Цими днями оприлюднена постанова Кабміну № 656 від 19.08.2015 р. «Деякі питання реалізації статті 54 Закону України „Про вищу освіту”» [2] (далі — «постанова № 656»), згідно з якою з 1 січня 2016 р. впроваджуються деякі новації у вимоги до присвоєння вчених звань професора, доцента і старшого дослідника (колишнього старшого наукового співробітника). Спробую висловити деякі міркування щодо цієї постанови.

Процес підготовки та непростого обговорення нового "Порядку затвердження рішень про присвоєння вчених звань", яке тривало з весни цього року, завершився ухваленням доволі сумнівної постанови Кабінету Міністрів “Деякі питання реалізації статті 54 Закону України "Про вищу освіту” № 656, якою визначено новий "Порядок затвердження рішень про присвоєння вчених звань". Ця постанова відкрила новий етап на шляху відвертої профанації реформи вищої освіти в Україні. Це ще не завершення історії формування нового Порядку, оскільки як можна судити, на нас ще чекає окремий наказ МОН, яким буде доповнений та уточнений даний Порядок. Фактично, ухвалення нового "Порядку затвердження рішень про присвоєння вчених звань" стало свідченням нехтування керівництвом МОН думки експертів щодо самої концепції нового Порядку. Перша редакція проекту  "Порядку затвердження рішень про присвоєння вчених звань", яка отримала різку критику, зокрема при обговоренні нового Порядку у комітеті Верховної Ради з питань науки і освіти 18 березня 2015 року, була замінена новою ухваленою редакцією, яка однак не лише містить у собі в імпліцитному вигляді майже все, що було піддано критиці в першій редакції, однак надала можливість МОН на свій розсуд тлумачити положення даного Порядку. 

«Не вбили методичні служби, ­ доб’ємо інститут ненужний!»

Першого вересня в мережі з’явилися тексти проектів майбутнього рішення вересневої колегії Міністерства освіти і науки України та наказу Міністра про ліквідацію обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти та передачу їх функцій і майна державним педагогічним, класичним університетам.

Останнім часом все більше занепокоєння суспільства викликає проблема якості вищої освіти. Про це говорять батьки, освітяни, журналісти, громадські активісти, керівництво держави та галузі. Багато хто бачить основну причину у різкому збільшенні частки випускників шкіл, які продовжують навчання у вищих навчальних закладах і пропонує переорієнтувати основну частку молоді на навчання у закладах професійної освіти. Нерідко можна почути, що головною метою вищої освіти в Україні є амортизація безробіття, заробляння грошей університетами тощо. Все це відбувається на тлі істотного погіршення якості середньої освіти, а також фактичного зникнення багатьох напрямів професійної освіти. Динаміку прийому на навчання за різними рівнями післясередньої освіти ілюструє рис. 1, побудований за даними [1, 2].

Головна відповідальність щодо забезпечення якості вищої освіти лежить на самих вищих навчальних закладах, які мають створювати внутрішні системи забезпечення якості вищої освіти. Здавалося б, що самі вищі навчальні заклади мають бути зацікавлені у забезпеченні якості вищої освіти, однак на практиці часто вищі навчальні заклади задля отримання певних вигод нехтують якістю тієї освіти, яку вони надають. Тож система внутрішнього забезпечення якості вищої освіти у самих вищих навчальних закладах потребує доповнення системою зовнішнього забезпеченням якості вищої освіти.

Пророцтва- справа невдячна. Але, на щастя, мені не потрібно пророкувати. Напружмо мізки і перенесімося в лютий 2016-го року у зал, де відзначатиметься друга річниця від тоді, як очільниками Міністерства освіти і науки України (далі–МОН) стали, так би мовити, обранці Майдану. От які б відповіді прозвучали від них на поставлені нижче питання.

ТЕНДЕНЦІЯ

Проблема пробуксовки реформ, зокрема освітньої, виникає у наслідок  надлишкового бюрократичного впливу з боку державної системи на суспільне життя країни. 

Американський антрополог Кліфорд Гірц у своїй відомій праці «Релігія як культурна система» писав, що релігійні вірування оточені «аурою правдоподібності». Ця аура створюється за допомогою ритуальних та символічних дій (наприклад, молитов, релігійного співу, проповідей, побутових звичаїв і традицій), які покликані підтримувати і зміцнювати віру. Довговічність релігійних вірувань залежить лише від спільноти віруючих, від її здатності ці вірування зберігати. Аура правдоподібності існує у всіх релігіях і дозволяє підтримувати навіть неймовірні, дивні та ірраціональні уявлення, якщо їх поділяє стабільна кількість людей. 

Нещодавно на сайті МОН були опубліковані для громадського обговорення два нові документи, що стосуються ліцензування освітньої діяльності [1]. Першим з них є Проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Статуту Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти» стосовно питань ліцензування діяльності у сфері вищої освіти». Другий – це нові Ліцензійні умови провадження освітньої діяльності закладами освіти. 

Грошей, розуму та честі завжди менше, ніж припускаєш.

Італійське прислів’я.

Портал «Освітня політика» провів віртуальний «круглий стіл», під час якого обговорювалися актуальні проблеми функціонування та розвитку професійної освіти України. Таке обговорення є вкрай актуальним у ситуації, коли триває громадське обговорення проекту Закону «Про професійну освіту».

Завершилося чергове on-line опитування відвідувачів порталу «Освітня політика»

Мы, Яков Фельдман и Юрий Богачков, считаем, что реформа образования в Украине еще не началась.

 Для того чтобы она началась мы предлагаем :

1. Свое понимание сути реформы (концепцию) и план ее реализации.
2. Свое убеждение, что без лидера, берущего ответственность на себя, реформа не начнется.
3. Свою готовность  разъяснить свою позицию, обсудить, и  прийти к взаимоприемлемым формулировкам и решениям. 

Портал Освітня політика провів віртуальний круглий стіл з проблеми «Спірні питання нового Закону України «Про освіту». Актуальність її обговорення пов’язана з публікацією двох варіантів проекту нового Закону України «Про освіту», які з окремих питань пропонують концептуально протилежні підходи до вирішення існуючих в освіті проблем. Неоднорідною є і громадська думка з багатьох питань, що ускладнює пошук компромісів між різними групами розробників, а також між розробниками та громадськістю.

Учасники круглого столу обговорили лише невелику частину спірних проблем. І далеко не завжди змогли дійти згоди. Тим не менш дискусія була корисною і дала змогу виявити не тільки суперечності, але і дещо порозумітися у тому, де і як шукати компроміси.

Чергове опитування на порталі "Освітня політика" - завершилось.  

19 червня 2015 року в Інституті філософії імені Г.С. Сковороди пройшов круглий стіл «Ребрендинг філософії: від університету до ліцею», участь в якому взяли близько 50 освітян, філософів, релігієзнавців, представників державної влади, релігійних структур, мистецьких установ, медіа та громадськості з Київської, Вінницької, Житомирської, Черкаської, Рівненської та Харківської областей України. 

Завершилося чергове on-line опитування відвідувачів порталу «Освітня політика»

22 травня 2015 року на базі Київського Палацу дітей та юнацтва відбулась панельна дискусія «Вектор розвитку позашкільної освіти: виклики часу», в якій взяли участь директори позашкільних навчальних закладів 12 областей України та міста Києва, представники МОН України, науковці, громадські діячі, батьки. 

Актуальність обговорення цієї теми викликана розумінням нагальної необхідності реформування освіти в Україні, потребою  визначити роль і місце позашкілля в системній архітектурі освіти, яке має бути зафіксоване і  новою редакцією Закону України «Про освіту». 

На порталі «Освітня політика» завершено чергове on-line опитування. 

В Україні внаслідок хронічного недофінансування науки, та намагань вирішити це питання епізодичними рішеннями склалася досить складна і малоефективна система державної підтримки наукової діяльності, особливо в університетах.  

В Україні продовжуються дискусії з приводу законопроекту № 2335, який, зокрема, пропонує враховувати при вступі до вищих навчальних закладів сертифікати ЗНО всіх років. На першій погляд, ідея непогана. Особливо, якщо взяти до уваги те, що абітурієнтів українським університетам не вистачає, а у багатьох країнах результати подібних стандартизованих іспитів дійсні протягом 2 – 5, а іноді і більше років.

Інтернаціоналізація вищої освіти України надає реальний шанс для її розвитку. На глобальному рівні для цього склалася надзвичайно сприятлива ситуація: у більшості країн Африки та деяких країнах Азії і Латинської Америки продовжується демографічний вибух. 

MIHICTEPCTBО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАІНИ

№ 1/9-630 від 05 грудня 2014 року

Органам управління освітою

Керівникам інститутів післядипломної
педагогічної освіти

Керівникам методичних кабінетів (центрів)

Керівникам навчальних закладів

Педагогічним працівникам

Поглянемо для початку на кількість жінок у сфері освіти загалом. Занурившись у дані державної статистики, вже через кілька годин починає здаватися, що освіта - це таке собі “жіноче царство”. Усього в українській середній та вищій школі працює  693,3 тис. викладачів та викладачок, з них жінок - 80%.  Кожна десята працююча жінка зайнята у сфері освіти, тоді як відсоток чоловіків-викладачів і вчителів від усіх працівників цієї статі - 2,8%. Втім, треба зазначити, що у вищій освіті кількість чоловіків та жінок є більш співмірною - зі 158,5 тис. викладачів ВНЗ ІІІ-IV ступенів жінки складають 52,4%.

В Україні за роки незалежності сформувалася мережа так званих загальноосвітніх навчальних закладів «нового типу». Результати зовнішнього незалежного оцінювання дають можливість поглянути на їхню діяльність з позицій навчальних результатів їхніх випускників.

Українським центром оцінювання якості освіти проведене порівняльне моніторингове дослідження результатів вимірювання навчальних досягнень, отриманих шляхом стандартизованого рейтингового та суб’єктивного критеріального оцінювань, випускників навчальних закладів 2014 року, нагороджених золотою (срібною) медаллю. Отримано багато цікавих матеріалів для аналізу та прийняття на його основі управлінських рішень. 

Завершилося зовнішнє незалежне оцінювання-2014. Український центр оцінювання якості освіти завершив визначення результатів оцінювання. Портал «Освітня політика» розпочинає публікацію найбільш цікавих і актуальних матеріалів цього аналізу. Подаємо лише  цифри і факти. Можливість для висновків та коментарів залишаємо відвідувачам порталу.

Матеріали для публікації готує директор УЦОЯО Ігор Лікарчук.   

Громадська організація «Центр досліджень суспільства» підготувала аналітичний збірник, що містить візуалізовані статистичні дані, які характеризують стан освітньої галузі України у 2013 році. Подібний аналіз, на думку експертів «Освітньої політики», в історії української освіти здійснено уперше.