Супервізія педагогів і шкільна психологічна служба: чи можливий перетин двох площин?
|
Автор:
Олена Єфименко
Опубликовано
21.10.2019
|
«Втілювати ідеї НУШ і не вигорати на роботі вчителям допоможуть професійні супервізори – у МОН затвердили відповідний наказ»
https://mon.gov.ua/ua/news/vtilyuvati-ideyi-nush-i-ne-vigorati-na-roboti-vchitelyam-dopomozhut-profesijni-supervizori-u-mon-zatverdili-vidpovidnij-nakaz
Згідно з заголовком, на першому місці стоять ідеї НУШ, хоча доцільно, щоб підмурком була саме психоемоційна стабільність вчителів: « Метою супервізорів буде професійний та особистісний розвиток педагогів. Спеціалісти, зокрема, допомагатимуть вчителям долати професійні труднощі, протидіяти стресу, запобігати професійному вигоранню та зміцнювати позитивну самооцінку. Окрім того, супервізори матимуть функцію фасилітаторів та допомагатимуть налагоджувати педагогіку партнерства».
Серед переліку напрямів діяльності супервізорів наступні:
- «впровадження НУШ,
- реалізації освітніх програм і навчальних планів, організації освітнього середовища,
- впровадження сучасних методик і технологій навчання,
- використання інформаційно-комунікаційних і цифрових технологій,
- самоосвіти та самовдосконалення,
- побудови демократичної моделі управління закладом освіти.
- ознайомлення з результатами самооцінювання педагога та вибраними пріоритетами для розвитку;
- спостереження за діяльністю педагога;
- підтримка у створенні плану професійного розвитку;
- наставницькі бесіди;
- групове обговорення кращих практик, труднощів, пошук шляхів їх вирішення, а також можливостей для подальшого розвитку.»
Де серед цього заходи щодо профілактики вигорання?
Основними чинниками порушення психологічного добробуту вчителів є:
- «об’єктивна стресогенність педагогічної діяльності: нерегламентоване навантаження; недостатність або неповноцінність засобів відновлення фізичних і психічних ресурсів; висока відповідальність, багато непередбачуваних та неконтрольованих комунікативних ситуацій тощо;
- недостатній рівень соціально-економічної захищеності сучасного вчителя, через що професіоналу доводиться витрачати час і сили на пошук додаткових заробітків;
- загострення внутрішньоособистісних конфліктів педагога: специфічні стандарти самооцінки (ідеал, яким належить бути), підвищена тривожність, величезна кількість «заборон», суперечлива система ціннісних орієнтацій, труднощі у виборі стилю педагогічної взаємодії».





