ГІМНАЗІЯ, ЯКУ МИ ПОЗИЧИЛИ У МАЙБУТНЬОГО
 |
Автор:
Віктор Громовий
Опубліковано
11.02.2016
|
Була така гімназія у провінційному Кіровограді(Єлисаветграді ) до десятирічного ювілею якої Микола Вересень створив цей фільм! Гімназія, яка випереджала час.
«Гімназія імені Тараса Шевченка стала такою не тому, що тут працювали висококласні вчителі (таких вчителів немало й в інших школах міста).Не завдяки прихильності до ідей авангардної педагогіки, не тому, що у нас найрозумніші учні й не через сучасну матеріально-технічну базу. Ми стали гімназією, тому що були справжнім островом свободи: нікого не боялись, ні перед ким не вислужувались. Ми були молоді, зухвалі, амбітні, трохи одіозні, дуже розумні, супероптимістичні й страшенно горді.
А потім був погром 2004 року… Та гімназія, яка існувала у 1992–2004 роках, загинула смертю хоробрих. «Там де був храм науки, тепер великий запитальний знак!»– казав П'єр Кирпатенко, персонаж з комедії Миколи Куліша «Отак загинув Гуска…».
