Укр Рус

Дата: 07.10.2026

Голосування

У старшій школі слід відмовитись від традиційної класно-урочної системи з тим, щоб в учнів з’явилась реальна можливість рухатись за індивідуальною освітньою траєкторією
  • Голосів: (0%)
  • Голосів: (0%)
  • Голосів: (0%)
  • Голосів: (0%)
  • Голосів: (0%)
Всього голосів:
Перший голос:
Останій голос:
Назад
 
Powered by Sexy Polling
 

КРУГЛИЙ СТІЛ «Якою буде роль відроджених та новостворених у 90-ті роки гімназій і ліцеїв у новій системі освіти України?»

Автор:
"Освітня політика"
Опубліковано
11.05.2018

Портал «Освітня політика» продовжує проведення серії віртуальних «круглих столів», під час яких обговорюються актуальні проблеми функціонування освітньої галузі.

Сьогодні на порядок денний нашого круглого столу ми виносимо питання про нову структуру загальної середньої освіти та про долю відроджених і новостворених у середині 90-х років минулого століття гімназій та інших «закладів освіти нового типу».

Як відомо, на початку 90-х років в Україні почали масово виникати «заклади освіти нового типу» завдяки яким утверджувався основний принцип розвитку будь-якої системи – принцип необхідної різноманітності. Відроджені гімназії руйнували радянську уніфіковану систему освіти, створюючи передумови для її успішної трансформації.

В обласних інститутах післядипломної педагогічної освіти навіть були створені в 1995 році згідно з наказом Міністерства освіти «науково-дослідні лабораторії інноваційних процесів у закладах освіти нового типу». До таких закладів відносили тоді гімназії та ліцеї.

Сьогодні ж структура загальної середньої освіти, затверджена новим законодавством про освіту, передбачає, що, починаючи з 5 класу ВСІ заклади стають ГІМНАЗІЯМИ, а в школі ІІІ ступеня (10-12 класи) створюються ЛІЦЕЇ. Отже, напевно, втрачається основна ідея гімназійної (ліцейної) освіти – забезпечення максимально комфортного освітнього середовища для обдарованих учнів, спроможних там досягти значно більш високих результатів, ніж в умовах звичайної загальноосвітньої школи.

Що тепер чекає обдарованих дітей? Чи зможуть вони реалізувати свій потенціал в тепер уже масових гімназіях і ліцеях?

Що варто передбачити для того, щоб зберегти здобутки та традиції колективів закладів освіти нового типу?

Як не допустити нівелювання самої ідеї гімназійної освіти в умовах переходу донової структури загальної середньої освіти?

Спробуємо знайти відповіді на ці питання, проаналізувавши тести Законів «Про освіту», «Про загальну середню освіту», а також проект Закону України «Про повну загальну середню освіту», нещодавно опублікований на сайті МОН.

Просимо висловитись і з приводу наступних питань:

1.      Гімназійний рух 90-х та початку 2000-х: здобутки та проблеми.

2.      Ризики та можливі наслідки для гімназійної освіти та системи шкільної освіти в цілому наступних кроків:

  • Перейменування всіх шкіл на "гімназії".
  • Перетворення "гімназії" на проміжну ланку між початковою і старшою школою.
  • Закріплення за всіма "гімназіями" території обслуговування
  • Ліквідації можливості відбору обдарованих та здібних дітей до гімназії.
  • Стихійної кампанії із дискредитації самої ідеї гімназійної освіти тощо. 

Круглий стіл проводиться в дистанційній формі.

Скайп-обговорення відбудеться 18 травня 2018 року. Початок о 15 год.

Адреса в Skype: gromovy7

У текстовій формі матеріали обговорюватимуться на нашому порталі: /ua/ogoloshennya та на сайті Facebook: .

Приймаються статті, замітки, експертні висновки, коментарі та інші аналітичні матеріали (в електронному вигляді) до 30 травня 2018 року.

Електронна адреса для надсилання матеріалів: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Модератори круглого столу: Віктор Громовий, Олександр Жосан

КРУГЛИЙ СТІЛ «Якою буде роль відроджених та новостворених у 90-ті роки гімназій і ліцеїв у новій системі освіти України?»
КРУГЛИЙ СТІЛ «Якою буде роль відроджених та новостворених у 90-ті роки гімназій і ліцеїв у новій системі освіти України?»

Портал «Освітня політика» продовжує проведення серії віртуальних «круглих столів», під час яких обговорюються актуальні проблеми функціонування освітньої галузі.

Сьогодні на порядок денний нашого круглого столу ми виносимо питання про нову структуру загальної середньої освіти та про долю відроджених і новостворених у середині 90-х років минулого століття гімназій та інших «закладів освіти нового типу».

Як відомо, на початку 90-х років в Україні почали масово виникати «заклади освіти нового типу» завдяки яким утверджувався основний принцип розвитку будь-якої системи – принцип необхідної різноманітності. Відроджені гімназії руйнували радянську уніфіковану систему освіти, створюючи передумови для її успішної трансформації.

В обласних інститутах післядипломної педагогічної освіти навіть були створені в 1995 році згідно з наказом Міністерства освіти «науково-дослідні лабораторії інноваційних процесів у закладах освіти нового типу». До таких закладів відносили тоді гімназії та ліцеї.

Сьогодні ж структура загальної середньої освіти, затверджена новим законодавством про освіту, передбачає, що, починаючи з 5 класу ВСІ заклади стають ГІМНАЗІЯМИ, а в школі ІІІ ступеня (10-12 класи) створюються ЛІЦЕЇ. Отже, напевно, втрачається основна ідея гімназійної (ліцейної) освіти – забезпечення максимально комфортного освітнього середовища для обдарованих учнів, спроможних там досягти значно більш високих результатів, ніж в умовах звичайної загальноосвітньої школи.

Що тепер чекає обдарованих дітей? Чи зможуть вони реалізувати свій потенціал в тепер уже масових гімназіях і ліцеях?

Що варто передбачити для того, щоб зберегти здобутки та традиції колективів закладів освіти нового типу?

Як не допустити нівелювання самої ідеї гімназійної освіти в умовах переходу донової структури загальної середньої освіти?

Спробуємо знайти відповіді на ці питання, проаналізувавши тести Законів «Про освіту», «Про загальну середню освіту», а також проект Закону України «Про повну загальну середню освіту», нещодавно опублікований на сайті МОН.

Просимо висловитись і з приводу наступних питань:

1.      Гімназійний рух 90-х та початку 2000-х: здобутки та проблеми.

2.      Ризики та можливі наслідки для гімназійної освіти та системи шкільної освіти в цілому наступних кроків:

  • Перейменування всіх шкіл на "гімназії".
  • Перетворення "гімназії" на проміжну ланку між початковою і старшою школою.
  • Закріплення за всіма "гімназіями" території обслуговування
  • Ліквідації можливості відбору обдарованих та здібних дітей до гімназії.
  • Стихійної кампанії із дискредитації самої ідеї гімназійної освіти тощо. 

Круглий стіл проводиться в дистанційній формі.

Скайп-обговорення відбудеться 18 травня 2018 року. Початок о 15 год.

Адреса в Skype: gromovy7

У текстовій формі матеріали обговорюватимуться на нашому порталі: /ua/ogoloshennya та на сайті Facebook: .

Приймаються статті, замітки, експертні висновки, коментарі та інші аналітичні матеріали (в електронному вигляді) до 30 травня 2018 року.

Електронна адреса для надсилання матеріалів: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Модератори круглого столу: Віктор Громовий, Олександр Жосан

11.05.2018
"Освітня політика"
*
Наверх