Ініціатором заходу став Інститут модернізації змісту освіти Міністерства освіти і науки України, директор якого, старший  науковий співробітник Інституту філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України, кандидат  філософських  наук Наталія Вяткіна виступила модератором зустрічі.

До реалізації проекту долучилися лабораторія «Філософія для школярів» при кафедрі філософії Інституту філософської освіти і науки Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова (керівник – Надія Авраменко),  полтавська ініціативна група «Філософія для дітей» (керівник – Тетяна Бондар), а також Ініціатива сприяння розвитку гуманітаристики в Україні «Ребрендинґ філософії», одним з стратегічних напрямків якої є проект «Філософсько-гуманітарний ліцей», що неодноразово згадувався у циклі експертних інтерв’ю на порталі «Освітня політика» (координатор – Іламі Ясна).

Проект має на меті впровадження елементів філософської освіти в усіх загальноосвітніх школах України на двох рівнях: для учнів молодших класів через спеціальну підготовку вчителів та для старшокласників через інтеграцію блоку філософських дисциплін у систему профільної освіти, переважно гуманітарного напряму.

Зустріч було присвячено першому із заявлених напрямків роботи – розробці методик та курсів філософської спрямованості для молодшої школи. При цьому не йдеться про включення у навчальні програми сухих формалізованих курсів історії філософії, що базуються на запам’ятовуванні послідовностей імен і дат. Існує чимало сучасних методик, що дозволяють подолати такий застарілий підхід, здатний радше стати «щепленням» проти філософії, ніж викликати інтерес до неї. Більш того, такі курси мають викликати інтерес зовсім не до філософії, – вважають учасники ініціативи. Для дітей молодшого віку філософія має бути більш доступною та більш наближеною до практичних дій. Вони можуть не знати, хто такий Аристотель, але вчитися вживати його логічні прийоми; можуть не читати діалогів Платона, але відіграти у класі його міф про печеру; не знати коли жив Бекон, але вчитися долати «ідолів розуму»; не вивчати біографію Гоббса, але спробувати розбудувати власну «державу», засновану на концепції суспільного договору; ніколи не чути про Канта, але зрозуміти (або відчути), що таке категоричний імператив…

Обговорюючи можливі взірці для розбудови такої методики, учасники зустрічі звернули увагу на міжнародну ініціативу «PhilosophyforChildren» (скорочено – «Р4С»), що вже застосовується в багатьох країнах світу. До речи, два посібники для проведення занять за методикою Р4С вже перекладені українською в межах гранту Монтклерського університету США. Саме цю методику (звісно, за умов наближення її сюжетів до повсякденного життя українських школярів та їхніх родин) було запропоновано покласти в основу майбутньої моделі філософської освіти для українських шкіл.

За умов успішної та ефективної роботи у напрямку розробки та затвердження навчальних методик та програм, підготовки відповідних навчальних матеріалів для вчителів та керівників шкіл, інтеграція методики у навчальний процес загальноосвітніх шкіл має початися вже з вересня 2016 року.