Протягом останніх двох тижнів Українська асоціація студентів провела Всеукраїнське обговорення Типового положення про ОСС [1], яке стало головним приводом для підготовки цієї статті. Разом з тим, у студентському середовищі відбувалися й інші події, які теж не могли не вплинути на її зміст та певні висновки і оцінки.

ПРО РЕАЛЬНІСТЬ

Сучасна Україна на 27 році своєї незалежної новітньої історії досі не має бодай одного по-справжньому ліцейського закладу для старшокласників. Нашим учням старшої ланки потрібно щотижня віднаходити час та сили на двадцять з лишком обов’язкових предметів навіть під час завершальних двох років навчання. Це при тому, що світ давно вирішує завдання освіти старшокласників, маючи не більше одного десятка предметів, з яких половина вивчається профільно-поглиблено протягом трьох років у 10-12 класах.

НУШ проголошена і з вересня стартувала. Ідеї, в неї закладені, узгоджуються з найкращим світовим досвідом ефективних шкільних систем.

Метою реформування сфери вищої освіти є підвищення якості останньої. Забезпечувати якість вищої освіти мають насамперед самі ж заклади вищої освіти (ЗВО). Імплементація норм Закону «Про вищу освіту» передбачає розбудову внутрішніх систем забезпечення якості вищої освіти у ЗВО. Стан розбудови таких систем слід визнати сьогодні незадовільним. Підтвердженням цього став аналітичний звіт «Впровадження локальних систем управління якістю в українських університетах», підготовлений Міжнародним фондом досліджень освітньої політики. На даний звіт ми можемо посилатися як на ґрунтовний та неупереджений аналіз ситуації з розбудовою внутрішніх систем забезпечення якості освіти в українських університетах. Загальні його висновки невтишні. Фактично, ми маємо не стільки процес повноцінної розбудови внутрішніх систем забезпечення якості освіти у ЗВО, скільки його підміну формальними діями та часто навіть його імітацію. Складно не погодитися з подібною оцінкою авторів дослідження.

Чому українській системі освіти потрібна академічна доброчесність

За європейські стандарти в освіті часто видають що завгодно - крім академічної доброчесності. Проте, новації не мають сенсу, поки в освітній системі немає завдання надавати та здобувати освіту - одні учасники освітнього процесу зображують навчання, інші готують пакети документів про наявність навчального процесу незалежно від його реальної наявності - яка, як здається, взагалі не хвилює численних контролерів. Контролери перевіряють документи, але ми не спостерігаємо жодних занепокоєнь щодо навчального процесу в деяких приватних університетах, ані щодо деяких державних, щодо яких в соцмережах розміщують числення свідчення практичної відсутності навчального процесу.

Трохи теорії про пасіонаріїв

Причиною багатьох негараздів розвитку сучасної дитини психологи й педагоги називають пасивність, небажання брати на себе роль організатора, лідера. Дефіцит активності, спілкування деформує процес соціалізації особистості вже в дошкільному віці. Така дитина уникає контактів, у неї проявляється схильність до самотності. Найбільш відчутно пасивність особистості виявляє себе у старшому дошкільному віці через низький рівень взаємопов’язаності емоційних і вербальних реакцій. Будь-яка активність, неважливо, в якій дитячій діяльності, викликає у таких дошкільників тривогу, оскільки доведеться проявляти себе, бути поміченим, отже, якщо є можливість, дитина цього уникає. Пасивність дошкільників згодом трансформується в сором’язливість, боязкість, замкнутість, відчуженість, які виникають спочатку як емоційна реакція, або як психологічний захист, потім стають стереотипною стратегією поведінки.

Надивитися кращих «практик, які працюють» дав змогу проект "Відображення: цінності німецької та української освіти у взаємному порівнянні", який організували ГО «Vita e.V» (м. Дортмунд), "Асоціація Керівників Шкіл м. Львова", ВБО «Громадська соціальна Рада», товариство Європа без кордонів (Дортмунд) та «Асоціація медіапсихологів та медіапедагогів України».

Початок тут /ua/component/content/article/12-articles/1236-liknep-abo-rol-printsipiv-u-konstruyuvanni-zmistu-shkilnoji-istoriji-chomu-vinikla-potreba-povernutisya-do-nudnoji-teoriji

Сьогодні ідея студентоцентризму проголошується як одне з головних гасел реформи вищої освіти. Багатьом видається, що ця ідея є чимось абсолютно новим, породженим викликами, що постали перед європейською системою вищої освіти. Насправді ж, ідея студентоцентризму у вищій освіті обговорювалася майже протягом всього ХХ століття, особливо активно її почали обговорювати після завершення Першої світової війни. Мабуть, найбільш повно ідею студентоцентризму 88 років тому назад сформулював іспанський філософ Хосе Ортега-і-Гассет, який наполягав на тому, що «при організації вищої освіти, при проектуванні університету потрібно виходити з позиції студента, а не знання чи викладача… університет повинен бути інституціональною проекцією студента».

Реформа освіти розпочалася. Дуже не хотілося б, аби задекларовані цілі реформи, прописані ключові та предметні компетентності зникли з навчальних планів та програм через можливу зміну прізвищ людей, що приймають рішення. Однак запобіжником щодо таких побоювань стало б чітке дотримання процедур змін, про які говорилося ще у 2014 році[1], однак, на жаль, без наслідків.

Позашкільна освіта є невіддільним складником системи освіти України.

Ми, представники освітянської спільноти, підписуємо цей Відкритий лист з метою підтримати авторів підручника для 10 класу закладів загальної середньої освіти «Історія: Україна і світ», доцентів Львівського університету імені Івана Франка Мар’яна Мудрого та Олену Аркушу, і висловити протест проти цілеспрямованої кампанії з дискредитації їхньої праці, яку в демократичному й цивілізованому суспільстві належало б тільки вітати.

Міністерство освіти і науки України пропонує до громадського обговорення проект Стратегії інноваційного розвитку України. Проект розроблений робочою групою у складі 110 осіб, які представляють інтереси держави, громадськості, науки та бізнесу. Документ підготовлено на виконання пункту 83 Плану пріоритетних дій Уряду на 2018 рік.

"Не вмер Данило - болячка задавила" чи справді концептуально новий підхід до проведення комплексної зовнішньої перевірки, який буде замість традиційної атестації закладів загальної середньої освіти. Міністерство освіти і науки України пропонує до громадського обговорення проект Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти.

Інституційний аудит – концептуально новий підхід. На відміну від атестації закладів, що мала наглядово-контрольні функції, інституційний аудит впроваджується як інструмент підтримки закладів загальної середньої освіти. Проект визначає механізм проведення комплексної зовнішньої перевірки, зокрема освітніх та управлінських процесів, а також внутрішньої системи забезпечення якості освіти, що забезпечують ефективність та сталий розвиток закладу. Оцінювання освітніх і управлінських процесів закладу освіти буде здійснюватися за наступними напрямками: - освітнє середовище закладу освіти; - система оцінювання здобувачів освіти закладу освіти; - педагогічна діяльність педагогічних працівників закладу освіти; - управлінські процеси закладу освіти. Зауваження та пропозиції до проекту наказу приймаються до 10 жовтня 2018 року на електрону пошту: (Сторчак Ніна Анатоліївна).

*Дебати між освітянами, які дотримуються протилежних поглядів на актуальні педагогічні проблеми.

28 вересня 100-річчя від дня народження Василя Сухомлинського. З нагоди цієї дати оприлюднено «плани заходів» у переліку яких є і педагогічні марафони, і конференції, і педагогічні читання, і декади методичних заходів, і лінійки пам'яті…

Про особливий освітній простір для Нової української школи активно заговорили у червні минулого року, коли Міністерство освіти і науки опублікувало документ, у якому розкривалися концептуальні засади розбудови цього простору:  “Новий освітній простір: символи змін : рекомендації”.

Портал «Освітня політика» продовжує проведення серії віртуальних «круглих столів», під час яких обговорюються актуальні проблеми функціонування освітньої галузі.

Реформа змісту загальної освіти в контексті творення Нової української школи полягає у відмові від знаннєвої парадигми на користь компетентнісної. Отож, йдеться про формування ключових і предметних компетентностей: оволодіння базовими знаннями та на їх основі низкою загальних та спеціальних умінь і потрібних для цілісної людини ставлень – стійких позитивних чи негативних оцінок особою об’єктів матеріального й духовного світу.

3 жовтня 2018 р. розпорядженням Кабінету Міністрів України № 710-р схвалено Концепцію розвитку громадянської освіти в Україні.

Совместное послание Генерального директора ЮНЕСКО г-жи Одрэ Азуле, Генерального директора Международной организации труда г-на Гая Райдера, Исполнительного директора ЮНИСЕФ г-жи Генриетты Фор, Администратора ПРООН г-на Ахима Штайнера и Генерального секретаря Интернационала образования г-на Дэвида Эдвардса по случаю Всемирного дня учителя. 5 октября 2018 года

Цей стандарт, розробило Міністерство освіти і науки України, а затвердило Міністерство соціальної політики України.

Про визнання такими, що втратили чинність, Державні санітарні правила та норми «Влаштування і обладнання кабінетів комп'ютерної техніки в навчальних закладах та режим праці учнів на персональних комп'ютерах» ДСанПіН 5.5.6.009-98 

Відповідь МОН на лист Міністерства фінансів від 29.062017 № 07010-04-2/17190 щодо вартості впровадження проекту Закону України "Про освіту" (реєстр. № 3491-д від 04.04.2016), рекомендованого Комітетом ВРУ з питань науки і освіти до прийняття парламентом в другому читанні.

 Зовнішнє незалежне оцінювання в 2016 році, як проект загальнодержавного значення, відбулося десятий рік поспіль. За цей період система зовнішнього незалежного оцінювання інституціоналізувалася, стала невід’ємною складовою галузі освіти України. Український і регіональні центри оцінювання якості освіти, використовуючи напрацювання вітчизняних фахівців, здобутки розвинутих країн у сфері освітніх вимірювань, апробували та впровадили в практику сучасні технологічні моделі проведення зовнішнього незалежного оцінювання навчальних досягнень випускників загальноосвітніх навчальних закладів України та моніторингу якості освіти.

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

РОЗПОРЯДЖЕННЯ

№ 988-р від 14 грудня 2016 року