Побіжний перегляд "Навчальної програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Історія України. Всесвітня історія. 10-11 класи", що пропонується МОНУ для обговорення  показує, що "революции, о необходимости которой все время говорили большевики" не відбулося, тобто "розвантаження" програм, про яке неодноразово говорила пані Міністр освіти, відсутнє. Ну що ж, "Кесарю - кесарево, а слесарю - слесарево". Міністру робити гучні заяви, а авторам писати програми.

Порівняно навіть з чинною навчальною програмою, затвердженою наказом МОНУ від 14. 07. 2016 р. для учнів 10-11-х класів, змістовна "права" частина зросла і, в деяких випадках, конкретизувалася і розширилася.

Нова програма і не могла не зрости, оскільки до 11 класу додано цілий розділ 6 "Творення нової України", де охоплено події від 2005 р. до 2017 р. (до режиму "безвізового в'їзду в країни ЄС для громадян України"). У зв'язку з цим в 10-й клас з 11-го перенесено тему "Україна в роки Другої світової війни".

Тепер 10-й клас, який на мою думку, змістовно і так був перевантажений, тепер став "найперевантаженішим" в курсі історії України у школі!

А тепер уявімо запровадження цієї програми з 1 вересня якогось там року (неважливо якого, бо підручників все одно не встигнуть написати). На 1 вересня учням і 10 і 11-х класів видадуть чинні підручники, де Друга світова війна описана у підручнику для 11-го класу. Адже учням 10-го класу теж потрібен підручник для 11-го класу! Тупе питання - а підручників вистачить на всіх? Логістика підказує, що є вихід - кожен клас бере свій підручник, а десь наприкінці зими - на початку весни (приблизно березень-квітень) одинадцятикласники здають в бібліотеки свої підручники, бо шостого розділу все одно в них не буде, а десятикласники здають в бібліотеку свої за 10-й клас і беруть підручники за 11-й, бо їм треба вивчити тему про Другу світову. Бібліотекарі, ау!, ви готові до такого обміну підручниками?

Зразу, щоб не повертатися до 11-го класу, бо аналізував лише 10-й, відмічу, що на думку авторів програми гібридна війна Російської Федерації проти України розпочалася після Помаранчевої революції (Розділ 5 "Становлення України як незалежної держави", стор. 29 Програми). Може й так, в усякому разі в наступному шостому розділі говориться про "загострення відносин з Російською Федерацією", "окупацію та анексію Криму", "агресію Росії проти України" тощо. Можливо саме в шостий розділ необхідно перенести положення про "гібридну війну Російської Федерації проти України"?

І все ж "нельзя объять необъятное", як казав Козьма Прутков. Тому, дослухавшись класика, проаналізував програму з історії України для 10-го класу, звернувши особливу увагу лише на два компоненти - терміни / поняття та персоналії, запропоновані програмою.

Як на мою думку, автори програми роками (десятиліттями?) плутають терміни та поняття. Якщо в чинній програмі 2016 р. для 10-11-х класів є вимога "орієнтується в історичній термінології", то в новому проекті "знає і розуміє зміст понять". Терміни та поняття - речі взаємопов'язані, проте не ідентичні.

Термін - слово або словосполучення, застосоване для позначення деякого поняття. А ось поняття - форма мислення, яка відбиває істотні властивості, зв'язки й відношення предметів і явищ в їхній суперечності та розвитку; думка або система думок, що узагальнює, виділяє предмети деякого класу за визначеними загальними та в сукупності специфічними для них ознаками (принаймні так підказує Вікіпедія).

Покажу на прикладі терміну / поняття "Перша світова війна". Як що це термін, то його можна визначити так - "Світова війна, глобальний збройний конфлікт між країнами Троїстого (Четверного) союзу та країнами Антанти, який тривав 1914 до 1918 р. і завершився поразкою країн Четверного союзу". Недарма всі словники називається "термінологічними". Якщо ми використовуємо це на уроці як поняття, то необхідно: визначити причини та привід, сторони цього конфлікту, їх стратегічні плани, етапи війни, наслідки та результати, значення конфлікту в світовій історії.

Тоді що хочуть автори програми? Щоб учні вміли визначати терміни чи працювати з поняттями? Якщо автори бажають, щоб учні могли "знати й розуміти" поняття (багатоскладове явище), то як вони (учні) зможуть розуміти поняття "світова війна"? Які причини, привід, сторони тощо "світової війни"? Це термін, який може бути визначений як "глобальне протиборство коаліцій держав із застосуванням засобів збройного насильства, що охоплює велику частину країн світу".

В попередніх варіантах програм писалося про "терміни та поняття" і вчитель сам міг визначити, що необхідно визначити як термін, а що розгорнуто схарактеризувати як поняття. Тепер все звелося до понять, частину з яких розгорнуто схарактеризувати (причини, сторони, етапи, наслідки тощо) просто неможливо.

 Повторення. Вступ (до програми).

Проілюструю свої думки на прикладі "Повторення. Вступу" до проекту програми з історії України для 10-го класу. В "лівій" "результативній" частині програми написано, що учні мають знати і розуміти зміст понять «сучасне суспільство», «світова війна», «політичний режим», «імперія», «національна держава», «соціальна революція», «національна революція», «модернізм». На мою думку всі наведені словосполучення - терміни, яким діти мають дати визначення за термінологічним словником. Тим більше, що це перший урок - яка і коли тут може бути робота з поняттями? Але і тут проблема, оскільки жоден термінологічний словник не дасть визначення терміну "сучасна держава" (в усякому разі Вікіпедія такого терміну не знає. І не треба мене тикати носом, що я звертаюся до Вікіпедії, учні в першу чергу будуть звертатися саме до неї).

Виникає й інше питання - навіщо у вступній темі аж вісім "понять" (насправді термінів), коли і в який спосіб вони будуть опрацьовані на уроці? Якщо "поняття" (а скоріше терміни) "політичний режим" і "імперія" доречні на вступному уроці, де характеризуються "основні тенденції соціально-економічного, політичного та культурного розвитку" України та світу на порозі ХХ ст., бо вчитель має акцентувати на тому, що в цей період українські землі перебували у складі двох імперій (російської та Австро-Угорської), що мали схожі риси політичного режиму (монархія; хоча Росія - абсолютна монархія, а Австро-Угорщина - обмежена дуалістична монархія). Але що тут роблять інші"поняття"? "Світова війна" відноситься до розділу 1 "Україна в роки Першої світової війни". "Національна держава", "соціальна революція", "національна революція" відносяться до розділу 2 "Початок Української революції". А "модернізм" яким боком? Може все-таки учні мають знати й розуміти поняття "модернізація", а "модернізм" перенести в розділ 3 "Боротьба за українську державність", адже у змістовній частині саме цього розділу є положення про "нові тенденції розвитку культури 1914-1921 рр."?

Крім того, у вступній темі учні мають показувати на історичній карті держави-метрополії та їх колоніальні володіння, то чи не краще, поряд з терміном "імперія" добавити терміни "метрополія" і "колонія", що учні згадали їх, оскільки вони їх вивчили ще у 8-9 класах?

Перелік запропонованих авторами програми "понять" до вступної частини вважаю вкрай помилковим, такими, що не мають відношення до вступної частини, і запропонував би скорегувати "ліву" "результативну" частину таким чином: "Знати й розуміти: - терміни "модернізація", "індустріальне (модерне) суспільство", "ринкова економіка", "метрополія", "імперія", "колонія".

Крім того, тут же написано, що учні мають "уміло користуватися підручниками з історії України та всесвітньої історії". По-перше, уміло - це як? А по-друге, далі в програмі такого речення я вже не знайшов. Варто його прибрати як зайве.

Розділ 1 "Україна в роки Першої світової війни".

У розділ 1 "Україна в роки Першої світової війни" бажано було б внести або загальноісторичний термін "світова війна", або конкретно-історичний термін "Перша світова війна".

Крім того в "лівій" "результативній" частині є вимога порівнювати, аналізувати, робити аргументовані висновки про ставлення українських політичних сил Наддніпрянської України та західноукраїнських земель до Світової війни", а в "правій" "змістовній" частині про погляди політичних сил Наддніпрянської України немає ні слова! Щоправда, серед "Орієнтовних тем для практичних занять" є положення "Автономісти й самостійники: порівняльний аналіз програмних документів українських політичних партій" та "Українські політичні організації й середовища в Російській та Австро-Угорській імперіях: порівняльний аналіз стратегії здобуття української державності", але чому згадка про ставлення партій та організацій Східної України до Першої світової війни та участі в ній українців відсутня не зрозуміло. До речі, ці положення (про партії й організації Східної України) зникли із програми ЗНО з історії України - там говориться лише про ставлення до війни організацій Західної України. "Соупадєніє, не думав!"

Якщо серед персоналій розділу є Андрій Жук (один з засновників Союзу визволення України поряд з Дм. Донцовим), то чому прибрали Костя Левицького - керівника Головної української ради (ГУР)?

Розділ 2. "Початок Української революції".

Українській революції 1917-1921 рр. як завжди не везе. Ну, немає такої теми в Програмі ще з часів Дмитра Табачника! І скільки не пиши, мабуть, не повернеться, навіть в умовах відзначення на державному рівні 100-річчя Української революції 1917-1921 років. "Есть у революции начало, нет у революции конца...".

До переліку понять (термінів), якщо в же є поняття "національно-територіальна автономія", добавив би "федерацію", оскільки більшість УЦР виступала за перетворення Росії на федеративну державу. "Поняття" "ультиматум" бажано конкретизувати - "ультиматум Радянської Росії до УЦР".

При всій повазі до Петра Болбочана і його Кримського походу, я би вніс прізвище Номана Челебіджихана в "ліву" "результативну" частину, де учні "висловлюють й аргументують власну оцінку політичної діяльності".

Розділ 3. "Боротьба за українську державність".

Чому в "лівій" "результативній" частині цього розділу "поняття" розбиті на дві частини - на початку "зміст понять: "гетьманат", "Директорія" тощо, а наприкінці "оперує хронологічним і поняттєвим матеріалом для пояснення таких явищ, як гетьманат, денікінський режим, отаманщина, "воєнний комунізм", червоний терор"? Бажано перенести всі "поняття" на початок "результативної" частини, а наприкінці залишити так, як і є в програмі "встановлювати послідовність і синхронність подій Української революції".

Незрозуміло чим викликано поділ персоналій на дві часини: з одного боку "характеризувати державно-політичну діяльність Павла Скоропадського, Євгена Петрушевича та Симона Петлюри", а з іншого - "обґрунтовувати особисті судження про роль в українській революції Олександра Удовиченка, Марка Безручка, Михайла Омеляновича-Павленка, Нестора Махна"? Махно не вписується в "державно-політичну діяльність" бо анархіст? Решта - військові діячі, то їх характеризувати не треба?

Розділ 4. "Встановлення й утвердження комуністичного режиму в Україні".

Поняттєвий апарат розпочинається зі сталінського періоду, а де "поняття" періоду непу? Бажано ввести хоча б "поняття" "неп", "продовольчий податок", адже є "коренізація (українізація)". З розділу повністю зникло "поняття" "Українське відродження 20-х рр. ХХ ст.". Чому? Серед "понять" є "сталінізм", проте відсутній "тоталітаризм". "Сталінізм" вже не тоталітарний? Зникло "поняття" "форсована індустріалізація". Чому? Є "знати і розуміти суть, засоби впровадження, національні особливості та наслідки непу (...), форсованої індустріалізації (...)" - так це ж і є конкретно-історичні поняття в чистому вигляді!

Учень має "давати аргументовану правову оцінку Голодомору як геноциду Українського народу". Але для цього в "змістовну" частину необхідно включити положення про закон 2006 р., де подано правову, радше політичну, оцінку Голодомору. І чому "Український народ" з великої літери?

Розділ 5. "Західноукраїнські землі в міжвоєнний період".

Чому замість "поняття" "русинство", як явища політичного, запроваджено "поняття" "русини"? Автори визнають "русинів" окремою нацією? Де поділося "українофільство" та "радянофільство"?

Чому при такій увазі у програмі до "інтегрального націоналізму", "українського націоналістичного руху", УВО та ОУН в "правій" "змістовній" програмі Євген Коновалець є, а в переліку, де учні мають "складати характеристики історичних персоналій" він відсутній? Андрей Шептицький та Августин Волошин є й у "лівій" "результативній" і у "правій" "змістовній" частині, а Коновальцю не повезло. Чому у "правій" "змістовній" частині немає Володимира Сергія Залозецького-Саса, а у "лівій" "результативній" частині треба складати йому характеристику? Таке саме з Богданом-Ігорем Антоничем.

Розділ 6. "Україна в роки Другої світової війни".

Зайвим, на мою думку, є "поняття" "котел". Де дівся "план "Ост"?

Знову чомусь персоналії поділяються на "укладати історичні портрети" та "оцінювати роль". З чим пов'язано внесення у програму Олени Вітер та чому їй треба "укладати історичний портрет", а не "оцінювати роль"?

Замість Патона, який займався питанням електрозварювання броні радянських танків, внесено прізвище Ігоря Сікорського. Може й так, я розумію, що гелікоптери Сікорського марки «S» 1941 року були прийняті на озброєння збройними силами США, але, мабуть внесок Патона і Сікорського у Другу світову війну, на мою думку, не порівняний. В історію воєнної техніки - так, внесок великий, але в історію Другої світової війни? Гелікоптери, як військовий засіб, стали масово використовуватися арміями світу, передусім США, в ході та після війни у В'єтнамі. Але я не великий знавець історії військової техніки, тому почекаю опису у новому підручнику.

В цілому Програма як програма, але ще раз хочу наголосити на перевантаженості 10-го класу у зв'язку з перенесенням до нього теми про Другу світову війну.

Даний текст, щоправда, з менш емоційним навантаженням, буде відправлено відповідальним за Програму М. Мудрому (Этот адрес электронной почты защищен от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра. ) та Р. Євтушенко Этот адрес электронной почты защищен от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.

Віталій Дрібниця, викладач КВНЗ КОР "Білоцерківський гуманітарно-педагогічний коледж"