Укр Рус

Дата: 07.10.2026

Запитання без відповіді

Автор:
Віктор Громовий
Опубліковано
16.04.2016
 Можна скільки завгодно обурюватись вчителькуватістю багатьох неадекватних представників педагогічної спільноти, але спочатку треба задуматись: а звідки в школах візьмуться інші, - молоді, прогресивні, симпатичні вчителі ХХІ століття?! Вчора не зміг дати відповідь на прості запитання цьогорічної випускниці педуніверситету. Допоможіть, бо якщо не дамо відповідь, вона, попри патріотичну налаштованість, поїде працювати нянькою у ... Москву. 

Миле розумне дівча каже: 

П'ять років тому я пішла до педуніверситету, бо справді люблю свій предмет і люблю працювати з дітьми. Я повірила тодішнім можновладцям, які обіцяли достойну вчительську зарплату і нормальні умови праці. Я хочу йти працювати в школу і можу там багато чого змінити на краще. Я не хочу там займатись «поборами», не збираюсь нав'язувати репетиторство… Я не розглядаю роботу в школі як місце відпочинку від власного домашнього господарства. Мої батьки, які вже передпенсійного віку, витратили всі заощадження, щоб мене "вивчити на вчительку". Я не хочу виходити заміж за заможного чоловіка, який би мене утримував та виконував роль спонсора школи(є і такі варіанти, але серцю не накажеш, тому зустічаюсь і збираюсь виходити заміж за однокурсника). Я просто хочу чесно і кваліфіковано вчителювати. 
У випадку, якщо я піду працювати до школи, де мені жити, в що одягатись, за які гроші оплачувати Інтернет, купувати сучасні гаджети і традиційні книжки, за які гроші раз на тиждень посидіти в кафе за чашкою кави, раз на рік кудись поїхати відпочити…?

Звісно, будь-які наші Концепції середньої загальноосвітньої школи України і Дорожні карти реформ, стануть актуальними лише після того, як ми дамо цій дівчині відповіді на її прості запитання... Це одночасно буде і відповіддю нам на питання: коли почнуться позитивні зміни в школі? Тоді, коли школа стане привабливим місцем(і не тільки в матеріальному плані) для докладання свої зусиль для потенційних носіїв цих змін!
Запитання без відповіді
Запитання без відповіді
 Можна скільки завгодно обурюватись вчителькуватістю багатьох неадекватних представників педагогічної спільноти, але спочатку треба задуматись: а звідки в школах візьмуться інші, - молоді, прогресивні, симпатичні вчителі ХХІ століття?! Вчора не зміг дати відповідь на прості запитання цьогорічної випускниці педуніверситету. Допоможіть, бо якщо не дамо відповідь, вона, попри патріотичну налаштованість, поїде працювати нянькою у ... Москву.
Запитання без відповіді

Миле розумне дівча каже: 

П'ять років тому я пішла до педуніверситету, бо справді люблю свій предмет і люблю працювати з дітьми. Я повірила тодішнім можновладцям, які обіцяли достойну вчительську зарплату і нормальні умови праці. Я хочу йти працювати в школу і можу там багато чого змінити на краще. Я не хочу там займатись «поборами», не збираюсь нав'язувати репетиторство… Я не розглядаю роботу в школі як місце відпочинку від власного домашнього господарства. Мої батьки, які вже передпенсійного віку, витратили всі заощадження, щоб мене "вивчити на вчительку". Я не хочу виходити заміж за заможного чоловіка, який би мене утримував та виконував роль спонсора школи(є і такі варіанти, але серцю не накажеш, тому зустічаюсь і збираюсь виходити заміж за однокурсника). Я просто хочу чесно і кваліфіковано вчителювати. 
У випадку, якщо я піду працювати до школи, де мені жити, в що одягатись, за які гроші оплачувати Інтернет, купувати сучасні гаджети і традиційні книжки, за які гроші раз на тиждень посидіти в кафе за чашкою кави, раз на рік кудись поїхати відпочити…?

Звісно, будь-які наші Концепції середньої загальноосвітньої школи України і Дорожні карти реформ, стануть актуальними лише після того, як ми дамо цій дівчині відповіді на її прості запитання... Це одночасно буде і відповіддю нам на питання: коли почнуться позитивні зміни в школі? Тоді, коли школа стане привабливим місцем(і не тільки в матеріальному плані) для докладання свої зусиль для потенційних носіїв цих змін!
16.04.2016
Віктор Громовий
690
*
Наверх