Моє знайомство з Scientix (Європейською спільнотою для вчителів природничо-математичного циклу) і European Schoolnet (мережею, до якої входять представники міністерств освіти 34 країн Європи) почалось коли колектив гімназії, в якій я працюю, вирішив відмовитись від традиційних предметних тижнів, замінивши їх на трансдисциплінарні STEАM-декади, де навколо спільної теми об’єднуються всі шкільні предмети. Подорожуючи сторінками Інтернету, я натрапила на надзвичайно цікавий ресурс з STEM-освіти Scientix. Дана онлайн платформа містить дидактичні матеріали для вчителів природничо-математичних дисциплін, а також інформує європейську освітянську спільноту про інноваційні освітні конкурси - Європейський тиждень STEM (STEM Discovery Week) та STEM Ahead Competition. Перемога гімназійних проектів в цих конкурсах дала нам змогу взяти участь в двох семінарах-практикумах "Наукові проекти в класній лабораторії майбутнього", що відбулися в Брюсселі під егідою European Schoolnet та побачити сучасне освітнє середовище Future Classroom Lab.

Qu'est-ce qu'un manuel scolaire?

(що таке шкільний підручник?)

Ухвалення Закону «Про вищу освіту» в 2014 році мало дати старт реформі вищої освіти. Ухвалений Закон став не юридичним оформленням концепції майбутньої системи вищої освіти, а лише результатом компромісу стейкхолдерів. Сьогодні на різних рівнях існує розуміння проблемності чинного Закону. Про необхідність внесення змін до Закону «Про вищу освіту» на Колегії МОН заявила міністр Лілія Гриневич. 

За чверть століття незалежності України динаміка розвитку її Збройних сил нагадувала лижні стрибки з трампліна. До 2014 року наш «лижник» стрімголов летів донизу, набираючи швидкість, проте так само швидко наближуючись до падіння. Тимчасом, ЗСУ повністю втрачали боєздатність, свій кількісний та якісний склад, руйнувалася цілісність структури. Здавалося, такий стрімкий спуск триватиме до повного знищення армії, проте, несподівано, хоч і не бажано, лижник, відірвавшись, так само стрімко злетів догори. Допінг у вигляді агресії з боку сусідньої держави та дещо запізніла відповідь на неї у вигляді антитерористичної операції на сході до невпізнанності змінили ЗСУ, зробили військо України найбоєздатнішим у Східній Європі. Наразі, за рейтингом Global Firepower, військо України посідає 25 місце між арміями Швеції та Сингапуру.

Дзеркально мав би змінюватися і зміст викладання предмету «Захист Вітчизни» в загальноосвітніх навчальних закладах, адже армія, що воює, вдосконалюючись, незворотно змінюється. Проте чи відреагувала школа на зміни? Розберемося із цим спершу з погляду звичайного військового комісаріату, як органу місцевого військового управління.

Портал «Освітня політика» уже брав інтерв’ю у голови Нaглядових рaд ПрAТ “Гідросилa ГРУП” тa ПрAТ "Ельворті ГРУП", члена Нaціонaльного комітету з промислового розвитку при Кaбінеті Міністрів Укрaїни Павла Штутмана в травні минулого року. 

24-27 січня у Лондоні відбулась щорічна Міжнародна освітня виставка BETT-2018 на якій були презентовані найновіші тренди для побудови сучасного освітнього середовища: 850 компаній, 103 нових стартапів в освіті, понад 34.700 учасників з 131 країни світу. Розглянемо найцікавіші продукти. 

За останні два-три роки тема академічної доброчесності в Україні встигла пройти шлях від повної новизни до певного визнання освітньою і науковою спільнотою. Про останнє свідчать як конкретні дії університетів із прийняття кодексів академічної етики й передплати на «антиплагіатні» комп’ютерні системи, так і прописування змісту, складових академічної доброчесності, видів її порушення (зокрема надане визначення академічному плагіатові) й варіантів відповідних санкцій у статті 42 нової редакції Закону України «Про освіту», ухваленої восени 2017 р. Портал «Освітня політика» надав свої електронні сторінки для кількох дуже слушних матеріалів з цієї теми й нещодавно на віртуальному «круглому столі» [1] узагальнив найбільш важливі питання, що виникають в академічної спільноти у зв’язку із просуванням «доброчесних» цінностей.

Останнім часом з’являється все більше матеріалів про глибоку кризу академічної доброчесності, свідченням чого є збільшення кількості зафіксованих випадків плагіату, фальсифікації та фабрикації результатів в наукових працях українських вчених та освітян. До факторів, що її зумовили, належать:

Нещодавно Міністерство освіти і науки України запропонувала для громадського обговорення Концепцію розвитку громадянської освіти в Україні (далі просто Концепція). 

В університетську аудиторію як викладач має заходити той, хто сьогодні  є найкраще підготовленим поміж потенційних кандидатів для відповідної науково-педагогічної роботи, а не був таким 20-30 років тому назад. 

Чи забезпечує чинна «система охорони праці та безпеки життєдіяльності» закладу освіти реалізацію такого компетентнісного підходу в освіті?

У Законі України «Про освіту», ухваленому в вересні минулого року, вперше за всю історію вітчизняної освіти з’явився термін «академічна доброчесність», якому присвячено цілу статтю. 

На порталі "Освітня політика" завершилося чергове on-line опитування

У Законі України «Про освіту», ухваленому в вересні цього року, вперше з’явився термін «академічна доброчесність». Академічна доброчесність, як зазначається у статті 72 Закону «Про освіту», – «це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень». Вперше на законодавчому рівні визначаються конкретні обов’язки учасників освітнього процесу щодо її дотримання та види можливих її порушень. 

У законі України «Про освіту», розробленому на основі Концепції «Нова українська школа», проголошено курс на впровадження компетентнісного підходу до освіти. У статті 12 закону зазначено: «Метою повної загальної середньої освіти є всебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності. Досягнення цієї мети забезпечується шляхом формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності: вільне володіння державною мовою; здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами; математична компетентність; компетентності у галузі природничих наук, техніки та технологій; інноваційність; екологічна компетентність; інформаційно-комунікаційна компетентність; навчання впродовж життя; громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей; культурна компетентність; підприємливість та фінансова грамотність; інші компетентності, передбачені стандартом освіти».

На порталі "Освітня політика" завершилося чергове on-line опитування

Загальний опис і оцінка сучасного стану дуальної форми здобуття освіти в Україні

Про визнання такими, що втратили чинність, Державні санітарні правила та норми «Влаштування і обладнання кабінетів комп'ютерної техніки в навчальних закладах та режим праці учнів на персональних комп'ютерах» ДСанПіН 5.5.6.009-98 

Відповідь МОН на лист Міністерства фінансів від 29.062017 № 07010-04-2/17190 щодо вартості впровадження проекту Закону України "Про освіту" (реєстр. № 3491-д від 04.04.2016), рекомендованого Комітетом ВРУ з питань науки і освіти до прийняття парламентом в другому читанні.

 Зовнішнє незалежне оцінювання в 2016 році, як проект загальнодержавного значення, відбулося десятий рік поспіль. За цей період система зовнішнього незалежного оцінювання інституціоналізувалася, стала невід’ємною складовою галузі освіти України. Український і регіональні центри оцінювання якості освіти, використовуючи напрацювання вітчизняних фахівців, здобутки розвинутих країн у сфері освітніх вимірювань, апробували та впровадили в практику сучасні технологічні моделі проведення зовнішнього незалежного оцінювання навчальних досягнень випускників загальноосвітніх навчальних закладів України та моніторингу якості освіти.

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

РОЗПОРЯДЖЕННЯ

№ 988-р від 14 грудня 2016 року

Локальна наука та її (не)видимість в світі

Використання кількісних показників в оцінці наукового доробку фахової спільноти за певних обставин є необхідним. Хоч як би представники гуманітарних наук заперечували проти переміщення своїх іноді дійсно важливих текстів із любого їх серцю світу Слова у холодний світ цифр, однак наука про людину, повністю ізольована від кількісних методів, лишається недонаукою.

Під час обговорень освітньої реформи в Україні виникає багато непорозумінь стосовно кількісних показників поточного стану української освіти. При порівнянні з аналогічними показниками європейських країн посадовці і експерти нерідко використовують непорівнянні дані, що стосуються різних моментів часу, одержані за різними методиками тощо. Тому важливим для прийняття обґрунтованих рішень є врахування об’єктивних даних, які наводять авторитетні джерела. Деякі показники глобальної масовизації вищої освіти я наводив раніше у статті [1]. У цій статті показано динаміку окремих показників для різних рівнів української освіти а також аналогічних показників інших країн за даними інституту статистики ЮНЕСКО [2]. Для більшості країн основні показники є лише до 2012 або 2013 р. Також треба зазначити, що для окремих країн відсутні дані щодо деяких показників або деяких років.

Стрімкий розвиток науки часто визначається не масою посередніх робіт, а малим числом проривних статей – шедеврів. Саме шедеври явно ініціюють біфуркаційні процеси, які можуть вивести науку на якісно новий рівень.

Відповідно до Наказу №630 від 15.06.2015 р. Міністерство освіти і науки провело експертизу проектів наукових досліджень і розробок, які будуть виконуватися за кошті державного бюджету з 2016 р. Всього надійшло 855 заявок. Кожну заявку оцінили 2-3 експерти протягом жовтня-грудня 2015 р. Результати експертизи розміщено на сайті МОН України [1].

Із 855 проектів 127 отримали низьку оцінку і практично не мають шансів на фінансування. Високу оцінку отримали 143 проекти, а середню – 585. Саме ці 143+585=728 проектів можуть профінансувати, тому і проаналізуємо їх.