Учасниками форуму  були учителі-новатори, експерти, які стоять в авангарді сучасної освіти. Форум QUDWA 2017 проходив під гаслом «Навчання для майбутнього». Організатори форуму сподіваються, що він стане інкубатором для нових ідей та підходів до навчання, які поширюватимуться в усьому світі завдяки міжнародній спільноті учасників. Серед партнерів форуму такі організації, як Міністерство освіти ОАЕ, Microsoft, Google for Education, OECD, Teach a Man to Fish, VARKEY Foundation, Teach for All та інші.

Масштаби події вражають: 1065 учасників з 80 країн світу, 80 спікерів, 90 сесій.

Я отримала запрошення взяти участь в роботі форуму як «Учитель-амбасадор Варкі» і фіналіст конкурсу GlobalTeacherPrize. Можливість взяти участь в таких міжнародних освітніх подіях як форуми QUDWA і GESF та долучитись до реальних педагогічних інновацій це одна з переваг статусу «Учителя-амбасадора Варкі», отже раджу всім прогресивним українським освітянам взяти участь в міжнародному конкурсі Global Teacher Prize наступного року.

 Про конкурс Global Teacher Prize, GlobalEducationandSkillsForumта про те, як стати «Учителем-амбасадором Варкі» я писала в попередній статті. /ua/porivnyalna-pedagogika/978-global-teacher-prize-2017

Учителі-амбасадори Варкі на форумі QUDWA 2017

Надзвичайно цікавими були як форма організації події, так і питання та теми, які висвітлювались. Програма форуму була розподілена за трьома ключовими напрямками: Ask (Запитай), Share (Поділись), Advance (Розвивайся), які передбачали різний рівень залучення учасників. Після пленарної частини одночасно відбувалися до семи різних за форматом і тематикою подій і кожен учасник форуму міг самостійно сформувати індивідуальну програму конференції відповідно до своїх професійних інтересів або предмету, який він викладає. Зробити це можна було використовуючи традиційну паперову програмку, або ж користуючись мобільним застосунком, розробленим спеціально для форуму.

До напрямку Ask (Запитай) відносились три типи сесій: Plenaries(пленарні виступи), TeacherTalk(учительські розмови), MeettheMentor (зустріч з ментором). Мета цієї частини форуму – мотивувати учителів до подальшого обговорення питання необхідності змін в освіті майбутнього. Тут можна було почути виступи людей, які задають вектор сучасної освіти, таких як Андреас Шляйхер (розробник і куратор тесту PISA), Майкл Б Хорн (експерт зі змішаного навчання) та Рон Кларк (засновник Академії Рона Кларка, автор книжок з педагогіки і блискучий промовець, експерт по роботі з «важкими» учнями).

Майкл Б Хорн, пленарна промова.

Учителі найкраще вчаться один в одного і найбільш ефективний спосіб професійного розвитку це обмін інноваційними ідеями, ресурсами та технологіями.

Сесії напрямку Share (Поділись) мали на меті забезпечити активний діалог і обмін думками між учасниками форуму. До цього напрямку відносились Inspirational Stories (історії, що надихають), Coffeehouse Sessions (сесії за кавою) та Building Bridges (будуємо мости).

Inspirational Stories (історії, що надихають) – це історії успіху надзвичайних особистостей, таких, наприклад, як Агелікі Паппа з Греції, засновниця школи для дітей з дислексією «I Love Dyslexia». З матеріалами школи можна ознайомитись за посиланням

Coffeehouse Sessions (сесії за кавою) – неформальні вчительські розмови за чашкою запашної арабської кави, під час яких учителі обговорювали питання, які вони самі й сформулювали напередодні форуму.

Building Bridges (будуємо мости) – надзвичайно цікавий і динамічний формат обміну передовим педагогічним досвідом під керівництвом модератора. Учасники сесії ділились на групи по чотири особи й обговорювали ключові питання, розповідали, як це питання вирішується в їх країні. Наприклад, тема сесії, яку я відвідала, була «Професійний розвиток та інноваційні методи в освіті». Дискусія тривала чітко визначений час, після чого модератор просив по одному представнику від групи озвучити результати колективного обговорення. Цей формат роботи мені надзвичайно сподобався, тому що можна було за короткий час почути учителів з різних куточків світу, дізнатись, як в їх країнах вирішуються ті чи інші педагогічні питання та розширити мережу професійних контактів (наприкінці сесії охочі обмінювались електронними адресами та контактами в соціальних мережах).

Building Bridges (будуємо мости) – надзвичайно цікавий і динамічний формат обміну передовим педагогічним досвідом під керівництвом модератора.

Сесії напрямку Advance (Розвивайся) мали на меті розвиток навичок, необхідних педагогу, щоб рухатись вперед в умовах четвертої індустріальної революції. Також акцентувались особливості професійного розвитку вчителів та освіти майбутнього в умовах технологічного прогресу. До даного напрямку відносились Teacher Lab (учительська лабораторія) та Expert Masterclass (майстер-клас від експертів).

Teacher Lab (учительська лабораторія) – це воркшоп, де працюючи в міні групах, можна навчитись азам використання інноваційних освітніх технологій.

Expert Masterclass (майстер-клас від експертів) – це інтерактивні презентації від спеціалістів про те, як змінюється освітнє середовище і як учителям адаптуватись до цих змін і підвищити ефективність навчання.

Приємно вразила висока інтерактивність форуму: після кожної сесії був запланований час для спілкування з доповідачем і обміну думками у форматі педагогічної дискусії. Окрім того, в холі готелю, де проводився форум, були розміщені стенди з листками-наліпками й біла дошка з маркерами, де кожен учасник міг залишити відповіді на ключові запитання форуму. Під час сесій можна було поставити питання і коментувати виступи спікерів за допомогою мобільного застосунку. Дані коментарі виводились на екран в режимі реального часу прямо під час сесії й спікери мали змогу миттєво реагувати та вести діалог з аудиторією.

Сесії були різними за формою проведення і тематикою, але їх всі об’єднувала одна наскрізна лінія: всі доповідачі намагались віднайти баланс між сучасними технологіями й тим, що робить людину ЛЮДИНОЮ - почуттям емпатії, громадянською відповідальністю і відчуттям прекрасного.

Інтерактивні куточки для зворотного зв’язку.         

Надзвичайно цікавим був пленарний виступ Майкла Хорна, експерта зі змішаного навчання. Він зазначив, що брак індивідуалізації навчання призводить до ефекту «швейцарського сиру» - маємо цілий клас учнів з прогалинами в знаннях. Сучасні технології та хмарні сервіси дозволяють учням опановувати матеріал у власному темпі. При цьому роль учителя змінюється: вивільняється час на уроці, щоб розробити для кожного учня індивідуальну освітню траєкторію. Час, витрачений на навчання, - варіативна складова освітнього процесу, знання і компетентності, які мають опанувати учні - константа. На жаль, в умовах традиційної класно-урочної системи й жорсткого планування, учителі часто не мають змоги чекати, доки кожен учень в класі опанує певну тему. Ми починаємо нову тему, тоді як декому з учнів не вистачило лише трохи часу, щоб зрозуміти матеріал. Таким чином формуються прогалини в знаннях, які потім дуже важко усунути. Змішане навчання сприяє індивідуалізації й допомагає створити ситуацію успіху для кожного учня.

Майкл Хорн про змішане навчання як рецепт подолання ефекту «швейцарського сиру».

Учительську лабораторію «Як організувати змішане навчання» проводила Хізер Стейкер (Heather Staker), президент американської освітньої організації Ready to Blend. Хізер у співавторстві з Майклом Хорном написала книгу Blended Workbook, практичний посібник з імплементації змішаного навчання. Учасники лабораторії розглянули три моделі змішаного навчання: перевернутий клас, ротаційні станції та Flex, а також розробили шаблони уроків для кожної з трьох моделей. Тим, хто хоче більше дізнатись про змішане навчання й отримати практичні поради щодо його організації, раджу зайти на сайт www.readytoblend.com

Переваги змішаного навчання та прийом «ротаційних станцій».

На сесії у форматі Зустріч з ментором виступала Мішель Борба (Dr. MicheleBorba), всесвітньо відома  американська педагог-психолог, колишній учитель. Мішель наголосила, що в той час, коли технології займають все більше місця в повсякденному житті людини, коли ми все голосніше говоримо про штучний інтелект, вкрай важливою є місія вчителя-вихователя. Ми маємо приділити увагу вихованню емпатії. Емпатія, або співпереживання, значно зменшує расизм, образи, ненависть, жорстокість, агресію, стрес і песимізм – все те, від чого страждає сучасна молодь. Під час сесії Мішель Борба презентувала свою книгу UnSelfie: WhyEmpatheticKidsSucceedinOurAll-About-MeWorld, на сторінках якої автор переконливо пояснює, чому діти, здатні до співпереживання, більш схильні досягти успіху в нашому егоїстичному світі.

Мішель Борба про важливість виховання емпатії.

Зараз дуже популярним напрямком в освіті є STEM.

STEM-освіта – це низка чи послідовність курсів або програм навчання, яка готує учнів до успішного працевлаштування, до освіти після школи або для того й іншого, вимагає різних і більш технічно складних навичок, зокрема із застосуванням математичних знань і наукових понять. STEM (S - science, T - technology – Е-engineering – М-mathematics). Акронім STEM вживається для позначення популярного напряму в освіті, що охоплює природничі науки (Science), технології (Technology), технічну творчість (Engineering) та математику (Mathematics). Це напрям в освіті, при якому в навчальних програмах посилюється природничо-науковий компонент і додаються інноваційні технології.

STEM-освіта – це низка чи послідовність курсів або програм навчання, яка готує учнів до успішного працевлаштування, до освіти після школи або для того й іншого, вимагає різних і більш технічно складних навичок, зокрема із застосуванням математичних знань і наукових понять. STEM (S - science, T - technology – Е-engineering – М-mathematics). Акронім STEM вживається для позначення популярного напряму в освіті, що охоплює природничі науки (Science), технології (Technology), технічну творчість (Engineering) та математику (Mathematics). Це напрям в освіті, при якому в навчальних програмах посилюється природничо-науковий компонент і додаються інноваційні технології.

Під час Майстер-класу «Навчаємо креативності: від STEM до STEAM» Дрю Катаока (Drue Kataoka), японська художниця, що мешкає в Силіконовій долині в США і вдало використовує сучасні технології в своїх мистецьких творах, підкреслила важливість гуманітарної складової і мистецтва в STEM-навчанні. Дрю наголосила на важливості літери «А», що означає «Art» - «мистецтво». З метою підсилення міжпредметних зв’язків в навчальному процесі художниця порадила використовувати «Правило 10%» - учителям природничо-математичних дисциплін кожну тему на 10% пов’язувати з гуманітарними предметами і мистецтвом, а учителям-гуманітаріям 10% теми виділяти на зв’язок з наукою. Така міжпредметна інтеграція допоможе учням осягнути цілісність, гармонійність і різнобарвність навколишнього світу. Як приклад гармонії мистецтва і науки, Дрю запропонувала ознайомитись з її роботами

Дрю Катаока про міжпредметну інтеграцію і «правило 10%».

Кінцевий день роботи форуму запам’ятався виступом Андреаса Шляйхера (Andreas Schleicher), розробника і куратора тесту PISA. Він сказав: The world no longer rewards us for what we know, but it rewards us for what we do with this knowledge – Світ більше не цінує, що ми знаємо, проте важливо, що ми вміємо робити з цим знанням. Якщо школа буде вимагати від учнів лише механічного запам’ятовування, учні стануть нічим не кращі за сучасні гаджети – лише носіями певної інформації. Тести PISA дозволяють не лише проаналізувати рівні навчальних досягнень учнів з різних країн світу, а й зробити висновки про ефективність різних моделей освіти. Узагальнені висновки: ефективне навчання має базуватись на принципах точності й послідовності, необхідно пам’ятати про міжпредметні зв’язки, навчати учнів бачити проблему з різних боків, розкривати матеріал через проблемне/проектне навчання.

Андреас Шляйхер про ефективні методи навчання.

Тему ефективних методів навчання продовжили Ян Пітер аус дем Мур (JanPeterausdemMoore) та Карін Абі Акар (CarineAbiAkar) під час Майстер-класу на тему «Переосмислення ефективних навчальних стратегій». Спікери порівнювали традиційне пояснювально-ілюстративне навчання і сучасне проблемно-пошукове навчання. Більшість інноваційних педагогів імовірно нададуть перевагу проблемно-пошуковому навчанню, але, виявляється, результати тестів PISA є вищими в тих класах, де переважала пояснювально-ілюстративна модель навчання. Проте, при подальшому навчанні кращі результати мають ті класи, де переважає проблемно-пошукове навчання. Отже, дослідження доводять, що для більшої ефективності на початку вивчення будь-якої теми доцільно використовувати пояснювально-ілюстративні методи, а на подальших етапах - проблемно-пошукові.

Від пояснювально-ілюстративного до проблемно-пошукового навчання.

Почесно і відповідально бути членом такої грандіозної команди глобальних освітян – Вчителів-амбасадорів Варкі. Форум #QUDWA2017

Матеріали форуму QUDWA2017 можна завантажити за посиланням