Щоб щось змінити в шкільній освіті, ми маємо спочатку почати по-іншому думати про школу, а значить використовувати інші слова і фрази.

Форум „Артеківські діалоги-2008».  На секції "Якість середньої освіти. Як вирішити множинність проблем?" присутні відразу три міністри освіти і науки, діючий на той момент міністр Іван Вакарчук та два його попередники - Василь Кремень(керував МОН у 1999–2005 рр.) та Іван Зязюн (очолював МОН у 1991–1992рр.).

                                  «Квітуче життя»

Букети на 1 вересня схожі на пожертви язичницьким, та й не тільки, божкам і духам. З одним зауваженням: символічну роль божків виконують за суміщенням жриці-вчительки. Це ірраціональне поклоніння тре робити щиро і самозабвєнно, бо мстиві божки знайдуть за що доколупатися і покарати.

Поклоніння вчителям, як і будь-яке поклоніння, передбачає необхідність впасти на коліна і розбити собі лоба об долівку в щирих молитвах, зокрема за інтелект нації. 
Отаке воно буття в сутінках розуму.

                                                            Світлана Вовк

Школа, рівняйсь! Струнко!

(традиційна команда на початку шкільної лінійки)

РІШЕННЯ УРЯДОВОГО ОРГАНУ: «Ви мене почули?»

Маразм №1. «Норма відвідування уроків».

Ми звикли говорити про створення „колективу однодумців” як найбільше досягнення директора школи. Саме у цьому і виявляються рудиментні ознаки тоталітарної ментальності, яка виробилась у суспільстві в якому потрібно було „бути як усі”, де гасили будь-який прояв несанкціонованої активності репресіями чи окриком: „Тобі що більше всіх треба?!”. Здоровий глузд підказує, що у випадку, коли всі думають однаково, не думає ніхто. Тож, „колективом однодумців” легко керувати, але сам факт його створення є контрпродуктивним.

Люблю-ненавиджу школу: ось вісь координат на якій варто робити відлік ефективності будь-яких наших реформаторських зусиль. Станом на 2016 рік понад 90% учасників освітнього процесу патологічно ненавидять школу. Якщо у 2017 році таких буде лише 60%, значить ми таки маємо позитивні зрушення.
Почитайте "глас народу" напередодні 1 вересня. Як пише Наталя Височина, мабуть, це єдине загальнонародне ненависне свято.