Термін "домінанта" (від лат. dominantis – панівний, domіnans – пануючий) використовується у різних царинах. У музиці, домінанта є найголовніша тональність або її щабель, контрастний стосовно основного. В архітектурі – панівний в архітектурному оточенні будинок або споруда. У літературі – основоположний прийом, необхідний у створенні художнього цілого. Принцип домінанти Ухтомського в фізіології відіграє важливу роль для встановлення факторів, які у процесі навчання сприяють розвитку уваги і предметного мислення, створенню домінантних відношень засвоєння знань.

Ймовірно, цей комплекс значень і було покладено у сенс терміну "домінанти освітньої галузі", який в українському контексті було використано у 2007 – 2008 рр. у підпроекті "Модернізація навчальних програм" проекту "Рівний доступ до якісної освіти". Поняття "домінанти освітньої галузі", як можна встановити зі змісту проектних документів, було використано для ідентифікації ділянок підвищеної ефективності реалізації освітньої галузі (далі – ОГ) у існуючому та в проектованому змістах освіти [1].

Необхідність використання цього поняття пояснює контекст, у якому здійснювався їх пошук.

По-перше, підпроект "Модернізація навчальних програм" передбачавопис педагогічних моделей/концепцій освітніх галузей (сфер) курикулуму як комплектацію „суттєвих моментів” певної групи предметів або предмета, окреслюючи базову філософію/стратегію предмета з 1 по 12 класи.

Структура подання моделей/концепцій освітніх галузей (сфер) курикулуму складалася з таких компонент:

1. Короткий вступ, в якому окреслювалася важливість ОГ з точки зору учнів, її місце в навчальних планах (переліку предметів по класах та передбачувана на них кількість годин), і формулювався перелік "домінант ОГ", що презентував новизну модернізованого варіанту програми.

2. Концепція педагогічної моделі ОГ (основні галузі навчання, типи знань, навичок та умінь, які розвиває ОГ чи група предметів тощо).

3. Загальні цілі (завдання) ОГ у рамках системи освіти.

4. Спеціальні цілі або досягнення з навчального предмету, встановлені відповідно до рівнів системи освіти (початкова, середня) або класів.

5. Набір рекомендованих можливостей отримання знань, за допомогою яких можна досягти цих цілей.

6. Галузі змісту або спосіб, за допомогою якого зміст може бути організований.

7. Рекомендації стосовно методик навчання /отримання знань для застосування на уроках.

8. Стандарти засвоєння знань на кінець початкової та базової середньої школи.

9. Можливі рекомендації щодо оцінювання учнів.

10. Можливі методичні рекомендації для вчителів.

11. Можливі рекомендації для авторів підручників. 

По-друге, модернізація навчальних програм базувалася на активному використанні концепту курикулуму (лат., англ. – curriculum – біг, шлях, одне коло...) як категорії, що в міжнародній практиці є однією з основних характеристик освіти, що відображає  програмний зміст освіти (курсу навчання, навчального предмету), визначений певним чином заздалегідь (через навчальну програму, навчальний план тощо); перелік знань, умінь, навичок, навчальних елементів, які підлягають засвоєнню у процесі навчання.

У найбільш широкому розумінні курикулум є сукупність навчального змісту, плану, методу, структури, посібників, задачників, ілюстративного матеріалу, усіх видів посібників, включаючи паперові, аудіовізуальні, комп`ютерні тощо.

У професійному середовищі термін "курикулум" не має чітко зафіксованого значення. Існує більше ніж 250 визначень поняття курикулуму, які поділяють на 4 типи у залежності від акцентування на тому чи іншому аспекті навчального процесу:

1) на змісті освіти – "контентне бачення";

2) на процесі навчання – "процесне бачення";

3) на плануванні освіти – "планувальне бачення";

4) на результатах навчання – "результатне бачення".

Хоча в освітньому просторі України концепт курикулуму до цих пір не має офіційного і наукового визнання, та потрібно врахувати, що незалежно від національних особливостей, курикулумом називають офіційний документ, який відтворює сукупність змісту освіти, її навчальних програм і планів, методів, структур, усіх видів посібників, зрештою представляє комплексну модель дидактичних ситуацій і технологій навчання, способів організації навчальної діяльності.

По-третє, неоднозначність змісту терміну курикулуму в міжнародній практиці вимагає відповідного його тлумачення в українському освітньому просторі, що має полегшити ідентифікацію в Україні документу, аналогічного „National Curriculum Framework”. Такі документи є у більшості країн ОЕСР та Центральної та Східної Європи. Усі вони мають документ під назвою „Рамки Державного Курикулуму”, що містить у собі „суттєві моменти”, до того ж викладені в доступній формі, тобто „ключові елементи та принципи” системи навчальних програм, одним словом, все те, що всі вчителі та учні повинні розуміти та знати про неї. Відповідно до технічних завдань підпроекту "Модернізація навчальних програм" моделі освітніх галузей передбачалося включити до кінцевого документу – Рамкових основ змісту (національного курикулуму) загальної середньої освіти. Розроблення такого документу є актуальним завданням і сьогодні, оскільки відповідна йому інформація лише частково міститься в офіційних документах, що призводить, між іншим, до низької якості програм і підручників.

У цілому, використовуючи вітчизняний і світовий досвід, консультанти намагалися окреслити нове бачення освітніх галузей у шкільній освіті України, яке концентрувалося в формулюванні так званих Домінант освітніх галузей. Враховуючи, що такі домінанти до цих пір явно не сформульовані щодо ОГ шкільної освіти, наведемо проектні формулювання домінант освітніх галузей за формулюваннями консультантів (Пометун О. І., Нелін Є. П., Масол Л. М., Пастушенко Н. М., Дивак В. В.). Зауважу, що багато з формулювань вимагають редагування, шліфування намірів пропонованого курикулуму, зокрема, уникнення загальних процедурних питань стосовно курикулуму, на кшталт, "курикулум спирається на обґрунтовану теоретичну концепцію, сучасну курикулярну філософію", останнє вимагається від усіх ОГ і не є специфічним для тієї чи іншої ОГ. Але головне – наскільки запропоновані формулювання дійсно визначають точки підвищеної ефективності реалізації освітньої галузі. Тому наявні варіанти домінант ОГ наводимо як можливий варіант і як імпульс для дискусії, внаслідок якої і визначатимуться шукані домінанти ОГ.

1. Домінанти освітньої галузі “Здоров’я і фізична культура”

Діючі стандарти і програми	Пропонований курикулум (модернізована модель)
Зміст, що випереджає за кількісними показниками фізичні можливості учнів	Зміст, що відповідає за кількісними показниками індивідуальним фізичним можливостям учнів
Зміст побудований на знаннях, уміннях і навичках	Зміст побудований на знаннях, навичках і ставленнях
Мета – виконання нормативів та досягнення спортивних результатів	Мета – гармонійний особистісний розвиток учнів
Мета – підготовка до безпечної трудової діяльності та надання першої допомоги; до захисту Вітчизни та вибору професії.	Мета – підготовка до безпечної життєдіяльності, враховуючи індивідуальні фізичні та психічні можливості учнів
Недостатньо відповідає фізичним можливостям та інтересам учнів	Адекватність до фізичних можливостей учнів та відповідає їх інтересам
Не враховує регіональні особливості, матеріальну базу школи і місцеві традиції	Враховує регіональні особливості, пристосовується до специфічної матеріальної бази школи і до місцевих традицій

2. Домінанти освітньої галузі “Естетична культура"

Діючі стандарти і програми	Пропонований курикулум (модернізована модель)
Концентрація уваги на змісті мистецької освіти ("що треба вивчати")	Фокусування уваги на результатах мистецької освіти – досягненнях учнів ("яким стане учень")
Зміст побудований на кількісні параметри (знання, уміння, навички (переважно інформаційний)	Зміст акцентує якісні параметри (гармонія знань, ставлень, цінностей і компетентностей).
Зміст не завжди враховує інтереси і життєві запити учнів	Зміст зорієнтований на інтереси і життєві запити учнів
Домінує автономне викладання окремих предметів галузі	Поглиблюється курс на галузеву і міжгалузеву інтеграцію
Зміст має академічний характер	Зміст сприяє вільному самовираженню особистості
Недостатньо концептуалізований, із значною долею емпірики	спирається на обґрунтовану теоретичну концепцію, сучасну курикулярну філософію
Недостатньо відповідає можливостям сучасної культури	Максимально враховує можливості сучасної культури
Директивний стосовно вчителів і авторитарний стосовно учнів	Залишає значний простір для варіативності, альтернативності педагогічної та учнівської творчості
Мало використовує світовий досвід мистецької освіти (модель некогерентна)	Розробляється з орієнтацією на кращі здобутки світової практики і курикулярного мислення (модель когерентна).
Технології зорієнтовані на навчання, де переважає діяльність запам’ятовування учнів	Технології спрямовані на самостійне учіння в різних формах індивідуальної і кооперативної діяльності
Переважає монолог вчителя	Пріоритет діалогу і полілогу
Переважають форми репродуктивної діяльності учнів	Впроваджується технологія супроводу самостійної діяльності і творчості учнів
Застосовуються інформативно-ілюстративні технології	Поглиблюється вплив особистісно розвивальних технологій
Педагогічна модель не прогностична, зорієнтована на сьогодення	Педагогічна модель має риси прогностичності, передбачає стратегічні опції
Модель побудована на класичній педагогіці і не спирається на найновіші наукові досягнення	Модель орієнтована на використання здобутків сучасних наук, щонайперше культурології
Зміст зорієнтований переважно на етнокультурні традиції	Зміст не протиставляє національне і глобальне, а передбачає гнучке поєднання етнокультурних і полі культурних аспектів

3. Домінанти освітньої галузі "Математика"

Діючі стандарти і програми	Пропонований курикулум (модернізована модель)
Заявлені у програмах зміни (компетентнісний підхід) ще недостатньо реалізуються в практичній діяльності вчителя.	Найважливіші зміни у математичній освіті (компетентнісний підхід, формування загальних і предметних компетентностей) реально забезпечені (через відповідні підручники, посібники, оцінювання, підвищення кваліфікації учителя)
Концентрація уваги на змісті математичної освіти	Фокусування уваги на результатах математичної освіти – досягненнях учнів
Реальна орієнтація на знання як основний результат навчання	Реальна орієнтація на компетентності як основний результат навчання
На практиці в основі моделі математичної освіти – знати і уміти розв’язувати типові задачі	На практиці в основі моделі математичної освіти – розуміти основні принципи застосування математики
Орієнтація на кількісні показники у математичній освіті (зокрема – якомога більше типів рівнянь, нерівностей для вивчення). Усі рівняння та нерівності вивчаються ізольовано.	Орієнтація на якісні показники у математичній освіті (зокрема, обмеження кількості рівнянь та нерівностей, які необхідно розв’язати для формування відповідних загальних умінь по розв’язуванню рівнянь та нерівностей).
Зміст не завжди враховує інтереси, вікові особливості і життєві запити учнів	Зміст зорієнтований на інтереси, вікові особливості і життєві запити учнів
Відсутні стандарти досягнень учнів	Розроблятимуться стандарти досягнень
Зміст математичної освіти має академічний характер	Зміст математичної освіти має не тільки академічну, але і чітку практичну спрямованість
Відсутня прийнята на державному рівні концепція математичної освіти (наявні проекти концепції)	Курикулум галузі спирається на обґрунтовану теоретичну концепцію, сучасну курикулярну філософію
Педагогічна громадськість не залучена до підготовки навчальних програм, тому вона не несе відповідальності за їх якість	Педагогічна громадськість безпосередньо причетна до укладання навчальних програм, оскільки їй пропонують лише рамкові програми, які визначають результати навчання на момент завершення основної та середньої школи
Відсутній вибір (одна програма обов’язкова для виконання)	Курикулум створює умови для варіативності, альтернативних програм та підручників
Переважає репродуктивна методика навчання, монолог вчителя	Пріоритет комунікативно-діяльнісного підходу, переважають діалог і співпраця
Обмежена самостійна діяльність учнів	Впроваджується технологія супроводу самостійної діяльності і творчості учнів
Використовується обов’язкове тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів	Запроваджуються як обов’язкові різні форми оцінювання (усні, письмові), використовується портфоліо як один із способів оцінювання досягнень учнів

4. Домінанти освітньої галузі "Мови та література"

Діючі стандарти і програми	Пропонований курикулум (модернізована модель)
Заявлені у програмах зміни (компетентнісний підхід, розвиток комунікативної компетентності, вивчення літератури як мистецтва) носять декларативний характер.	Найважливіші зміни у мовно-літературній освіти (компетентнісний підхід, розвиток комунікативної компетентності, вивчення літератури як мистецтва) реально забезпечені (через відповідні підручники, посібники, оцінювання, підвищення кваліфікації учителя)
Концентрація уваги на змісті мовно-літературної освіти	Фокусування уваги на результатах мовно-літературної освіти – досягненнях учнів
Реальна орієнтація на знання як основний результат навчання	Реальна орієнтація на компетентності як основний результат навчання
На практиці в основі моделі мовно-літературної освіти – знати	На практиці в основі моделі мовно-літературної освіти – розуміти
Орієнтація на кількісні показники у літературній освіті (якомога більше імен письменників, більше художніх текстів для вивчення). Рекомендовано усі твори вивчати текстуально як мистецтво.	Орієнтація на якісні показники у літературній освіті (обмеження кількості текстів, які необхідно вивчати текстуально як мистецтво).
Зміст не завжди враховує інтереси, вікові особливості і життєві запити учнів	Зміст зорієнтований на інтереси, вікові особливості і життєві запити учнів
Домінує автономне викладання окремих предметів галузі	Поглиблюється курс на галузеву і міжгалузеву інтеграцію
Українська і зарубіжна література вивчаються як два окремі предмети	Українська та зарубіжна літератури інтегруються в один предмет "література" із збереженням кількості годин
Відсутній зв'язок між мовою та літературою	Широко використовуються (досліджуються) художні тексти під час навчання мови
В основі мовної освіти – лінгвістична змістова лінія	В основі мовної освіти – комунікативна змістова лінія. Лінгвістична змістова лінія підпорядкована їй.
Відсутність у програмах з української мови розділу "Медіа комунікація"	Включення у програми з української мови розділу "Медіа комунікація"
Вивчення української мови не базується на текстовій основі	Запроваджується вивчення української мови на текстовій основі
Не розроблені рівні володіння українською мовою	Навчання української мови орієнтоване на рівні володіння мовою відповідно до європейського досвіду
Відсутні стандарти досягнень учнів з літератури	Розроблятимуться стандарти досягнень з літератури
Зміст мовно-літературної освіти має академічний характер	Зміст мовно-літературної освіти має практичну спрямованість
Відсутня прийнята на державному рівні концепція мовно-літературної освіти (наявні проекти концепцій вивчення окремих предметів)	Курикулум галузі спирається на обґрунтовану теоретичну концепцію, сучасну курикулярну філософію
Педагогічна громадськість не залучена до підготовки навчальних програм, тому вона не несе відповідальності за їх якість	Педагогічна громадськість безпосередньо причетна до укладання навчальних програм, оскільки їй пропонують лише рамкові програми, які визначають результати навчання на момент завершення основної та середньої школи
Відсутній вибір (одна програма обов’язкова для виконання)	Курикулум створює умови для варіативності, альтернативних програм та підручників
Переважає репродуктивна методика навчання, монолог вчителя	Пріоритет комунікативно-діяльнісному підходу, переважають діалог і полілог
Обмежена самостійна діяльність учнів	Впроваджується технологія супроводу самостійної діяльності і творчості учнів
Використовується обов’язкове письмове тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів	Запроваджується як обов’язкові різні форми оцінювання (усні, письмові), використовується портфоліо як один із способів оцінювання досягнень учнів.

5. Домінанти освітньої галузі "Історія та суспільствознавство"

Лінії порівняння: Діючі стандарти і програми	Пропонований курикулум (модернізована модель)
Співвідношення мети, завдань освітньої галузі та її змісту: Мета і завдання галузі носять неконкретний декларативний характер і не відповідають реальному змісту і практиці навчання	Мета і завдання галузі визначаються у відповідності до зовнішніх та внутрішніх викликів часу, і обумовлюють відбір і структурування змісту галузі, що забезпечує формування в учнів всієї системи ключових, галузевих та предметних компетентностей
Результати навчання: Орієнтація на засвоєння знань як основний результат.	Орієнтація змісту і практики навчання на набуття учнем відповідних цінностей, знань, умінь, навичок, орієнтацій, досвіду тощо.
Особистісна значущість змісту галузі: Переважно теоретичні знання, слабка орієнтація на життя учня, в найкращому випадку підготовка школяра до майбутнього застосування знань після завершення навчання	Перевага змісту, що сприяє встановленню зв’язків між теорією та практикою, допомагають застосовувати знання та вирішувати життєві завдання. Зміст має практичне значення для життя й нагромадження особистого пізнавального та соціального досвіду
Інтеграція предметів у галузь: Зміст галузі "Суспільствознавство" не є інтегрованим, предмети поєднуються механічно, безсистемно	Предмети інтегруються на засадах спільності пізнавальних об’єктів, наявності наскрізних ліній змісту, орієнтації на формування галузевих компетентностей з чітким розмежуванням питань, що вивчаються та уникненням дублювання
Пріоритети змісту галузі: Держава – суспільство – особистість	Особистість – суспільство – держава
Технології навчання: Спрямовані на забезпечення засвоєння учнями суми знань	Орієнтовані на розвиток особистості, зростання її компетентності, набуття досвіду
Роль особистості педагога: Здійснює постійний вплив та контроль діяльності учнів	Забезпечує можливості демократичного, рівноправного партнерства між вчителем і учнями та в середині учнівського колективу
Роль учнів у навчанні: Відносно пасивна, учні не приймають важливих рішень щодо процесу навчання.	Учні приймають важливі рішення щодо процесу навчання, мають можливість спілкування і розвитку комунікативних умінь та навичок.
Джерело мотивації навчання: Зовнішнє (оцінки, педагог, батьки, суспільство)	Поєднання внутрішніх (інтерес самого учня) і зовнішніх (оцінки, педагог, батьки, суспільство) мотивів навчання
Оцінювання результатів навчання: Учень – об’єкт оцінювання на основі визначених державою стандартизованих рівнів сформованості знань, вмінь та навиків	Учень як суб’єкт, співучасник процесу оцінювання, рефлектує та оцінює власну пізнавальну діяльність та її компетентнісно-орієнтовані результати

Запропоновані бачення домінант ОГ за наслідками обговорень досвідченими фахівцями, як на мій погляд, ще не повно відображають можливі сьогодні "зони" ефективності вивчення тих чи інших ОГ, а для ОГ технологій і природознавства нам невідомі спроби їх формулювання.

Вважаю за потрібне проведення системного аналізу у визначенні домінант ОГ,  тут вкажу лише деякі проблемні аспекти поданих вище формулювань.

1. Домінанти освітньої галузі “Здоров’я і фізична культура” сформульовані лаконічно, і цим можуть слугувати за приклад іншим ОГ. Разом з тим у них акцентується здійснення ОГ у відповідності до "індивідуальних фізичних можливостей учнів", проте не підкреслюється розвиваюча і формуюча роль галузі стосовно цих "фізичних можливостей учнів", їх розвитку і побільшення. П.1 тотожний п.6. Не вказано ключову компетентність, яку формуватиме галузь.

2. Домінанти освітньої галузі “Естетична культура" пронизані сучасною ідеєю технологізації цієї освітньої галузі. Разом з тим у запропонованих Домінантах не відчувається подолання "виховного акценту" ОГ у нинішньому її вигляді, і не вказується на формування творчого потенціалу учнів школи – як виконавського (уміти співати, танцювати, грати), так і композиційного-дизайнерського – уміти сконструювати архітектурний проект, намалювати щось або хоча б за допомогою ІКТ скомпонувати обкладинку книжки, змоделювати одяг, навчити азам композиторського мистецтва. Приміром, архітектура сприймається і уважається як первісне мистецтво. Вона є таким вже тому, що служить елементарним життєвим потребам людини, даючи їй, як кажуть, дім і дах. Архітектура надає людині можливість прийти до самої себе і здійснити свою сутність як людську. Із усіх мистецтв лише архітектура досконалим способом виражає людину в її тілесності і духовності одночасно. Але де ж архітектура у школі? В якій освітній галузі будуть інтегруватися знання і асоціації щодо неї? Школи Австрії мають досвід з навчання архітектури. У домінантах відчувається, що ОГ має запропонувати учням спробувати себе у широкому спектрі мистецтв, але не заявлено, що ця ОГ має формувати в учнів авторську здатність, тобто спроможність виступити автором того чи іншого мистецького твору. Тобто ключова компетентність за класифікацією ОЕСР "культурна виразність", яка "передбачає сприйняття важливості творчого вираження ідей, досвіду і емоцій широким спектром засобів, включно музику, інсталяції, літературу та скульптуру" має бути в нашій ОГ відображена з більшим потенціалом формування авторських потенцій.

3. Домінанти освітньої галузі "Математика". У домінантах цієї ОГ потрібно підкреслити, що математика окрім завдання формування прагматичних компетентностей (тобто враховувати при навчанні в першу чергу повсякденні потреби в математиці у дорослому житті – вміти читати числа і рахувати; мати “почуття числа і вимірювання”; бути впевненим у своїх математичних вміннях [2]), спрямовує себе і на завдання формування духовного світу особистості (Г.Вейль) і постає як “математика з людським обличчям” (В.І.Арнольд). С.Пейперт засвідчив факт виникнення “гуманітарної” математики, тобто такої математики, яка вже не сприймається не потрібною у вивченні людини і зараховується до “гуманітарних наук”[3, с.48].

4. Домінанти освітньої галузі "Мови та література". Найосновнішим завданням цієї галузі бачиться відхід від її нинішніх екстенсивних структур. Це реалізовується певною мірою. Але завдання в цій ОГ формування автора – творця-мовця (творів, есе, листів, проектів, документів тощо) – поки що не сформульоване. Потрібно надати рекомендації стосовно навчання стародавніх мов і взагалі мовних компонент інших ОГ. Це питання гуманітарної безпеки України. Надзавдання – як зробити галузь еквівалентною курсам критичного мислення, наприклад у варіанті "Філософія для дітей", як підвищити її ефективність. Звичайно, естетична, духовна цінність цієї ОГ не може бути втрачена.

5. Домінанти освітньої галузі "Історія та суспільствознавство". Історія – сукупність великих і маленьких оповідань ("сюжетів"). Оскільки мова йде про обмежений навчальний час, то постає питання – скільки їх, таких сюжетів, має бути засвоєно у школі? Які установки нового курикулуму на дати? Персоналії? Що повинне оцінюватися (вимірюватися) при вивченні історії? Роль історії в змісті освіти, на мою думку, бути хронометром навчального процесу, штурманом освіти як "машини часу", імпульсом, який задає відлік часу. Бачення цієї ОГ зачіпає і моделі інших ОГ. Як на мій погляд, учнів не потрібно агітувати, достатньо реально показувати досягнення, передусім, "інновації, що змінили світ", найбільші прориви в житті людства. Окрім цього необхідно в час "затоплення України історією" ґрунтовно провести лінію "пам'ять і майбутнє": яким біографічним досвідом володіють молоді люди та їхні родини, і як він може бути використаний для освіти? Подібно тому, як вивчення географії має сприяти укладанню особистістю "власної карти", так і в ОГ "Історія та суспільствознавство" центральним є поняття "реконструкції" історії, яке починається з укладання родоводу, історії школи, вулиці, села, міста тощо. Важливо окреслити розв’язування проблеми ущільнення інформації в історичній освіті [4]. Для нового курикулуму рішення з цього приводу має бути. Чи через "історичні системи як складні системи" Валлерстайна, чи значеннєві структури в переломні періоди історії, логіку картин світу, але необхідно наполегливо позбавлятися "піни історії", якої досить багато в сучасній історичні освіті. Поліметодологічність ОГ "Історія та суспільствознавство" надає можливість врахувати еволюцію історичного знання і вийти на дилему історицизм – антиісторицизм та розв'язування історичних задач як засіб удосконалення змісту і методів викладання шкільних історичних дисциплін.

Жодною мірою не претендую на завершення дискусії про домінанти освітніх галузей шкільної освіти. Єдине, що хотів підкреслити цією статтею – формування нового змісту навчання у загальній середній освіті потрібно розпочинати з формулювання сучасних домінант освітніх галузей, а на їх основі – навчальних предметів і дисциплін. Такі домінанти сформулювати не під силу одному чи навіть двом авторам, це завдання громадської дискусії.

Література

1. Березенко В.В. РR освітньої галузі в сучасній комунікаційній парадигмі // Держава та регіони. Серія: Соціальні комунікації Науково-виробничий журнал. – 2010. – № 1. – С. 111-115.

2. Коккрофтский отчет // Математика в школе. – 1986. – № 5. – С.73.

3. Пейперт Сеймур. Переворот в сознании: дети, компьютеры и плодотворные идеи : [Пер. с англ.] / Сеймур Пейперт. – М. : Педагогика, 1989. – 220,[2] с.

4. Мудрак В.І. Філософсько-методологічні засади ущільнення інформації в історичній освіті. – Рукопис. Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата філософських наук із спеціальності 09.00.03 – соціальна філософія і філософія історії. Інститут вищої освіти АПН України, Київ, 2001.

Сергій Клепко, доктор філософських наук, доцент, проректор з наукової роботи Полтавського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти ім. М.В.Остроградського.