Критерії оцінки

Інспекція пропонує оцінювати “розвиток і діяльність ВНЗ III-IV рівнів акредитації” за 166 показниками, які об'єднані у дев'ять критеріїв:

1. якість матеріально-технічного забезпечення освітнього   процесу,
2. якість забезпечення освітнього процесу науково-педагогічними працівниками,
3. якість фінансового забезпечення освітнього процесу,
4. якість формування студентського контингенту,
5. якість житлово-побутових умов і соціального захисту учасників освітнього процесу,
6. якість реалізації змісту підготовки фахівців (“реалізація змісту” - бюрократичний словотвір сучасної української освіти щонайменше насторожує!),
7. якість міжнародної діяльності,
8. якість навчальних і творчих досягнень студентів і випускників, результати працевлаштування.

Є важливі питання до самого формулювання критеріїв. Чому в усіх випадках йдеться про “якість”? Яким чином на якість формування студентського контингенту впливає індикатор “частка студентів-іноземців, які навчались у звітному навчальному році”? Більше іноземців - вища якість? Чи навпаки? Вочевидь це певний описовий критерій, який дає уявлення про ситуацію у ВНЗ, проте жодним чином не може трактуватись у термінах “якості”.

Кричущою є відсутність критерія щодо якості роботи науково-педагогічних працівників.  Натомість він підмінений критерієм “якість забезпечення освітнього процесу науково-педагогічними працівниками”, тобто оцінюється власне “забезпечення” викладачами відповідно до встановлених норм, а аж ніяк не якість роботи цих самих працівників. Саме тому випадає оцінка наукової праці викладачів, хоча вона є одним із головних факторів, який впливає на якість навчального процесу і свідчить про рівень науково-педагогічного персоналу.

Індикатори

Критерії містять “індикатори”, які складаються з описової частини і формули з описом розрахунку даного індикатора за допомогою “показників”, описаних в окремому списку. До прикладу, індикатор “частка студентів, прийнятих на перший курс навчання, які пройшли довузівську підготовку” розраховується за допомогою розділення показника П059 (загальна чисельність студентів, прийнятих на перший курс, які пройшли довузівську підготовку) на П053 (загальна кількість студентів, зарахованих на перший курс денної форми навчання на початок звітного навчального року).

Формули розрахунку деяких індикаторів викликають чимало запитань. Наприклад, індикатор І6.7 “частка навчальних дисциплін нормативної складової робочих навчальних планів, на які бібліотека має інформацію про місце знаходження інформаційно-методичного забезпечення самостійної роботи студентів з опрацювання лекційних модулів на електронних носіях” розраховується за формулою  П091/П093, де П091 - це “кількість навчальних дисциплін нормативної складової робочих навчальних планів, на які у комп’ютеризованому довідково-бібліографічному каталозі бібліотеки є інформацію про місце знаходження контрольних завдань та інформаційно-методичне  забезпечення самостійної роботи студентів з опрацювання лекційних модулів”, а П093 - “кількість підручників і навчальних посібників, підготовлених і виданих у звітному навчальному році”.

Такі бюрократичні формулювання насторожують самі по собі і та спонукають задуматися, яким же чином цей показник може дати уявлення про якість організаційного, науково-методичного та інформаційного забезпечення освітнього процесу, проте ще більше питань виникає щодо розрахунку. До чого тут загальна кількість підручників і посібників, виданих у звітному році? Чому в індикаторі йдеться про “опрацювання лекційних модулів на електронних носіях”, а в показнику, який використано для його розрахунку, - про місцезнаходження контрольних завдань з опрацювання лекційних модулів?

Зникаючі показники

Не менш дивним є і випадіння деяких показників з розрахунку. Тобто планується ці показники збирати, проте для розрахунку жодного індикатора їх не використано. Повний перелік показників, які не потрапили до жодного з індикаторів, такий:

1. П001 – загальна площа навчальних корпусів;
2. П008 – кількість навчальних приміщень, задіяних у навчальному процесі;
3. П011 – кількість навчальних приміщень, об’єднаних у комп’ютерну мережу, мають вихід у бібліотеку і підключені до Інтернету;
4. П012 – необхідна кількість ставок науково-педагогічних працівників для  забезпечення якісного виконання навчальних планів і програм;
5. П018 – чисельність студентів, які навчались у зарубіжних ВНЗ не менше одного семестру за формою взаємообміну;
6. П026 – чисельність штатних науково-педагогічних працівників, які мають пенсійний вік;
7. П039 – кількість кафедр, на яких виконання робочих навчальних програм, закріплених за ними дисциплін, здійснено із застосуванням накопичувально-рейтингової системи навчання;
8. П092 – загальна кількість навчальних дисциплін нормативної складової навчальних планів;
9. П0157 – загальна кількість наукових праць, підготовлених науковими та науково-педагогічними працівниками і опублікованими у фахових виданнях у звітному навчальному році.

Цей список є досить строкатим. Навіщо взагалі отримувати дані про загальну площу навчальних корпусів, якщо цей показник ніде не використовується, хоча його можна було б використовувати для розрахунку потреби у фінансуванні комунальних послуг, наприклад.

Що в принципі може показати показник кількості навчальних дисциплін нормативної складової, особливо якщо він ніде не використовується, і навіщо його в такому разі збирати?

У випадку з П012 “необхідна кількість ставок науково-педагогічних працівників для  забезпечення якісного виконання навчальних планів і програм” очевидно і водночас корисно було би порівняти необхідну і фактичну кількість ставок. Проте такий показник надто наочно вказував би на системну ваду розрахунку ставок для університетів, котра базована на кількості студентів і при цьому дуже слабко корелює з навчальними потребами, і тому, мабуть, не потрапив до переліку індикаторів.

Невикористання в індикаторах показника кількості наукових праць, підготовлених працівниками, цілком логічно поєднується із відсутністю критерію щодо якості наукової роботи і якості науково-педагогічних працівників. Звісно, вади фахових видань усім відомі, але допоки МОН офіційно продовжує їх визнавати і вимагати друкуватися в них - цей показник має для чогось застосовуватись.

Статистичні прогалини

В умовах постійних розмов про євроінтеграцію, в тому числі - у сфері освіти, вражає відсутність показника щодо кількості викладачів зі ступенем, отриманим в іноземних університетах, як і кількість студентів магістратури, котрі мають бакалаврські дипломи іноземних ВНЗ.

У критерії про студентський контингент звично відсутній розділ про найтиповіші показники з оцінки роботи університетів у західних країнах - соціально-економічне становище студентів. Вивчення того, діти якого походження потрапляють до університетів, на які спеціальності, форму навчання, є критично важливим показником соціальної мобільності, суттєве зниження якої стає дедалі більшою проблемою для країни. Ці дані, котрі можуть чітко продемонструвати роль вищої освіти в суспільстві. відсутні на рівні ВНЗ, натомість фіксується значна кількість інших абсурдних показників.

Загальні висновки

Найперше, що впадає в око, - намагання охопити усі можливі показники, без жодного конкретного фокусу на певних питаннях. Тому постає питання щодо мети збору цих даних. Намагання охопити усе, що можна, особливо з моїм

При цьому відсутній будь-який показник, який а пріорі вказував би на якісь проблеми у ВНЗ: до прикладу, кількість скарг студентів на вимагання хабарів або скарг викладачів щодо порушення їхніх прав.

Але ключове питання тут – з якою метою взагалі оцінюватиметься діяльність ВНЗ? Один варіант відповіді: для того, щоб мати детальну картину того, що відбувається у вищій освіті, основу для прийняття управлінських рішень. Або ж ця перевірка здійснюватиметься для того, щоб мати підстави виносити догани за низькі показники. У випадку з пострадянською бюрократією, звісно, не варто також повністю відкидати можливість підготовки такого об'ємного документу необхідністю виправдати власне існування.

Також важливо знати критерії проходження чи непроходження перевірки, і що відбуватиметься у разі отримання незадовільних показників. ВНЗ отримуватиме догану за погані показники?

Постає і проблема методів збору “показників”. Наразі більшість показників збираються у текстовому вигляді, а не через уніфіковану електронну базу, що могло б суттєво спростити і роботу ВНЗ, і аналіз отриманих даних.

Причому необхідно зробити таку базу даних відкритою для громадськості, щоб убезпечитися від маніпуляцій із даними та дати можливість усім охочим аналізувати їх. Звісно, деякі показники конче треба прибрати, натомість додати критично необхідні дані щодо якості науково-педагогічного персоналу. І при цьому визначити цей набір показників як вичерпний і єдиний, за яким ВНЗ мають звітувати.

Критерії оцінювання діяльності органів управління і контролю у сфері освіти

Проте будь-які рекомендації щодо вдосконалення критеріїв оцінки роботи ВНЗ матимуть сенс лише за умови змін у роботі органів управління і контролю у сфері освіти. Тому, не претендуючи на всеохопність, виношу на громадське обговорення деякі ідеї щодо критеріїв оцінювання діяльності контролюючих органів у сфері освіти:

1. Фінансування:

a) рівень бюджетного фінансування органу влади;

b) кількість автомобілів, вартість яких складає більше 100 тис грн, на балансі органу влади,;

c) задекларована сума доходу керівника контролюючого органу на минулий рік;

         2. Кадрове забезпечення:

a) кількість докторів та кандидатів наук з числа працівників,

b) кількість дисертацій працівників, які можна знайти у бібліотеках;

c) середня кількість років роботи в інспектованих навчальних закладах, у тому числі - на керівних посадах;

d) кількість публікацій працівників в наукових журналах, у тому числі - іноземних;

e) кількість працівників, які проходили стажування за кордоном;

f) кількість працівників, котрі володіють іноземними мовами;

          3. Діяльність:

a)  прозорість і обгрунтованість відбору об'єктів контролю;

b)  наявність відкритих та стандартизованих процедур роботи, у тому числі щодо запобіганню конфлікту інтересів, корупції тощо;

c)  наявність публічного звіту про діяльність за минулий рік, у тому числі - звіту про виконання бюджету;

d)  кількість відкритих консультацій з громадськістю;

 ←  Ідеально було б також додати пункт про наявність здорового глузду. Я маю сумніви щодо можливості операціоналізувати це поняття, проте вочевидь має сформуватись нове покоління освітянських чиновників, у яких фраза "якість реалізації змісту підготовки фахівців" викликатиме внутрішній опір.