У статті акцентуються питання оцінювання якості освіти. Подано порівняльний аналіз сучасного рівня освітніх результатів учнів з математики і фізики у період з 2008 р. по 2018 р. за результатами зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО).

Особлива увага приділяється аналізу змін та кореляції зазначених результатів в охопленні учасників тестування з математики і фізики; динаміки середнього балу; відсотку учасників тестування, які складають тест з цих предметів на 190 і більше балів, а також тих, які його не складають.

Ключові слова: якість освіти, рівень знань, математика, фізика, зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО), аналіз даних.

Закон України «Про освіту» (2017 р.) закріпив нову парадигму державно-громадського управління освітою,  у якій держава, особистість і суспільство стають рівноправними суб’єктами та партнерами. Відбувається стрімка трансформація системи державного управління освітою в контексті розвитку автономії закладів освіти, реалізації принципів демократизації, децентралізації та дерегуляції в освіті, принципів довіри між суб’єктами господарювання і органами влади, суб’єктами господарювання і громадянами, освітніми інституціями та суспільством.  Повільно, але відбувається формування системи відповідальності органів влади, суб’єктів освітньої діяльності та їх органів управління, всіх учасників освітнього процесу за результати освітньої діяльності.   Ефективність цих процесів безумовно залежить від того, яку інформацію про діяльність системи освіти  і з яких джерел отримують держава, громадянин і суспільство. Достовірним і надійним джерелом інформації про стан і результати діяльності  всіх суб’єктів освітньої діяльності  та господарювання в освіті, зокрема виявлення досягнень, відхилень, недоліків і причин їх виникнення, має бути система нагляду (контролю)суб’єктів освітньої діяльності (суб’єктів господарювання, що провадять освітню діяльність) в системах дошкільної, загальної середньої, позашкільної освіти. Основне її призначення - реалізація єдиної державної політики у сферах освіти та забезпечення інтересів суспільства щодо належної якості освіти та освітньої діяльності.Основними функціями органів контролю є: нагляд за дотриманням законодавства та зовнішнє оцінювання ефективності діяльності суб’єктів освіти, якості навчання і якості навчальних досягнень  тих, хто навчається.

Стрімкий розвиток глобального інформаційного простору та значне посилення соціальної комунікації сприяють збагаченню сфери освіти новими ідеями, ресурсами та засобами і способами діяльності. Важко переоцінити усі позитивні наслідки від цих процесів для становлення і розвитку сучасної високоефективної освіти, яка законодавчо визначена в Україні «основою інтелектуального, духовного, фізичного і культурного розвитку особистості, її успішної соціалізації, економічного добробуту, запорукою розвитку суспільства, об’єднаного суспільними цінностями і культурою та держави» (преамбула ЗУ «Про освіту»).

Цей документ описує методологію оцінки цілісності національних систем освіти (INTES): провідні питання, теорію, яка лежить в основі та очікувані результати.

Методичні рекомендації складаються з 6 окремих блоків. Перший розділ – «Набуття студентами компетентностей з академічної доброчесності та навичок якісного академічного письма». У ньому йдеться про те, якими компетентностями для дотримання академічної доброчесності має володіти викладач, якими має оволодіти студент, а також розповідається про прийоми навчання студентів належному академічному письму. У другому розділі надаються рекомендації щодо роботи з викладацьким колективом. Зокрема, йдеться про те, як мотивувати викладачів, які є вимоги до них та як створити у закладі атмосферу академічної доброчесності. Третій блок присвячено питанням санкцій, які можуть вживатися до викладачів та студентів за порушення академічної доброчесності. «Застосування заходів академічної відповідальності має сенс, якщо учасники освітнього процесу розуміють зміст чинних норм, підстави і процедури притягнення до академічної відповідальності. Тому за інших рівних умов санкції за одні й ті самі порушення для студентів молодших курсів мають бути м’якішими, ніж для студентів старших курсів і, тим більше, для педагогічних, науково-педагогічних і наукових працівників. Заклад вищої освіти має забезпечити навчання всіх учасників освітнього процесу, насамперед, здобувачів вищої освіти з питань забезпечення академічної доброчесності», - йдеться у документі. Для вдосконалення внутрішніх процедур дотримання доброчесності у четвертому розділі МОН разом із експертами дає рекомендації щодо створення кодексу академічної етики та етичної комісії закладу вищої освіти. П’ятий розділ дає орієнтири для закладів щодо вимог до письмових робіт, які допоможуть забезпечити академічну доброчесність. Також у цій частині рекомендацій надаються поради, як проводити захисти письмових робіт. Останній, шостий розділ Рекомендацій присвячений особливостям перевірки на академічний плагіат дисертаційних робіт.

За цим посиланням розміщено 66 документів, методичних рекомендацій, розробок уроків тощо на допомогу педагогам та організаторам інклюзивної освіти. Портал «Освітня політика» рекомендує їх для аналізу та практичного використання.

4 червня 2018 року юридично розпочалася вступна кампанія для абітурієнтів та абітурієнток з тимчасово окупованого Криму. Відповідно до Порядку прийому для здобуття вищої та професійно-технічної освіти осіб, які проживають на тимчасово окупованій території України (Наказ МОН №238 від 07.03.2018 р.) Освітні центри «Крим – Україна» розпочинають свою роботу з 4 червня. У 35 вищих навчальних закладах (плюс дві філії) представники прийомних комісій чекають дітей з анексованого Криму.

Експертний аналіз підручника Т. Ладиченко для 10 класу закладів загальної середньої освіти «Всесвітня історія (рівень стандарту)»