематична робота:

• містить об'ємний програмний матеріал;
• частина тексту визначається завідувачем кафедрою;
• вимагає неформального застосування основ теорії;
• є продовженням попередньої навчальної роботи;
• обов'язковим є зберігання всіх атестаційних робіт до кінця навчального року централізовано в навчальній частині, що дозволяє учневі  за потреби, скористатись можливістю апелювати до "зовнішнього експерта".

б) підсумкова оцінка за семестр має:

• основну базову величину - середнє значення аудиторних тематичних робіт;
• додатковий «бонусний» вплив за рахунок високого накопичувального  балуза роботу з нормативними знаннями теорії;
• додаткову оцінку (10 - 12 балів) - за призові місця на обласних олімпіадах.

в) загальний рейтинговий бал учня по ліцею (паралелі) формується з урахуванням коефіцієнтів вагомості предметів у рамках фізико-математико-технічного профілю;

г) матеріальна мотивація праці вчителів опосередковано залежить від рівня практичної навчальної підготовленості учнів класу;

д) рівень складності поточних ліцейських завдань відповідає вимогам до абітурієнтів з боку ВНЗ як соціальних замовників для учнівського колективу. Це ефективно спонукає до спільної відповідальної навчальної роботи як вчителів, так і учнів та її оптимальній організації з боку адміністрації ліцею.

Індивідуальне вивчення потенційних можливостей окремих педагогічних працівників адміністрацією й завідувачами кафедр доповнюється наступними системними дослідженнями:

• щорічне анкетування «Учитель - очима учня»;
• планові «директорські» («кафедральні» ) атестації рівня підготовки учнів;
• аналіз рівня відхилення між ліцейською атестацією учнів даного вчителя і їхніх результатів у тестуванні незалежними експертами. 

Інформаційно-електронний ресурс ліцею () забезпечує постійний прямий та зворотній зв'язки у ланцюжку «учні ліцею – педагоги – батьки –  абітурієнти ліцею». Документообіг та підготовка як різноманітних матеріалів для досліджень, так і обробка результатів роботи здійснюються на основі електронної бази учнів, електронного класного журналу й електронної бази вчительського навчально-методичного програмного й додаткового матеріалу. Оформлення вкладишів до атестатів та свідоцтв випускників ліцею виконується з допомогою електронної обробки. Календарно-тематичне планування та робота з розкладом також здійснюються у автоматизованому режимі та електронному форматі.

Показники ефективності моделі «Ліцей як окрема ланка системи загальної середньої освіти»

Об'єктивними показниками щодо рівня ефективності започаткованої освітньої технології є результати участі випускників ліцеїв у зовнішньому незалежному оцінюванні. Так, наприклад, у 2012 році найбільшу кількість випускників з результатами з математики на рівні 183 – 200 балівмали наступні заклади:

1. Дніпропетровський ліцей інформаційних технологій – 93 учні (195,5 - 200 мали 38 учнів, а 183 – 195 отримали 55 учнів);

2. Львівський фізико-математичний ліцей при університеті ім. І.Франка – 89 учнів (37 та 52 відповідно);

3. Фізико-математичний ліцей університету ім.Т. Шевченка – 81 учень (53 і 27);

4. Природничо-математичний ліцей м. Києва – 78 учнів (32 і 46);

5. Фізико-технічний ліцей м. Херсона – 74 учні (17 і 57).

Аналогічно щодо фізики було:

1. Фізико-математичний ліцей університету ім. Т.Г. Шевченка – 67 учнів (20 і 47);

2. Природничо-математичний ліцей м. Києва – 48 учнів (17 і 31);

3. Львівський фізико-математичний ліцей при університеті ім. Франка – 44 учні(16 і 28) та Дніпропетровський ліцей інформаційних технологій – 44 учня (12 і 32);

4. Фізико-технічний ліцей м. Херсона – 38 учнів (11 і 27);

5. Харківський фізико-математичний ліцей № 27 – 31 учень (14 і 17), Рішельєвський ліцей м. Одеси – 31 учень (9 і 22) та технічний ліцей м. Києва – 31 учень (5 і 26);

Вважаю за доцільне у процесі підготовки нових нормативних документів розглянути наступні проектні пропозиції щодо суспільно-системної організації навчально-виховного процесу в ліцеї.

Щодо матеріального забезпечення роботи вчителів:

1. Встановити поурочне вчительське навантаження на ставку у межах 17 годин/тиждень, але при цьому передбачити фінансування навчально-методичної роботи вчителів з учнями у розмірі 3 годин/тиждень.
2. Передбачити можливість фінансувати індивідуально-групові години поточних консультацій учням до та після занять у межах до 6 годин/тиждень на кожен клас.
3. Передбачити можливість фінансувати індивідуально-групові тематичні консультації учням один раз на місяць в обсязі 4 години/місяць (1 година/тиждень) для кожного профільного предмета.
4. Оплачувати перевірку письмових робіт учнів для всіх учителів, окрім вчителів фізичної культури на рівні як у вчителів математики чи вчителям мови пропорційно до статусу предмета.
5. Ввести доплати вчителям, котрі працюють із залученням засобів інформаційних технологій як для проведення занять, так і для підготовки навчально-виховного матеріалу, що використовується під час роботи з учнями.
6. Передбачити можливість фінансувати лекції запрошуваних до колективу спеціалістів для роботи як зі вчителями, так і з учнями.
7. Передбачити можливість фінансувати курсову перепідготовку вчителів у інших успішних колективах та окремих вчителів-новаторів.
8. Встановити підвищені розміри посадових окладів для вчителів, котрі працюють у старшій профільній школі з поглибленим вивченням окремих предметів.

Щодо технології навчально-виховної роботи:

1. Запровадити для старшої профільноїланки (10-12 класи) обмеження обов'язкового МАКСИМУМУ кількості предметів (інваріативна частина), що не перевищував би ДЕСЯТИ предметів.
2. Конструювати початкову та основну школу як школу розвитку природних здібностей до діяльності і не передбачати там поглиблене вивчення окремих предметів (аналогічно: не намагатись університетські дисципліни вводити у навчання у старшій школі).
3. Передбачити гнучку структуру навчання із врахуванням вікових особливостей учнів через диференційний поділ навчального року на частини: запровадити чверті для початкової та основної школи, але триместри для старшої і семестри для університетів, навчальний рік завжди розпочинати з понеділка і закінчувати як кінцевий, так проміжні його етапи у суботу (базова одиниця – навчальний тиждень).
4. Звільнити вчителів від обов'язкового відвідування закладу у канікулярний період, але передбачити систему канікулярної додаткової зайнятості як учнів, так і вчителів (екскурсії, консультації, турніри тощо).
5. Запровадити обов'язковий розподіл програмної роботи на вивчення основ матеріалу і окремо на заняття із його застосування(продуктивне навчання) та передбачити системні консультативні заняття з учнями.
6. Ввести у навчальний план окремі години для незалежного моніторингу результатів навчальної компетентності учнів («стоп-тижні моніторингу»).
7. Додати до переліку дисциплін навчального плану неурочні види навчально-виховної роботи (науково-дослідні чи курсові, творчі роботи та екскурсії).
8. Впровадити як методичні стандарти програмно-планові уроки із самостійного опрацювання учнями змісту науково-програмних текстів з консультативною допомогою вчителя.

Щодо управління навчальним закладом:

1. Надавати статус ліцею у перехідний період виключно тим закладам, котрі працюють у складі 9-х – 12-х класів.
2. Здійснювати профілювання ліцеїв як за профілем поглибленого вивчення основ наук, зорієнтованого на ВНЗ, так і у ніші спрощеного інтелектуального навантаження, зорієнтованого на сферу послуг та матеріально-технічного конструювання, будівництва тощо.
3. Додати у штатний розпис закладу педпрацівників відповідальних за науково-методичний, профорієнтаційно-підготовчий, розвивально-виховний сегменти діяльності та із впровадження інформаційних технологій у навчально-виховну роботу.
4. З часом почати створювати відомчі пришкільні житлові комплекси для керівників навчальнихзакладів та вчителів.
5. Запровадити систему ротації керівників навчальних закладів старшої профільної школи.

Володимир Бєлий,
заступник директора фізико-технічного ліцею при Херсонському національному технічному університеті і Дніпропетровському національному університеті Херсонської міської ради