Останнім часом в українському суспільстві не вщухають суперечки щодо реформування шкільної історичної освіти. Модернізація її впродовж кількох років пов'язується із щорічними оновленнями навчальних програм. Причому не завжди ці оновлення викликані потребами, наприклад, декомунізації чи остаточного розвіювання радянських міфів. Іноді невідомі автори-укладачі (адже на сайті Міністерства освіти України зазвичай не згадують і не шанують тих, хто докладають зусиль до таких змін) оновлених програм абсолютно необґрунтовано доповнюють зміст навчального матеріалу чи то своїми улюбленими сюжетами, чи то сюжетами, що відбивають певні ідеологічні уподобання. До традиційних «хвороб» навчальних програм з історії відносяться також постійне зростання кількості матеріалу, зокрема і для запам’ятовування, а також ігнорування авторами методичних вимог до побудови самої програми. Недосконалість програми призводить до відтворення цих проблем у підручниках і, відповідно, у процесі й результатах навчання учнів. Все це можемо, на жаль, спостерігати й на прикладі нової програми з історії України 10 класу, на основі якої нещодавно відбувся і конкурс нових підручників. [5].

Поштовхом для написання цього тексту стала відносно недавня постанова кабміну № 1045 від 9 грудня 2015 року «Про затвердження Порядку проведення щорічного оцінювання фізичної підготовленості населення України»

Нещодавнє виявлення масштабних некоректних текстових запозичень у низці дисертацій з філософії та реакція на ці знахідки філософської спільноти висвітлює кілька проблем підготовки дисертацій, які раніше не обговорювалися, та вкотре засвідчує важливість зміни вимог до процедур захисту дисертацій.

У цій статті для ознайомлення громадськості пропонуються проекти нормативних актів з питань акредитації освітніх програм, розроблені Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти у співробітництві з вітчизняними та міжнародними експертами. До переліку документів входять:

1. Положення про акредитацію освітніх програм Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти;

2. Критерії оцінки якості програм вищої освіти та методичні рекомендації щодо їх застосування під час акредитації;

3. Положення про галузеві експертні ради Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти;

4. Положення про експертів з зовнішнього оцінювання якості вищої освіти.

Офіційно вступна кампанія ще не почалася, проте де-факто вона відбувається через складання ЗНО та інші дії. Серед багатьох вступників є й діти з анексованого Криму. Це вже п’ята вступна кампанія з початку окупації Криму Росією і за цей період сформувалася певна система вступу випускниць та випускників з анексованого Криму. Для того, щоб зрозуміти сучасний стан речей потрібно проаналізувати систему, формування якої остаточно відбулося у 2017 році. Адже у 2018 році суттєвих змін не передбачається. І так …

Розбудова системи вищої освіти потребує адекватного розуміння природи її головних інституційних суб’єктів – вищих навчальних закладів. Власне, всі інші інституційні суб’єкти системи вищої освіти (центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, інституції із забезпечення якості вищої освіти) покликані лише сприяти освітній та науковій діяльності у вищих навчальних закладах. В умовах реформування системи вищої освіти особливе значення має визначеність щодо типів вищих навчальних закладів, що передбачаються такою системою. 

Приводом для підготовки цієї статті стали дискусії з питань студентського самоврядування при підготовці пакету змін до Закону України «Про вищу освіту».

Штрих 1. Замість преамбули, або Позитивні зрушення в освіті

Позитивні зрушення в українській освіті є незаперечним фактом. Насамперед, 2017 р. суттєво зросло матеріальне стимулювання праці педагогів, тож нині зарплата вчителя є чи не вищою за ставку доцента ВНЗ (звісно, це ненормально, але через обмежений обсяг статті залишаю це питання без розгляду).

МЕНЕДЖМЕНТ

З власного управлінського досвіду по залученню виконавців базового рівня до переходу на інноваційні форми діяльності та з порівняльного аналізу успішних закордонних практик знаю, що питання нормативної деталізації правил діяльності мають велике практичне значення. Проектне впровадження новоякісних принципів організації освіти не реально втілити лише закликами, треба враховувати схильністьрядових освітян до збереження старої, але звичної,навчальної практики. Не буде толку з нормативного контенту, який не йде далі переліку загальних принципів, замість того, щоб приділити увагу розробці конкретних засобів протидії контрагентам змін.

Урізноманітнення варіантів організації навчального простору в класі, використання мобільних робочих місць, які легко трансформувати для групової роботи – таку ідею закладено у Концепції НУШ [1].

Щойно оприлюднені “Методичні рекомендації щодо організації освітнього простору Нової української школи” [2] конкретизують цю тезу, уточнюють вимоги до шкільних меблів, пропонують створення у класі певних навчальних осередків. Див.

Враховуючи як те, що на реалізацію цих підходів у держбюджеті передбачено майже мільярд гривень, так і (в першу чергу) те, що наслідки цих новацій вже першого вересня відчують на собі десятки тисяч вчителів та сотні тисяч дітей, варто розглянути деякі з цих рекомендацій детальніше.

15 травня 2018 р. за підтримки Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні, Аналітичної агенції «Освітні тренди», інформаційної підтримки порталу "Освітня політика", газети «Освіта України» й за ініціативи Євгена Ніколаєва у стінах Київської школи економіки відбулась фахова дискусія «Забезпечення якості вищої освіти України в контексті імплементації угоди про асоціацію з ЄС».

Портал «Освітня політика» пропонує вашій увазі проект «Загальнодержавної програми з освіти в сфері прав людини», яка була підготовлена робочою групою, створеною згідно з Наказом МОН №1719 від 28 грудня 2017 року.

Такою є думка відвідувачів порталу "Освітня політика".

Предисловие

Статья построена в формате публичного диалога авторов с единомышленниками из числа специалистов, объектом профессиональной и/или экономической деятельности которых является функция квалифицирования.

Портал «Освітня політика» продовжує проведення серії віртуальних «круглих столів», під час яких обговорюються актуальні проблеми функціонування освітньої галузі.

Закінчилось on-line опитування відвідувачів порталу «Освітня політика».

Чи забезпечує чинна «система охорони праці та безпеки життєдіяльності» закладу освіти реалізацію такого компетентнісного підходу в освіті?

У Законі України «Про освіту», ухваленому в вересні минулого року, вперше за всю історію вітчизняної освіти з’явився термін «академічна доброчесність», якому присвячено цілу статтю. 

На порталі "Освітня політика" завершилося чергове on-line опитування

У Законі України «Про освіту», ухваленому в вересні цього року, вперше з’явився термін «академічна доброчесність». Академічна доброчесність, як зазначається у статті 72 Закону «Про освіту», – «це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень». Вперше на законодавчому рівні визначаються конкретні обов’язки учасників освітнього процесу щодо її дотримання та види можливих її порушень. 

Про визнання такими, що втратили чинність, Державні санітарні правила та норми «Влаштування і обладнання кабінетів комп'ютерної техніки в навчальних закладах та режим праці учнів на персональних комп'ютерах» ДСанПіН 5.5.6.009-98 

Відповідь МОН на лист Міністерства фінансів від 29.062017 № 07010-04-2/17190 щодо вартості впровадження проекту Закону України "Про освіту" (реєстр. № 3491-д від 04.04.2016), рекомендованого Комітетом ВРУ з питань науки і освіти до прийняття парламентом в другому читанні.

 Зовнішнє незалежне оцінювання в 2016 році, як проект загальнодержавного значення, відбулося десятий рік поспіль. За цей період система зовнішнього незалежного оцінювання інституціоналізувалася, стала невід’ємною складовою галузі освіти України. Український і регіональні центри оцінювання якості освіти, використовуючи напрацювання вітчизняних фахівців, здобутки розвинутих країн у сфері освітніх вимірювань, апробували та впровадили в практику сучасні технологічні моделі проведення зовнішнього незалежного оцінювання навчальних досягнень випускників загальноосвітніх навчальних закладів України та моніторингу якості освіти.

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

РОЗПОРЯДЖЕННЯ

№ 988-р від 14 грудня 2016 року

Локальна наука та її (не)видимість в світі

Використання кількісних показників в оцінці наукового доробку фахової спільноти за певних обставин є необхідним. Хоч як би представники гуманітарних наук заперечували проти переміщення своїх іноді дійсно важливих текстів із любого їх серцю світу Слова у холодний світ цифр, однак наука про людину, повністю ізольована від кількісних методів, лишається недонаукою.

Під час обговорень освітньої реформи в Україні виникає багато непорозумінь стосовно кількісних показників поточного стану української освіти. При порівнянні з аналогічними показниками європейських країн посадовці і експерти нерідко використовують непорівнянні дані, що стосуються різних моментів часу, одержані за різними методиками тощо. Тому важливим для прийняття обґрунтованих рішень є врахування об’єктивних даних, які наводять авторитетні джерела. Деякі показники глобальної масовизації вищої освіти я наводив раніше у статті [1]. У цій статті показано динаміку окремих показників для різних рівнів української освіти а також аналогічних показників інших країн за даними інституту статистики ЮНЕСКО [2]. Для більшості країн основні показники є лише до 2012 або 2013 р. Також треба зазначити, що для окремих країн відсутні дані щодо деяких показників або деяких років.

Стрімкий розвиток науки часто визначається не масою посередніх робіт, а малим числом проривних статей – шедеврів. Саме шедеври явно ініціюють біфуркаційні процеси, які можуть вивести науку на якісно новий рівень.

Відповідно до Наказу №630 від 15.06.2015 р. Міністерство освіти і науки провело експертизу проектів наукових досліджень і розробок, які будуть виконуватися за кошті державного бюджету з 2016 р. Всього надійшло 855 заявок. Кожну заявку оцінили 2-3 експерти протягом жовтня-грудня 2015 р. Результати експертизи розміщено на сайті МОН України [1].

Із 855 проектів 127 отримали низьку оцінку і практично не мають шансів на фінансування. Високу оцінку отримали 143 проекти, а середню – 585. Саме ці 143+585=728 проектів можуть профінансувати, тому і проаналізуємо їх.