“Наученный подчиняться или командовать вряд ли станет когда-то партнёром” 

  Тапио Лиматайнен, заместитель директора департамента образования г. Лидингьо, Швециявеция

Японці за п'ять тижнів занурення у їх освітню реальність навчили мене, що іноді знання бувають зайвими!

Це руйнує наші педагогічні аксіоми(знання ніколи не бувають зайвими!), але це так.

Скільки критики, скільки пропозицій, скільки ідей написано на сторінках ФБ стосовно освіти!!! Читаєш і думаєш: та ж це дороговказ, потрібно лишень на практику перенести й стане краще і дітям, і батькам, і вчителям. Але – руху немає. Чому, чому ми чекаємо якоїсь вказівки зверху, чекаємо так званої, реформи? 

Ця система закладів дісталася Україні у спадок від СРСР, і створена за інших соціально-економічних умов. 

Якщо ми стверджуємо, що ефективним ресурсом до розвитку творчої здатності нашої освітньої системи є чітке делегування повноважень на первинний рівень вчителя та учня, то формалізація цієї концепції вимагає, наприклад, відмовитись від фрагментарно-поточного контролю як конспектів уроків вчителів, так і їхньої поточної роботи на уроці, а щодо учнів – відмову від щоденного контролю їхньої домашньої роботи.