ЯКИМИ МАЮТЬ БУТИ ПЕРШІ КРОКИ МІНІСТРА ОСВІТИ
|
Автор:
Учасники "круглого столу"
Опубліковано
03.03.2014
|
28 лютого 2014 року відбувся віртуальний «круглий стіл» учасники якого обговорювали питання; «Якими мають бути перші кроки нового Міністра освіти і науки України». Публікуємо дайджест пропозицій його учасників у авторській редакції.
Лідія Даниленко, професор, доктор педагогічних наук
Три перших кроки у сфері вищої освіти:
- Ініціювати прийняття Постанови Верховної Ради України про автономію вищих навчальних закладів.
- Підготувати спільний наказ міністра та президента НАН України про скасування галузевих академій наук (медична, педагогічна тощо) для подальшого спрямування вивільнених бюджетних коштів на розвиток університетської науки.
- Прийняти наказ міністра про скасування ДАК (бувший ВАК) та передачу його повноважень провідним вітчизняним університетам, які мають ліцензовані програми Phd за відповідними науковими галузями (якщо таких університетів не існує в кожній науковій галузі, то доручити на 1 рік тим університетам, які мають найвищий рейтинг), при цьому призупинити дію всіх інших спеціалізованих вчених рад по захисту дисертацій.
Три перших кроки у сфері шкільної освіти:
- Ініціювати прийняття Постанов Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України про підвищення заробітної плати вчителям загальноосвітніх навчальних закладів.
- Ініціювати прийняття Постанови Кабінету Міністрів України про запровадження фінансової автономії загальноосвітніх навчальних закладів.
- Прийняти наказ міністра про збереження загальноосвітніх навчальних закладів у сільських місцевостях.
Три перших кроки у сфері дошкільної освіти:
- Ініціювати прийняття Постанов Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України про підвищення заробітної плати вихователям дошкільних навчальних закладів.
- Прийняти наказ міністра про забезпечення розвитку кожної дитини шляхом збільшення тарифів на фінансування гурткової і секційної роботи.
- Розробити Державну та регіональні Програми щодо створення розвивальних освітніх округів у сільській місцевості для системи дошкільної освіти.
Три перших кроки у сфері професійно-технічної освіти:
- Прийняти наказ міністра про підпорядкування професійно-технічних навчальних закладів профільним вищим навчальним закладам.
- Ініціювати прийняття Постанови Кабінету Міністрів України про перелік професійно-технічних навчальних закладів, на базі яких спільно з представниками бізнесу, будуть створені профільні виробничі цехи і майстерні для проходження студентами навчальної та виробничої практик.
- Розробити цільове державне замовлення на навчання студентів з умовами їх подальшого працевлаштування.
В’ячеслав Хаврусь, науковий співробітник Дрезденського технічного університету (Dr. Vyacheslav Khavrus, Scientific researcher Chair Materials Science and Nanotechnology Institute for Materials Science Dresden University of Technology).
В активній науковій спільноті України давно визріло переконання, що існуюча система атестації наукових кадрів і їх оцінювання не відповідають ані міжнародним стандартам, ані, тим більше, потребам розвитку України як наукової інноваційно-орієнтованої країни.
Необхідно внести зміни:
(I) до процедури захисту дисертацій, яке включає широке використання ІТ технологій для збереження та поширення матеріалів дисертацій на всіх етапах проходження захисту та після нього. Це дозволить відмовитися від автореферату, виявляти факти плагіату та отримати запитання та відгуки від висококваліфікованих опонентів чи зацікавлених осіб, які працюють поза межами України і не можуть брати участі в процедурі захисту.
(II) до відбору достойних для навчання в аспірантурі шляхом впровадження загальноукраїнського професійного тесту-мінімуму.
(III) до передумов захисту, базованих на наявності публікацій в міжнародних журналах з ненульовим імпакт-фактором (для кожної спеціальності окремо).
(IV) до контролю дотримання наукової етики шляхом створення механізму по її дотриманню з залученням найвідоміших у світі українських науковців.
Бондаренко Олександр Васильович – заступник директора з виховної роботи фізико-технічного ліцею м. Херсона
Перш за все необхідна люстрація в освіті, а саме:
1.В комісіях, ініціативних осередках тощо не можуть бути бувші члени ПР і КПУ.
2.Головами комісій, комітетів не повинні обиратися бувші лідери освітянських профспілок.
3.Керівники НЗ у своїй більшості не могли не бути замішані у корупційних схемах, тому є значний сумнів, що вони зможуть працювати по-іншому.
4.У всіх закладах повинно негайно звільнити близьких родичів їх керівників з посад, що підпорядковуються цим керівникам.
5.Затягування процесу змін або недостатня рішучість у виконанні цих принципів неодмінно призведе до поступового «забалакування» і вихолощення суті змін.
Пропозиції до «дорожньої карти реформ»:
|
Час проведення |
Зміст заходів |
Пояснення |
|
Березень-квітень 2014 |
Відміна (може на 2015 рік): - впливуатестатів про загальну середню освіту на вступ до ВНЗ; - нагородження медалями випускників НЗ; - зарахування додаткових балів при вступі в ВНЗ за відвідування будь-яких підготовчих курсів (як би їх не називали). |
Припинення мотивації учнів до отримання привілеїв будь-яким шляхом, крім як через працю |
|
Створення і навчання ревізійних комісій для перевірки фінансових справ НЗ за останні не менше як 4 роки, склад яких: - не бувші члени ПР; - не адміністративні працівники районного і вище рівнів; - обрані на зборах педколективів і батьків; - представники батьківських ініціативних осередків; - представник фін. установи і прокуратури (можливо). |
Для забезпечення прийому-передачі адмін. посад і викриття зловживань |
|
|
Підготовка до виборів адміністрації НЗ: - створення ініціативних педагогічних і батьківських осередків; - обговорення в колективах проблем і шляхів їх вирішення; - представлення програм, структури організації навчання НЗ, пропозицій колективам; - створення батьківських осередків впливу на НВП та координація дій «педагоги-батьки». |
Проводиться прозоро і публічно |
|
|
Зміна формату міських і районних управлінь освіти: - реструктуризація системи фінансового обслуговування з розширенням автономізації НЗ; - скорочення «методичних кабінетів» і численних «головних спеціалістів»; - створення інституту інспекторів якості навчання (1-2 на район або місто); - скасування функцій сбіру даних всіляких «рейтингів» і «показників», що не мають відношення до якості освіти; - відмова від оцінок НЗ за кількості і якості проведених заходів тощо; - відмова від виконання неприродніх освіті функцій (оздоровлення, виховання того, що може виховувати тільки родина, де-факто вирішення питання щодо позбавлення батьківства тощо); - утворення системи оцінювання НЗ за відгуками батьків і бажанням учнів навчатися в закладах (створення гнучкої системи). |
Обговорення пропозицій педагогічної громади (проекти, аналіз, саморегуляція в процесі створення тощо), прозорість і широке обговорення |
|
|
Травень-червень 2014 |
Вибори керівного складу НЗ і міських (районних) управлінь |
Таємне голосування: - педагогічної громади НЗ (80% впливу); - батьків учнів НЗ (20% впливу) |
|
Червень-серпень 2014 |
Прийом-передача-ревізія посад керівників всіх рівнів. Ревізійні комісії: - всебічно перевіряють і аналізують діяльність адміністрації НЗ; - проводять моніторинг педагогічного колективу і батьків з метою виявлення зловживань та перевіряють дані; - оприлюднюють результати перевірок; - за необхідністю надають матеріали до правоохоронних органів; - складають акти і інші необхідні документи, виключаючи непотрібні формулювання типу: «в цілому визнане задовільно»; «високого рівня»; «звернути увагу» тощо. |
Проводиться прозоро, всебічно і публічно. Не може бути допущено зведення рахунків між посадовими особами, як і не припустимо будь-який тиск на будь-кого. |
|
Літнє так зване «оздоровлення дітей»: - тільки за добровільними заявами батьків (квітень-травень); - порядок харчування дітей вирішувати на батьківських зборах за їх бажанням, а не нав’язувати «вигідні схеми»; - ніяких примусових вимог до батьків (відсотки охоплення); - соціальна допомога дітям, які її потребують за законами, повинна покладатись на відповідні державні органи; - ніяких звітів і вимог до батьків: надати копії документів про оздоровлення для звітів не повинно взагалі бути; |
Звільнити учителів від невластивих функцій оздоровлення, а багатьох батьків – від зайвих обов’язків «рятувати вчителів» від їхньої адміністрації |
|
|
Вересень-жовтень 2014 |
Контроль і ревізія учнівських змагань, олімпіад, спартакіади і конкурсів МАН: - відокремити державну структуру організації наукового росту учнівського рівня від освітньої структури управління (окрема програма); - зміна системи призначення журі з виключенням напрацьованої несправедливо тотальної схеми; - забезпечення перевірок закодованих робіт педагогами, які не знайомі з учасниками наголошених заходів; - запобігти розповсюдженню способів «заробляння» приватними структурами на «корисних для учнів» численних турнірах; - припинити зупинку планових навчань під час організації таких заходів в НЗ. |
Розробити систему учнівських змагань мотивованою особисто для учнів, а не самоціллю освітянських структур |
|
2014-2015 навчальний рік |
Забезпечити повноцінний навчально-виховний процес: - припинити систематичні зупинки НВП під час масових заходів (відвідування кіно і театрів з річниць і різноманітних «тижнів» та «місячників»; «суботників» і «вшанування»; відкритих уроків і зустріч шановних гостей; покладань квітів і забезпечень заходів на базі НЗ тощо); - обирати за рішенням педагогічного колективу і відповідальної адміністрації закладу підручники та літературу для якісного освоєння навчального матеріалу, а не за численними «вказівками керівництва»; - припинити відволікатись на створення численних «шкіл класного керівника», «центрів молодої сім’ї», «методичних об’єднань» тощо замість змістовної роботи; - надати однакові умови організації НВП для всіх типових НЗ. |
Надати творчий простір і свободу вчителю як викладачу і вихователю у своїй роботі Контроль і фіскальні функції забезпечать як інспектори, так і батьківські громади, для яких повинно створити демократичні умови двостороннього зв’язку: адміністрація і педагоги – батьки і учні |
Галина Ющик, заступник директора з навчально-виховної роботи Новоград-Волинського колегіуму
Пропоную здійснити наступні перші кроки в реформуванні початкової школи.
1 крок:
– термінове розвантаження програм у початковій школі, в першу чергу з іноземної мови (англійської мови) та математики.
-провести кваліфіковану експертизу усіх програм, підручників та робочих зошитів (за новими Держстандартами)
- підтримка Харківського Центру психології та методики розвивального навчання, їх альтернативних програм та підручників.
Короткий аргумент: діти вкрай перевантажені, засвоєння програм відбувається за рахунок здоров’я дітей.
2 крок:
- вербальне оцінювання навчальних досягнень учнів з англійської мови, а в перспективі – безбальне оцінювання учнів початкової школи з усіх предметів.
3 крок:
- підняття віку прийому учнів до 1 класу, не раніше як у 6 років 6 місяців. (а не у 5 років 8 місяців для розвантаження ДНЗ)
4 крок:
- зменшення наповнюваності класів до 20 учнів ( у перспективі 15 учнів + асистент учителя0
- посилення логопедичної служби у ДНЗ та ЗНЗ
5 крок:
- перегляд підходів до харчування учнів 1-4 класів у школі.
Моя особиста думка: сніданок вдома, обід вдома – ніде в світі о 10-11 годині ранку дітей «не запихають» гороховою кашею та макаронами. Краще дати допомоги малозабезпеченим сім’ям.
М.Барна, завідувач кафедри педагогіки Львівського ОІППО, кандидат педагогічних наук, доцент
1.У зв’язку із впровадженням нового Державного стандарту початкової освіти та переходу української школи на реалізацію основних засад компетентнісно орієнтованого підходу до навчання ініціювати внесення змін до програм підготовки учителів початкових класів у педагогічних коледжах, педагогічних університетах та інших ВНЗ.
2.Радикальніше долати педагогічні стереотипи у підходах до календарно-тематичного планування змісту навчальних дисциплін, структури конспектів уроків, методики їх проведення, оцінювання навчальних досягнень учнів.
3.Розробити осучаснений посібник «Дидактика для вчителя».
4.Заохочувати і підтримувати істинне новаторство педагогічних, науково-педагогічних працівників освіти, а не навпаки – «заганяти» їх у шаблони і стереотипи, вироблені кимось з дозволу МОН України.
5.Ініціювати призупинення підготовки до друку рукописів підручників з літературного читання для 4 класу з тим, щоб розробники мали змогу наповнити їх творами авторів, які віднесені до певного жанру(роду), у повному обсязі у відповідності до змістової лінії «Коло читання» чинної Програми (2011 р.).
Л. А. Поперечна, головний редактор журналу «Шкільний бібліотечно-інформаційний центр», голова Славутицької асоціації шкільних бібліотекарів, відмінник освіти України
Пропозиції щодо першочергових рішень у сфері розвитку освітянських бібліотек:
1.Переглянути державні освітні стандарти з метою внесення змін, що стосуються формування медіа- та інформаційної грамотності учнів.
2.Унести зміни до Закону «Про загальну середню освіту» щодо вимог до бібліотечно-інформаційного та ресурсного забезпечення освіти різних рівнів, статусу шкільної бібліотеки та бібліотечних працівників, які в них працюють.
3.Ужити заходів щодо актуалізації бібліотечно-бібліографічного напряму позашкільної освіти, передбаченого Законом України «Про позашкільну освіту», надати бібліотекам освітніх установ право реалізації навчальних програм із медіа- та інформаційно-бібліотечної грамотності, культури читання.
4.Сформувати в складі Міністерства освіти і науки України структурний підрозділ для забезпечення державної підтримки освітянських, зокрема шкільних, бібліотек; запровадити систему статистичної звітності бібліотек загальноосвітніх, позашкільних і професійно-технічних навчальних закладів, вищих навчальних закладів І–ІІ та ІІІ–ІV р. а.; з метою забезпечення реального впливу на формування Міністерством освіти і науки України політики у сфері бібліотечної справи сприяти створенню при Міністерстві громадської ради освітянських бібліотек.
5.Здійснити моніторинг реального стану функціонування бібліотек загальноосвітніх навчальних закладів, за його результатами розробити програму заходів із модернізації цих бібліотек відповідно до потреб сучасної школи з інформаційно-ресурсного забезпечення навчально-виховного процесу.
6.Забезпечити фінансування витрат на поповнення фондів шкільних бібліотек, окрім підручників, художньою літературою, літературою для додаткового читання, електронними та періодичними виданнями.
7.Напрацювати нові підходи до системи підручникотворення, надання грифів, управління бібліотечними фондами навчальної літератури, що видаються за кошти державного бюджету: формування замовлення, централізованого обліку (електронного) і використання.
8.Урегулювати, відповідно до міжнародних стандартів, порядок використання у навчально-виховному процесі навчальних видань, знявши необґрунтовані обмеження.
Ігор Соломадін, кандидат психологічних наук, вчитель історії, м. Харків
Якщо коротко, вважаю головним завданням міністра у сфері шкільної освіти - відродити авторську педагогіку. По-перше, потрібно проаналізувати ситуацію - що у нас вже є, що було, але втрачено, що має бути - спроектувати наше майбутнє.
По-друге, пам’ятати, що головний спосіб, який дає можливість стимулювати авторську педагогіку, - просто не заважати її робити.
Потрібні системні зміни, а не якісь «точечні» дії. Потрібна нова сучасна, практична філософія освіти, нова освітня політика. Ось і потрібно почати процес системного аналізу та розробки цих системних змін, а в цьому контексті і авторської педагогіки.
Василь Шуляр доцент кафедри мовно-літературної та художньо-естетичної освіти МОІППО, кандидат педагогічних наук , заслужений учитель України, м. Миколаїв.
1. Для післядипломної педагогічної освіти(ППО) немає нормативної бази. Немає і органу, який би координував діяльність Інститутів ППО. Відповідно треба мати: нову концепцію системи ППО, яка б передбачала "рух на випередження" і підвищенні професійно-фахової компетентності педпрацівників, рамкову модель у підвищенні кваліфікації, яка б давала можливість кожному вибудувати власну траєкторію акме-розвитку упродовж 5-річного терміну. Ніхто в Україні не займається підвищенням кваліфікації самих науково-педагогічних працівників і методистів ОІППО. Щось намагається робити УМО, але ...
2. ОІППО часто беруть на себе невластиві функції, наприклад, надання другої вищої освіти, відповідно ВНЗ "протестують" і "валять" систему ППО, утворюючи свої факультети чи Інститути. Навчальний процес в ІППО має бути гнучким у поєднанні з різними формами організації: очної, очно-заочної, вечірньої, "у вихідні дні" - для педпрацівників міста, де розташований Інститут. Дистанційне підвищення кваліфікації має право на життя, але воно має й багато ризиків: як ви собі уявляєте підвищити кваліфікацію заочно або дистанційно вчителя образотворчого мистецтва, музики, трудового навчання?! Потрібні розумні дистанційні дії у поєднанні з "очними" зустрічами - і тільки так, бо втратимо все.
3. Не заперечуючи дистанційну, кредитну та індивідуальні форми організації навчання, маємо думати і про такі альтернативні як майстер-класи, тренінги, методичні лабораторії заслуженого вчителя, педагогічна інтернатура, введення школи наставників із числа вчителів-майстрів. Підключати треба й асоціації, громадські спілки й організації, де б учителі могли б практикуватися, наприклад, педагоги образотворчого мистецтва у спілці художників, учителі музики - відповідна їх спілка.
4. Сьогодні «завалено» міжатестаційний період, деякі інститути локально це проводять, а ось прозорого й об’єктивного персонального обліку для вчителя не запропоновано. Зруйновано І модель вивчення, пропаганди і впровадження виявленого перспективного педагогічного досвіду: усе звелося до того, хтось щось розробив або подав матеріали на звання методиста - зарахували до картотеки педдосвіду і все.
Юрій Шукевич, голова ГО "Асоціація керівників шкіл м. Києва"
Абсолютно впевнений, що тільки "школобазований " менеджмент може сприяти суттєвому підвищенню якості освіти в окремо взятій школі, навіть без додаткових фінансових інвестицій. Інша справа, що переважна більшість директорів шкіл ще не готова як професійно, так і психологічно до шкільної автономії. Це означає, що потрібно спочатку у кожному регіоні відкрити дорогу окремим школам-першопрохідцям. Не маю жодного сумніву, такі директори-лідери і такі колективи знайдуться.
Потрібен лише якийсь нормативний документ(Положення про шкільну автономію), а окрім цього, має бути головне: заборона різним структурам принаймні заважати працювати у нових умовах, якщо немає бажання та хисту допомагати.
І, звичайно, слід негайно відмінити декілька свіжих наказів Міністерства про рейтинги, атестацію керівників, автоматизовану систему тощо .
Юлія Євдокимова, педагог дитячого садка Margarinfabrikken" та викладач російської мови в старшій школі `Katedral skole`, Осло, Норвегія
Мои рекомендации основаны на выводах мастер -тезиса «A Comparative Analysis of School Finance Management in Norway and Ukraine» , который я защищитила в Университете Осло( 2012 год).
Задача№1: Децентрализация в образовании.
Необходимо перейти к школьной автономии (School-based management). Это прежде всего означает финансирование образовательных нужд индивидуального ученика, а не учреждения образования в целом, что обеспечивает большую финансовую еффективность и свободу распределения финансов в соответствии с потребностями школы.
Распределение финансов по бюджетной формуле упрощает работу школьных администраторов, поскольку минимализирует бюрократический фактор. Финансовые решения принимаются локально, без вовлечения бюрократических структур вышего порядка. Более того, распределение финансов по бюджетной формуле и school-based management увеличивает прозрачность и открытую финансовую отчётность. Финансирование учреждения, а не индивидуального ученика может создать условия для потенциальных коррупционных махинаций на более высоких уровнях бюрократических структур. School-based management предполагает финансовую компетентность школьных администраторов. Для этого рекомендуется учредить дополнительные обучающие курсы для директоров школ с целью повышения их знаний в этой области.
Інна Семенець-Орлова, кандидат політичних наук, старший викладач кафедри політології та державного управління Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова
Перші кроки у сфері вищої освіти:
А. Запровадження системи тьюторів у вищій школі, що передбачає скорочення чисельності студентів на 1 викладача до 3-6. У такій схемі коучингу, коли викладач - рівноправний партнер студента в навчально-виховному процесі, набагато краще знайти особистісний підхід до кожного студента і, відповідно, підібрати таку методологію навчання, щоб повністю розкрити його потенціал. Сучасні студенти дуже незадоволені тим, що викладачі, через свою перевантаженість, недооцінюють їхні здібності, не дають змоги розкритися і показати все, що можуть.
Б. Запровадження “м’яких” стратегій розвитку персоналу у вищій школі через сучасні техніки планування та прийняття рішень. Наприклад, у США, управління персоналом давно трансформувалось в управління людськими ресурсами, за яким кадрова політика стає менш фрагментарною, більш активною, цілеспрямованою.
Загальна ідея цих стратегій — відмова керівника від ролі людини, “яка знає все”, і динамічне кумулювання пасіонарної енергії всіх учасників до обговорення та мозкового штурму, на основі довіри один одному. Це демократизує прийняття управлінських та педагогічних рішень, навчатиме викладачів природнім чином працювати разом над загальними планами, спостерігати за роботою один одного і постійно переглядати свої методи викладання.
Потенціал організаційного розвитку закладу, завдяки регулярним практикам тренінгів, супервізій, програм включення в роботу персоналу, team-building , chat-management буде використано сповна.
С. Активне залучення до управління вищою освітою інститутів громадянського суспільства та реформування державного замовлення у вищій освіті за практикою "гроші ходять за студентом". Потрібно гуртувати всіх небайдужих до проблем вищої освіти України громадян у реальні і дієві громадські ради при органах управління освітою, рішення яких рад будуть прирівняні за правовою силою до рішення державних органів управління освітою. При кожному ВНЗ має працювати дієва рада закладу з числа студентів, їх батьків, роботодавців, співробітників закладу, що контролювала б витрати, навчальний процес та набір персоналу закладу, зокрема і ректора, і викладачів.
Реформа державного замовлення на підготовку фахівців з вищою освітою має передбачати переорієнтацію державних витрат з фінансування не ВНЗ, а найкращих абітурієнтів у ході їхнього здобуття вищої освіти у тих ВНЗ, які для них будуть видаватися найкращими. В такій системі з’явиться жива конкуренція між державними ВНЗ, і сам ВНЗ стане зацікавленим в покращенні якості освіти, бо вже не буде впевнений, що завжди, в будь-якому разі отримає від держави якийсь "шматок фінансування" і якось так "животітиме".
Елена Грединарова, директор Школы "ЭйдоС", г. Запорожье
А. 1. Расформировать Держинспекцию. Создать рейтинговую систему, по которой школы сами себя оценивают ( по типу европейской ) и достоверность ее контролируют общественные организации типа нашей Ассоциации частных школ или Ассоциации директоров школ всех типов собственности . В Нидерландах, на сколько я помню, есть три вида рейтинга школ: школьный, общественный и родительский.
2. Расформировать министерство. Создать департамент образования, в котором не более 50 чел., отвечающих за образование по областям и по виду образования : высшее, среднее и дошкольное. А еще эффективнее создать" министерство заботы о детях". В одной из европейских стран так и называется.
3. Расформировать на самом деле районные отделы образования, а не только на бумаге. Оставить только гор. Департамент и ИАМЦ. Убрать облоно.
4. В законе об образовании разрешить создавать различной направленности школы по потребностям родителей и их детей, а также по потребностям общественных организаций.
5. Кардинально изменить ЗНО в соответствии с международными тестами PIZA, в которых направленность не на запоминание информации, а на применение знаний в жизни. А это повлечет изменение программ и всего образовательного процесса в сторону компетентностного подхода в образовании.
6. Кардинально изменить содержание образования подростков (особенно 6-8 класс). Оно должно отличаться от младшей школы и соответствовать возрастным особенностям детей, чтобы быть развивающим и эффективным. Так как по сути "сегодняшняя" школа остается школой для младших детей: методы преподавания, тип работы с учебным материалом, способы оценивания - все остается неизменным и отличается лишь мерой, объемом и количеством. В 6-8 кл максимальный объем содержания и учебного времени должны занимать экспериментальные естественно-научные курсы и гуманитарные . Так как содержанием развития подростка является экспериментирование на любом материале, значит должна быть проектная и исследовательская деятельность. В старшей школе должно быть возможным построение индивидуальной образовательной траектории. ( Если по - простому, то : в 6-8 кл не должно быть академических курсов физики, химии, биологии, географии, а должны быть практические курсы - исследования, проекты. А в 9-10 классах, знания, приобретенные опытным собственным путем в 6-8 кл, легко накладываются на теоретическую базу. И это означает, что в 6-8 кл вместо 4-х предметов необходим 1- естествознание как цельный взгляд на природу и окружающий мир. Эти изменения дадут возможность сохранить мотивацию подростков на познание и учебу.
7. Отменить тотальный контроль по каким учебникам учат учителя. Важен результат, который соответствует гос. стандарту. Учителя могут учить хоть по собственным многолетним наработанным техникам.
8. Отменить утверждение министерством авторских программ по дополнительным курсам и факультативам. Оставить функцию утверждения гор. департаменту.
9. В законе об образовании легализовать частное образование и четко определить его взаимоотношения с органами образования. Выделять частным школам учебники как гос. и муниципальным школам.
Б. 1.Уменьшить документооборот школы с министерством и гор. департаментом.
2. Уменьшить мелочный контроль, оставить существенный - по гос. стандарту.
3. Уменьшить отчетность в разные отделы гор.департамента по одному и тому же содержанию. Не требовать проведения "срочных" мероприятий, которые не входят в годовой план, ими же утвержденный.
4. Не требовать от школ выполнения функций милиции, поликлиник и родителей.
5. Создавать учебники профессионалами: педагогами в соавторстве с психологами, чтобы учебники соответствовали психологическому и интеллектуальному развитию школьников, и не содержали ошибок и неточностей. А самое важное, чтобы учебники содержали практическое применение изложенных в них знаний.
Володимир Єрмоленко, доктор політичних студій (EHESS, Париж), старший викладач НаУКМА.
Орієнтовний список вимог до нової влади щодо вищої освіти:
- Люстрація головних організаторів хабарницької системи освіти.
- Автономія університетів, зокрема з питань присудження наукових ступенів, вчених званнь, освітньо-кваліфікаційних рівнів.
- Скасування нострифікації/переатестації через МОН/ДАК, надання права університетам визнавати закордонні дипломи.
- Підвищення ролі органів студентського самоврядування.
- Надання тисяч державних стипендій українським студентам для навчання в Європі/США з обов’язковим поверненням та роботою кілька років в Україні.
- Максимально полегшена процедура визнання (на рівні університету) дипломів бакалавра, магістра, доктора іноземних університетів, передусім європейських та американських. Швидке укладення двосторонніх угод про визнання дипломів з ключовими країнами.
- Суттєве обмеження авторитарних повноважень МОНу (які зараз в дечому є більш авторитарними, ніж за радянської доби).
- Повний перехід на болонську триступеневу систему кваліфікацій (бакалавр – магістр – доктор).
- Дебюрократизація процесу захисту дисертацій. Мінімалізація формальних вимог. Мінімалізація побічних кроків (автореферати, непотрібні статті, оголошення в «спеціалізованих виданнях» і т.д.). Акцент на суті дослідження, а не на формі.
- Реальне, а не формальне, скасування ВАК/ДАК як органу, що контролює атестацію науковців.
- Захист дисертацій на рівні університетів перед комісією з 4-6 осіб, справжніх спеціалістів у сфері, які справді читають дисертацію. Фіксація імен цих людей та університету на титульному аркуші дисертації. Відхід від практики захисту в спеціалізованих вчених радах з кількома десятками членів і розмивом відповідальності. Основним суб’єктом відповідальності за захист дисертацій має стати університет. В ступені має зазначатися «доктор такого-то університету».
- Деформалізація вимог до викладачів. Можливість залучати викладачів без наукових ступенів, які мають інші досягнення в профільних сферах
- Створення гідних фінансових умов роботи та навчання для студентів та викладачів. Зменшення навантаження, збільшення часу на самостійну наукову роботу.
- Створення нових сучасних університетів «з нуля», за прикладом УКУ та КМА.
Людмила Смольська, кандидат психологічних наук, доцент кафедри управління освітою Ровенського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.
Спочатку сформулюю загальні підходи до розвитку нової освіти України:
1.Виробити стратегічну лінію української освіти - просту, лаконічну, прикладну. Вона має співпадати із загальносуспільним спрямуванням. Такий напрямок може бути зазначений як ПРОЦВІТАННЯ. Він визначає і процес, і передбачає динамічні результати. Український народ засобами освіти в тому числі творитиме своє процвітання.
2.Розбюрократизувати усю систему освіти - переглянути форми, зміст навчального та педагогічного навантаження, замінити тенденції, які призводять до відчуження, на ті, що відповідають людській природі. Створити механізм прозорості й демократичності прийняття управлінських рішень.
3.Ліквідувати злочинні корупційні схеми в освіті(наприклад, унеможливити використання фонду економії заробітної плати на величезні премії освітянським «начальникам» у той час як більшість освітян перевантажені годинами аудиторної праці, безглуздим бюрократичним наповненням безрозмірного робочого часу).
4.Важливо отримати зовнішній імпульс, сформувати образ бажаного майбутнього шляхом вивчення зарубіжних моделей найкращої освітньої політики і конкретно освітньої поведінки. Власний "велосипед" можна розробити, коли є перед носом різні найкращі зразки.
Три перших кроки у сфері вищої освіти:
1. Привести кількість навчальних закладів і спеціальностей, які вони дають, у відповідність до потреб народного господарства. Навчання, що забезпечує потреби держави має бути повністю бюджетним.
2. Забезпечити тісний неформальний зв’язок навчальних закладів з прикладними галузями з тим, щоб вивести кожен регіон на рівень процвітання. . Ці галузі створюють запит на якість і зміст фахової підготовки працівників .
3. Зміст і форми навчання у виші мають відображувати пріоритет практики. Тільки на основі рекомендації підприємств та установ, де проходилась практика, та на основі висновків громадських регіональних організацій студенти можуть отримати диплом. Не викладачі теоретичних дисциплін визначатимуть професійну придатність випускника, а практики.
Три перших кроки у сфері шкільної освіти:
1.Повністю змінити психологічну атмосферу школи з тим, щоб бувспільний освітній простір "ми", а не зона конкуренції. Заборонити порівняння, кепкування та все, що психічно травмує дітей, ліквідувати оцінювання та домашні завдання в початкових класах тощо.
2.Створити освітні регіональні міжшкільні центри (можна в приміщеннях шкіл), де в позаурочний час діти, які навчаються самостійно (екстерном) отримують консультації, захищають проекти та пишуть контрольні роботи.
3.Ліквідувати обов’язкову повну середню освіту. До 16 років діти набувають основи знань. Далі - або глибше навчання, або набуття професії в технікумі, або робота.
Три перших кроки у сфері дошкільної освіти:
1.Створити мережу міні-садків, ігрових центрів. Залучити до роботи в них студентів-практикантів та рекомендованих громадою вихователів-пенсіонерів. У таких центрах, що можуть розміщуватись у три-чотирикімнатних квартирах чи приватних будинках(бажано поблизу парків та ігрових майданчиків), діти проводитимуть час між сніданком та обідом та між обідом та вечерею.
2.Зменшити кількість дітей на вихователя, в тому числі шляхом залучення до роботи студентів-практикантів та батьків-волонтерів.
3.Встановити камери спостереження в ДНЗ з тим, щоб громадські батьківські організації могли проводити моніторинг якості їх роботи. Значно збільшити рухові види активності на свіжому повітрі.
Наталя Чуприна
Важливими першими кроками вважаю для нового міністра освіти наступне:
- ревізію нормативно-правової бази освітньої діяльності у державі по всім напрямкам;
- проведення відкритих конкурсів на кращу систему навчання як альтернативну до існуючої, систему управління навчальними закладами, систему навчання і підвищення кваліфікації кадрів.
Особливу увагу слід приділити підготовці стратегічно мислячих керівників і лідерів освіти.
Звісно, слід вирішити і питання фінансування освіти. Без відповідного фінансування і оплати праці на високому рівні будь-які кроки - це "глас волаючого у пустелі"
Валентина Єршова, директор Запорізького Січового колегіуму-інтернату.
Перш за все, хочу порадити новому міністрові «не рубати з плеча». Зараз потрібно спокійно закінчити навчальний рік, а до нового навчального року ретельно промоніторити ситуацію. Тільки з’ясувавши де ми є, оцінивши реальну ситуацію починати діяти(переглядати навчальні плани тощо). Адже упродовж багатьох років МОН «реформувало» освіту, якої немає. Результат відомий…
Думаю, що головним напрямком змін мають бути кроки, спрямовані на свободи педагогічної думки і дії вчителя, директора школи. Нам видніше, ми бачимо що діти реально можуть опанувати, тож саме нам слід розширити можливості щодо вибору чи самостійного створення навчальних програм, форм навчання тощо.
Слід нарешті відійти від практики перетворення директора школи на завгоспа. Є ж у місті голова, технічні служби, які мають взяти на себе питання ремонтів приміщень чи тепломагістралей. Звісно, не відмовляємось від виконання функцій господарників. Ми дбали і будемо дбати про розвиток матеріально-технічної бази наших шкіл, але все ж таки головна наша функція – це організація навчального процесу.
Світлана Гаращенко
Маю деякі зауваження думки з позиції мами, які бентежать батьків дошкільнят і вони переважно стосуються побутових речей:
1. Треба переглянути норми щодо вимог рівня вологості та температури повітря, адже у садочках воно дуже сухе.
2. Збільшити контроль та можливість впливу батьків на побут садочка: мати право контролювати рівень чистоти, провітрювання та інших речей.
3. Особисто мене трохи здивував підхід до гендерного виховання дітей в садочках, може, варто і це обговорити...
Окремі думки одним рядком
Перш за все слід здолати корупцію і підвищити кваліфікацію педагогів.
Роман Одокієнко
Мораторій на будь-які перевірки шкіл до кінця навчального року!
Тетяна Дзядик
Скасувати пластикові атестати та дипломи, а вивільнені кошти пустити на створення єдиної інформаційної системи шкіл України.
Микола Шпорлюк
Спростити атестацію вчителів та навчальних закладів.
Людмила Федоріва
Усіх педагогів треба відправляти на пенсію не пізніше встановленого віку і лише у разі нагальної потреби приймати їх на роботу за річними контрактами.
Оксана Терло
Серйозні реформи можуть зробити тільки люди, які мають нове бачення. Тож, відкриваймо їм дорогу.
Володимир Студзінський
Від редколегії порталу: «Освітній портал» щиро дякує усім учасникам віртуального «круглого столу» за участь в його роботі, надіслані пропозиції та активну життєву і професійну позицію. Гарантуємо, що усі пропозиції будуть надіслані пану Сергію Квіту – новопризначеному Міністру освіти і науки України.
Однак, ми на ставимо крапку на обговоренні проблеми «перших кроків». Чекаємо коментарів і пропозицій від інших відвідувачів порталу.
Публікацію матеріалів підготував В. Громовий.





