Проект підтримується Міністерством науки та вищої освіти Республіки Польща, Міністерством освіти і науки України, Факультетом вільних мистецтв і наук «ArtesLiberales» Варшавського університету, фондом “Інститут «ArtesLiberales»” (Варшава, Польща), ГО «Спілка ректорів вищих навчальних закладів України», Фундацією польських ректорів – Інституту суспільства знань Міжнародним благодійним фондом «Міжнародний фонд досліджень освітньої політики».

Конкурс на участь у проекті становив4 особи на місце. Перемогли 25 учасників з різних закладів вищої освіти України.

З 3 листопада до 1 грудня 2018 рокутривало інтенсивне тренінгове навчання у Варшавському та Ягелонському університетах, а також підготовка анонсів мікропроектів, які тепер виконуютьсяв закладах вищої освіти.

Під час перебування в ArtesLiberales, Варшавському університеті (в університеті навчається понад 47000 тисяч студентів, зокрема на магістратурі - 7000; пропонується понад 120 напрямів на спеціальності) ми аналізувалиякість і авторитет вищої польської світи: сучасне розуміння і український контекст;компетенції фахівців вищої та загальноосвітньої школи в умовах освітньої невизначеності, стан популяризації педагогічних спеціальностей серед абітурієнтів, дизайн-мислення для академічної школи; необхідність стандартизації підвищення кваліфікації й перепідготовки вчителів в університетах, здійснювали моніторинг вчительської та викладацької діяльності, досліджували специфіку співпраці вчителя та науковця, шкільної та академічної дидактики, культуру академічного і шкільного тексту, активне партнерство; шляхи трансформації академічного знання у шкільне, особливості функціонування інноваційної школи у співпраці із університетом; підготовку молодого вчителя при посередництві т'ютора та ментора; застосування мультимедійних методик викладання, виклики соціального характеру та багато інших питань.

Приходили до висновку: головне в роботі закладу - ДОВІРА та ПРОФЕСІОНАЛІЗМ.

Наш керівник проекту, Президент Міжнародного фонду досліджень освітньої політики, професор Тарас Фініков представив ґрунтовні напрацювання Міжнародного фонду досліджень освітньої політики з питань системи зовнішнього забезпечення якості. Для нашого проекту важливі такітези, зокрема: від періодичності процесу оцінювання до безперервності процесу вдосконалення; від визначення ролі якості викладання до визначальної ролі самонавчання та навчального партнерства.

Декан ArtesLiberales, д-р. хаб. Роберт А. Сухарський охарактеризував місце і функції факультету„ArtesLiberales”у добу змін,здорову конкуренцію між найкращими вищими школами Польщі,відповідність науки потребам часу, прогресу.

Авторитетні фахівціПольщі залучали нас до розмаїтих тренінгів.

Майстер-класи проф. Йоланти Хоінської-Міки, Проф. Йоланти Суєцка-Зайонц, Александер Павліцкі, докторки Гражини Четвертинської, Пшемислава Садури, Александра Павліцького, Агати Лучиньської, Магдалени Юревіч,Магдалени Сват-Павліцки,Александри Четвертиньски усіх колег про школу й університет якзустріч двох культур, про Школу освіти якефективну реалізацію ідеї щодо тісної співпраці в навчанні і підвищенні кваліфікації вчителів; про співпрацю зі школами в SE -туторінг, менторінг і пост-туторінг, про High Impact Practicies: чого школа навчить, щоб університет використав; про відкриті освітні засоби та інформаційно-комунікаційні технології між школою та університетом; взаємні очікування – шкільне та академічне середовище; з досвіду програми Khlasna Shkola, Design Thinking для школи; освіту дітей з особливими потребами.

Надзвичайно потужні лекції, тренінги, майстер-класи з академічної дидактики vs. шкільної дидактики, культури роботи з науковим і навчальним текстом, культури академічної комунікації, з філологічного аналізу тексту.

Спільними зусиллями приходимо до висновків:

• Школа - не місце для забавки, а середовище для пошуків та відкриттів.
• Університет -не музей наукових знань, а лабораторія, де здійснюватимуться нові відкриття.

Заполонила нас бібліотека Варшавського Університету (UW). Корпуси з'єднує пасаж зі скляним дахом, затишно розташовано ботанічний сад. Біля головного входу зустрічають статуї польських філософів XX століттяі стимулюють мріяти і діяти. Бібліотека модернізована і крім функції книгозбірні, виконує ще безліч завдань. Бібліотека переважно купує собі електронні книги. Читач може окремі книги купити собі в електронному форматі, а не читати в залі. Є індивідуальні та загальні читальні зали. Бібліотекарі створили великий репозитарій сучасних статей; базу цитувань наукових робіт; читають курс "Писання і публікація наукових текстів".

Два тижні в надзвичайному місті, місті королів – Кракові.
Лекції та тренінги у Ягеллонському університеті, консультації та зустрічі з цікавими людьми, знайомство з найновішими дослідженнями та польським досвідом взаємодії університету та школи:

Наведемо окремі ключові тези, питання занять:

проф. д-р хаб. Богдан Шляхта : 16 факультетів чудового університету турбуються про авторитет закладу і країни загалом;

Пйотр Шумліньскі і Тадеуш Дембовскі (Директор та Заступник Директора Центру Дидактичної Підтримки) запропонували подорож "Від абітурієнта до випускника - завдання і мета Центру Дидактичної Підтримки у співпраці з іншими структрними підрозділами";

Міхал Бeрежіньскі (Керівник Відділу обслуги студентів з закордону) iПавел Вінярскі (Спеціаліст у справах іноземців у Відділі обслуги студентів з закордону) презентували NicetoseeJU – Університет без кордонів;

Проф. д-р хаб. Адам Єльонек (Представник ректора Яз у справах інтернаціоналізації) окреслив обсяги міжнародної співпраці сучасного навчального закладу;

Кінга Дрехни-Муха (Керівник Відділу Промоції ЯУ) і Йоанна Ходур (Заступник Керівника Відділу Промоції ЯУ) провели нам цікаві тренінги з брендової політики університету, означили особливості комунікації університету з оточенням;

Адріан Охалік (Прес-секретар ЯУ; Медійна обслуга навчального закладу):вивищення авторитету університету в польському суспільстві, у спільнотах інших країн, відповідальність медійної обслуги за кожне слово (фактаж) про університет. Pressbiuro (+електронне прес-бюро) відповідає за формування медійного іміджу образу Університету і контролює 90 % публічної інформації про заклад, яку подають декани, проректори та ін. На ранкових зустрічах з ректором Адріан Охалік повідомляє про висвітлення діяльності університету в мас-медіа за добу; аналіз діаграм активності університету в інформаціях різних газет. Усі новини про університет є мобільними, цікавими І ПОТРІБНИМИ для різних користувачів.

Д-р Єжи Ляцковскі (Директор Педагогічний Студій ЯУ) "Реформа польських середніх шкіл у контексті вимог вищих навчальних закладів": розмірковуємо про позитиви і ризики впровадження освітніх змін: заклади працюватимуть над підвищенням якості освітнього процесу, "гроші не ходитимуть за студентом", кількість студентів на професора буде зменшено...

Доктор Пйотр Дарджінські (Держсекретар в Міністерстві Науки та Вищої освіти Республіки Польща):«Закон 2.0. - Нова Конституція для науки та вищої освіти в Польщі». Закон уможливлює автономію університетів: «Найціннішими в університеті єті, що мають реальний науковий доробок».

Визначено і такі критерії:

1.Наукова досконалість (вагомість публікацій);

2. Комерціоналізація наукових досліджень (дослідження для практичного впровадження);

3. Проектна діяльність (реалізація проектів, які впливають перетворювально, практично та позитивно на середовище).

Відвідали ліцей імені Вітковського в якому цінують якість навчання, комунікативну взаємодію учителя і учня, викладача Ягеллонського університету, учителя, учня і студента, поважають ОСОБИСТІСТЬ.

Тут навчається 1000 учнів із різних куточків Польщі. Наповнюваність класів: 32-34 дитини. Багато обдарованих дітей; чимало учнів стають переможцями олімпіад та конкурсів різних рівнів.
Навчальні кабінети обладнані мультимедією, У всіх приміщеннях ліцею є доступ до інтернету. Для фіксації навчальних досягнень учнів, обліку відвідування, фіксації тематики, плану роботи вчителів, замін використовується електронний журнал, до якого мають доступ учителі, діти та батьки.

Заклад активно взаємодіє із університетом. Учні працюють зі студентами у творчих групах, спільно розробляють проекти.
Під час екскурсії нам презентували, наприклад, архітектурний проект, спрямований на вдосконалення використання приміщень ліцею: побудову паркінгу та раціонального використання верхніх поверхів. Проект підтриманий мером міста.

Кафедра українознавства Ягеллонського університету теж тепло привітала учасників проекту. Ознайомив з проблематикою роботи керівник кафедри, професор Володимир Мокрий, відомий український науковець, славіст, публіцист, політичний і громадський діяч, лідер українського громадського руху, фундатор і керівник Фундації Святого Володимира Хрестителя Київської Руси.

Навчання на кафедрі українознавства триває на двох кваліфікаційних рівнях: ліценціат (шість семестрів) та магістр (чотири семестри).
Напрям навчання на ліценціаті “Польсько-українські студії. Пограниччя та сусідство Європі”, на магістерському - “Польсько-українські студії. Європейська перспектива”. Програми мають міждисциплінарний характер, на перетині гуманітарних і суспільних наук – історії, соціології, політології, культурології тощо.

Кафедра проводить «різновекторні» інтердисциплінарні дослідження культури України, пропонує студентам широкі знання про Україну, її історію, літературу, релігійну, філософську думку, міжнародні відносини у різний час на різних рівнях (політичному, економічному, культурному), зокрема польсько-українські, сучасне українське мистецтво, український фольклор, літературу України (різні періоди), історію українського театру, українську музичну культуру. Випускники отримують диплом за спеціальністями культурознавство і відповідної спеціалізації (українознавство). При кафедрі діє також аспірантура.
Вивчення української мови: для студентів першого рівня (ліценціату) - 60 годин кожного семестру (чотири години щотижня); для студентів другого рівня (магістрів) - 60 годин у перших трьох семестрах та 45 в останньому. Вивчення мови здійснюють комунікативними методами відповідно до рівнів Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти.

Відвідини бібліотеки Ягеллонського університету(Biblioteka Jagiellońska). Фонд бібліотеки нараховує до 6 млн. книг.
Нас ознайомили з колекціями стародруків і рукописів, рукописами нот Моцарта, Бетховена і Шопена, які збереглися ще з XVIII-XIX століть! Морський атлас XVI століття, на окремих картах острови позначені золотою фарбою, яка не втратила свого блиску донині. Молитовник латиною, що зберігався в колекції Владислава ІІ Ягеллончика. Медичний календар, у ньому зазначаються сприятливі дні для пускання крові в залежності від вашого темпераменту. А ще прийняли до складу читачів.

У межах консультацій у Варшавському та Ягеллонському університетах ми відвідали Університетські центри волонтаріату, діяльність яких пов'язана із активізацією волонтерства серед студентів, викладачів та випускників університету. Цікаво, що волонтерська діяльність розглядається як один з важливих засобів адаптації першокурсників до навчання в університеті. Крім того, студенти мають можливість реалізувати власні мікропроекти соціальної спрямованості. Також волонтерство для багатьох студентів - це можливість перевірити себе у майбутній професії.

Ми, 25 учасників проекту взяли активну участь у численних майстер-класах, тренінгах, з усвідомленням потреби вивчити безцінний досвід польської реформи школи, вищої школи для реалізації своїх проектів.

Презентацію міні проектів учасників оцінював заступник Міністраосвіти України Юрій Рашкевич, проф., д-р хаб. Роберт А. Сухарскі, координатор проекту (Польща); проф. Тарас Фініков, координатор проекту (Україна).

Ми представилидля реалізації мікропроект «Створення ресурсного центру професійного розвитку учителя української мови і літератури», розрахований на три роки.Вивчення польського досвіду кращих практик сприяло укладанню програми діяльності ресурсного центру професійного розвитку вчителя української мови і літератури, що відповідаєСтратегічному плану-концепції інноваційного розвитку Сумського ДПУ імені А. С. Макаренка до 2020 р. ( /images/files/doc_files /2016/strategiya_fina 1_sumdpu_2020_1274036880.doc) у частині розробки та поширення інноваційних освітніх технологій з метою підготовки конкурентноспроможного фахівця.

Актуальність мікропроекту зумовлена соціальним замовленням щодо підготовки вчителів в контексті європейського професіоналізму і збереження кращих ментальних українських характеристик, які здатні до неперервного особистісного та професійного розвитку впродовж життя шляхом формальної і неформальної освіти; потребами в умовах реалізації стратегічних завдань реформування освіти, Концепції «Нова українська школа» удосконалення уміньучителя організувати компетентнісне навчання (не знання заради знань, а вміння їх ВИКОРИСТОВУВАТИ в реальному житті, не що ти знаєш – а як ти цим умієш користуватися), забезпечити інтегрованість змісту навчання (внутрішньопредметну і міжпредметну) на основі ключових компетентностей; необхідністю забезпечити більш ефективну комунікативну взаємодію «Університет – школа».

Зумовлена також і результатами ЗНО з української мови і літератури. Наявні труднощі у процесі виконання практичних завдань, що потребували застосування здобутих знань, умінь і навичок у нових ситуаціях. Слабкий розвиток у випускників шкіл, професійно-технічних навчальних закладів та закладів вищої освіти І, ІІ рівнів акредитації навичок побудови аргументованого тексту. 65 % тестованих не вміють вправно сформулювати свою позицію щодо запропонованого дискусійного питання, підтвердити її доречними аргументами не може 71 % учасників тестування. 52 % тестованих зовсім не наводять прикладів із літератури чи інших видів мистецтва, а близько 42 % – прикладів з історії чи власного досвіду.

У половині робіт спостережено серйозні порушення логічності, послідовності й несуперечливості викладу (65,24 %).

Мовленнєву вправність власних висловлень здебільшого оцінено в 0 або 1 бал із 4 можливих, що свідчить про доволі низький рівень опанування орфографічних, пунктуаційних, лексичних, граматичних і стилістичних норм української мови.

Мета проекту:

з урахуванням кращих практик національного та польського досвіду («Artes Liberales», Варшавський ун-т; Ягеллонський ун-т)

розробити комплекс нормативного, інформаційно-дидактичного забезпечення розвитку ключовихкомпетентностей учителя-словесника

в умовах міждисциплінарного освітнього середовища

на рівнях: бакалаврат – магістратура закладів вищої педагогічної освіти

––освіта упродовж життя на засадах цінностей педагогіки партнерства і наставництва

Мета реалізується у 5завданнях, які розв'язуємоупродовж 5 етапів. Проект розрахований на 3 роки.

Відповідно до Закону України «Про освіту» (2017)професійний розвиток розглядаємо як безперервний процес навчання та вдосконалення професійних компетентностей фахівця, що дає змогу підтримувати або покращувати стандарти професійної діяльності і триває впродовж усього періоду професійної діяльності.

Ключові компетентності заРамковою програмою оновлених ключових компетентностей для навчання протягом життя, схваленої Європейським парламентом і Радою Європейського Союзу17 січня 2018 року^[1]розглядаємо як компетентності, важливі для підвищення особистого потенціалу і розвитку, розширення можливостей працевлаштування, соціальної інтеграції та активного громадянства. Ідеться про грамотність (Literacycompetence), мовну компетентність (Languagescompetence), математичну компетентність та компетентність у науках, технологіях та інженерії (Mathematicalcompetenceandcompetenceinscience, technologyandengineering), цифрову компетентність (Digitalcompetence), особисту, соціальну та навчальну компетентність (Personal, socialandlearningcompetence), громадянську компетентність (Civiccompetence), підприємницьку компетентність (Entrepreneurshipcompetence), компетентність культурної обізнаності та самовираження (Culturalawarenessandexpressioncompetence). Такі компетентності розвиваються у процесі навчання протягом усього життя шляхом формального, неформального та інформального навчання.

Поняття «міждисциплінарне освітнє середовище» розглядаємо як багатосуб’єктне та багатопредметне утворення, що цілеспрямовано впливає на професійний та особистісний розвиток фахівця, забезпечуючи його готовність до професійної діяльності та/або продовження навчання, успішного виконання соціальних ролей та самореалізації у процесі життєдіяльності, а комунікативну взаємодію «університет – школа» - як інтерактивну діяльність, спрямовану на особистісний і професійний розвиток суб‘єктів освітнього процесу.

Модель діяльності центру побудована з урахуванням принципів безперервності, гуманізації, варіативності, інтерсуб’єктивності, креативності, технологічності, міждисциплінарності.

Головними напрямами роботи центру є фахово-методичний, дослідницький та культурно-освітній. Напрями роботи Центру визначені відповідно до Законів України«Про освіту» (2017), «Про вищу освіту» (2014), «Про професійний розвиток працівників» (2012), пріоритетних напрямів розвитку науки і освіти, затверджених МОН України, Концепції «Нова українська школа» (2016), Концепції розвитку педагогічної освіти (2018); Концепції мовної освіти (2011), Концепції профільного навчання у старшій школі (2013), Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо зміцнення державного статусу української мови та сприяння створенню єдиного культурного простору України» (2018), нормативних документів Департаменту освіти і науки м. Суми щодо якісної підготовки суб'єктів дослідницького навчання, здатних до неперервного професійного та особистісного розвитку.

На веб-сайті ресурсного центру ( http://rctpd.sspu.edu.ua) користувачі працюють із корисними ресурсами (навчальні програми, посібники, монографії), знайомляться з новинами центру, проводять вебінари (упродовж лютого 2019 р. проведеновебінар «Рідномовна і багатомовна освіта у контексті сталого розвитку суспільства»спільно з кафедрою ЮНЕСКО «Неперервна професійна освіта ХХІ століття» Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН, м.Київ).

Реалізація фахово-методичного напряму передбачає проведення інтерактивних лекцій, міждисциплінарних тренінгів, майстер-класів з актуальних освітніх технологій у навчанні української мови і літератури спільно з кафедрами або лабораторіями СумДПУ, зокрема, майстер-класів з розвиткукритичного мислення (лабораторія медіакультури); актуальних проблем використання цифровихтехнологій (кафедра інформатики), інклюзивної освіти (лабораторія інклюзивної освіти), підприємливості (кафедра бізнес-технологій), технологій «Здоров’я і безпека» (кафедра медико-біологічних основ фізичної культури), а також майстер-класів, програма яких охоплює питання реалізації наскрізних змістових ліній «Екологічна безпека і сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Підприємливість і фінансова грамотність», визначених Концепцією «Нова українська школа».

У межах дослідно-експериментальної роботи щодо професійного розвитку вчителя української мови і літератури виконуємо спільні проекти з кафедрою стилістики української мови Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова (Тема: «Українська мова у старшій школі»), зкафедрою сучасної української мови Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (Теми: «Комунікативна прагматика»; «Лінгвокогнітологія»), кафедрою історії та культури української мови Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки з культури української мови (Тема «Лінгвоекологія»),кафедрою української мови та методики її навчання Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (Тема «ІКТ у викладанні української мови»), кафедрою української літератури та народознавства Уманськогодержавного педагогічного університету імені Павла Тичини(Тема «Етнокультурна компетентність учителя»), відділом теорії і практики педагогічної освіти Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України (Тема «Теоретичні та методичні засади професійного та особистісного розвитку майбутнього вчителя в контексті Нової української школи»), КЗВО «Дніпровська академія неперервної освіти» та Харківським гуманітарним університетом «Народна українська академія» (Тема «Організація курсів підвищення кваліфікації та фахової майстерності педагогічних та науково-педагогічних працівників»).

Дослідницькийнапрям центру спрямовуємо на дослідження актуальних питань мовно-літературної освіти, освітніх технологій особистісно-професійного розвитку вчителя-словесника, педагогіки партнерства і комунікативної взаємодії: університет – школа; актуальних питань медіакультури вчителя, проблем реалізації компетентнісного підходу, реалізацію низки проектів щодо формування основ академічної/наукової мовної культури для вчителів, які здійснюють керівництво роботами слухачів МАН.

На виконання завдань у межах центру працюють дві лабораторії.

Науково-дослідна лабораторія «Академічна культура дослідника» спільно із Загальноукраїнським центром словникарства Українського мовно-інформаційного фонду НАН України виконує проект «Словникова культура дослідника», а спільно із Сумським територіальним відділенням Малої академії наук України - проект «Основи академічної/наукової мовної культури» для вчителів, керівників робіт слухачів МАН». Наразі апробовуємо навчально-методичні комплекси, мультимедійні освітні ресурси з лінгвоперсонології, електронної лінгводидактики, цифрової наративістики. В основу занять покладено положення текстово-жанрового, когнітивно-візуального підходів, а такожнаративно-цифрового підходу, що дозволяє застосувати метод нетнографії для виявлення й опису наявності Інтернет-сервісів і ресурсів, які пропонують цифрові наративи та програмне забезпечення щодо їх створення.

З метою обміну досвідом з актуальних напрямів сучасного мовознавства, літературознавства, дидактики в контексті вивчення мовнокомунікативної особистості на початку ХХІ століття, формування креативної мовної особистості учня, учителя, фахівця; щодо ефективного використання в освітньому процесі здобутків лінгвоперсонології, електронної лінгводидактики, цифрової наративістики спільно з кафедрою інформатики проведено Міжнародні науково-практичні конференції«Культуромовна особистість фахівця у ХХІ столітті» (6-7 грудня 2018 року), «Академічна культура дослідника в освітньому просторі: європейський та національний досвід» (16-17 травня 2019 року).

Для підготовки майбутніх учителів української мови і літератури до використання засобів медіаосвіти у професійній діяльності, зокрема під час вивчення професійно орієнтованих навчальних дисциплін і проведення педагогічної практики лабораторія «Медіакультура вчителя-словесника» за співпраці з Академією Української Преси за підтримки міжнародної організації DWAkademieпроводить для вчителів областітренінг «Ефективна протидія маніпулятивним впливам засобами медіаосвіти», для учнів і студентів - «Медіабезпека старшокласників у світі віртуальних комунікацій».

Культурно-освітній напрям діяльності центру спрямований на організацію і проведення фахових конкурсів, фестивалів творчих уроків, виставок учительської творчості, круглих столів, проведення інформаційно-просвітницької роботи, шкільних і студентських олімпіад, конкурсів, свят з української мови і літератури, пізнавальних мовних віртуальних екскурсій для вдосконалення компетентності у володіннідержавною мовою, сприяння розвитку обдарованої молоді.

Зокрема, спільно з кафедрою соціально-гуманітарної освіти КЗ Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти (кер. Жук М.В.) реалізується пілотний телекомунікаційний проект для учнів 1 класів «Дорожні карти Нової української школи (від теорії до практичних проектів)», мета якого: формування українськомовної компетенції школярів різних регіонів України. Ініціатори: Шосткинська спеціалізована школи І ступеня № 13 Сумської області (В.Балицька) та НВК «Гуцульщина» Рожнівський Ліцей Івано-Франківської області (О.Радиш).

Діяльність ресурсного центру професійного розвитку вчителя українськоїмови і літератури, що функціонує у СумДПУ імені А.С.Макаренка в рамках українсько-польського проекту Іnnowacyjny uniwersytet i przywództwo. Faza IV: strategie komunikacyjne i relacje uniwersytet-szkoła за напрямами фахово-методичним, дослідницьким та культурно-освітнім, сприяє освітній, освітньо-консультативній, інформаційно-дидактичній, дослідницькій підтримці вдосконалення ключових компетентностей учителя-словесника в умовах міждисциплінарного освітнього середовища на освітніх рівнях: бакалаврат – магістратура(аспірантура) закладів вищої педагогічної освіти -освіта упродовж життя на засадах цінностей педагогіки партнерства і наставництва.

Олена Семеног, учасник проекту «Інноваційний університет та лідерство. Фаза IV», завідувачка кафедри української мови і літератури Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка, професор.