Будь-який народ, щоб вижити, повинен мати можливість передавати накопичені знання наступному поколінню і навчити ними користуватися. Зниклі попередники інків[1] (Перу) які володіли настільки досконалими технологіями обробки і стикування великих каменів по криволінійним поверхням, що сьогодні це просто вражає. А сучасні єгиптяни можуть тільки здогадуватися, як їх предки будували піраміди. Навіть без поглиблення в історію очевидно, що Україна швидкими темпами втрачає здатність відтворювати знання та технології. Знання та підготовленість випускників шкіл і вузів з року в рік катастрофічно падають. Засоби масової інформації б'ють тривогу, але зупинити деградацію системи освіти не можуть. Наведу пару висловів зі статті «Країна дурнів - це страшно» (Володимир Алифанов та ін, - Газета по-киевски, 16.12.2009):

«Викладачі в шоці: студенти-«технарі» не можуть множити без калькулятора, «міжнародники» не знають, з ким межує Україна, лікарі - де у людини печінка. Ми сміялися над Штатами, де більше половини підлітків не можуть показати на мапі Ірак? Тепер поплачемо: нинішні українські студенти в масі своїй ще більш безграмотні. І, що ще серйозніше, не можуть роздумувати: факти звалені для них в купу - немає ні причин, ні наслідків, ні важливого, ні другорядного.

Українці втрачають здатність думати. Раніше школяр, отримуючи знання, навчався чітко мислити. Відстежувати причинно-наслідкові зв'язки, аргументувати, виокремлювати головне... Зараз цього не зможуть багато студентів - навіть ті, що отримують другу і третю вищу освіту! Знань-то їм дали набагато більше колишнього - причому вузькоспеціальних. Але це просто набір даних - без системи, без користі для розуму...».

Зараз багато хто з таких студентів стали викладачами і тепер тиражують свою безграмотність. У результаті темпи деградації системи освіти наростають.

У статті «Колапс української освіти» (Ігор Лікарчук, ZN  № 8, 5 бе-резня 2011) названі три причини цього лиха: 1 - архаїчна система управління освітньою галуззю; 2 - відсутність ефективного фінансового менеджменту в освіті; 3 - катастрофічне відставання освітнього життя від громадських потреб. Якоюсь мірою він правий, але ці причини існували завжди і не тільки в галузі освіти.

Доречно згадати дуже змістовну картину «Усний рахунок. У народній школі С. А. Рачинського» російського художника Н. П. Богданова - Бельського, написану в 1895 році[2]. На картині зображена реальна школа в селі Татєво під час уроку арифметики при вирішенні дробу в голові. Навряд чи ця школа не потребувала грошей, але й архаїчна система управління не заважала вчителю С.А.Рачинскому прищеплювати сільським дітлахам навички та основи математичного мислення. Учитель скрізь і завжди був одним з найбільш шанованих людей. Зараз повага до вчителя залишає бажати кращого.

Грошей на освіту ніколи не було і не буде достатньо. Це, мабуть, аксіома. Але не причина, через яку нинішнє молоде покоління з року в рік втрачає здатність до логічного мислення і зв'язного викладу своїх думок. Навіщо, питається, в минулому змушували учнів доводити теореми з геометрії, якщо їх ще в давнину довів Евклід? - Для тренування логічного мислення. Для чого змушували вчити напам'ять «Слово о полку Ігоревім», «Думки» і вірші Т.Шевченка, або цілі сторінки з «Євгенія Онєгіна»? - Тренували пам'ять. Розв’язували задачі на контрольних роботах з математики, фізики, хімії - для контролю засвоєння шкільного матеріалу. Писали диктанти і твори - для перевірки грамотності і здібності викладати свої думки і міркування. Зараз все це стало практично рудиментом.

Процес зниження рівня освіченості випускників шкіл і вузів збігся в часі з процесом заміни перевірених часом «застарілих» методів контролю успішності сучасним «прогресивним» тестуванням. Неможливо не помітити зв'язку цих процесів. Але не можна і стверджувати, що тестування - це погано. Перш за все треба відповісти на питання - навіщо і як.

Існує безліч статей про тестування, але до цих пір немає єдиного ви-значення  термінів, які використовуються, і понять. У рамках такої невизначеності  неможливо ні виконати порівняльний аналіз, ні розглянути можливі шляхи вдосконалення систем тестування. Повні ж ентузіазму фрази про можливість застосування сучасних мережевих інформаційних технологій для цієї мети - зазвичай не більше, як риторика.

Не претендуючи на повноту, використовуємо такі визначення: тест - це сукупність тестових завдань за результатами виконання яких виставляється інтегрована оцінка за заздалегідь визначеними процедурою і шкалою; тестове завдання - це завдання, результат виконання якого допускає однозначну оцінку без участі людини[3].

Уточнимо, чим відрізняється звичайний письмовий іспит від тестування з таких предметів, як математика, фізика, хімія, інформатика та інших предметів, які називають точними. На іспитах доводилося розв’язувати задачі. Вони дозволяли перевірити вміння використовувати отримані теоретичні знання і здатність логічно мислити. При розв’язуванні задачі, перш за все, треба її добре осмислити. Потім сформулювати задачу у вигляді математичних рівнянь. Це інтелектуально найскладніша частина при розв’язуванні задачі. Нарешті, щоб отримати відповідь, треба підставити вихідні дані в ці рівняння і розв'язати їх. Це найпростіший етап при розв’язуванні задачі. Правильність розв’язання екзаменаційних задач зазвичай перевіряє викладач. Якщо ж перевірку доручити комп'ютеру, то такий іспит можна назвати тестуванням.

У середині п'ятдесятих років багато уваги приділялося методу розгалуженого програмованого навчання. Основоположником цього методу в США вважають Н.Краудера[4]. Ось що він писав про методику розгалуженого програмування:

«... Учню пропонується невелика частина матеріалу, що підлягає засвоєнню, ставиться питання і пропонується вибрати відповідь з ряду запропонованих з метою перевірки правильності засвоєння тільки що пройденого матеріалу. Після кожної пропонованої відповіді ставиться номер сторінки. Учень вибирає правильну, на його думку, відповідь і переходить до тієї сторінки, номер якої зазначений проти вибраної відповіді. Якщо учень зробив правильний вибір, то на цій сторінці він знайде наступну порцію матеріалу і відповідне питання разом з альтернативними відповідями. Якщо ж він вибрав неправильну відповідь, то на сторінці, яка вказана проти цієї відповіді, він знайде матеріал, що роз'яснює, чому ця відповідь невірна. Ознайомившись з роз'ясненням, учень повинен повернутися на початкову сторінку і знову спробувати вибрати правильну відповідь. Таким чином, учень не зможе перейти до наступної дози нового матеріалу до тих пір, поки не вибере правильної відповіді, а при виборі неправильних відповідей йому знову доведеться переглянути старий матеріал.

Сторінки в такому підручнику даються в невизначеному «переплутаному» порядку, а не послідовно. В результаті учень не може ігнорувати звернене до нього питання і пасивно переходити до наступної сторінки. Він повинен свідомо зробити вибір, а не вибирати навмання, тому що ця «наступна» сторінка буде зовсім під іншим номером, і знайти її можна тільки після вибору правильної відповіді».

Однією з характерних особливостей розгалуженого програмованого навчання є активна самостійна робота учня і негайне отримання учнем відомостей про її результати. Однак первісний ентузіазм поступово ви-черпався і на довгі роки про програмоване навчання забули. Ідея програмованого навчання випередила час: персональні комп'ютери ще не з'явилися, а програмовані підручники не прижилися: дуже вже стомливо було без кінця шукати сторінки, куди слід перейти в залежності від обраної відповіді на поставлені запитання. Та й самі питання, як правило, припускали вибіркову відповідь, тобто кожне питання супроводжувалось кількома можливими варіантами відповідей, один з яких був вірним. Інші ж були, в кращому випадку, тільки приблизно вірними.

Поява доступних персональних комп'ютерів і комп'ютерних мереж в корені змінило ситуацію. Вона дозволила з'єднувати штучно розірвані в звичайнім навчанні процеси вивчення матеріалу, його осмислення, закріплення та контролю засвоєння. Метод розгалуженого програмування, реалізований з використанням сучасних персональних комп'ютерів, ідеально підходить для індивідуального навчання, контролю успішності і зовнішнього незалежного тестування.

Взагалі кажучи, спочатку так і передбачалося. У своєму інтерв'ю газеті "Дзеркало тижня " (№ 38, 1 - 7 жовтня 2005 ) міністр МОН сказав:

«Зваживши всі "за" і "проти", ми сьогодні вважаємо найбільш перспективною електронну модель тестування. Вона дорожча, ніж "паперове" тестування (близько 200 млн. грн.[5]), але й переваги очевидні: швидкість проведення та підбиття підсумків, відсутність втручання людини, можливість завершити комп'ютеризацію шкіл, здійснювати в Українському центрі оцінювання якості освіти та його регіональних центрах перепідготовку та атестацію вчителів, тощо».

Відповідно до Постанови кабінету міністрів від 31 грудня 2005 № 1312 було створено Український центр оцінювання якості освіти (УЦОЯО) і утворена Міжвідомча робоча група (МРГ) з питань запровадження зовнішнього незалежного оцінювання. У п.3 положення про УЦОЯО прямо говорилося: «... здійснення зовнішнього незалежного тестування... шляхом проведення тестування на паперових носіях і комп'ютерного тестування».

Досвід паперового тестування був: згідно зі звітами МВФ за 2002-2004 роки, Центр тестових технологій (ЦТТ ) отримав і профінансував 23 проекти на загальну суму 492527 доларів США (дані за 2005 р. не опубліковані).

З комп'ютерного тестування фонд «Відродження» та ЦТТ такого досвіду не мали, але в країні була практика використання комп'ютерного тестування студентів в реальному навчальному процесі. Планували в 2006 році в одній з областей (Чернігівській) провести експериментальне паперове тестування, а в іншій (Хмельницькій) - безпаперове, комп'ютерне.

УЦОЯО на своєму сайті[6] опублікував «План впровадження в Україні збалансованої моделі зовнішньої незалежної оцінки знань випускників загальноосвітніх навчальних закладів у 2008-2009 рр..».

Автори цього плану, прізвища яких не вказані, стверджували, що «…пілотна ЗНО (зовнішня незалежна оцінка), проведена в Україні в 2006 році, виявилась успішною...» і «…спираючись на набутий досвід, проаналізувавши світову практику зовнішньої оцінки, приймаючи до уваги рекомендації міжнародних експертів[7], з метою органічного поєднання в одній системі зовнішньої оцінки двох цілей - атестації за курс повної загальної середньої освіти та відбору для навчання до вузу - пропонується для впровадження в Україні в 2008-2009 рр.. збалансована модель зовнішнього незалежного оцінювання».

Мені довелося брати участь у двох нарадах МРГ в МОН, де представив систему комп'ютерного тестування, яка вже багато років використовувалася в реальному навчальному процесі для прийому іспитів у студентів[8]. Експерти USETI[9] нічого конкретного з комп'ютерного тестування запропонувати не змогли.

Будь-яку, навіть найбільш потрібну, корисну і перспективну справу можна довести до цілковитого абсурду. Сумно, але зовнішнє незалежне тестування, схоже, спіткала саме така доля за найактивнішої участі експертів USETI. Експеримент з комп'ютерним тестуванням без будь-якого мотивування спочатку перенесли на 2007 рік, а потім взагалі відсунули на невизначений термін. Реалізували тільки одну - саму примітивну (одноваріантну) паперову модель тестування з вибірковими відповідями[10]. Чому? Це залишається таємницею.

Виконувати поради експертів, звичайно, можна. Але, насамперед, потрібно чітко відстежувати результати. Ніхто за нас самих цього не зробить. Починаючи з 2005 року і до цих пір, в ЗМІ з'являється маса публікацій c критикою прийнятої для ЗНО методикою і технологією. Наведу тільки назви деяких публікацій: «Про тести, «секретність» і корупцію»(2005)[11], «Димова завіса зовнішнього тестування»(2007)[10], «Інтелект, земля і труба, або Звідки дим над зовнішнім незалежним тестуванням?»(2007)[12], «Ілюзія освіти»(2008)[13], «Країна дурнів - це страшно»(2009)[14], «Атрофія інтелекту»(2010)[15], «Навіщо нобелівські лауреати країні розваг?» (2011)[16], «Про науку в Україні можна забути»(2012)[17].

Основну думку всіх цих публікацій можна сформулювати одним реченням: система освіти, побудована на заучуванні без розвитку творчих здібностей, робить таку освіту марною і гарантує поступове перетворення України в малорозвинену сировинну країну. Вводячи ЗНО на основі тестів з вибірковими відповідями, припускали вирішити окрему задачу: забезпечити об'єктивний конкурсний набір студентів до вузів країни. Але, замість глибини розуміння предмета, стали оцінювати лише здатність якийсь час утримувати в пам'яті завчені дані. Мету ЗНО сформулював екс-директор УЦОЯО І. Лікарчук: «... мета зовнішнього оцінювання - не виявлення здібностей майбутніх студентів. Тому їм і пропонується тест, що відображає їхні навчальні досягнення (?), а не тест на виявлення інтелекту чи здібностей до навчання»[18].

На жаль, приклад використання тестів з вибірковими відповідями, які влучно називають «галочними», не обмежився тільки зовнішнім не-залежним оцінюванням. «Галочні» тестування за останні роки широко поширилися на школи і вузи з усіма негативними наслідками. Ось свіжий факт. Нещодавно вирішили перевірити, наскільки результати ЗНО з математики та фізики відповідають знанням, достатнім для освоєння спеціальності в галузі радіоелектроніки. Для цього першокурсникам запропонували за 45 хвилин анонімно розв’язати по одній нескладній задачі з математики та фізики в межах шкільної програми. Результати гнітючі: дві третини студентів не змогли розв’язати ні одної задачі і тільки 4 студента з 75 (5 %) розв’язали обидві задачі. Ці ж задачі запропонували студентам третього курсу. Результати майже збігаються. Питання: як з такими вихідними знаннями можна освоїти програму вузу з радіоелектроніки? Відповім однозначно - ніяк.

Московський Університет, рейтинг якого знаходиться в першій сотні провідних вузів світу, не дарма категорично відмовився від «галочного» тестування абітурієнтів.

Не стану привертати уваги гуманітаріїв до проблеми - зрештою допускаю, що нинішня ситуація їх влаштовує. Але очевидно, що з природничих дисциплін «галочні» тестування є просто лихом, що уразило систему освіти як смертельна епідемія. Варто нагадати, що «галочне» тестування першою від безвиході ввела Франція - коли в країну після розвалу колоніальної системи ринула хвиля афро-іммігрантів. І та ж Франція вже давно - під тиском громадян - викинула тестування на смітник, як вкрай негативний освітній досвід[15].

Джерело проблеми зрозуміле. Але поганий приклад заразливий. Підготувати, провести, а потім і перевірити звичайну контрольну роботу значно важче, ніж підготувати і провести «галочні» тестування. Навіть читати не потрібно. Достатньо  перевірити, чи там стоять «галочки». Тим більше, що з шкільних предметів на книжкових розкладках можна вільно купити тести разом з відповідями. Та й у  вузах це не проблема - «самвидав» прекрасно налагоджений. В результаті, школа і вузи не вчать думати, а завалюють купою фактів.

На IV Міжнародній науково-методичній конференції «Освітні з вимірювання - 2013» не раз зверталася увага на необхідність відпрацювати модель організації комп'ютерного тестування та інтерпретації його результатів. Критику «галочного» тестування та порівняльний аналіз його з комп'ютерним, всі експерти USETI, що брали участь у конференції, проігнорували. Посилаючись на свій досвід роботи в багатьох країнах (Грузії, Казахстані, Киргизії, Таїланді, Пакистані та ін.) у своїх доповідях акцентували увагу на тому, що ЗНО широко схвалюється в Україні[19], але зовсім не торкнулися причин такого схвалення. Користь від ЗНО сумнівів не викликає і підтримується, насамперед, батьками абітурієнтів. Але мова про інше - про «галочні» методи реалізації ЗНО. Підготуватися до «галочного» ЗНО багато простіше, ніж до традиційного іспиту. З'явилися репетитори, які натаскують по технології розставляння галочок. І, найголовніше, подолати поріг, який гарантує вступ до вузу, можна практично без знань[20]. Звідси і масове схвалення. 

За роки незалежності в Україні з'явилося стільки вузів і «вузів», що абітурієнтів на всіх не вистачає. Хтось із верхів сказав, що хай краще молодь сидить у вузах, ніж бовтається на вулицях. Втім, ця тема знаходиться за межами цієї статті і вимагає окремого серйозного аналізу.

Найголовніша ознака комп'ютерного тестування полягає в тому, що оцінка з кожного питання або задачі тестового завдання з'являється на екрані відразу ж після введення відповіді. Підсумкова оцінка також виводиться на екран без затримки після закінчення тестування. Ніякого багатоденного очікування і ніякої можливості фальсифікувати результат. Питання з'являються на екрані, а відповіді вводяться з клавіатури або мишкою.

У недавньому минулому школярі та студенти розв’язували безліч за-дач, які були ядром навчальної діяльності. З таких предметів, як математика, фізика, хімія, інформатика та інших предметів, які називають точними, іcнують задачники з сотнями задач. І на іспитах доводилося розв’язувати задачі. Вони дозволяли перевірити вміння використовувати отримані теоретичні знання і здатність логічно мислити.

Система Зовнішнього Незалежного Комп'ютерного Тестування (ЗНКТ) - це фактично електронний задачник, який спочатку формулює і виводить на екран текст задачі, потім сам розв’язує її і, дочекавшись відповіді тестованого, порівнює її з власним рішенням. Тестове завдання формується комп'ютером безпосередньо у момент тестування. Для цього використовується бібліотека тестових завдань, яка охоплює всі необхідні розділи з предмета. Зміст бібліотеки тестових завдань секретом не являється і проблема з конфіденційністю зникає. З точних дисциплін доцільно використовувати знайомі школярам задачники, дані для яких формуються динамічно. Завдання можуть бути найрізноманітніші і «інтелектуальність» полягає в тому, що комп'ютер сам розв’язує кожну задачу. Вихідні дані для задач кожного разу формуються заново. Тому записувати відповідь не має сенсу. Можна лише запам'ятати хід і спосіб розв'язання задач, що, власне кажучи, і потрібно при навчанні. Результат тестування є свідченням не тільки знання предмета, а й уміння застосовувати ці знання на практиці. У цьому сенсі таке тестування схоже на знайому процедуру складання іспиту, коли доводилося «тягнути» квиток. Звичайно, невдачу на іспиті найчастіше пояснювали: «попався важ-кий квиток». Але це зовсім не аргумент, через який слід було б переглянути результат. Або взагалі відмінити прийом іспитів з квитками. Багато десятиліть школа і вузи вчили і приймали іспити по квитках. І ніхто не додумався стверджувати, що навчання зводилося до зубріння по квитках.

Зараз програма комп'ютера, яка аналізує бланки ЗНО з відповідями, виконує одну єдину, найпростішу операцію: порівнює номер обраної абітурієнтом відповіді з номером правильної. Зрозуміло, що створити електронний задачник незрівнянно складніше, ніж написати одну універсальну програму для тестування з вибірковими відповідями. Це трудомісткий процес, що вимагає високого професіоналізму. Тести для ЗНКТ повинні пройти відповідне рецензування і отримати ліцензію міністерства освіти і науки. Зараз, враховуючи режим секретності, зробити це практично неможливо.

Переваги ЗНКТ:

1. Почнемо з того, що персоналу пунктів тестування вже не доведеться  працювати всього кілька днів у році, як при одноваріантному синхронному тестуванні, оскільки зникає необхідність проводити тестування з кожного предмета в один день і годину у всій країні. Тесту-вати можна за розкладом, рівномірно протягом усього року.

2. Можна надати школярам можливість для тренувань. Крім того, можна випустити в продаж диск з локальною системою ЗНКТ за обраним предметом і використовувати її для підготовки. З цією системою можна працювати на будь-якому комп'ютері без підключення до мережі та попередньої установки. Тренувальне тестування на локальній системі нічим не відрізняється від реального офіційного тестування, дозволяє грунтовно підготуватися по всьому курсу і уникнути стресу при реальному тестуванні.

3. Для офіційного документованого тестування школяр повинен попередньо зареєструватися і записатися в чергу на відповідний день і годину. Весь процес тестування і результати протоколюються в надійно закодованому вигляді та запам'ятовуються в невеликому масиві (приблизно 50 Кб), який по мережі пересилається в УЦОЯО. Підробка і корекція цього файлу неможлива. Результати тестування відкриті для перегляду, але абсолютно недоступні для адміністративної чи якоїсь іншої корекції. Перше тестування - безкоштовно. Наступні - за встановлену заздалегідь плату, можливо за прогресивною шкалою.

4. Система ЗНКТ допускає і всі форми тестових завдань з вибірковими відповідями. Але для точних дисциплін доцільніше використовувати завдання з вільними цифровими або короткими текстовими відповідями. ЗНКТ дозволяє і інші форми тестових завдань.

5. Витрати при ЗНКТ у багато разів нижче. Така низька вартість тестування досягається за рахунок того, що не потрібно:

• виготовлення та пакування аудиторних пакетів із тестовими зошитами та бланками відповідей;

• сервісного обслуговування обладнання поліграфії і пакувального комплексу, технічного обслуговування комп'ютерного обладнання та витратних матеріалів;

• формування адміністративних пакетів і матеріалів, необхідних для проведення зовнішнього незалежного оцінювання;

• спеціальних засобів захисту та доставки десятків тонн (61 тонни в 2013 р.) цих зошитів у пункти тестування;

• сканування багатьох тонн бланків з відповідями;

• обробки та перевірки тестових матеріалів;

• екзаменаторів для перевірки відкритих тестових завдань з короткою відповіддю (у 2013 році використовувалося 6199 екзаменаторів);

• обладнання 10 регіональних центрів обробки результатів тестування - достатньо обладнання одного УЦОЯО.

6. Створювати якусь спеціальну мережу для ЗНКТ не потрібно. Пунктам тестування достатньо мати звичайне підключення до інтернету. Не так вже складно і невигідно оснастити регіональні пункти тестування комп'ютерними класами. Враховуючи, що пік бажаючих пройти тестування припадає на весну й літо, можна використовувати і можливості університетів країни, більшість з яких мають не один комп'ютерний клас і в літній період вони завантажені слабо.

Заперечень з приводу впровадження ЗНКТ зазвичай приводять всього два:

По-перше, побоюються, що школяр із села, який ніколи не бачив комп'ютера, потрапить у нерівні умови з тим, який з малих років, можливо, забавлявся на комп'ютері. У таких висловлюваннях більше лукавства, ніж логіки. Хіба у сільських і міських школярів будуть рівні шанси для вступу до вузу, якщо виключити комп'ютери? Ні, природно. Рівні сільських шкіл поступаються міським, а можливості відвідувати підготовчі курси у селян і городян також істотно відрізняються. Але це не означає, що слід знижувати рівень підготовки в містах або критерії при тестуванні. Це означає, що слід покращувати навчання в школах. Для перемоги в будь-якому конкурсі потрібна серйозна підготовка, відповідні дані і здібності. Головне - критерії відбору повинні бути однакові для всіх і, як люблять говорити організатори тестування, - прозорі.

Безумовно, якщо школяр до тестування жодного разу не мав справи з комп'ютером - проблем не уникнути. Але багатоваріантне комп'ютерне тестування дозволяє без особливих зусиль подолати цю проблему. Бібліотека тестів відкрита, тому компакт-диски з програмою для тестування з предметів можуть і повинні бути у вільному продажу. Будь-який школяр, незалежно навіть в якому класі він вчиться, зможе спробувати свої можливості. Вдома, у школі, у приятеля, або, нарешті, в комп'ютерному клубі, яких у містах безліч і які, на горі батькам, працюють майже цілодобово.

По-друге, побоюються «злому» тестуючих програм. Однак, якщо програмне забезпечення для ЗНКТ розроблено професійно, то це малоймовірно[21]. Але навіть якщо припустити таку можливість на особистих комп'ютерах, то при офіційному тестуванні в пунктах тестування здобувачі будуть працювати з програмою, доступ до якої можуть мати тільки співробітники пунктів тестування. Втім, і вони не мають можливості втрутитися в її роботу.

Правда, є ще й "по-третє", що старанно намагаються не зауважувати: мова йде про побоювання, що буде складно подолати горезвісний "прохідний бал" навіть на рівні 124. Але існує очевидне й просте рішення: досить виключити саме поняття прохідного бала на рівні ЗНО. Нехай самі вузи вирішують, з якими балами й по яким предметам вони готові прийняти абітурієнта на навчання. Якщо вже приймуть на технічну спеціальність із майже нульовими балами по математиці й фізиці - це вже проблема самих вузів.  До речі, встановлений вузом низький прохідний бал може бути мотивом для перевірки їхньої педагогічної спроможності.

На закінчення наведу витяг зі статті «Елітна освіта для всіх» (А.Механік - 30.09.2013):

«В Америке интерес педагогической общественности переключился на Японию, за исторически короткие сроки достигшую выдающихся научных и технических успехов во многом благодаря своей системе образования. Возможно, потому, что Япония, как и Россия, была страной догоняющей модернизации, японская система образования, как и советская, централизованная и уравнительная. Может, поэтому она стала интересна американцам». Але не нам.

А. Оганесян

доктор фізико-математичних, професор 

*Стаття публікується в авторській редакції із збереженням лексичних і правописних особливостей оригіналу

[1]

[2]

[3] Оганесян А., Казимира И. Технология тестирования – за и против. // Education Technology & Society 11(1) 2008 ISSN 1436-4522. – P.332– 345.

[4] Crowder, N. A., Intrinsically programmed materials for teaching complex skills and concepts. Paper read at the Amer. Psychol. Ass., Washington, D. C., August, 1958. (a) —, Automatic tutoring by means of intrinsic programming: Paper read at the Air Force Office of Scientific Research and the Univ. of Penna. Conference on the Automatic Teaching of Verbal and Symbolic Skills. Philadelphia, December, 1958.

[5] Міністр помилився: комп'ютерне тестування значно дешевше.

[6]

[7] Експерти USETI (Програми сприяння незалежному тестуванню в Україні).

[8] Оганесян А.Г. Опыт компьютерного контроля знаний. - Москва: Дистанционное образование, №6, 1999, 30-35 с.

[9] USETI (Програми сприяння незалежному тестуванню в Україні).

[10] А.Оганесян, В.Петрив. Дымовая завеса внешнего тестирования.- ZN  № 15, 21 апреля 2007.

[11] В.Петрів. Про тести, «секретність» і корупцію. - ZN № 36 (564), 17 - 23 вересня 2005 року.

[12] Д.Бахматюк. Интеллект, земля и труба, или Откуда дым над внешним независимым тестированием? - ZN № 23 (652), 16 июня 2007.

[13] А.Кендюхов. Иллюзия образования. - ZN № 44 (723) 22 ноября 2008.

[14] В.Алифанов, С.Одаренко, В.Самойлова. Страна дураков – это страшно. -  Газета по-киевски, 16.12.2009

[15] А.Оганесян.  Атрофия интеллекта. – ZN № 19 (799) 22  мая 2010.

[16] Б.Новиков. Зачем нобелевские лауреаты стране развлечений?, - Газета «2000», 30.11.2011.

[17] В.Локтев.  О науке в Украине можно забыть., - ZN №6, 17 февраля 2012.

[18] И.Ликарчук. Мифы и реалии внешнего оценивания. - ZN № 11 20 марта 2010.

[19] USETI. Результати загальнонацiональних опитувань «СТАВЛЕННЯ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ ДО ЗОВНІШНЬОГО НЕЗАЛЕЖНОГО ОЦІНЮВАННЯ» проведених у 2008-2013 роках. - /ua/analytics/129-opituvannya-zhovten-2013

[20] А.Оганесян, Анатомия внешнего независимого оценивания знаний.- 2013.

[21] Можна використовувати, наприклад, повністю захищені канали передачі даних з обміном ключами і шифруванням сеансу AES (256 біт). Агентство Національної Безпеки США (NSA) відносить цей алгоритм до рівня «Совершенно Секретно»