Річ у тім, що учні роблять системні помилки в тих граматичних аспектах англійської мови, які не збігаються з відповідними аспектами української мови. Тож поглянемо на найважливіші моменти такої відмінності.

АРТИКЛЬ. Головне, що учень мусить усвідомити про артикль – це те, що неозначений «A/AN) співвідноситься з чимось загальним або новим, а означений «A» -- з чимось конкретним або вже згаданим. Приклад: I-have-a-car. The-car-is-in-the-garage. Десятки всіх інших випадків вживання артикля (у тому числі й винятків) є похідними від  такого основного правила і засвоюються упродовж тривалого часу. Оскільки артикля в українській мові немає, у ній використовуються інші засоби для позначення подібного явища – в основному, займенники, ширший контекст чи порядок слів. Порівняйте зміну порядку слів в українській мові, викликану неоднаковістю артикля в мові англійській : The-door-opened-and-A-teacher-came-in= Двері відчинилися і ввійшов учитель (якийсь учитель, або ж увійшов несподівано) та The-door-opened-and-THE-teacher-came-in= Двері відчинилися і вчитель увійшов(ми його знаємо або ж про нього розмовляли, або на нього чекали).

ІМЕННИК. В українській мові є ряд імен, які вживаються лише в множині, у той час як відповідні слова в англійській функціонують тільки в однині (наприклад,  гроші = money, канікули = vacation). Або ж українській групі «тільки однина» відповідає англійська група «тільки множина» (одяг = clothes, зміст = contents, картопля = potatoes, морква = carrots, цибуля = onions). З іншого боку, деякі англійські іменники вживаються лише в однині, хоча можуть позначати множину також: sheep -- вівця або вівці, deer -- олень або олені Порівняйте: The-sheep-was-grazing-in-the-field (Вівця паслась у полі) :: The-sheep-were-grazing-in-the-field (Вівці паслися в полі) таThe-deer-was-seeninthewood(Оленя бачили в лісі :: Thedeer-were-seen-in-the-wood (Оленів бачили в лісі). Деякі слова, що позначають міру і вживаються з числівником, завжди мають форму однини: He-weighs-ten-stone (Він важить десять стоунів – один стоун = 6,35 кг), three-score-men (шістдесят чоловік -- ascore= двадцять ), two-dozen-eggs(два десятки яєць --  adozen = дюжина, проте в Україні кількість яєць міряється десятками, що знаходить своє відображення в перекладі). У формі однини завжди вживаються назви грошових одиниць та міри довжини/висоти, якщо за ними йдуть назви дрібніших одиниць: two-pound-ten (два фунти десять пенсів), five-foot-eight(п’ять футів вісім дюймів). Інколи різні форми множини одного слова мають в англійській мові різні значення (five-pence -- п’ятипенсова монета, five-pennies-- п’ять монет по одному пенсу;  brothers– брати, brethren-- побратими).

Граматичного роду в англійській мові не існує, але якщо виникає необхідність такий рід позначити для живих істот, вживаються лексичні засоби. З ними учні також повинні бути ознайомлені: bull-elephant-- слон, cow-elephant-- слониха, cat -- кішка (також – кіт), tom-cat-- кіт, goat-- коза, he-goat– цап. Домашні тваринки сприймаються як члени сім’ї і звичайно позначаються як heабо she. Цікавий випадок (з точки зору граматики) трапився, коли ми з моїм англійським приятелем сиділи в його кімнаті. Раптом почулось дзижчання мухи. Мій товариш здивовано зауважив I-wonder-how-HE’s-found-his-way-into-the-room=І як їй вдалося залетіти в кімнату?, ідентифікуючи муху як істоту чоловічого роду -- на відміну від того, що маємо в українській мові. Деякі лінгвісти знаходять цьому феноменові психологічне пояснення, говорячи, що чоловічий рід в англійській мові може приписуватись чомусь загрозливому, небезпечному чи неприємному.

ЗАЙМЕННИК. Цікавою є різниця між уживанням присвійних займенників в українській та англійській мовах. Коли предмет (якась річ, частина одягу, тіла тощо) належить особі, що виконує дію, то в українській мові присвійні займенники не вживаються (Вона закінчила роботу. Я відкрив книгу. Учень засунув руку в кишеню). У разі необхідності підкреслення може вживатися займенник «свій» (Він закінчив СВОЮ роботу). В англійській з такими предметами вживаються присвійні займенники відповідної особи. Порівняйте: She-did-HER-work. I-opened-MY-book. The-student-put-HIS-hand-into-HIS-pocket.

Англійські займенники he, she, itмають анафоричний характер, тобто відносяться до слів, які були вживані раніше. Займенник this спрямований на те, про що ще буде згадано.Тому хоча діалогічні фрази What is it? – It is a (pen) не є помилкою, я все ж рекомендував би задавати (таке частотне в класі) питання «What is this?»,відповідаючи на нього «It is a...»

Також в англійській мові ми все частіше спостерігаємо вживання зворотного займенника oneself (myself, yourselfі т.д.) замість відповідних особових. Наприклад: Stephen, Markandmyself (= … andI).

ПРИЙМЕННИК. Носії англійської мови, з якими я спілкувався, казали мені, що найбільше помилок – з їхньої точки зору – іноземці (українці) роблять у вживанні артиклів та прийменників. Про артиклі я побіжно згадав вище. Стосовно прийменників зауважу, що є три основних види труднощів їх вживання. Перша: вирази з прийменниками в українській мові не збігаються за своєю структурою з виразами в англійській (IN-the-street = НА вулиці, to-run-IN-the-rain = бігти ПІД дощем, to-enter-а-room = увійти В кімнату/ДО кімнати). Друга: до певних дієслів «прив’язані» лише певні прийменники (to-depend-ON = залежати від, to-divide-INTO = поділятися на, to-explain-TO= пояснювати комусь щось). Третя: У сучасній англійській мові прийменники (серед них і ті, які жорстко прикріплені до «своїх» дієслів) часто вживаються в кінці речень: Who-did-you-talk-TO? = З ким ви розмовляли? He-was-laughed-AT = Над ним насміхалися.This-is-the-thing-I-will-not-put-up-WITH= З цим я не можу змиритися. He-is-looked-FOR = Його шукають. Також деякі прийменники, не змінюючи значення слова, виконують тільки підсилювальну функцію: The-two-sides-were-brought-DOWN-to-the-round-table = Обом сторонам довелось сісти за стіл переговорів. The-discussion- started-UP = Обговорення розпочалося.

ДІЄСЛОВО. В англійській мові є тип дієслів, який цілком відсутній в українській мові. Це так звані адвербіальні дієслова, де поєднується дія і характеристика цієї дії: The-train-WHISTLED-0UT-of-the-station = Поїзд зі свистом відійшов від станції. The-queue-was-snaking-all-the-way-into-the-museum=Черга змійкою вилась до приміщення музею. She-was -singing-herself-into-fame = Вона співала і ставала знаменитою.

Система часових форм англійського дієслова стала своєрідним монстром для багатьох учнів у шкільному курсі («В українській мові три часи, а в англійській більше двадцяти! Хіба ж їх усі вивчиш?»). Проте, коли ці форми звести у відому решітку-схему і подати в комплексі, то вивчення їх виявиться не таким уже й складним.  Потрібно буде тільки тренувати набуті знання, трансформуючи їх в навички. Для такого тренування я складаю для учнів ситуації, де передбачена максимальна кількість часових форм. Наприклад, «У мене є друг. Ми знайомі з шостого класу. Учора він зателефонував мені і сказав, що прийде на кілька хвилин забрати підручник. Я відповів, що підручник я повернув у бібліотеку тиждень тому, і відтоді користуюся лише інформацією з інтернету і т.д.» У наведених чотирьох реченнях передбачене (коли ситуацію розповісти по-англійськи) використання шести різних часових форм. При розширенні ситуації кількість форм можна збільшити до півтора десятка. Мій учень отримує речення в письмовій формі, проте не перекладає їх, а пам’ятаючи ситуацію, розказує її англійською мовою. При достатній кількості презентованих таким чином ситуацій часові форми англійського дієслова засвоюються цілком задовільно.

Екзотичні цікавинки можна запропонувати учневі і для того, щоб він звернув увагу на синтаксис англійського речення, зокрема на порядок слів. При обов’язковому передуванні в англійській мові підмета присудкові будувати англійське речення за схемою «додаток—присудок—підмет» є неприйнятним. Тож коли вкраїнською можна сказати «Яблуко їсть Петрик», побудова англійською «*An apple is eating Pete» неможлива, бо тоді виходить, що яблуко їстиме Піта.

Кожний учитель знає помилки своїх учнів в кожному окремому класі. Тому викладений вище спосіб позбавлення цих помилок , коли порівнюються англійські варіанти і їх переклади, слід застосовувати для кожної групи учнів окремо, враховуючи індивідуальність цих помилок. А результат буде однаковий – граматично правильна англійська мова.