Пояснювальна записка

План управління освітою на Вкраїні мусить відповідати трьом головним завданням:

а) всім народам Української Республіки повинно забезпечити вільний розвиток їхньої школи і взагалі освіти; б) щоб в освітній справі була певна єдність, яка забезпечувала б можливість спільними силами боротися з тією темрявою, що охопила нашу землю після чужого панування; в) де централізація управління повинна бути можливо широкою.

Ці, на перший погляд, протилежні моменти один одного не виключають, отже можєдиво надати управлінню освітою такі форми, котрі б гармонічно їх сплочували.

Далі подано плани, що з’єднав принціп національно-персональної автономії з приніпом загальноої координації управління освітою в державі.

План проведено по градації місцевої децентралізації управління. Може, кому здаватиметься неясним, як построєно керування національною освітою – чим воно обьєднується, отже треба показати окремо конструкцію управління національною освітою та конструкцію загальних обьєднуючих органів.

Виходячи з того пункту ІІІ Універсалу, де сказано: “народом великоруському, єврейському, польському та иншим на Вкраїні признаємо національно-персональну автономію для обезпечення їм права свободи самоврядування в справах їх національного життя”, загальне завідування справами народньої освіти кожної національности передається відділам по народній освіті при національних генеральних секратарствах з шкільними радами при них, як законодержавними органами. На місцях під загальним проводом відповідних секретарств закладаються національні ради освіти: обласні, губерніяльні, повітові, міські, сільські й инші. В компетенцію національних органів увіходить все, що торкається освітньої справи данної національности за винятком загально-державних мінімальних норм, що встанолююються Генеральним Секретарством Освіти з законодавчим при ньому органом – Генеральною Радою освіти. Ці  мінімальні норми обовьязкові для всіх національностей, не повинні бути на зле жадному народові на Вкраїні.

Обьєднуючим органом діяльности всіх національних культурно-просвітницьких інституцій цілої Республіки – є Генеральне Секретарство Освіти. Воно є найвищим органом, що установляє в справі керування і контроля мінімальні загальні норми, обовьязкові для культурно-просвітної справи всіх національностей на теріторії України і регулює взаємні відносини окремих національностей на грунті культурно-просвітньої діяльности. В межах цих мінімальних норм і працюють національні органи освіти.

На місцях аналогичним обьєднуючим органом мають бути губерніяльні ради освіти.

Можна гадати, що управління освітою на цих підвалинах допоможе культурним синам всіх народів України стати в одну лаву, плече о плече на боротьбу з темнотою населення на Україні.

Генеральне Секретарство Освіти.

Розділ І.

Склад Генерального Секретарства Освіти.

Генеральне Секретарство Освіти складається з Генерального Секретаря, його товарищшів, Генеральної Ради Освіти та Генеральної ради мистецтв.

Розділ ІІ.

Функціїї Генерального Секретарства Освіти.

Генеральне Секретарство Освіти обьєднує діяльність всіх національних культурно-просвітніх інституцій Української НародньоЇ Республіки.

Для цього воно:

1) встановлює в порядку управління та контролю мінімальні норми для всіх культурно-просвітніх інституцій;

2) розроблює загальний бюджет для освіти всіх народів України;

3) регулює взаємовідносини окремих національних культурно - просвітних установ;

4) керує розробленням загальної освітньої статистики.

Розділ ІІІ.

Генеральна Рада Освіти.

Законорадчим органом при Генеральному Секретарстві Освіти по питаннях, зазначених в розділі ІІ, є Генеральна Рада Освіти.

Генеральна Рада Освіти складається з представників:

а) Від національних Рад Освіти при відповідних Секретарствах, по 1 від національних меншщостей (великоросів, поляківі, євреїв) і 4 від українців.

б) Представників від національних центральних вчительських організацій, що охоплюють школи всіх типів: по 1 від національних меншостей і  4 від  українців.

в) Представників від Генерального Секретарства Народньої Освіти  і Відділів по Освіті при Секретарствах[1]  меншостей – по 1 від національних меншостей, 4 від Генерального Секретарства Освіти.

г) Генерального Секретаря Освіти, котрий є головою Генеральної РАди освіти, та його заступника.

д) 4 представників від спілки гоородів та 4 від спілки земств.

У в а г а. Де представництво обжмежене 1-ю особою, треба щоб був кадідат, котрий цю особу заміняє при її відсутности.

Розділ IY.

Поділ Управління Освітою відповідно національно-персональній автономії народів України.

В основі законодавства про національні школи лежить принціп національно-персональної автономії, проголошений ІІІ Універсалом У.Ц.Р.  Згідно з цим принціпом загальне завідування справами народньої освіти кожної національности на Вкраїні передається: завідування справами освіти українського народа – Генеральному Секретарству Освіти і Українській Раді Освіти при ньому; завідування справами освіти національних меншостей (великоросів, євреїв, поляків) – відділам по народній освіті при національних Генеральних Секретарствах і відповідним національним радам освіти при них, в склад яких входять люде даної національности. Кожен відділ з вище зазначених національностей:

1) виробляє зразкові плани організації дошкільної, позашкільної та професійної освіти.

2) дбає, аби здійснювалася єдність школи.

3) помогає розвитку самодіяльности народів України в напрямку поширення та поглиблення освіти, а також в напрямі розвитку мистецтв; для цього в обсягу свого бюджету може видавати грошову допомогу.

4) має при собі педагогічно-інформаційне бюро.

5) сам є ініціатором ріжних просвітніх справ: закладає ріжні школи, академії й т.и.

6) дбає, щоби школи були забезпечені вчителями, підручниками і необхідним знаряддям.

7) дає державні права школам.

8) доглядає над задоволенням національних потреб учнів своєї національности; для цього національні Секретарства мають право доручати відповідним органам збірати в відповідних інстітуціях необхідні для цієї мети відомости.

В випадках непорозумінь питання вирішуються Генеральним Секретарством.

9) виконує инші функції, які звьязані з загальним завідуванням освітою свого народу.

Всі документи по справах Освіти кожної національности, видані відповідним Генеральним Секретарством мовою даної національности за пілписом уповноважених осіб і печаткою даного Секретарства, мають законну силу.

Розділ Y.

Національні Ради Освіти

Законно дорадчим органом по питаннях, зазначеним в розділі IY, при Секретарстві Освіти і Секретарствах инших національностей, установлюються національні Ради освіти.

В національні Ради Освіти входять: 2 представника від національних Секретарств, представники від центральних учительських організацій, по одному від кожного типу шкіл, І – від національної наукової організації. В В Українську Раду Освіти, окрім того, входять 2  представника від спілки міст і 2 – від спілки губерніяльних земств, і притому тільки українці. В инші національні Ради Освіти по 4 від національних Рад.

Розділ YI.

При кожному губерніяльному Земстві засновується Губерніяльна Рада Освіти, яка обьєднує діяльність культурно-просвітніх установ всіх національностей губернії. Губерніяльна Рада Освіти слідкує за виповненням мінімальних норм і вимог для просвітніх інстітуцій губернії, розролює бюджет, регулює взаємовідносини окремих національних культурно-просвітніх установ, розроблює і направляє статистику по інструкції Генеральної Ради Освіти, розроблює шкільну сіть, листується з Генеральним Секретарством.

Розділ YII.

Склад Губерніяльної Ради Освіти такий:

Од Губерніяльної Земської Управи – 3 (між ними, у всякім разі, 1 представник працьовників по народній освіті). Од Губерніяльних Земських Зборів – 2, од спілки міст губернії – 1, а до утворення цієї спілки од губерніяльного міста – 1. По одному представникові від губерніяльних Рад Освіти меншостей, всього – 3; од губерніяльної української Ради Освіти – 2; од губерніяльних учительських спілок по 1 представникові від меншостей, всього 3; від української губерніяльної учительської спілки по 1 від кожного типу шкіл. Комісар з дорадчим голосом. Голова обірається самою Радою. Всі члени обіраються на 3 роки, коли ж вибувапють з складу Ради через те, що кінчаються їхні сроки по тих інстітуціях, від яких вони представлені, або з инших причин, - то вони заміщаються людьми відповідної категорії.

Губерніяльна Рада Освіти виділяє з свого складу виконавчий орган – управу.

Розділ YIII.

В містах, виділених в окрему губерніяльну земську одиницю, утворюються мійські ради освіти з компетенцією і складом губерніяльних рад, з відповідною заміною представництва органів губернії органами міста.

Розділ IX.

Національні, губерніяльні та інші ради освіти

1. Національні меншости, що заселяють Україну, закладають свої національні Ради Освіти – областні, губерніяльні, повітові, мійські, сільські і инші, згідно потребам, які завідують освітньою справою даної нації на місцях під загальним проводом відповідних секретарств.

Ті національности, котрі не мають своїх секретарств, організуються по інструкції, виробленій Губерніяльною Радою Освіти.

2. В склад національних рад освіти входять представники від: а) місцевих громад, або відповідних спілок громад; б) місцевого самоврядування; в) відповідної національної спілки вчителів ріжних типів шкіл.

3. Инше представництво і кількість представників від кожної групи позначається інструкцією Секретарства відповідної національности.

4. Українська губерніяльна Рада Освіти організується при губерніяльнім земстві і в компетенцію її входять: а) розміщення між повітовими земствами асігнованих губерніяльним земством коштів на народню освіту, коли асігновка не має певного призначення; б) розгляд прохань повітових і мійських рад освіти; в) завідування середніми школами, що передаватимуться відповідними українськими секретарствами; г) призначення допомоги навчителям з губерніяльних коштів;  д) розгляд скарг на повітові ради освіти з правом запропонувати перегляд діла і взагалі вирішення непорозумінь в орудованні шкільним ділом губернії; е) збірання і розроблення статистичних даних для губерніяльної Ради  Освіти по інструкції Генерального Секретарства; ж) зносини з відповідним Секретарством по народній освіті і з губерніяльною Радою Освіти; з) упорядкування музіїв, бібліотек, народніх розваг і т.и. і взагалі, пеклування про розвиток національної освіти в губернії. 

Розділ Х.

Склад Української Ради Освіти такий: від губерніяльної Земської Управи 2; від спілки мійських самоврядувань 2; від повітових і мійських Рад Освіти – 4, обраних з’їздом; від Української Губерніяльної Учительської Спілки – по 1 від кожного типу шкіл; завідуючий шкільною освітою при губерніяльному земстві – 1; завідуючий дошкільною освітою при губ. земстві – 1; від організованих лікарів – 1; від українських просвітніх організацій – 1; від кооперативних спілок – 1. Голова обірається самою Радою. Українська Губерніяльна Рада Освіти виділяє з свого складу виконавчий орган – управу. Всі члени обіраються на 3 роки (див. розд. YII).

При Українській Губерніяльній Раді Освіти не менше одного разу на рік скликається з’їзд, котрий обговорює питання, що входять в компетенцію української губерніяльної Ради освіти, і обірає чотирьох членів від повітових і мійських рад освіти. Членами з’їзду є всі члени Української Губерніяльної Ради Освіти і по 2 представники від кожної української повітової й мійської Ради Освіти.

Розділ ХІ.

При повітовім земстві засновується українська повітова рада освіти.

Укр. повітова рада освіти розміщує шкільні кошти повіту, що асігнуються щорічно і проходять через сміту повітового земства, а також одноразові асігновки і даровані капітали, вишукує кошти на народню освіту повіту і складає обрахунки на утримання нижчих та вищих початкових шкіл, професійних нижчих шкіл, установ дошкільної і позашкільної освіти. Вона турбується відчиненням нових шкіл, а також установ дошкільної і позашкільної освіти і народніх домів.

Для цього Рада освіти провадить контроль над станом шкіл і навчання і вияснює, оскільки істнуючі школи і установи задовольняють населення, як по кількости, так і по якости і в разі необхідности приймає заходи до усунення хиб. Повітова Рада Освіти призначає, переміщає і усовує навчителів, піклується педагогічною і загальною освітою їх (улаштовує учительські курси, бібліотеки і т.п.), затверджує інструкторів шкіл, командірує запасних учителів, забезпечує школи підручниками та шкільним знаряддям, дозволяє приватним особам засновувати початкові школи, вирішує прохання сельських рад освіти, вступає в зносини з Губерніяльною Радою Освіти і національними Радами по ріжних питаннях освіти. Провадить статистику народньої освіти як по власній інціативі, так і по вказівках Секретарства. По закінченні шкільного року Повітова Рада Освіти складає справоздання про стан народньої освіти повіту і про діяльність, яке передає Губерніяльній Раді Освіти. Туди ж передається і обрахунок на майбутній рік.  

Розділ ХІІ.

Склад Української Повітоваої Ради Освіти такий: від повітової Земської Управи – 2; від повітового земського зібрання – 4; від мійських самоврядувань повіту – 2; всі інструкторі шкільної, позашкільної і дошкільної освіти, завідуючі шкільною, дошкільною і позашкільною освітою, всього – 3; від української мійської Ради освіти – 1; від кооперативних спілок – 1; від організованих лікарів – 1; від учителів української повітової учительської спілки так, щоб від учащих і культурно-просвітніх організацій у складі ради було не менш половини.

Всі члени Ради обіраються на три роки (див. розд. YII). Українська повітова Рада Освіти виділяє із свого складу голову і виконавчй орган – управу.

Розділ ХІІІ.

а) Міста, що не відокремлені в самостійну губерніяльну земську одиницю, і інші, що мають міські самоврядування, організують при них українські Ради Освіти по типу полвітових з відповідною заміною представництва.

б) З ініціятиви національних мійських Рад Освіти, за згодою мійської Думи, можуть бути зорганізовані при мійських самоврядуваннях міжнаціональні мійські ради освіти, по типу губерніяльних. Компетенція цих рад установляється по згоді з Губерніяльною Радою Освіти. Рада складається з представників міста, повітового земства, національних Рад Освіти, національних учительських спілок, культурно-просвітніх установ, та кооперативних спілок, з тою умовою, аби представників від українців було не менше половини загального числоа членів Ради.

Розділ XIY

Українські сільські ради освіти

1. В селах закладаються украънські сільські ради освіти. В склад українських сільських Рад Освіти входять всі учителі українських шкіл села, які і складають половину всіх членів Ради. Друга половина складається із представників українського сільського сходу, українських культурно-просвітних організацій, кооперативів, батьків учнів. Кількість представників від кожної групи установлюється українською повітовою Радою Освіти. 

2. Компетенція української сільської Ради Освіти: пеклування матеріяльним станом шкіл свого району, господарством, паливом, освітленням шкільних будинків; турботи про постачання необхідних коштів Повітовою Радою Освіти чи місцевою сільською громадою. Сільська Рада Освіти також веде рахунок дітям шкільного віку в своєму районі, вживає заходів, щоб учні не пропускали уроків, улаштовує для учнів розваги та шкільні свята, пеклується про гарячі сніданки і взагалі про поміч учням. Рекомендує кандідатів на вільні учительські посади, приймає і обмірковує всі заяви місцевих сільсчьких сходів, що торкаються існуючих шкіл та взагалі народньої освіти в даному шкільному районі і розпочинає з приводу їх належний клопіт перед повітовою Радою Освіти. Сільською Радою Освіти вионуються всі роспорядження Повітової Ради Освіти. В кінці шкільного року Рада дає сільському сходові справоздання про свою діяльність за рік і про стан шкіл свого району, а також свої гадки на наступний шкільний рік. Таке справоздання подається і повітовій Раді Освіти. Як що місцева сільська громада дає які-небудь кошти на школу, Рада Освіти подає сходові справоздання про видатки з них. 

3. Містечки організують Ради Освіти з компетенцією і складом сільських Рад.

[1] На засідання можуть запрошувати спеціалістів з правом дорадчого голосу (так у тексті – упор.)

Вільна Українська школа. – 1918. - №5-6.- С.55-61.