Розвиваючи, вдосконалюючи, реформуючи ту, чи іншу сферу суспільного життя, ми не помічаємо як втрачаємо зв’язок з засадами та ідейним фундаментом того чи іншого суспільного явища. Процес і його форма вихолощує і викривляє сенс і попередній задум «конструкції». Така метаморфоза, мені здається, відбулась і з такою сферою як фізична культура. Хто заглиблювався в ретроспективу розвитку фізичної культури та фізичного виховання хоча б з середини 19 ст. зауважив що дітище ідейних фундаторів цього суспільного феномену та гуманістичні цілі, які ними закладалися так би мовити «розчинились» і перетворились в химер та порожні словосполучення. І, можливо не тому що втратили актуальність та цінність і, відповідно поступились новому. Новаторство і консерватизм, насправді, не завжди антагоністи, мені, наприклад, подобається таке словосполучення як «модернізований традиціоналізм», тому запропоную такий собі «виток спіралі». Років 12 тому написав вступну лекцію з предмета «фізична культура» для студентів першокурсників аграрного університету. Про її актуальність можете скласти враження самі. Пропоную вашій увазі найбільш контроверсійну і до певної міри «провокативну» її частину.

До Стратегії України 2030

Україна – новий центр європейської освіти

Університетська автономія може розглядатися як саморегульоване і авторитетне академічне середовище, яке створює і поширює знання, але її також розглядають як фінансово-організаційну самостійність закладів освіти, яка дозволяє бути ефективними на ринку освітніх послуг. Те, що питання автономії університетів все більше набуває економічного змісту, не в останню чергу пов’язано з концепцією «підприємницького університету» Бартона Кларка, який писав про «перевинайдення» університетської автономії, колегіальності і досягнень у зв’язку зі змінами умов життя сучасних університетів [1]. Автономія в економічному вимірі в умовах нестабільності чи скорочення державного фінансування надає університетам можливості диверсифікувати джерела фінансування. Автономія змінює обличчя університету, який активніше реагує на ринок, стає чутливішим до запитів споживачів, розвиває гнучкіші стратегії розвитку і забезпечення якості [2]. Обмеження автономії може бути викликано специфікою державного управління, або ж системою фінансування, коли держава, відповідно до власних очікувань, встановлює показники продуктивності і таким чином скеровує розвиток університетів [3]. В цілому сьогодні вважається доведеним, що збільшення автономії призводить до покращення економічного становища університету [4].

 Державний стандарт визначає вимоги до обов’язкових результатів навчання. Це документ, який дає уявлення суспільству про те, чого навчиться наша молодь в українській школі.

Незалежні установи оцінювання і забезпечення якості вищої освіти не є зовсім новим явищем для України, хоча здебільшого судження про них формуються на основі роботи зарубіжних акредитаційних агенцій, яких окремі українські університети спорадично запрошують для оцінювання своїх програм. Така практика направлена на отримання репутаційних вигод для програми чи закладу, зокрема, у міжнародному фаховому середовищі. Поки що вона охопила порівняно незначну кількість програм і не стала масовим явищем. Втім вже з цього досвіду можна спостерігати, що незалежні агенції акредитують освітні програми та заклади шляхом незалежного фахового оцінювання (peerreview), формують стандарти якості вищої освіти і є по суті організаціями професійного саморегулювання.

Шановні колеги! Нам варто з’ясувати, за яких умов українська вища освіта стане якісною і конкурентоздатною на міжнародній арені. Чи є вона такою зараз? Тобто чи задоволені ми з Вами теперішнім станом справ? Якщо відкинемо «великих слів велику силу», то маємо чесно визнати: ні, не задоволені. Отже, з якими викликами ми стикаємося сьогодні?

Чи задовольняють будівлі наших шкіл потреби сучасної освіти? Протягом лише року чи двох у цьому питанні суспільство пройшло шлях від замовчування та несміливої критики до активних  дій. Державний бюджет на пропозицію Міністерства освіти передбачає значні ресурси на облаштування класів Нової української школи. Міністерство регіонального розвитку спільно з МОН розвиває проект “Новий освітній простір”. Десятки шкіл та тисячі класів вже оновлено коштами державного та місцевих бюджетів, громадських та приватних фондів, іноземних донорів. Як завжди буває, коли нагальна проблема не вирішувалась роками – зміни мусять відбуватись швидко, і важко уникнути помилок та недоречностей. В цьому процесі набуває особливого значення планування та оцінювання якості того, що робиться – зокрема і якості освітнього простору. Для цього потрібно, з одного боку, обґрунтоване розуміння принципів формування освітнього простору школи, а з іншого – наявність критеріїв та інструментів його оцінювання.

Ухвалений у 2017 році Закон «Про освіту» передбачає формування шкіл трьох рівнів: початкової, базової середньої та профільної середньої, або старшої (академічної чи професійної) школи. На шляху формування шкіл різного рівня стоять відповідні перешкоди та складнощі; особливу проблему становить процес формування старшої академічної школи.

Справедливе визнання кваліфікацій є ключовим елементом права на освіту та обов'язком суспільства

(Лісабонська конвенція, 1997 р.)

Динамічні соціально-економічні процеси, глобалізація та інтернетизація суспільства зумовлюють структурні зміни в економіці та зростаючий попит на нові навички, а тому вимагають пристосування системи формування замовлення на підготовку фахівців та прогнозування змісту освіти відповідно до вимог часу. На жаль, сьогодні розподіл замовлення на підготовку фахівців у закладах професійної освіти все частіше здійснюється з метою відстрочення безробіття молоді соціально-незахищених верств населення, підтримання життєдіяльності окремих закладів освіти та забезпечення навантаження для викладачів, а не забезпечення реальних потреб ринку праці.

Закон України «Про освіту», прийнятий у 2017 р., одними з нових в освіту ввів терміни «освітня програма» і «типова освітня програма».

Частина 3 статті 33 Закону України «Про освіту» встановлює, що «освітні програми розробляються закладами освіти, науковими установами, іншими суб’єктами освітньої діяльності та затверджуються відповідно до цього Закону та спеціальних законів».

Отже, освітня програма і типова освітня програма стають одними із важливих документів закладів освіти.

Пропонуємо проект Типової освітньої програми закладів позашкільної освіти системи освіти.

21 лютого 2019 року у Львівському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти відбувся круглий стіл «Від авторів до учнів: шлях шкільного підручника». Автори шкільних підручників обговорили проблеми, з якими вони зіткнулися у процесі створення навчальної книги.

Міністерство освіти і науки України пропонує для громадського обговорення проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про дошкільну освіту»,  розроблений на виконання Закону України «Про освіту» (далі - проект).

Проект містить низку концептуальних змін, зокрема,

Сьогодні катастрофічний стан нашої вищої та професійної освіти ні для кого не є секретом. Одним зі шляхів виходу із кризи є впровадження системи дуальної освіти, яка, як відомо, передбачає, що 50% часу навчання студенти проводять на підприємствах, відповідно до майбутньої спеціальності. Які переваги такого поєднання теорії та практики?

Міністерством освіти і науки розроблено проект Положення про сертифікацію педагогічних працівників. Документ, після його затвердження, встановить засади функціонування системи сертифікації педагогічних працівників закладів освіти та порядок її проведення. Передбачається, що сертифікація вчителів складатиметься з двох етапів.

Не навколо винахідників нового галасу, а навколо винахідників нових цінностей обертається світ.

                                                Фрідріх Ніцше

На виконання вимог Закону України «Про освіту» МОН розроблено проект постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про сертифікацію педагогічних працівників», що має врегулювати процедуру оцінювання професійних компетентностей педагогічного працівника шляхом незалежного тестування, самооцінювання та вивчення практичного досвіду його роботи.

Найближчим часом в Україні запровадять педагогічну інтернатуру для вчителів. Про це повідомила міністр освіти та науки Лілія Гриневич. За словами міністра, майбутні педагоги повинні будуть відпрацювати один рік у школі під керівництвом досвідчених наставників. Відповідна ініціатива буде реалізована з метою адаптації молодих вчителів до роботи у школі.

Позашкільна освіта є невіддільним складником системи освіти України.

Ми, представники освітянської спільноти, підписуємо цей Відкритий лист з метою підтримати авторів підручника для 10 класу закладів загальної середньої освіти «Історія: Україна і світ», доцентів Львівського університету імені Івана Франка Мар’яна Мудрого та Олену Аркушу, і висловити протест проти цілеспрямованої кампанії з дискредитації їхньої праці, яку в демократичному й цивілізованому суспільстві належало б тільки вітати.

3 жовтня 2018 р. розпорядженням Кабінету Міністрів України № 710-р схвалено Концепцію розвитку громадянської освіти в Україні.

Совместное послание Генерального директора ЮНЕСКО г-жи Одрэ Азуле, Генерального директора Международной организации труда г-на Гая Райдера, Исполнительного директора ЮНИСЕФ г-жи Генриетты Фор, Администратора ПРООН г-на Ахима Штайнера и Генерального секретаря Интернационала образования г-на Дэвида Эдвардса по случаю Всемирного дня учителя. 5 октября 2018 года

Цей стандарт, розробило Міністерство освіти і науки України, а затвердило Міністерство соціальної політики України.

Про визнання такими, що втратили чинність, Державні санітарні правила та норми «Влаштування і обладнання кабінетів комп'ютерної техніки в навчальних закладах та режим праці учнів на персональних комп'ютерах» ДСанПіН 5.5.6.009-98 

Відповідь МОН на лист Міністерства фінансів від 29.062017 № 07010-04-2/17190 щодо вартості впровадження проекту Закону України "Про освіту" (реєстр. № 3491-д від 04.04.2016), рекомендованого Комітетом ВРУ з питань науки і освіти до прийняття парламентом в другому читанні.

 Зовнішнє незалежне оцінювання в 2016 році, як проект загальнодержавного значення, відбулося десятий рік поспіль. За цей період система зовнішнього незалежного оцінювання інституціоналізувалася, стала невід’ємною складовою галузі освіти України. Український і регіональні центри оцінювання якості освіти, використовуючи напрацювання вітчизняних фахівців, здобутки розвинутих країн у сфері освітніх вимірювань, апробували та впровадили в практику сучасні технологічні моделі проведення зовнішнього незалежного оцінювання навчальних досягнень випускників загальноосвітніх навчальних закладів України та моніторингу якості освіти.

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

РОЗПОРЯДЖЕННЯ

№ 988-р від 14 грудня 2016 року