Це слід робити негайно, бо вже зараз абсолютна більшість дітей на пострадянському просторі відверто не люблять школу у тому вигляді, якому вона існує зараз.

Ще раз підкреслю шкільна освіта потребує саме «перевинайдення», а не реформування чи навіть про «перезавантаження». Нинішню вкрай застарілу модель уже не можливо удосконалити чи модернізувати(оновити). Удосконалення поганого зробить його ще гіршим, бо посіє ілюзію можливості так жити далі.

Нам усім слід зробити спробу нової самодефініції школи. Це значить, що слід відкинути всі звичні вічні атрибути школи, припинити самовтішання її справжніми чи уявними здобутками, і справді ризикнути стрибнути  «вище голови». Ризикнути взяти на озброєння нові ідеї, ризикнути просто помріяти про іншу шкільну реальність… Тільки в цьому випадку ідея візьмегору над реальністю, а свідомість, попри звичні нам марксистські догми, визначатиме буття.

Звісно, вимагатиме і перезаснування органів управління освітою.

На жаль, «перевинайдення школи»  ще не усвідомлюється як мета ні нашою освітянською спільнотою , ні педагогічним Олімпом. Жоден представник педагогічного офіціозу і навіть авангардної педагогіки не послуговується цим терміном.

Ось результат пошуку в Google матеріалів з цієї теми різними мовами:

Re-InventingSchools	Результатов: примерно 8 460 000
Re-Inventing Schulen	Результатов: примерно 66 000
Réinventerles écoles	Результатов: примерно 746 000
Re-InventareScuole	Результатов: примерно 2 240 000
להמציא מחדש את בתי הספר	Результатов: примерно 71 100
再発明学校	Результатов:  примерно 3 540 000
重新發明學校	Результатов: примерно 9 010 000
Поново Измишљање школе	Результатов: примерно 39 900
Znovuobjevování školy	Результатов: примерно 3 600
Переизобретая школы	Результатов: примерно 204 (реально матеріалів – 0)
Перевинайдення школи	Результатов: примерно 240 (реально матеріалів – 0)

Тож, як видно із цієї статистики, найактивніше винайденням заново шкіл займаються японці, англомовні та іспаномовні країни, китайці та французи, але не ми. Ми ж стоїмо осторонь світової дискусії з цієї проблематики. Нас ніби і немає в тому освітньому просторі, в якому вирують фантастичні ідеї та напрацьовуються нестандартні практики. На пострадянському просторі домінують інші проблеми і інші дискурси.

Ви говорите, про необхідність побудови «школи, яка не школа», а нам би хоча б зробити «школу як школу»!, - це типова репліка начальника одного з обласних управлінь освіти.

Зрештою, як наслідок такого підходу, і виходить, що весь світ творить «школу, яка не школа», а ми ніяк не можемо забезпечити усім нашим дітям навіть «школу як школу»(90% відсотків існуючих нині шкіл не відповідають навіть мінімальному стандарту матеріально-технічного оснащення школи кінця ХХ століття).

На початку своєї педагогічної кар’єри у середині 80-х, мав нагоду побачити спробу створення школи, яка не школа. Саме на території рідної Кіровоградщини, у селі Зибково намагався перевинайти школу нині всесвітньовідомий педагог-новатор академік Російської академії освіти Михайло Щетінін. (про його авторську школу див. http://rodova.narod.ru).   У моїй пам’яті закарбувались коментарі, які лунали в бік його школи з вуст наших бюрократів і «правильних» педагогів: «Шо він там за «занурення» придумав!?», «Один уже дозанурювався так, що і не виплив, тож творіть, та не витворяйте!». Звісно, наше педагогічне «дике поле» поглинуло цю школу, а педагогічна інквізиція винесла безапеляційний вирок: нам таке не потрібне!

Школу  своєїмрії офіційна назва якої «Государственный общеобразовательный лицей-интернат комплексного формирования личности детей и подростков» Михайлу Щетініну довелось створювати в Краснодарскому краї.

Щетинин, с нашей точки зрения, совершил величайшее образовательное открытие. Он открыл новое содержание образования. Он так построил уклад жизни в своей школе, на своем педагогическом острове, что этот уклад и стал содержанием образования. Конечно, программа, учебные предметы здесь есть, ребята изучают и математику, и биологию. Но это материал, а содержанием стал жизненный уклад Текоса.
Все говорят о том, что дети разные и у них не только разный ритм учения, но и разные области наиболее полного раскрытия способностей. Но пока только Щетинин смог сделать так, что разные дети движутся в учении своим, исключительно индивидуальным темпом. И поэтому по физике щетининский ученик может учиться в 9 классе, а архитектуру изучать по вузовской программе. Это и есть непрерывное образование.

Александр АДАМСКИЙ

На пострадянському просторі є лише острівки принципово нових педагогічних практик і поодинокі публікації, а світова педагогічна думка сьогодні активно напрацьовує варіанти перевинайдення школи. Є сотні книг у заголовках яких використовується цей термін.

Наприклад, досить відомим є ось це видання:

ReinventingSchools, Reforming. Teaching – from Political Visions to Classroom Reality. By: John Bangs, John MacBeath and Maurice Galton

Be the Change: Reinventing School for Student Success

Ось це цьогорічне видання можна придбати на

Є море публікацій щодо окремих питань, пов’язаних з перевинайденням школи. Зокрема, щодо зміни шкільного курікулуму(змісту шкільної освіти). Див., для прикладу

Learning to reinvent the schoolcurriculum

Є найрізноманітніші проекти перевинайдення школи, такі як  Project Dream School starts with a simple question: If you could build a dream school, what would you do?

Проблеми перевинайдення школи активно дискутуються на місцевому рівні.

New York City seeking to reinvent schools.

Навіть можна знайти матеріали в яких мова йде про перевинайдення шкільних обідів.

Students Compete In National Competition To Reinvent School Lunches.

І, звичайно, тема перевинайдення школи є чи не найбільш обговорюваною на численних семінарах чи конференціях. Наприклад, на щорічній конференції ASCD у

2008 році обговорювалась саме ця тема( ReinventingSchools).

Ви навіть можете пройти 11 годинний навчальний курс з 57 лекцій «Reinventing School - A Design Thinking Challenge» ось тут