Студіювання наукових розвідок підтверджує значущість і актуальність американського досвіду в галузі громадянської освіти.

Аналіз досвіду США переконує, що громадянське суспільство ефективно функціонує лише за умов демократичного устрою. Це складна й багаторівнева система невладних зв’язків і структур, що охоплює сукупність незалежних від держави суспільних інститутів, спрямованих на задоволення індивідуальних і колективних потреб громадян. Структура громадянського виховання молоді в США охоплює громадянські знання, громадянські навички та громадянську позицію.

Розглянемо, як реалізуються ці компоненти в США. Реалізація першого – громадянські знання – закладена у Національних стандартах громадянознавства. Вона враховує п’ять концептів: громадянське життя, політика та уряд; основні американські політичні системи; реалізація цілей, цінностей та принципів американської демократії; відносини Сполучених Штатів із іншими країнами; роль громадян у розвитку демократії.

Метою громадянського виховання є формування політичної культури учнівської молоді як необхідної основи усієї ідейної культури особистості. Специфіка політичного виховання полягає у певних завданнях, спрямованих на формування наукового світогляду політичної згоди в умовах полікультурного суспільства, що забезпечуються системою громадянської освіти. Правове виховання є самостійним компонентом всебічного розвитку особистості у школах США і здійснюється у тісному зв’язку з політичною культурою. Морально-правові норми, що формуються в колективі, передбачають організацію життєдіяльності кожного громадянина відповідно до цих норм і виховують в учнів громадянську свідомість, інтерес до політичного життя своєї країни, правової культури, формування незалежної критичної думки.

Основними напрямами змісту громадянського виховання у США є формування політичної культури, правосвідомості, культури міжетнічних стосунків, мотивації до праці, усвідомлення моральних цінностей, забезпечення розуміння свободи. Особливої актуальності набула ідея полікультурного виховання, спрямованої на підготовку громадянина до життя у багатонаціональному середовищі. Це зумовлено тим, що американська система громадянознавства орієнтується на виховання “громадян світу”, а не обмежується етноцентризмом.

Важливим напрямом громадянського виховання є розвиток культури міжетнічних стосунків, що передбачає вміння толерантно спілкуватися з різними етнічними групами та поважати їхню культуру. Успіх міжкультурного спілкування залежить від розуміння учасниками цих відмінностей.

Ще одним напрямком громадянського виховання є розвиток мотивації до праці, прищеплення дитині поваги до праці та усвідомлення її ролі у житті індивіда.

Громадянські навички формуються через обов’язок громадян знати свої права та виконувати свої обов’язки. Для цього їм необхідно мати не лише необхідні знання, але й набути певні інтелектуальні та практичні навички участі у суспільному житті.

Громадянська позиція виробляється поступово у процесі розуміння дитиною того, що відбувається у світі, та передбачає її становлення як незалежного члена суспільства, добровільне дотримання стандартів поведінки, усвідомлення політичних та економічних обов’язків, участь у суспільних подіях, усвідомлення підтримки конституційної демократії, визнання людської гідності. Громадянська позиція є надзвичайно важливою для повноцінного функціонування політичної системи та індивіда, вдосконалення суспільства.

Серед основних моральних цінностей американського суспільства визначено наступні: розуміння свободи, чесність, довіра, відповідальність, повага, піклування про інших, справедливість. Саме моральне виховання у школі вирішує завдання виховання в учнів моральної свідомості; виховання моральних почуттів та переконань; виховання звичок моральної поведінки; набуття учнями досвіду моральних стосунків.

В умовах школи вчителі допомагають учням самовизначитися щодо суспільно-політичних подій. Вони не лише вдаються до навіювання конкретних політичних ідей, а й вивчають із учнями різні суспільні течії.

Громадянська освіта в школах США здійснюється чотирма шляхами: як навчальний предмет; як міжпредметна форма діяльності в умовах освітянського простору; як організація позакласної та позашкільної діяльності (виховання); як організація шкільного життя, що сприяє демократичній поведінці [6, с. 9-10].

Щороку в США розробляють програми з громадянознавства. Теоретична частина таких програм передбачає ознайомлення учнів із Конституцією США, політичними та урядовими документами. Велика увага приділяється громадянським правам та обов’язкам. Практична частина програм охоплює управління шкільною спільнотою та взаємовідносини між її учасниками.

Громадянознавчі програми розробляють у багатьох організаціях, оскільки уряд в останні роки виділяє мало коштів. Проте кожна з програм відповідає єдиним вимогам, зазначеним у державних стандартах із громадянознавства. Структура громадянського суспільства США складається з розгалуженої мережі різних добровільних асоціацій громадян, лобістських груп, муніципальних комун, добродійних фундацій, клубів інтересів, творчих і кооперативних об’єднань, спортивних товариств, релігійних, суспільно-політичних організацій і союзів. Натепер відомо близько 1,5 мільйона громадських організацій. Ці незалежні добровільні союзи людей допомагають затвердити індивідуальну свободу, підтримуючи при цьому стійкий громадський порядок. Таким чином, громадянське суспільство через активну діяльність громадян виховує їх єдність і солідарність.

Через неурядові організації американці об’єднуються для вирішення місцевих проблем, а саме: безпека дітей на дорогах, зниження рівня злочинності, покращення роботи шкіл (у США питаннями освіти займаються місцеві органи влади), збільшення прозорості в роботі місцевої адміністрації тощо. Громадські організації займаються і загальнонаціональними питаннями, зокрема реформою охорони здоров’я чи реформою імміграційного законодавства. Деякі американські громадські організації намагаються вирішувати глобальні питання (наприклад, Асоціація за контролем над озброєннями або Глобальний жіночий фонд).

Діяльність програми «Довіра до демократії» та організація Да Вінчі «Інтерактив» спрямована на створення навчальних матеріалів із громадянської освіти. Розроблена гра «Американська демократія» навчає учнів середніх класів основам законодавчого процесу. У грі учень може відчути себе членом парламенту та брати участь у процесі створення законів, розбирати конфлікти інтересів різних осіб та груп. Такий процес навчає учнів визначати шляхи уникнення конфліктів, розв’язання їх під час переговорів, дебатів або шляхом пошуку компромісів. Гра має три рівні, кожен із яких учень може використовувати на уроці індивідуально. Законопроекти, що розглядаються в іграх, мають актуальний характер і спрямовані на вирішення проблем, з якими люди зіштовхуються в реальному житті. Вчитель може стежити за успішністю гравців (учнів), а Національна конференція законодавчих зборів Сполучених Штатів Америки надає коментарі [3].

іCivics є некомерційною організацією, що займається активізацією громадянської освіти за допомогою інтерактивних і привабливих навчальних ресурсів. Їхні освітні ресурси розширюють можливості вчителів і готують нове покоління учнів, які стануть освіченими і активними громадянами. Заснована і очолювана суддею Сандрою Дей О'Коннор (Sandra Day O’Connor), iCivics надає учням необхідні засоби для активної участі у житті держави і демократизації, а також знайомить із матеріалами, що стосуються громадянської освіти. Такі  ресурси включають прінти планів уроків, ігри з винагородами, цифрові інтерактиви. За допомогою ігор iCivics учні пробують себе в різних суспільних ролях, даючи їм середовище для вирішення реальних проблем. Ігри базуються на чітких навчальних цілях та є допоміжними матеріалами, що інтегровані з планами уроків.

Програми навчання iCivics згруповані за тематичними блоками, що узгоджені із державними і загальними базовими стандартами. Вчителі успішно реалізували iCivics в найрізноманітніших класах. Учні, які використовують програми, стають більш обізнаними, зацікавленими, готовими до участі у громадській діяльності, ніж їхні однолітки. Викладацький колектив, що складає більше, ніж 40 000 педагогів і три мільйони учнів, спирається на гру iCivics для щорічного забезпечення високої якості засад громадянства у навчальних програмах. У гру iCivics по всій країні зіграли більше десяти мільйонів разі. Вчителі й учні обирають ігри, тому що:

• діти опановують теорію через практичну діяльність, вирішуючи конкретні завдання;
• ігри одразу показують результати (наприклад, гра «Суд», у якій суддя оцінює вашу роботу, як юриста);
• в іграх завжди присутній елемент навчання;
• підсилюється роль учня;
• можуть бути комп’ютерні ігри або ігри офлайн у класі.

Ігри навчають: як влаштована система виборів, правосуддя, еміграції; як ухвалювати політичні рішення тощо. Таким чином формуються знання, вміння та практичні навички.

У деяких штатах створено інтерактивні ігри, в основі яких закладено боротьбу групових інтересів за відповідну алокацію ресурсів державного бюджету (бюджету штату). Ігри отримали надзвичайну популярність як серед дітей, так і серед дорослих, бо кожен гравець може приміряти на себе роль законодавця, який бере участь у розробці бюджету. Кількість гравців може бути різною. Від цього залежить складність гри. Важлива вимога – це досягнення порозуміння більшістю учасників та ухвалення спільного рішення. В кожному штаті гра має особливі характеристики.

Такі ігри дають змогу молодим людям усвідомити складність законодавчої діяльності і надіслати на розгляд в адміністрацію штату пропозиції та побажання гравців стосовно формування реального бюджету.

Новий напрям у вихованні громадянської свідомості молоді пропонує програма «Довіра до демократії» Національної конференції законодавчих зборів Сполучених Штатів Америки, яка залучає законодавців штатів до проведення заходів із громадянської освіти. Саме представники владних структур можуть допомогти молодим людям зрозуміти важливість громадської та урядової діяльності, тим самим стимулювати їх до отримання освіти та участі у житті держави.

Через програму «Повернення до школи законодавців Америки» члени урядових структур беруть участь у дискусіях, розповідають про свій досвід роботи у законодавчому органі, про дебати, переговори та компроміси, на які доводиться погоджуватися, щоб досягти результату у законодавчому процесі.

Все це сприяє підвищенню ефективності засвоєння учнями знань та їх розуміння політичних процесів. Ще одна програма, що довела свою ефективність, на думку фахівців Національної конференції, є Консультативні ради, які залучають молодих людей у законодавчий процес та навчають громадськість демократичним практикам. Такі ради поки що функціонують лише у дванадцяти штатах. Цікавим є також досвід стажування кращих учнів школи впродовж тижня в конгресі штату.

Багато громадських організацій долучаються до досліджень, що оцінюють стан громадянської свідомості американців, зокрема це такі організації, як Кампанія громадської місії шкіл, Інститут громадянської освіти Леонори Анненберг Центру громадської політики Анненберг Пенсільванського університету, Національна конференція громадянства, Інформаційно-дослідницький центр громадянського навчання та участі Університету Тафт, а також підрозділ Громадської освіти Американської асоціації адвокатів [3].

У штаті Меріленд значний уплив на розвиток громадянської освіти має Академія цивільного права Меріленду /Maryland Civics and Law Academy (CLA) та Громадянські освітні правові програми /Citizenship Law Related Education Program (CLREP) Maryland State Bar Association/, яка залучає молодь середніх шкіл та середнього шкільного віку для вивчення права та питань громадянського суспільства. Академія цивільного права Меріленду є важливим інструментом для підтримки суспільного розуміння роботи судів, підвищення довіри громадськості та впевненості у відправленні правосуддя. Організація розробляє матеріали для навчання вчителів, а також навчальні програми для учнів: «Громадянська та юридична активність», «Конференція одного дня, присвячена законам», «Симуляція судових справ».

Навчання відбувається за такими темами: закон та юстиція; право та обов’язки; свобода слова; школа промови і закони, що обмежують свободу слова; влада і повноваження. В навчанні використовуються інтерактивні ігри із залученням суддів і адвокатів.

В організації THE INTERSECTION учні старшої школи з малозабезпечених верств «перевтілюються» в лідерів із навичками, що забезпечує їхній успіх (вступають до коледжів, займаються громадською діяльністю, формулюють та вирішують проблеми, що стоять перед ними особисто та перед їхніми громадами). Єдиним критерієм відбору учнів є мотивація і готовність навчатися. Учні зустрічаються три рази на тиждень по дві години на день протягом чотирнадцяти тижнів. Після завершення програми учні отримують консультаційні послуги «College and Career», що сприяє досягненню мети навчання в коледжі. Після завершення навчання учні мають право працювати в «регламентному комітеті», де вони допомагають визначити фокус наступної програми. Учні молодших класів та старшокласники можуть стати інструкторами та наставниками для наступної групи десятикласників. В The Intersection учні створили громадський рух, зареєстрували 118 виборців і допомогли прийняти закон MD Dream Act [9].

Організація реалізовує відомі проекти у місті Балтімор. Зупинимося на двох:

1) стосується того, щоб діти емігрантів, які ще не отримали офіційні документи, змогли вчитись у коледжах (організація досягла значних результатів і було прийнято відповідний закон);

2) «235 життів», яка з’явилась після того, як протягом 2013 року загинуло 235 молодих людей (останні відомий випадок, коли поліцейський нібито ненавмисно застрелив темношкірого хлопця, а поліцейського виправдали). Програма передбачає мету: одне робоче місце для молоді, замість однієї вбитої молодої людини. Організація займається переговорами з бізнес-структурами щодо працевлаштування молоді.

Міжнародний молодіжний фонд (International Youth Foundation (IYF) інвестує в унікальний потенціал молодих людей у віці від 13 до 28 років. Фонд реалізує такі програми: «Паспорт до успіху», «Клуб юних волонтерів», «День волонтерства» та «Соціальне підприємництво».

Є також організація Liberty’s Promise, яка підтримує молодих іммігрантів і заохочує їх бути активними і свідомими американськими громадянами. Програми, які вони реалізовують, – Civics and Citizenship та CE-BELL, – спрямовані на те, щоб досвід іммігрантів зробити сприятливим для кожного молодого приїжджаючого, і виховувати у них почуття гордості та підтримки американських ідеалів демократії та свободи [8].

В Україні відбувається поступовий процес становлення громадянського суспільства, який далекий від завершення. Проблема низької ефективності громадянської освіти учнівської молоді в Україні криється, передусім, в особливостях суспільної психології [1]. Причинами проблеми є наступні: наявність стереотипу, що питання громадянської освіти не потребують спеціальної уваги; відсутність узгодженості в питаннях упровадження навчальних програм громадянської освіти; відсутність системності у підготовці та підвищенні кваліфікації вчителів із питань громадянської освіти, системності в поширенні позитивного досвіду, координації діяльності, моніторингу. Дуже часто в Україні громадянська освіта «сприймається як синонім патріотизму» [7].

Найкраща школа демократії – це практична участь у житті демократичного суспільства. І важко «навчати демократії», коли молодь бачить, що її не існує в державі» [4]. Нормативний підхід, на якому ґрунтується система громадянської освіти в Україні, розвінчує вади сучасних суспільних відносин, зокрема, між владою та народом, і розвиває в молоді, дуже часто, глибоку недовіру до інститутів влади. Сьогодні важливим є процес «ресоціалізації» педагогічних кадрів, формування у педагогів позитивного ставлення до демократичних цінностей, готовності до прийняття нових форм взаємодії у соціальних групах [2].

Аналіз досвіду США щодо громадянського виховання молоді створює можливості для реалізації освітніх проектів в Україні щодо створення стандартів громадянської освіти, посилення ролі громадських організацій в забезпеченні позашкільної освіти.Громадянська освіта дає можливість молоді увійти в простір громадянського суспільства, зайняти більш активну позицію серед своїх однолітків, сформувати в собі вміння і компетенції жити в громадянському демократичному суспільстві. Сьогодні в Україні є потреба в побудові дієвої системи громадянської освіти, яка б об’єднувала різні державні і недержавні інституції. Також  актуальними є ухвалення концепції громадянської освіти, яка в визначала дієві механізми цього процесу на всіх рівнях.

ЛІТЕРАТУРА

1. Батіщева О. Громадянська освіта як інструмент формування громадянського суспільств а в Україні :проблеми та шляхи їх подолання / Ольга Батіщева. // Актуальні проблеми громадянської освіти: український та зарубіжний досвід: матеріали Першої науково-практичної конференції. – 2013. – С. 9–15.

2. Бойчук, М.А. Запровадження громадянської освіти в Україні як необхідна умова виховання демократії[Електронний ресурс]. – Режим доступу:

3. Джанет Геринг. Нові потреби громадянської освіти американського суспільства / Джанет Геринг (перекл. Ольга Батіщева). // Актуальні проблеми громадянської освіти: український та зарубіжний досвід: матеріали Першої науково-практичної конференції (Острог, 19 черв. 2013 р.) / відп. ред. О.С.Батіщева. – Острог : ГО «Центр демократичного лідерства, Національний університет «Ост. – 2013. – С. 219–221.

4. Карнаух, А. Громадянська освіта як засіб формування політичної культури молоді / Український центрполітичного менеджменту [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

5. Концепція національно-патріотичного виховання дітей та молоді [Електронний ресурс]. – 2015. – Режим доступу до ресурсу: .

6. Ліхневська Т. А. Громадянське виховання учнівської молоді США : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. : спец. 13.00.01 "загальна педагогіка та історія педагогіки" / Ліхневська Т. А. – Тернопіль, 2009. – 19 с.

7. Ройл, Д. Виклики для громадянської освіти в Україні / Д. Рой [Електронний ресурс] // Освіта.ua. – Режим доступу:

8. New Lens[Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://www.newlens.info/index.html

9. TheIntersection[Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://baltimoreintersection.com/

Василь Ковальчук,

доктор педагогічних наук, доцент,

заступник директора з науково-методичної роботи

Інституту післядипломної педагогічної освіти

Київського університету імені Бориса Грінченка