Найпростіше бачення у вирішенні цієї проблеми полягає в тому, що має відбутися конкурс на посаду керівника. Про це прийнято постанову  Кабінету Міністрів України, але вона стосується порядку призначення лише керівників загальноосвітніх навчальних закладів державної форми власності. Більшість же шкіл у нашій державі перебувають у комунальній власності громад, тому дана постанова для них немає жодного значення. З іншої сторони знаємо, що прем’єр-міністр рекомендував органам місцевого самоврядування запровадити відкриті конкурси на посади директорів шкіл комунальної форми власності. І на даний час деякі з керівників громад розпочинають ініціювати такий процес.

 Але яким чином погоджується конкурсне призначення директора школи з трудовим законодавством і Положенням про атестацію? Напевно, той, хто ініціює такі процеси, мало задумувався над цим.

Перед тим, як розпочинати роздуми на дану тему, слід звернути увагу на те, що навіть у Постанові кабміну вказано про можливість проведення конкурсу лише при наявності вакантних місць. Тому, щоб пройшов конкурс потрібен «вакант», якщо висловлюватись точніше, то керівник якимось чином повинен «піти»! А переважна більшість директорів просто так йти не збираються!

Чи так легко звільнити керівника навчального закладу? Перш за все треба взяти до уваги, що більшість керівників шкіл призначені за безстроковим трудовим договором і перевести їх на контрактну форму видається досить проблемним. Якщо керівник і безініціативний, і не володіє достатніми якостями, то за це, з погляду Трудового кодексу, його звільняти не можна.

З іншої сторони, це можна зробити, якщо задіяти механізм атестації. Усі керівники навчальних закладів проходять атестацію. Таким чином, атестаційна комісія, може вирішити питання про невідповідність посаді. Скажете, що це теж проблемно? Так, але якраз від цього можуть найбільше постраждати саме ті, хто проявляє ініціативу і заважає керівництву жити спокійно!

Але, на мою думку, не все так просто і при наявності вакантного місця. Змоделюємо ситуацію, що оголошено конкурс на заміщення посади керівника навчального закладу. Подають декілька претендентів документи і хтось виграє конкурс. Але ж за вимогами Положення про атестацію  призначенню на посаду передує атестація. Тому атестаційна комісія залишається без права рішення – людина перемогла на конкурсі і тому має бути атестована! Діяльність атестаційної комісії в даному випадку є формальною. Мені видається, що при можливому проведенні конкурсів, такий конкурс має проводити атестаційна комісія, до складу якої входять представники громади, фахівці, педагоги та батьки.

 Якщо погодити механізм Типового положення про атестацію з конкурсним відбором, то можна було б організовувати конкурс і без відсутності вакансій – під час чергової атестації керівника навчального закладу. На цей конкурс могли б подавати документи і інші претенденти. В такому разі, як наслідок конкурсу-атестації, контракт керівника навчального закладу мав би укладатись на 5 років, адже така норма черговості атестації! За аналогією контрактна форма за таким принципом могла б бути розповсюджена на всіх педагогічних працівників. До речі, у Дорожній карті освітньої реформи на 2015-2025 роки пропонувався подібний захід - «Законодавче забезпечення укладання з усіма педагогічними працівниками обов’язкового письмового трудового договору (контракту) на 5 років за результатами незалежної сертифікації або атестації».

Комусь може здатись дивним, що директор школи роздумує над тим, як краще звільнити своїх колег і, можливо, бути не призначеному самому. Зробити такий аналіз змушує інформаційна ситуація, що склалась навколо цього питання. Заголовки газет, Інтернет-видань все частіше рясніють новинами про проведення конкурсів, деякі з керівників новостворених громад планують розпочати такі процеси, зрештою вже зараз проводяться конкурси  на заміщення вакантних посад. Всі розуміють, що потрібно щось змінювати, але треба усвідомлювати можливі ризики в будь-якій ситуації та виробити справедливу і, головне, відповідну до діючих законів і актів процедуру! Не може бути так, що в результаті можливих конкурсів ми втратимо передові кадри, а до школи прийдуть ті, хто є бажаним для влади відповідного рівня!

Очолюю громадську організацію керівників навчальних закладів і досить реально оцінюю ситуацію, що може скластися в умовах децентралізації. На даний час у мене викликає сумнів те, чи зможе громада усунути недостойного керівника або ж захистити того, хто дійсно працює на її благо. Якщо б все відбувалось ідеально і чесно, то я б підтримав конкурс! Обрання керівника навчального закладу за результатами конкурсу додало б йому легітимності, збільшило б довіру, навіть стало б певним захистом! І, головне, це заставило б його задуматись про те, що це не назавжди!