Обговорення питання проходило за такими тематичними напрямами:

1. Що в чинних санітарних правилах і нормах відповідає сучасним підходам до розвитку школи, а що обов’язково потрібно звідти видалити?
2. Які нові ідеї та підходи слід ввести до санітарних правил і норм?

Переважна більшість зауважень і пропозицій стосувалася існуючих норм і правил, але було кілька важливих пропозицій щодо введення нових норм і підходів відповідно до сучасного розвитку ергономіки та завдань, що постають перед вітчизняної освітою.

Що в чинних санітарних правилах і нормах відповідає сучасним підходам до розвитку школи, а що обов’язково потрібно звідти видалити?

В одній секції слід розміщувати максимум три паралелі класів для дітей одного віку або дві паралелі класів двох суміжних вікових груп (1 і 2, 3 і 4 тощо). – А чому саме так має бути? А можливо не в кількості класів суть питання, а в наявності у даній секції великого рекреаційного приміщення, ігрових кімнат (залу) тощо? Вважаю за необхідне передбачити в нових санітарних нормах пункту про наявність в кожній секції приміщень для перебування учнів на перервах згідно з сучасними європейськими стандартами.

К.Воловоденко, Вінницька обл.

У чинних санітарних правилах і нормах зазначається:

    «1.5. Щоденний контроль за виконанням чинних санітарних правил і норм здійснює керівник та медичний персонал загальноосвітнього навчального закладу, а також відповідальна особа, призначена наказом керівника загальноосвітнього закладу».

Необхідно врахувати, що із штатів ЗНЗ виведені медичні працівники, тому слід зазначати «управління/відділи охорони здоров’я».

2.4.  «Будівля загальноосвітнього навчального закладу повинна бути розміщена на відстані 100-170 м від проїжджої частини дороги. (…) Дозволяється розміщення шкіл на відстані транспортної доступності: для учнів шкіл I ступеня - 15 хв. (в один бік), для учнів шкіл II і III ступенів - не більше 30 хв. (в один бік). (…) Максимальний радіус обслуговування учнів шкіл II-III ступенів не повинен бути більшим 15 км. Транспортним обслуговуванням забезпечуються учні, які проживають на відстані від школи понад 3 км, з попередньо визначеними зупинками відповідного транспорту. Відстань від місця проживання до місця збору на зупинці не повинна бути більшою 500 м. Для учнів, які проживають на відстані більшій за максимально допустимі межі транспортного обслуговування, а також при транспортній недоступності в період негоди, повинен передбачатися пришкільний інтернат із розрахунку 10 відсотків місць від загальної місткості закладу».

Усі переліченівимоги не відповідають сучасним реаліям проживання дітей.

«2.5. Будівлі загальноосвітніх шкіл розміщуються не ближче ніж за 25 м від червоної лінії. Відстань від межі ділянок шкіл до стін житлових будинків із входами та вікнами встановлюються 10 м і більше, від будинків шкіл до житлових і громадських будинків та споруд - згідно з нормами інсоляції, природного освітлення та шумозахисту. – Що робити з будівлями ЗНЗ, які вже не відповідають цьому пункту? Закрити? Знести?

2.11 … Майданчики для учнів 1-4 класів повинні бути обладнані тіньовими навісами, ліанами, гірками для спуску, гойдалками, бетонованою стіною для ігор з м'ячем і малювання, лавками, доріжками з твердим покриттям для катання на роликових ковзанах та велосипедах, плескальним басейном».

Усе звучить дуже категорично і фантастично. Слід дати дозвіл навчальному закладу визначати, виходячи з реальних можливостей, яким буде майданчик.

«Фізкультурні майданчики необхідно відгороджувати один від одного зеленими насадженнями». Це теж треба робити за потребою і відповідно  до реального розташування.

«3.3. … Підлога приміщень загальноосвітніх навчальних закладів повинна бути з деревини або лінолеуму на теплій основі, не мати щілин, підлога туалетних та умивальних кімнат повинна вистилатися керамічною або мозаїчною шліфованою плиткою. Забороняється використовувати цементні, мармурові або інші подібні матеріали для настилу підлоги усіх приміщень. – У значній частині шкіл підлога в коридорах саме цементна, тому заборону необхідно скасувати.

Стіни навчальних приміщень повинні бути гладкими та такими, щоб їх прибирання було можливе вологим способом».

Це має стосуватися тільки нижньої частини стін.

«4. Природне та штучне освітлення. Організація і вимоги до зорової роботи учнів».  Даний розділ слід привести у відповідність до вимог енергозбереження.

«9.10. Початок занять у загальноосвітніх навчальних закладах повинен бути не раніше 8 години. При двозмінному режимі навчання початок занять у другу зміну організовується не пізніше 14 години, закінчення - не пізніше 19-20 год. Учні 1-2 класів, випускних та класів компенсуючого навчання навчаються лише у першу зміну».

Визначення підзміни? У 2 абзаці даного пункту визначено, що друга зміна починається не пізніше 14.00. Прибрати «підзміна» з метою попередження непорозумінь із фінансовими органами. 4-й абзац слід викласти у наступній редакції: «Учні 3-5 класів можуть навчатися у першу зміну або у другу зміну з початком занять не пізніше 12 години». Навчання у загальноосвітніх навчальних закладах нового типу організовується в одну (першу) зміну – зняти.

«9.19. … Для першокласників, які відвідують групи продовженого дня, необхідно організувати щоденний 1,5-годинний денний відпочинок (сон)».

 Цю норму слідскасувати. У школах не передбачені спальні приміщення, пральні, у штатах відсутні прачки (окрім інтернатів та ДНЗ).

«11.8. Результати поглиблених медичних оглядів та проведення комплексу оздоровчих заходів в умовах загальноосвітнього навчального закладу повинні розглядатись на педагогічних радах двічі на рік».

Чому тільки на педагогічних радах? Навчальний заклад  має самостійно визначитися де і як проводити розгляд даного питання.

«12. Гігієнічне виховання учнів проводять вчителі, медичний персонал, батьки».

Чому обмежується участь інших спеціалістів, організацій та установ?

Житомирський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

«Будівлі загальноосвітніх навчальних закладів повинні мати не більше трьох поверхів. При розміщенні загальноосвітніх навчальних закладів у попередньо збудованих 4-, 5- поверхових будівлях, четвертий і п'ятий поверхи відводять під кабінети, які мають найменше навчальне навантаження».

А чому саме так? В американських фільмах я нерідко бачила шкільні будівлі в 5-6 поверхів. І від цього навчальний процес не стає гіршим. Як пов’язана кількість поверхів із якістю навчання учнів або їх станом здоров’я? Якщо такої залежності немає, то пропоную цю норму зняти. Можливо, в міський місцевості доречніше було б будувати більш високі будівлі, передбачивши улаштування ліфту, а територію, площа якої відповідально збільшиться, використати для збільшення кількості спортивних, ігрових майданчиків тощо.

В.Воронов

«Допускається добудова додатково до школи блоку плавального басейну за умови, що для цього є відповідна земельна ділянка».

Гадаю, ця норма є застарілою. Сьогодні в цивілізованих країнах наявність басейну є обов’язковою нормою.

«Підлога приміщень загальноосвітніх навчальних закладів повинна бути з деревини або лінолеуму на теплій основі, не мати щілин, підлога туалетних та умивальних кімнат повинна вистилатися керамічною або мозаїчною шліфованою плиткою. Забороняється використовувати цементні, мармурові або інші подібні матеріали для настилу підлоги усіх приміщень».

 Незрозуміло, чим мармур гірший за керамічну або мозаїчну шліфовану плитку? Стосовно класних кімнат – слід зауважити, що сьогодні є сучасні технології, зокрема – «тепла підлога». Чому їх не можна використовувати?

Г.Петров, м. Кіровоград

«Класні кімнати (навчальні приміщення) для учнів I-IV класів слід розміщувати тільки на першому поверсі в окремому блоці, ізольовано від приміщень для учнів інших вікових груп. Якщо в школі існує кабінетна система навчання, то вона потребує розміщення кабінетів у межах 1-2 поверхів так, щоб перехід в кабінет займав не більше 2 хвилин. Кабінети з предметів, які найчастіше вивчаються у школах, розміщуються для 5-9 класів на першому поверсі, для 10-12 класів на третьому поверсі. Оптимальна кількість кабінетів – 2-4 на один предмет (залежно від місткості школи). Всі інші лабораторії та кабінети розміщуються на другому поверсі».

Ці позиції суперечать одна одній. Як можна одночасно розташувати на першому поверсі класні кімнати (навчальні приміщення) для учнів I-IV класів та навчальні кабінети для 5-9 класів? Хтось цю норму взагалі читав перед тим, як затверджувати? До того ж, виникає сумнів, що учням I-IV буде добре саме на першому поверсі.

Н.Дуняшенко, м. Дніпро

«Спортивний зал розміщується на першому поверсі. Його розміри передбачають виконання програм з фізичного виховання і можливості організації позаурочних спортивних занять, актовий зал розміщується на другому поверсі».

А якщо актовий зал буде розміщено на першому поверсі – що зміниться? Як це вплине на результативність його використання в навчально-виховному процесі? Чи потрібна ця норма взагалі? Крім того, я навчалася в школі, де і спортивний, і актовий зал розташовані на четвертому поверсі. І що? На якість навчально-виховного процесу це не впливало. А стосовно збереження будівлі – вона простояла вже понад 60 років. В аварійному стані не знаходиться і, напевно, не знаходиметься.

Л.Горбенко, м. Київ

«Забороняється використання приміщень харчоблоку, їдалень, роздаткових, буфетів не за призначенням».

А якщо учні та вчителі запланують провести вечірку або ранок або інший захід, наприклад, традиційний вогник, з уживанням певних продуктів (солодощів, чаю, соків тощо), Де їм це робити? Гадаю, цю норму потрібно змінити, вказавши умови, за яких ці приміщення можуть використовуватися «не за призначенням».

Л.К., м. Олександрія, Кіровоградська обл.

«Приміщення для організації продовженого дня для учнів загальноосвітніх навчальних закладів слід передбачити із розрахунку 20% від загальної кількості учнів 1-4 класів і 10 відсотків - учнів 5-9 класів».

А якщо школа впровадить досвід роботи шкіл Фінляндії або США, де учні знаходяться в школи з 9.00 до 18.00? Напевно, слід передбачити інші варіанти для забезпечення роботи ГПД, оскільки 20% від загальної кількості учнів 1-4 класів і 10 відсотків - учнів 5-9 класів явно замало.

«У вестибюлях слід проектувати подвійні тамбури з трьома дверима для забезпечення теплоізоляції».

 А як бути з сучасними технологіями щодо забезпечення теплоізоляції? Сьогодні існують різноманітні технології, які не передбачають проектування подвійних тамбурів з трьома дверима.

Г.Воронюк

«Колір поверхні стелі, стін, меблів повинен бути жовтим, зеленим або бежевим (матових пастельних тонів)».

А якщо він буде блакитним? Що зміниться? Гадаю, головне визначити, які кольори не бажані до використання згідно згідно з результатами наукових досліджень.

«Класна дошка повинна мати матову поверхню, пофарбовану в темно-зелений, коричневий колір з коефіцієнтом відбиття 0,1-0,2».

А чому вона не може бути білою? Сьогодні ми дивимось репортажі зі шкіл Європи і не бачимо там зелених або коричневих дошок.

В.П., м. Біла Церква.

«Кількість уроків із застосуванням ТЗН протягом тижня не повинна бути більшою 3-4 - для учнів початкової школи, 4-6 - для старшокласників».

А чому саме так? Хто це вигадав і на підставі чого? Якщо санітарний лікар турбується про зір учнів, то маю зауважити, що якість і чіткість зображення на інтерактивній дошці або на звичайному екрані, яке проектується мультимедійним проектором, є в десятки раз кращою, ніж якість літер або креслень, зроблених крейдою на традиційній шкільній дошці. Випромінювання ж від проектору є мінімальним і не більшим, ніж випромінювання від мобільного телефону.

С.Половенко, Хмельницька обл.

У п. 3.1 зокрема зазначено: «Блочно-секційна і павільйонна частина навчальних будівель найбільш раціональні для використання. В одній секції слід розміщувати максимум три паралелі класів для дітей одного віку або дві паралелі класів двох суміжних вікових груп (1 і 2, 3 і 4 тощо)».

Така категоричність унеможливлює кабінетну систему навчання.

«Класні кімнати (навчальні приміщення) для учнів I-IV класів слід розміщувати тільки на першому поверсі в окремому блоці, ізольовано від приміщень для учнів інших вікових груп. Якщо в школі існує кабінетна система навчання, то вона потребує розміщення кабінетів у межах 1-2 поверхів так, щоб перехід в кабінет займав не більше 2 хвилин. Кабінети з предметів, які найчастіше вивчаються у школах, розміщуються для 5-9 класів на першому поверсі, для 10-12 класів на третьому поверсі. Оптимальна кількість кабінетів - 2-4 на один предмет (залежно від місткості школи). Всі інші лабораторії та кабінети розміщуються на другому поверсі. Навчальні приміщення не повинні бути прохідними. Навчальні класи і кабінети мають бути ізольованими від приміщень, які є джерелами шуму і запахів (майстерні, спортивні і актові зали, харчоблок тощо)».

Цей пункт може бути тільки рекомендацією, а не обов’язковою вимогою. Слід врахувати реальне розміщення кабінетів інформатики, а також лабораторій фізики, хімії, біології – ці предмети викладаються для різних вікових категорій.

«3.9. Приміщення для організації продовженого дня для учнів загальноосвітніх навчальних закладів слід передбачити із розрахунку 20 відсотків від загальної кількості учнів 1-4 класів і 10 відсотків - учнів 5-9 класів».

Не зрозуміло, про що йдеться у цьому пункті. Про площу? Про учнів? Скасувати цей пункт, для ГПД використовуються, як правило, існуючі навчальні приміщення.

Читаємо «п. 9.14. При використанні у навчальному процесі в загальноосвітніх навчальних закладах аудіовізуальних технічних засобів навчання (ТЗН) встановлюється така тривалість їх застосування (Табл. 4)».

Це не відповідає сучасним тенденціям розвитку інформаційних технологій.

Житомирський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

Спроби наших реформаторів внести зміни до санітарних норм викликають повагу. Якби ж вони ще зупинили свавілля санстанцій, які через підставні підприємства вимагають від шкіл до 6 тис. грн. за оформлення санітарних паспортів кабінетів інформатики...

В.К.

Добре, що сьогодні обговорюється питання про внесення змін до санітарних норм та  розширення можливостей для використання інформаційних технологій у школі. Але маю звернути увагу Міністерства на жалюгідний стан комп’ютерної техніки в наших школах У мене техніці 14 років, і працює 4-5 машин (ми вже 2-й рік чекаємо новий комп’ютерний клас)... І думаю із змінами норми використання техніки нічого не зміниться.

Н.Сараева

«Здача в оренду території, будівель, приміщень, обладнання підприємствам, установам, організаціям іншим юридичним та фізичним особам для використання, що не пов'язано з навчально-виховним процесом, не дозволяється».

Це застаріла норма. І ось чому. У наших санітарних нормах чітко передбачено наявність необхідних квадратних метрів для певних об’єктів території школі. Основна відмінність британського та російського шкільного подвір’я не в розмірі, а в відкритості для сторонніх осіб. Українські школи згідно з чинними санітарними нормами і правилами роблять доступ до подвір’я неможливим для тих, хто не має стосунку до освітнього процесу. На перше місце знову ставиться безпека. У Великій Британії все інакше: 80% спортивних майданчиків різних спортивних  клубів країни розташовано на території шкіл. Ігрові поля здають в оренду. У такий спосіб виходить велика територія з різноманітними майданчиками, чистота і безпека яких залишається на плечах орендарів. Тому школі не треба витрачати гроші на утримання території. Тобто територія, звичайно, огороджена, але доступ на неї відкритий не лише школярам, а й місцевим жителям, які займаються в місцевому клубі. Гадаю, в нових санітарних правилах і нормах слід передбачити можливість передачі в оренду на вигідних школі умовах частини її території. Пропоную вилучити з санітарних правил заборону здачі в оренду території і приміщень, визначивши чіткі умови для оренди.

С.Савчук

У підручнику для ВНЗ «Основи педагогічної ергономіки» (авт. Карапузова Н.Д. та ін.) є розділ «Санітарні вимоги до організування навчального середовища у початковій школі», в якому є дуже цікаві речі. Наприклад: «Початкова школа повинна мати свої кабінети художньої праці (окремо від неповної середньої та середньої школи), призначені для трудового навчання учнів 1-4 класів. А чому лише ці кабінети? А як бути з окремими комп’ютерним кабінетом, кабінетом музичного мистецтва? Вони менш потрібні для початкової школи?

Уздовж задньої стіни навчального кабінету рекомендовано встановлювати секційні шафи для навчального устаткування (дидактичний наочний матеріал з читання, мови, математики, природознавства, ігровий матеріал). – А чому саме уздовж задньої стіни? Невже це настільки важливо, де саме будуть установлені шафи? Я бачила таку шафу площею від підлоги до стелі, від вікна до двері, на передній стіні з умонтованою до неї  дошкою, блоком наочності (карти, картини, таблиці), екраном, телевізором. Вважаю таке розташування набагато доречнішим і доцільнішим. А в задній частині класного приміщення можна розташувати килим та ігровий куток. Я впевнена, що в нових санітарних правилах та нормах слід передбачити широкий діапазон розташування меблів та обладнання у класному приміщення початкової школи.

Л.П., м. Кіровоград

Які нові ідеї та підходи слід ввести до санітарних правил і норм?

В українських школах рекреаційні приміщення призначені переважно для того, щоб інтенсивні потоки школярів, що іноді несуться з криком, не заважали один одному під час переміщення по будівлі. Чим більше порожнього місця, тим менше ймовірності, що хтось зіткнеться.
У школах Великої Британії: перерви і загальні збори проходять у великому багатофункціональному залі. В українських школах в рекреаційній частині акцент зроблено на безпеку. Навряд чи для когось стане відкриттям, що більшість травм учні отримують саме під час перерв. Тому законодавство прагне максимально убезпечити школярів один від одного. З одного боку, цей підхід правильний: дітям не так просто відсидіти урок на одному місці. Але англійці дивляться на це інакше. Навіщо давати дітям місце для біганини, якщо можна зайняти їх чимось цікавішим? У Британській школі на перерві розосереджують учнів по різних майданчиках. У школі є кафе, громадський центр, читальний зал, ігровий майданчик. Але ж британські школи працюють в одну зміну і перерви у них не такі, як у нас (10 хвилин), а більш тривалі.

В українській школі бібліотека – це місце з обмеженим доступом до інформації. У британських школах – це місце з безперервним і необмеженим доступом до інформації. У наших школах шкільні бібліотеки, як і раніше, працюють за радянською системою. З одного боку, це гарантує збереження фонду, з іншого - робить бібліотеку абсолютно некорисною для більшості учнів. У британській школі часто організовують так звані станції (hubs) – місця для роботи і відпочинку, куди винесена частина книжкового фонду, є комп'ютери і вільний доступ до Інтернету. На відміну від України, де шкільна бібліотека наповнюється учнями переважно на початку і наприкінці року (коли видають підручники), англійці використовують цей простір постійно. Пропоную передбачити у санітарних нормах наявність місць для відкриття бібліотечних станцій на різних поверхах школи або обов’язкове облаштування великої читальної зали (не менше 100 кв. м) з сучасними технічними приладами для читання і обговорення матеріалів, комп’ютерами та Інтернетом.

С.Савчук

У чинних Державних санітарних правилах і нормах влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу все передбачено і регламентовано до дрібниць. Але там ми не знайшли жодного слова про дитячі будинки (інтернати) сімейного типу. Адже для таких закладів також потрібні певні норми і правила. Пропонуємо внести до Державних санітарних правил і норм відповідний розділ.

В.Собчак, Л.Петрова, м. Полтава

Розвиток інформаційних технологій, без сумніву, потребує змін у санітарних правилах. Але маю зауважити, що МОН ще в листопаді 2014 року (лист № 1/10-3317) звернулося до Кабінету Міністрів з проханням переглянути державні санітарні правила та норми щодо влаштування і обладнання кабінетів комп'ютерної техніки в навчальних закладах. Необхідність прийняття відповідного рішення у Міністерстві пояснювали тим, що діючі Державні санітарні правила та норми "Влаштування і обладнання кабінетів комп'ютерної техніки в навчальних закладах та режим праці учнів на персональних комп'ютерах" ДСанПіН 5.5.6.009-98 у зв'язку з розвитком інформаційно-комунікаційних технологій та впровадження їх в освітній процес є застарілими. Зокрема, у них не передбачено використання в навчальних закладах бездротових телекомунікаційних стандартів Wi-Fi, Bluetooth, WiMax, GSM, EDGE, CDMA, UMTS, LTE тощо, не враховано зміни в понятійно-термінологічному апараті інформаційно-комунікаційних технологій та можливості використання відеомоніторів на основі технологій зі зниженим рівнем опромінення (LCD, LED, OLED, PDP, E-ink), тривимірних (3D) відеомоніторів; застосування пристроїв із сенсорним безклавіатурним управлінням та маніпуляторами типу "тачпад". У МОН також вважали за необхідне переглянути норми безперервної роботи з екраном персонального комп'ютера для учнів різного віку, переглянути норми площі на одного учня, який працює з персональним обчислювальним пристроєм, ураховуючи ергономічні особливості та актуальні рівні опромінення, що створюється сучасними типами таких пристроїв. "Просимо доручити Міністерству охорони здоров'я, Державній санітарно-епідеміологічній службі, спільно з Міністерством освіти і науки розробити нові Державні санітарні правила та норми "Влаштування і обладнання кабінетів комп'ютерної техніки в навчальних закладах та режим праці учнів на персональних комп'ютерах", - йшлося у цьому листі до уряду. Пройшло вже півтора року, але жодних змін у санітарних правилах і нормах не відбулося. Виникає питання: скільки потрібно часу Кабінету Міністрів та Головному санітарному лікареві, щоб розглянути ці питання та ухвалити необхідне рішення?

В.Соболєв, м. Кіровоград

У підручнику для ВНЗ «Основи педагогічної ергономіки» (авт. Карапузова Н.Д. та ін.) у розділі «Санітарні вимоги до організування навчального середовища у початковій школі» читаємо: «Меблі розташовують відповідно до санітарно-гігієнічних норм. Учнівські столи розміщують, як правило, в три ряди. Як виняток, допускається їх дворядне або однорядне розташування. (…) Залежно від конфігурації приміщення, кількості учнів, організації їх діяльності допускають інші варіанти розміщення столів, наприклад у 5-6 рядів, півколом, колом, групами по 2-6 робочих місць». – це досить корисні для вчителя норми, але їх немає у чинних санітарних правилах і нормах. Варто їх туди занести.

Л.П., м. Кіровоград

Сьогодні стають популярними невеличкі за кількістю учнів та площею приватні школи-родини, альтернативні гімназії, школи розвитку дитини тощо. Батьки віддають туди своїх дітей, бо там їм краще: і фізично, і морально. Там діти отримують потрібний їм розвиток. Але більшість таких закладів не мають змоги отримати ліцензії, бо вони функціонують, як правило, у пристосованих приміщеннях, площа та інші показники яких не відповідають вимогам чинних Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу. Прохання до МОН та санітарної служби розробити спеціальні правила і норми, згідно з якими перелічені вище заклади могли б функціонувати – легально і результативно.

В.Сергієнко, м. Вінниця

У чинних санітарних нормах і правилах я не знайшов жодного слова про учнів з особливими освітніми потребами. Але ж сьогодні, коли згідно з постановами уряду та Міністерства освіти і науки масово впроваджується інклюзивне навчання, це є неприпустимим. Необхідно негайно внести до санітарних норм і правил вимоги щодо універсального дизайну, а також передбачити наявність спеціальних приміщень для учнів з порушеннями психофізичного розвитку, які навчатимуться в даному закладі: гігієнічних, рекреаційних, лікувально-оздоровчих. Обов’язково в школі має функціонувати ліфт, але не такий, як у більшості наших житлових будинків, а таких, що пристосовані для пересування в них людей на інвалідних колясках.

Г.Котляр, м. Миколаїв

ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Переважна більшість чинних санітарних норм і правил є застарілими та такими, що не відповідають сучасному етапу розвитку загальної середньої освіти та завданням, які постають перед нею.

2. Потребують вилучення норми:

-       що вимагають розташування на першому поверсі класних приміщень 1-4 класів та навчальних кабінетів 5-9 класів, а також регламентують порядок застосування кабінетної системи в школі як нереальні та недоречні;

-       що передбачають будівництво спортивного залу лише на першому поверсі, а актового залу – на другому як необґрунтовані;

-       пов’язані з використанням технічних засобів навчання, оскільки вони втратили актуальність, зважаючи на сучасний стан техніки;

-       «Приміщення для організації продовженого дня для учнів загальноосвітніх навчальних закладів слід передбачити із розрахунку 20% від загальної кількості учнів 1-4 класів і 10 відсотків - учнів 5-9 класів».

3. Окремі норми слід привести у відповідність до чинної нормативно-правової бази:

- стосовно призначення та підпорядкування медичного працівника закладу;

- використання терміну «підзміна» у режимі роботу закладу.

Слід переглянути норму: «Для першокласників, які відвідують групи продовженого дня, необхідно організувати щоденний 1,5-годинний денний відпочинок (сон)». У більшості шкіл відсутні спальні приміщення, пральні, у штатному розкладі не передбачені прачки (крім інтернатів та ДНЗ). Тому слід вилучити цю норму або звернутися до МОН з пропозицією внести відповідні зміни до штатного розкладу та умов функціонування загальноосвітньої школи.

4. Деякі будівельні норми і правила потрібно оновити відповідно до досягнень ергономіки, сучасного стану та якості будівельних матеріалів та технологій (це стосується улаштування підлоги, оздоблення стелі, стін приміщень різного призначення; кольорової гами стін класних приміщень; кольорів шкільної дошки; необхідності проектувати подвійні тамбури з трьома дверима для забезпечення теплоізоляції тощо). Переглянути норму «Будівлі загальноосвітніх навчальних закладів повинні мати не більше трьох поверхів», оскільки вона недостатньо обґрунтована і в сучасних умовах розвитку освіти є недоречною.

5. Розділ «Природне та штучне освітлення. Організація і вимоги до зорової роботи учнів» має бути оновлений з урахуванням вимог енергозбереження, зокрема, слід передбачити умови і правила використання сучасної освітлювальної апаратури.

6. Уточнити норму «Забороняється використання приміщень харчоблоку, їдалень, роздаткових, буфетів не за призначенням», передбачивши проведення в приміщенні їдальні, буфету виховних та інших заходів за певних умов.

7. Передбачити в нових санітарних правилах і нормах:

- наявність у кожній секції будівлі школи приміщень для перебування учнів на перервах згідно з сучасними європейськими стандартами (до рекреаційних приміщень слід віднести ігрові кімнати, кафе, читальний зал, спортивний зал тощо);

- обов’язкове улаштування в будівлі або біля будівлі школи плавального басейну;

- нові підходи до улаштування шкільних бібліотек (наявність місць для відкриття бібліотечних станцій на різних поверхах школи, обов’язкове облаштування великої читальної зали (не менше 100 кв. м) з сучасними технічними приладами для читання і обговорення матеріалів, комп’ютерами та Інтернетом);

- можливість залежно від конфігурації приміщення, кількості учнів, організації їх діяльності використання різних варіантів розміщення парт і столів, наприклад, півколом, колом, групами по 2-6 робочих місць тощо;

- правила і норми використання в навчальних закладах бездротових телекомунікаційних стандартів Wi-Fi, Bluetooth, WiMax, GSM, EDGE, CDMA, UMTS, LTE тощо, врахувати зміни в понятійно-термінологічному апараті інформаційно-комунікаційних технологій та можливості використання відеомоніторів на основі технологій зі зниженим рівнем опромінення (LCD, LED, OLED, PDP, E-ink), тривимірних (3D) відеомоніторів; застосування пристроїв із сенсорним безклавіатурним управлінням та маніпуляторами типу "тачпад" тощо.

8. Розробити санітарні правила і норми:

- для загальноосвітніх навчальних закладів, які працюють в умовах інклюзивної освіти;

- для дитячих будинків (інтернатів) сімейного типу;

- для невеликих за кількістю учнів та площею приватних навчальних закладів (школи-родини, альтернативні гімназії, школи розвитку дитини тощо). 

Модератори круглого столу: Віктор Громовий, Олександр Жосан