Тож є потреба сформулювати рекомендації щодо можливостей ефективної роботи школи без традиційних паперових підручників, напрацювати ефективні варіанти створення ефективної системи забезпечення навчальних закладів підручниками нового покоління, зокрема щодо розробки і виготовлення електронних підручників (мультимедійних навчальних засобів), дидактичні можливості яких є в сотні разів більшими, ніж можливості традиційних паперових.

У грудні 2015 року Міністерство освіти і науки опублікувало для громадського обговорення Проект наказу Міністерства освіти і науки України «Про затвердження Положення про конкурсний відбір проектів підручників для учнів загальноосвітніх навчальних закладів»

Тож наше обговорення мало на меті підсилити акцент на нових підходах до процесу створення, перевірки якості та відбору шкільних підручників, які уже є чи мають з'явитись у цьому документі.

У процесі обговорення цієї проблеми ми звертали увагу на такі аспекти:

• зарубіжний досвід використання паперових і електронних підручників;
• паперові та електронні підручники: переваги і недоліки (дидактичні можливості);
• гігієнічні та матеріально-технічні умови використання паперового та електронного підручника;
• як навчатись учням сьогодні за умов неспроможності Міністерства освіти і науки забезпечити школи паперовими підручниками?

На круглому столі зазначалося, що сплеск інтересу до електронних підручників спричинений, з одного боку, природнім прагненням перебувати у контексті сучасних тенденцій в інформатизації навчально-виховного процесу, а з іншого – перманентними проблемами недостатнього і запізнілого фінансування процесу підготовки та друку підручників. У серпні-вересні минулого року кілька високопосадовців Кабінету Міністрів України зробили публічні заяви про намір відмовитися від друкування паперових підручників і перевести школи на електронні підручники. При цьому не було роз’яснено, чи ці наміри передбачають, що витрати на реалізацію такого безпрецедентного за масштабами фінансування проекту здійснюватимуться за бюджетні кошти, чи витрати будуть покладені на батьків учнів. Суспільна дискусія здебільшого розгорнулася в експертному середовищі та на шпальтах видань і стосується вона як переваг, так і недоліків інновації. Причому, якщо ідея електронних підручників як таких у більшості експертів не викликає будь-яких заперечень, то питання їх придбання і вплив на здоров’я дітей оцінюють неоднозначно.

Аналізуючи закордонний досвід упровадження електронного підручника у закладах освіти, дослідники визначать переважно його позитивні риси.

Переважна більшість учасників круглого столу схвально поставилася до ідеї негайного впровадження електронних підручників і посібників та повної або часткової заміни ними підручників паперових, враховуючи неспроможність уряду віднайти кошти на друк паперових підручників та забезпечення ними навчальних закладів. Розбіжності були лише у термінах такої заміни. Більшість прихильників електронних підручників вважає їх набагато дешевшими за паперові. Дехто звертав увагу на недостатню готовність школи до такої інновації (матеріально-технічної та навчально-методичної). Окремі учасники обговорення звертали увагу на нерозуміння деякими чиновниками Міністерства освіти і науки та окремими педагогічними працівниками сутності поняття ЕЛЕКТРОННИЙ ПІДРУЧНИК і його відмінності від електронної копії паперового підручника.

Між тим, лунали й зауваження про недоречність впровадження електронних підручників до навчально-виховного процесу, оскільки вони НІКОЛИ не зможуть замінити паперову навчальну літературу, яка має неповторну ауру. Представниками цієї групи висувалися суттєві зауваження до певних властивостей електронних підручників та акцентувалося на їх негативному впливі на здоров’я учнів.

Представники третьої групи учасників круглого столу, підтримуючи в цілому ідею ширшого використання електронних підручників, звертали увагу на їх недосконалість та певну небезпеку як стосовно гігієнічних вимог, так і стосовно дидактичних і психолого-педагогічних аспектів.

Наведемо найбільш яскраві думки учасників круглого столу.

ЕЛЕКТРОННИЙ ПІДРУЧНИК МАЄ ТАКІ ДИДАКТИЧНІ МОЖЛИВОСТІ Й ПЕРЕВАГИ, ЯКИХ НІКОЛИ НЕ МАТИМЕ ПАПЕРОВИЙ ПІДРУЧНИК

У минулому навчальному році багато дітей в Україні вже використовували планшети та телефони великих діагоналей (4.5-6 дюймів) як певну альтернативу паперовим книжкам. Багато хто з них оцінив певні переваги від такої роботи і тому в поточному навчальному році небайдужі батьки придбали своїм дітям електронні підручники, яким можна замінити класичні паперові підручники та хрестоматії, щоб не шкодити здоров'ю своїх дітей перевантаженнями хребта.

М.Зайченко

Хорошо, что учебники для школ уже не печатают, хотя их катастрофически не xватает. И не важна причина – нет в стране денег, или нет желания, или нет законов, или уже смирились с этим стыдом. Какая разница? Просто на наших глазах происходит переходный период в образовании. Это когда по прошлым ужасным учебникам учить уже нельзя (или же только по приговору суда). Все ими раздражены... А ново-будущих учебников ещё нет, даже в зародыше. Хотя мир уже настолько далеко ушел от того, что написано в учебниках почти столетней давности, что удивительно, как ещё их терпят…

Но в любом случае, появляется прекрасная возможность пересмотреть весь контент знаний и резко его обновить и осовременить. Возможно, даже не под бумажный формат, а под электронный. И учесть, что многие страны уже пересмотрели эти знаниевые подходы. Например, мало кто знает, что в наших учебниках по физике заложено 1300 физических терминов. Для сравнения в британских школах этих терминов 600, в американских – 300. У нас акцент делается на дефинициях: как что называется, что значит и из чего состоит, вплоть до мельчайших деталей. А у них – как это всё работает, и не так важно – как называется. У нас всё ещё скучные предметы и параграфы, а у них уже разновекторные тематические кейсы. У нас даже если и говорят об электронных учебниках, то только как скан нынешних-допотопных, а у них – всё в динамике, и с гиперссылками, и в цвете, и с интернетом, и с графикой.

Можем ли мы их догнать и перегнать? Легко. И это будет дешевле и современней, чем опять тратить сотни миллионов на печатание бумажно-учебной тоски.

Володимир Співаковський, президент корпорації «Гранд».

Аналіз ситуації на світовому книжковому ринку робить очевидною все більш наростаючу популярність електронних книг. Фахівці прогнозують в недалекому майбутньому кардинальні зміни сфер їх створення, розповсюдження, споживання та оплати. Це також пов’язано з тим, що відбувається широке розповсюдження електронних книжок. Такі пристрої для читання буквально з кожним днем стають все легшими, зручнішими, більш функціональними. За оцінками експертів, вже сьогодні найбільші книготорговельні мережі мають серйозні фінансові проблеми і близькі до банкрутства. Головна причина цього – зміщення попиту у бік електронної книги. Разом з тим, до школи приходять вчитися діти, народжені в XXI ст. і що росли в оточенні цифрових технологій передачі і відображення інформації.

М.Волошко

У різних країнах світу сьогодні проводяться експерименти впровадження електронних підручників у загальноосвітні школи. Одними із перших, у 2009 р., експеримент заміни паперових підручників електронними провели науковці в школах Каліфорнії. У Департамент освіти штату були надані 20 варіантів підручників (для старших класів з математики та природничих наук). З них 4 були визнані повністю відповідними освітнім стандартам США К-12, а ще 10 – відповідними майже всім вимогам. Причина, по якій була ініційована дана програма – економія бюджетних коштів за рахунок скорочення витрат на виготовлення паперових тиражів: одним файлом, розміщеному в мережі Інтернет, могли скористатися всі учні штату. США. За даними Американської асоціації видавців (Association of American Publishers), загальний рівень продажу електронних книг зріс на 157,5%. У той час як продажі друкованих тиражів спеціалізованої та навчальної літератури падають на 7-16%. Два роки тому Демократична партія США виступила в Конгресі з пропозицією видати електронну книгу кожному американському учневі. Всього в США близько 56 млн школярів. Вартість цього проекту оцінюється в $ 9 млрд.

Уряд Південної Кореї планує витратити більше $ 2 млрд. на розробку, закупівлю та впровадження цифрових підручників для національної системи освіти. До 2017 року ці електронні пристрої повністю замінять у школах звичні паперові книги. Унікальним є те, що вперше проект переходу на електронні носії торкнеться систему освіти цілої країни.

У Японії процес заміни паперових підручників електронними був початий у вересні 2010 р. На книжковій виставці в Японії, що проходила в липні 2011 р., стало очевидно, що епоха паперової продукції йде до завершення. Гравці ринку орієнтуються на носії інформації – це змагання гаджетів, форматів розповсюдження цифрового контенту та програмного забезпечення. Книжкової індустрії в Японії в чистому вигляді більше немає. Книга – це екран.

Згідно з даними останнього звіту Асоціації видавців Великобританії (The Publishers Association), англійці стали частіше віддавати перевагу книгам в електронному форматі. Як свідчать факти, у 2010 р. в країні було продано або завантажено різних книг усіх напрямків на суму в 16 млн. фунтів проти 4 млн. фунтів роком раніше. У загальному рейтингу лідирують академічні та професійні видання.

В США нині починають з’являтися «відкриті» підручники, які можуть бути адаптовані для їх спільного використання.

В.Чистякова

Більшість учителів, особливо молодих, до ідеї впровадження електронних підручників ставляться позитивно, тому батькам залишається лише зробити правильний вибір. А з цим є певні труднощі. Це складний вибір. Треба з'ясувати, що повинні вміти електронні шкільні підручники, які могли б стати повноцінною заміною паперових підручників. Знайшов на одному з сайтів матеріал, який, гадаю, стане корисним багатьом учителям і батькам. Вимоги до сучасних електронних підручників та пристроїв:

1. Великий екран, діагональ не менше 9,7 дюйма. Розповсюджені в даний час 6 дюймові (технологія e-ink) або 7 дюймові (технологія TFT) пристрої, особливо недорогі, часто показують текст або нечітко, або занадто дрібно, або доводиться часто скролити сторінку.

2. Роздільна здатність не менше 1200x800 пікселів. При меншій роздільній здатності втрачається чіткість малюнків, а дрібний текст взагалі може бути нечитабельним.

3. Робота від батареї не менше 6 годин (або більше, враховуючи старіння батареї з часом). Для того, щоб електронний підручник не вимкнувся в школі в ході навчального процесу, в нього повинна бути потужна батарея або технологія, яка дасть змогу працювати без підзарядки тривалий час.

4. Технологія кольорового зображення, наближена до паперових книжок, як найбільш бережлива для дитячих очей.

Сьогодні на українському ринку немає електронного пристрою, який міг би за розумну ціну задовольняти усім цим вимогам, тому варіантів електронних підручників може бути декілька. Оскільки більшість батьків планують придбати планшет або недорогу TFT-електронну книжку, варто зауважити, що тривала робота з такими екранами не найкращим чином впливає на зір, особливо дітей, тому без особливої шкоди для здоров'я дитини можна використовувати лише електронні підручники, екран яких вироблений по технології e-ink. На жаль, вказана технологія не дозволяє якісно відтворювати кольори, хоча в цьому напрямку ведуться активні розробки, які можуть бути доступні на ринку в найближчий час. У продажу доступна велика кількість різноманітних пристроїв з екранами e-ink, які можна використовувати як електронні підручники в школі. Вони мають дуже вагомі плюси - чітке зображення, не шкідливе для зору, робота від батареї тижнями без підзарядки, але і один суттєвий недолік - відсутність кольору, лише 16 відтінків сірого. Для класичних художніх творів і деяких підручників, де достатньо монохромного зображення, використання таких пристроїв в якості електронних підручників може бути ідеальним, але в багатьох інших випадках, особливо в початкових класах, без кольорового зображення заміна шкільних підручників неможлива. Великим плюсом більшості пристроїв на технології e-ink є неможливість відтворення на них мультимедійних файлів, таким чином, електронний підручник буде саме шкільним підручником, а не звичайною ігровою приставкою типу планшету з десятками ігор і сотнями мультимедійних "приколів" всередині.

Л.Супрун, м. Київ

Доцільність використання мультимедійних засобів навчання на уроках іноземної мови визначаються за такими критеріями: вони повинні сприяти підвищенню продуктивної праці та ефективності навчального процесу, забезпечувати постійне підвищення правильність навчальних дій учнів, підвищувати інтерес до навчання іноземній мові, забезпечувати контроль за діями усіх учнів. Застосування електронних посібників дозволяє вирішити навчальні завдання: розуміння мовних явищ; формування лінгвістичних здібностей завдяки мовним та мовленнєвим вправам; автоматизація мовних та мовленнєвих дій; створення простіших ситуацій спілкування. Кожен мультимедійний засіб навчання відрізняється своєю оригінальністю, але вони є універсальними. Лише при комплексному застосуванні засобів новітніх інформаційних технологій навчання з урахуванням їх характеристик дидактичних можливостей та психологічним обґрунтуванням їх використання в навчанні іноземної мови можна говорити про підвищення якості навчального процесу.

Л.Щаннікова, м. Запоріжжя

Електронні підручники створюють передумови для подолання фізичних, сенсорних і когнітивних бар’єрів на шляху до освіти учнів і студентів з різними формами інвалідності. Так, для учнів та студентів з дислексією та сліпих технологія електронної книги дає змогу зробити підручники доступними через перетворення тексту в доступних електронних форматах. Тоді як батьки учнів і студенти сподіваються на зниження ціни на рідери і зменшення ваги портфелів, багато вчителів, особливо з числа тих, які за багато попередніх років звикли викладати за традиційними педагогічними технологіями, з острахом очікують на появу електронних підручників. Навряд, чи такі ж побоювання доречні з боку книговидавців, адже вони ще довго зберігатимуть свої позиції на ринку шкільних підручників. Окрім того, що видавці можуть гнучко співпрацювати з виробниками електронних підручників, вони також мають довгострокові авторські права на інтелектуальну власність, якою є зміст друкованих підручників. За відсутності маркетингових досліджень і дотепер важко спрогнозувати, скільки студентів і учнів залишаться схильними до друкованих підручників.

Експертна група

Поштовхом до розгортання дискусії довкола того, чи можливо і наскільки це доцільно, замінити друковані підручники електронними були не стільки технічні характеристики і значний педагогічний потенціал електронних пристроїв, скільки наслідки світової фінансової кризи. Причому, в США питома вага видатків на друковані підручники в структурі бюджетних видатків на освіту є незначною. При загальному обсягу 550 млрд. дол., що виділяють на рік на освіту в Сполучених Штатах, на друкування підручників спрямовували близько 5 млрд. (1%). Проте саме браком бюджетних коштів на друкування підручників адміністрації американських штатів Каліфорнія і Техас оголосили про плани відмовитися від друкованих шкільних підручників на користь електронних книг. Отже, крім значних дидактичних переваг, електронні підручники мають ще іншу вигоду – економічну.

Л.Дейнеко

Електронний посібник – це програмний засіб, що надає можливість спрямувати діяльність дитини на досягнення певної дидактичної мети в різних, зокрема й ігрових, формах за допомогою комп’ютера. В той же час, існує помилкове сприйняття електронного підручника як аналогу друкованого видання. Результати численних досліджень  стали науковою основою для створення в Україні електронних посібників, які за змістом та метою застосування умовно можна розподілити на такі групи:

1)  електронний підручник (електронний навчальний посібник) – побудований на основі чинної навчальної програми з певного предмета для певного класу або окремого розділу цієї програми;

2)  електронний розвивальний посібник – розроблений на основі певного розділу програми з даного предмета або певного вміння (вмінь) учнів, що потрібно розвинути;

3)  електронний навчально-ігровий посібник– має усі основні властивості електронного підручника, при цьому створюються певні методичні особливості використання навчально-ігрових методів навчання;

4)  електронний навчально-діагностичний посібник – навчальний посібник з діагностичними вправами.

Н.Бандурка, м. Суми

Завдяки електронному підручнику вчитель одержує і можливість упроваджувати сучасні технології моніторингу, контролю та обліку навчальних досягнень учнів, уникнувши механічної роботи. Наприклад, у Німеччині такі електронні системи контролю вже ефективно впроваджують. Видавці розробили продукт, який уможливлює на вибірковій основі визначати глибину навчальних компетентностей учнів. Учитель може визначати не лише особистий прогрес учня у навчанні, а й його рейтингове місце у межах класу або школи. Отже, вчитель досягає головного у моніторингу знань – здатності оцінити, наскільки проблеми щодо опановування програмового матеріалу конкретного учня є його індивідуальними проблемами, а чи це загальна тенденція, пов’язана чи то з діяльністю вчителя, чи то з недоліками у навчальних програмах і підручниках.

Експертна група

У відповідності до світових стандартів в Україні розроблено систему моніторингу вітчизнянихелектронних посібників. Узагальнення зарубіжного та вітчизняного досвіду в галузі розробки критеріїв оцінки електронних видань уможливило визначення науковцями критеріїв оцінки їх якості: критерій структурно-функціональної системи (стандартизований кожний елемент курсу щодо форми подання його змісту, тобто відповідність певному шаблону); критерій змістової оцінки (зміст повинен відповідати сучасному стану розвитку науково-технічного прогресу); критерій методичної експертизи (дидактична оцінка електронних навчальних видань та оцінка методики навчання з їх використанням). На жаль, відсутній ще один важливий критерій – відповідність гігієнічним нормам. Про нього не слід забувати, здійснюючи експертизу та апробацію електронних підручників.

Л.Сивоконь, м. Вінниця

ЕЛЕКТРОННИЙ ПІДРУЧНИК НІКОЛИ НЕ ЗМОЖЕ ЗАМІНИТИ ПАПЕРОВУ НАВЧАЛЬНУ ЛІТЕРАТУРУ

Будь-яка паперова книжка, зокрема й підручник, має особливу ауру, якої ніколи не буде в електронної книжки. При всіх дидактичних можливостях електронних підручників вони ніколи не замінять справжню книжку з обкладинкою, паперовими сторінками.

Н.Воєводенко, Кіровоградська обл.

Эта школа называется Waldorf of the Peninsula. Она имеет очень простой старомодный вид – доски с цветными мелками, книжные полки с энциклопедиями, деревянные парты с тетрадями и карандашами. Для обучения в ней используют привычные, не связанные с новейшими технологиями инструменты: ручки, карандаши, швейные иглы, иногда даже глину и др. И ни одного компьютера. Ни одного экрана. Их использование запрещено в классах и не поощряется дома. Что делают умные люди, пока остальные подсаживают своих детей на иглу планшетов и смартфонов - школа без компьютеров. В прошлый вторник в 5 классе дети вязали на деревянных спицах небольшие образцы из шерсти, восстанавливая навыки вязания, полученные в младших классах. Этот вид деятельности, как утверждает школа, помогает развитию способности решать сложные задачи, структурировать информацию, считать, а также развивает координацию.

И это в то время, когда по всему миру школы торопятся оснастить свои классы компьютерами, а многие политики заявляют, что не делать этого — просто глупо. Интересно, что противоположная точка зрения получила широкое распространение в самом центре высокотехнологичной экономики, где некоторые родители и педагоги дают понять: школа и компьютеры не совместимы.

Приверженцы обучения без IT уверены, что компьютеры подавляют творческое мышление, подвижность, человеческие взаимоотношения и внимательность. Такие родители считают, что когда будет действительно нужно познакомить своих детей с последними технологиями, у них всегда будут для этого требующиеся навыки и необходимые возможности у себя дома.

Когда сторонники оснащения классов компьютерами заявляют, что компьютерная грамотность необходима, чтобы противостоять вызовам современности, родители, считающие, что компьютеры не нужны, удивляются: зачем спешить, если все это так легко освоить? «Это супер легко. Это примерно так же, как научиться чистить зубы, — говорит мистер Игл, сотрудник кремниевой долины. — В Google и подобных местах мы делаем технологии настолько тупо простыми, насколько это возможно. Не вижу причины, по которой ребенок не сможет освоить их, когда станет старше».

Сами же ученики не считают себя обделенными высокими технологиями. Они время от времени смотрят фильмы, играют в компьютерные игры. Дети говорят, что даже разочаровываются, когда видят своих родителей или родственников, опутанных разными устройствами.

Ирина Шалимова

СУЧАСНІ ЕЛЕКТРОННІ ПІДРУЧНИКИ МАЮТЬ ЯК ЗНАЧНІ ПЕРЕВАГИ, ТАК І ЧИМАЛО НЕДОЛІКІВ

Важливим є питання, що хвилює вчених, педагогів і батьків, – наскільки корисні для дитини електронні підручники, які можуть бути наслідки захоплення ними. Серед переваг електронних підручників найперше називають їхню незначну, порівняно з комплектом паперових підручників, вагу і невеликі розміри. Це неспростовний аргумент на користь упровадження в Україні електронних підручників, який, проте, частково нівелюється технологічними недосконалостями електронних книг. Проте електронні підручники мають і недоліки, які викликають досить обережне чи навіть негативне ставлення до них з боку частини споживачів. Насамперед – висока їх вартість. Крім того, більшість людей відповідно до прищеплених з дитинства уподобанням і ментальності, воліють мати паперові друковані книги, а не знеособлені електронні файли на своєму персональному комп’ютері чи в електронній книзі. Багато авторів (ще більше – читачів) не люблять читати свої книги на екрані, оскільки емоційно припускають, що написане ними не заслуговувало на те, щоб побачити світ у друкованому вигляді. Щодо науково-популярних праць, довідкової літератури, енциклопедій та різних довідників, то вони цілком придатні для представлення в електронному вигляді. Лікарів і батьків насторожує те, що випромінювання екранів деяких пристроїв швидко перевтомлюють очі й шкодять здоров’ю учнів. Розширення екранів більшості пристроїв нині є таким, що якість зображення на їхніх екранах однозначно гірша, ніж у паперового аналога. З точки зору механічної стійкості електронні підручники значно більш чутливі до пошкоджень від падіння чи ударів, ніж друковані аналоги. Через несправність обладнання або програмного забезпечення електронні книги можуть вийти з ладу і втратити дані. На відміну від друкованих підручників, які не сприйнятливі до впливу електромагнітних імпульсів, ударів, стискування, екстремальних температур тощо, електронні підручники не розраховані на дуже низькі й високі температури, воду та інші фізичні впливи. Серед вразливих місць електронного підручника є й те, що без електронної книги чи персонального комп’ютера користуватися ним неможливо так само, як без володіння елементарними знаннями користувача комп’ютерної техніки.

К.Веселов, м. Дніпропетровськ

Досліджуючи психофізичний процес формування у людини мисленнєвих образів, які викликають досить високу електрохвильову активність тих нейроструктур мозку, що відповідають за рівень уваги, було встановлено: кількість таких (індукційних) образів у процесі навчання поступово зростає до 5-7, але потім настає перевтома і вже ніякі стимулювання не збільшують цю кількість. Оце і є відповідь тим, хто так захоплено пропагує неабиякі дидактичні можливості гаджетів. Так, їх можливості достатньо широкі, варіативні, репрезентативні та багаторівневі по когнітивній складності, але що з того психіці дитини, яка здатна задовольнити свою цікавість в об’ємі 5-7 яскравих образів, а далі,вибачайте, просто буде бавитися тією «навчальною іграшкою». Я поділяю ентузіазм тих педагогів, які мають можливість творчо експериментувати с навчальним матеріалом, але є край, після якого очі дитини стають байдужими до намагань вчителя перевершити самого себе. Й ще, дещо у більш глобальному розрізі. Відомо, що майже усі гаджети містять програмне забезпечення, яке маючи складну внутрішню системну організацію, в той же час ініціює у користувача елементарні дії у відповідь на запити, як то: натиски на клавіші, переміщення курсора, сенсорні рухи й таке інше. Але й розумові дії при цьому не є надто обтяжливими – навігація у веб-просторі спрощена до тривіального копіювання відповідей на запити тієї чи іншої програми. Так от підсвідомість бере на «супровід» таку утилітарну інтерактивність й годі вас примусити завантажити у пам’ять щось складне та, з вашого погляду, не зовсім зручне у користуванні. Бо гаджет – це товар масового вжитку й розрахований на мінімальні навички у його застосуванні.  У цих тонкощах  зізнаються й самі  розробники  електронних брендів із Силіконової долини. Усвідомлючи цю обставину, вони своїх дітей навчають по   паперовим підручникам, а гаджети відкладають «на потім» як справу суто іграшкову й відповідно можливостям та розумінню дитини. Ну то й що, запитаєте?

А те, що та сама «підсвідома утилітарність», прищеплювана вже не одному поколінню, спровокувала й репрезентувала так звану «кнопкову психологію», коли натиск на клавішу гаджета вирішує багато питань вашого життя. І за цим криються далеко не тривіальні наслідки. Люди вдаються до спрощених логічних схем мислення, тяжіють до символізму у спілкуванні, природня мова зазнає надмірної формалізації, втрачаючи свою виразливу семантику й набуваючи куцого, зовсім спрощеного синтаксису. Раціональна поведінка поглинається ірреальністю кіберуявлень на кшталт філософії хакінгу (хакінг – копіювання у реальному житті типів мислення й поведінки хакерів): ворожа ірраціональність в оточуючому світі ігнорується, недооцінюється, проте власна природньо-людська ірраціональність вибухає агресією та цинізмом. Все це разом обумовило феномен кризи сучасного мислення, яку тепер кожен з нас надто жорстко відчуває на собі й своїх дітях.

У підсумку маю сказати: те, що має надто великі можливості у практичному застосуванні, потребує від людини обережності та відповідальності. Електронний підручник потрібен – він став «когнітивним прискорювачем» мислення дитини!. Та яка саме «енергія» цього «прискорювача» не стане руйнівною для подальшої її долі та майбутнього людства, замислюватись й діяти треба зараз, метаморфози когнітивної революції можуть спотворити прогресивну сутність знання, перетворивши його на «троянського коня» для планетарної цивілізації. Отже, треба пам’ятати, необережні локальні зусилля у досягненні швидкого навчального ефекту за допомогою «універсальних підручників» мають ризик глобального значення – фатальної деструкції мислення. Це розуміння прийде згодом, бо veniet tempus, quoposterinostritamapertianosnescissemirentur – настане час, коли наші нащадки будуть вражені тим, що ми не знали таких очевидних речей.

Микола Романов

По поводу необходимости электронных учебников на интернет-форумах ведутся баталии. Но родители сходятся в одном — ридеры существенно разгрузят портфели. Это важный аргумент в их пользу?Облегчение ранцев — единственное преимущество. Но так ли это важно? Беда всех инноваций в образовании: заранее не просчитываются риски. Потом выясняется, что затея провалилась, но все ждут, пока эта инновация умрет самостоятельно. Прежде, чем массово внедрять электронные учебники, хорошо бы хотя бы в пилотном эксперименте изучить, насколько это полезно, дает ли какой-то эффект. К сожалению, подобного исследования не проводилось.Могут ли электронные книги негативно влиять на здоровье ребенка? Конечно. Ребенок устает в процессе чтения, а не будет ли он уставать еще больше, используя электронный учебник? У ридеров, например, разная разрешающая способность экрана, разный шрифт, размер поля. Все это оказывает определенное воздействие на организм. Значение имеет даже длина строки. Если она короткая, то это усиливает напряжение. Часто издатели не понимают элементарных вещей, о которых давно известно медикам. Разработчики считают, что чем больше картинок на электронной странице, тем лучше. А на самом деле это не так. Неслучайно в свое время были сформулированы очень жесткие требования к шрифту, четкости, размеру строки обычных школьных учебников.

Сторонники планшетов и прочих ридеров говорят, что в прошлом веке, когда переходили от перьевой ручки к шариковой, всех тоже пугали, что это губительно скажется на здоровье детей.Это совершенно разные вещи. Я не говорю, что электронные книги — плохо. Я говорю о том, что хорошо бы провести исследование и понять, как использовать их эффективней. Понятно, прогресс не остановить. Для детей важна компьютерная грамотность. Вопрос в том, как именно использовать электронные книги и какими они должны быть. И ответа на него пока нет. Три года назад Минобрнауки РФ проводило в регионах эксперимент по использованию разных видов ридеров на уроках, но там учитывались только учебные результаты, однако не анализировалось какой ценой они были получены, пострадало ли здоровье детей или наоборот. Есть оценка функциональной цены, которую платит организм за разные виды деятельности: напряжение, утомление. Это все можно проанализировать.

Работа с бумажной книгой также достаточно напряженный вид деятельности. Но все зависит от задачи, которую ставит педагог. Одно дело просто читать. А другое — научить читать так, чтобы запомнить. Запомнить на короткое время или навсегда.Говорят, что компьютеры формируют клиповый тип мышления. Это тоже из разряда мифов. Не очень понятно, что это такое с точки зрения физиологии или психофизиологии. Такое исследование необходимо. И оно могло занять каких-нибудь пару лет.

Марьяна Безруких

Електронні підручники мають і недоліки, які викликають досить обережне чи навіть негативне ставлення до них з боку частини споживачів. Насамперед – висока вартість, еквівалентна вартості 50 –100 друкованих книг. Наприклад, ціни на IPad або Android фірми Dell в США коливаються від 300 до 500 дол. США. До цієї суми слід додати ще 125 –160 дол. на рік на передплату програмного матеріалу та 40 дол. на сервісне обслуговування і ремонт пристроїв (з урахуванням природної дитячої рухливості ремонту таки не уникнути). Якщо пристрій використовуватимуть не менше трьох років, то щорічні витрати на його утримання становлять 265 дол. За умови гуртової купівлі американський покупець має надію домовитися з продавцем про 200 дол. на рік У середньому ж таке обслуговування і ремонт може сягати 400 дол. на рік.

Експертна група

Питання сертифікації електронних підручників є важливим. В Україні для друкованих підручників існують формалізовані вимоги. Видавничі параметри друкованого підручника повинні відповідати ГОСТу 597-73 та санітарним правилам по оформленню шкільних підручників – СП 1405-76. Очевидно, що зазначені вище стандарти не поширюються на електронні книги. Не фігурують електронні підручники і в затвердженій наказом Міністерства освіти України від 27.02.1998 р. № 75 та зареєстрованій у Міністерстві юстиції України 12.05.1998 р. за № 307/2747 Інструкції про порядок організації розроблення, виробництва і доставки демонстраційних приладів і навчального обладнання до закладів освіти. Міністерству освіти і науки слід подбати про розробку умов конкурсу електронних підручників та затвердження вимог до електронних підручників і посібників (гігієнічних, дидактичних, психолого-педагогічних тощо).

В.Оріщенко, м. Кіровоград

Велика кількість учителів в школах ставляться до цієї ідеї, м'яко кажучи, не дуже прихильно, і в них є на це свої причини:

 1. Електронні підручники (в даний час це планшети, телефони великих діагоналей або електронні книги) відрізняються від класичних шкільних підручників і дітям важко буде працювати синхронно з класом. Дійсно, електронні пристрої і паперові підручники досить сильно відрізняються, але все ж не наскільки, щоб це могло бути проблемою, що підтверджують і багато дітей, хоча працювати на маленьких екранах справді не дуже зручно.

2. Оскільки електронні підручники на перервах завжди будуть залишатись в класах (на відміну від мобільних телефонів), їх можуть вкрасти, що буде додатковою проблемою для вчителів. Також всі електронні підручники доволі тендітні пристрої - якщо звичайна книжка за своє життя падає з столу десятки разів без особливих пошкоджень, то електронній буде достатньо і одного разу. 3. Звичайна інерційність мислення старших учителів і страх будь-яких інновацій.

Л.Казнадій

ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Фінансові та організаційні проблеми навчального книговидання спонукають до впровадження інформатизованих форм підручників і навчальних посібників. Стрімкий розвиток інформаційних технологій активно впливає на номенклатуру засобів навчання і, відповідно, веде до трансформації усталених педагогічних технологій. Навчальна книга як важливий дидактичний засіб здійснення навчально-виховного процесу також  видозмінюється як за зовнішніми ознаками, так і за можливостями транслювання інформації. В умовах інформаційного суспільства з його необмеженими можливостями генерування, збереження та передавання інформації, підручник у традиційному (друкованому) вигляді й функціональному призначенні як вмістилище наукових фактів уже не може посідати монопольне становище.

2. Міністерству освіти і науки потрібно розробити науково обґрутовані та методично доречні вимоги до електронного підручника. Найпривабливішим є формат «відкритого» підручника. З методичної точки зору електронні підручники є ефективним навчальним ресурсом для самостійної роботи учнів, дистанційного та екстернатного навчання, на практичних і лабораторних заняттях, аналізі інформації та її графічної інтерпретації. Електронні підручники необхідно поєднувати з іншими інтерактивними технологіями навчання, як то webinar (вебінар) – різновид он-лайнового заняття, який дає змогу вчителеві й учням класу спілкуватися як у текстовому форматі, так і аудіо- чи відеочатах. Завдяки електронному підручнику вчитель одержує і можливість використовувати сучасні технології моніторингу, контролю та обліку навчальних досягнень учнів, уникаючи механічної роботи.

3. Позитивним економічним чинником є й низька вартість розповсюдження електронних підручників (але не вартість самих приладів!). Здебільшого, при розповсюдженні рідерів сплачують тільки обсяг інформації, переданої через комп’ютерні мережі або фізичний носій, наприклад, компакт-диск. Крім того, наповнення текстами електронного підручника коштує незрівнянно дешевше, ніж друкування традиційної книги на паперовій основі. До того ж розширюється номенклатура текстів, які доступні для безплатного «скачування»; книгозбірні дедалі охочіше надаватимуть безплатні публікації, якими можуть поповнюватися електронні підручники.

4. Досвід зарубіжних країн (США, Південної Кореї, Японії та ін.) показує, що впровадження електронних підручників слід починати не з коледжів і університетів, а з загальноосвітніх шкіл. Держава може, розбудовуючи мережу шкільних округів, заощаджувати гроші, поширюючи ліцензовані навчальні матеріали з відкритим кодом, а також закуповувати електронний контент у видавця разом з дозволом розповсюджувати його стільки разів, скільки необхідно для учнів і вчителів, а не платити за кожен підручник.

Питання виплат гонорарів слід вирішувати в рамках державного фінансування витрат на виплату авторських гонорарів творцям електронних підручників або безпосередньо, або через видавництва. Зважаючи на те, що система освіти є сектором відповідальності держави, впровадження електронних підручників у цю систему можливо лише в рамках державної програми. Найбільш перспективним напрямом розвитку змісту електронних підручників є розробка і прийняття промислових стандартів на формати мультимедійного та інтерактивного змісту.

5. Проблему впровадження в Україні електронних книг як шкільних підручників необхідно дослідити системно, з урахуванням реалій українського підручникотворення в умовах інформаційних викликів. Значна частина людей відповідно до прищеплених з дитинства уподобаннь і ментальності, воліють мати паперові друковані книги. Для чималої кількості людей відвідування книгарні й купівля друкованої книги в книжковому магазині чи на книжковому базарі, в букініста є елементом духовної та естетичної насолоди, яку не може надати завантаження файлу з Інтернету. Не підлягає сумніву той очевидний факт, то друковані книги привабливіші з естетичної точки зору, ніж цифрові до певної міри дематеріалізовані електронні книги, які не можуть забезпечити фізичне відчуття паперу, палітурки, оригінального компонування тексту і візуального ряду.

Лікарів і батьків насторожує те, що випромінювання екранів деяких пристроїв швидко перевтомлюють очі й шкодять здоров’ю учнів і студентів. Розширення екранів більшості пристроїв нині є таким, що якість зображення на їхніх екранах однозначно гірша, ніж у паперового аналога.

6.  Перехід з одного виду навчальних ресурсів до іншого має відбуватися впорядковано і поетапно. На управлінському рівні необхідно визначити джерела фінансування і сервісного обслуговування та наповнення контентом електронних книг навчального призначення. Від розв’язання цього питання, а також законодавчого регулювання технічних і санітарних вимог до електронних книг, завершення інформатизації та «інтернетизації» загальноосвітніх навчальних закладів, належної і своєчасної підготовки педагогічних працівників значною мірою залежатимуть темпи і якість реалізації проекту.

Головним при цьому має бути не форма, а зміст освіти. Без якісного змістового наповнення рідери будуть банальними пластиково-металевими скриньками.

7. Серед переваг електронних підручників найперше називають їхню незначну, порівняно з комплектом паперових підручників, вагу і невеликі розміри. Електронні підручники також створюють передумови для подолання фізичних, сенсорних і когнітивних бар’єрів на шляху до освіти учнів з особливими освітніми потребами, різними формами інвалідності. Так, для учнів та студентів з дислексією та сліпих технологія електронної книги дає змогу зробити підручники доступними через перетворення тексту в доступних електронних форматах.

8. У процесі підготовки навчальних посібників має відбуватись синтез(взаємопроникнення) технологій. Зокрема, в українських паперових підручниках та робочих зошитах варто використовувати QR коди, які дають їм можливість не лише прочитати сухий текст, а і, використавши смартфон, подивитись відео, потрапити на віртуальну екскурсію в музей чи попрацювати з інтерактивною картою.

9. Видавництва, які здійснюють друк українських шкільних підручників мають забезпечити неухильне дотримання Закону України «Про авторське право і суміжні права». З метою взірцевого дотримання прав інтелектуальної власності необхідні обов'язкові авторсько-правові експертизи підручників. Зайве доводити, що зневажливе ставлення до прав інтелектуальної власності в процесі навчання в школі за  підручниками, які мають ознаки контрафактності(наприклад, містять фотографії, які не супроводжуються в вихідними даними авторів) не сприяє зміні менталітету на користь поваги і дотримання авторських прав.

Модератори круглого столу: В.Громовий, О.Жосан