Який Сухомлинський актуальний в Китаї?
 |
Автор:
Віктор Громовий
Опубликовано
19.01.2017
|
Ми живемо в полоні міфів про вітчизняну освіту. На один із міфів у свій час повівся і я. Міф про те, що нашого Василя Сухомлинського знають в усьому світі, особливо популярний він в Японії та Китаї. Коли мені випала доля зануритись на п'ять тижнів в японську освітню реальність, де б я не був, всюди запитував: а ви чули про нашого видатного педагога Василя Сухомлинського? На жаль, не чули про нього ніде, ні на факультеті освіти Нагоя університету, ні в японському МОН, ні в японських школах… Утім, попри те, що в їх школах про Сухомлинського не чули, галявини казок там є. Звісно, не могла не прийти в голову педагогам в різних куточках планети стара як світ ідея відкритої школи з уроками на лоні природи.
Кілька разів доводилось супроводжувати китайських товаришів під час щорічних конференцій пам'яті Сухомлинського, які проходять на Кіровоградщині. Звісно, ті науковці з Піднебесної, які до нас приїздили, були добре знайомі з його творчістю.КНР справді є єдиною країною, де в 2001 р. перевидано 5-томне видання творів українського педагога.
Але… мене спіткало глибоке розчарування, коли я з перших вуст дізнався що саме з творчого доробку Сухомлинського є актуальним в комуністичному Китаї. Якщо говорити коротко: це уся та компартійна заідеологізована риторика, яку змушений(чи, може, справді за покликом душі?) був тоді використовувати Василь Олександрович заради того, щоб його твори могли бути опубліковані.
На підтвердження своїх слів приведу дві цитати Лі Цзихуа, який у 2005 році зміг захистити в нашому Інституті педагогіки АПН України кандидатську дисертацію на тему «Творче використання спадщини В. О. Сухомлинського в КНР».
«Китайські дослідники робіт Василя Олександровича зазначають, що й сьогодні, як і два десятиріччя тому, перечитуючи його праці, відчуваєш, що його теорія і практика варті всебічного вивчення. Причину цього бачимо у тому, що педагогіка В.О. Сухомлинського вдало поєднує у собі таку привабливу для Китаю останніх кількох десятиріч соціалістичну й гуманістичну спрямованість. На думку китайських науковців, В.О. Сухомлинський запровадив соціалістичну гуманістичну педагогіку, а це особливо важливо в Китаї, коли почався “час людини”, коли роблять дедалі більший акцент на значущості гуманітарних знань, гуманістичної спрямованості науки й техніки, захисту навколишнього середовища».
«Концептуально нові підходи КПК до освіти вимагали перегляду не тільки змісту, а й форм та методів навчання і виховання. Прагматична педагогіка, яка успішно розвивалася в Китаї на початку століття, була дискредитована маоїстськими експериментами, а сучасні західні та японські педагогічні течії не відповідали потребам соціалістичного суспільства. У контексті реформування системи освіти в КНР наприкінці 70-х років минулого століття відроджується інтерес до радянської педагогіки, зокрема до вивчення й використання досвіду та творчої спадщини В. О. Сухомлинського».
Автореферат дисертації «Творче використання спадщини В. О. Сухомлинського в КНР» на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.01 – “Загальна педагогіка й історія педагогіки”. – Інститут педагогіки АПН України, Київ, 2005.
