«Стипендія – нерегулярна фінансова допомога у вигляді оплати вартості навчання, а іноді й видачі щомісячної допомоги учням, як правило, середніх спеціальних і вищих навчальних закладів, а також аспірантам і докторантам».

Російська Вікіпедія [5]

Міністерство освіти і науки запропонувало внести зміни до чинного Порядку присвоєння вчених звань. Ініціатива МОН викликала жваве обговорення. Як видається, подекуди такому обговоренню не вистачає відповідного масштабу та врахування складності питання. Відповідь на пропозиції МОН  має бути дана у відповідному контексті. Дискусія про чинний Порядок присвоєння вчених звань є дискусією про розуміння ролі та місця викладача у системі вищої освіти. 

Збережена в Україні пострадянська за сутністю модель освіти змалечку  призвичаює дітей до сприйняття принципу кругової поруки як природного життєвого інструменту буття та вчить їх діяти на основі принципу кругової поруки як усталеної суспільної практики.

Першим кроком до вкорінення у свідомість учасників освітнього процесу принципу кругової поруки є формування їх прив’язки до «свого класу», «своєї школи». Так, чи не кожен український вчитель і учень міцно вживається у поняття «мій/мої класи», а ледь не кожного українського директора школи поняття «мій навчальний заклад» і «я сам» стають як у вірші Маяковского: «Партия и Ленин — близнецы-братья» . 

Працювати вчителем я почав у 1983 р., а в 1984 р. уже реалізовував «Основные направления реформы общеобразовательной и профессиональной школы».

З 1991 року почалися реформи освіти в незалежній Україні. Це були численні програми, доктрини і концепції, перелік яких займає не одну сторінку. Якщо весь папір, що був переведений освітянською спільнотою на написання планів щодо реалізації цих реформ, використали б на друк підручників, то традиційна проблема їх відсутності була б уже давно вирішеною.

Це популярне слово – «компетенції»…

Споконвіку школа існувала для того, щоб чогось навчити учнів, дати їм певні знання та уміння, котрі пригодяться в житті. Навчання без мети, без бачення кінцевого результату – нонсенс.

Нещодавно Верховна Рада України ухвалила у першому читанні проект нового Закону України «Про освіту». Його метою є приведення законодавства про освіту у відповідність до існуючих економічних і соціальних реалій, створення передумов для зупинення деградації і поступового переходу до розвитку української освіти на засадах, притаманних розвиненим країнам сучасного світу.

Українські батьки часто нарікають на те, як дорого коштує наша «безкоштовна» освіта. Між тим у світі існують різні види «безкоштовного» навчання, що можуть стати прикладом для нашої країни. А тим часом Верховна Рада затверджує проект нового Закону «Про освіту», що має наблизити нас до освіти світового рівня. Тож з’ясуємо, на яку «безкоштовність» краще нам рівнятись і чи туди нас приведе новий Закон.

1. Перехід до освіти, що ґрунтується на цінностях, як загальносвітова  тенденція. 

В основі суспільного розвитку лежать цінності. Цей висновок доведено численними спеціальними дослідженнями, які ведуться по всьому світу. Виходячи з цього твердження, можемо зробити припущення:  якщо в нас система освіти не розвивається, а занепадає, то значить щось в ній не так якраз із цінностями.

(Продовження, читайте частину І

/ua/articles/798-likvidovuemo-marazmi-v-shkilnij-osviti-marazm-12-byurokratichna-vertikal-upravlinnya )

Катастрофа математичної освіти - шукаємо вихід

“Стокгольмським синдромом” зазвичай називають психологічне явище “дружби заручника з викрадачем”, та ототожнювання себе з ним. Цей термін з'явився в результаті аналізу ситуації із захоплення заручників в Стокгольмі в 1973 році. Заручники підтримали протистояння терористів із поліцією, почали ототожнювати себе з ними й після звільнення навіть наймали їм адвокатів.

Завершилось чергове опитування на порталі "Освітня політика".

З 2012 року в Україні був обраний курс на запровадження в школі викладання другої іноземної мови з 5 класу. Та ті, хто приймав це рішення, не враховували той факт, що в значній частині районів просто відсутні спеціалісти з німецької, іспанської, французької та інших мов. У більшості шкіл немає також необхідної навчально-методичної бази (підручники, посібники, наочність тощо) для організації викладання другої іноземної мови.

На порталі «Освітня політика» завершився віртуальний «круглий стіл», на якому обговорювалася наступні питання:

Закінчилось чергове on-line опитування відвідувачів порталу «Освітня політика».

Різноманітність типів навчальних закладів і форм здобуття освіти , як відомо,  є обов’язковою передумовою  для динамічного розвитку будь-якої освітньої системи.

21 червня 2016 році на базі Кабінету розвитку освіти КЗ ЛОР «Львівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти» був проведений «круглий стіл», метою якого було обговорити проблему оцінювання поведінки учнів у школі.

Думки учасників круглого столу, а висловлювались різні погляди  на проблему, представлені у цих записах .

У листі Міністерства освіти і науки України «Про організаційно-методичні засади забезпечення навчально-виховного процесу для учнів з особливими освітніми потребами загальноосвітніх навчальних закладів у 2016/2017 навчальному році» зокрема зазначається: «Організація навчально-виховного процесу дітей з особливими освітніми потребами має здійснюватися з урахуванням завдань, визначених Указами Президента України, дорученнями Уряду, нормативно-правовими актами, листами Міністерства освіти і науки України щодо деінституціалізації навчання та виховання дітей шляхом розвитку інклюзивного навчання…, індикаторами виконання яких є, зокрема, показники щодо упровадження інклюзивного навчання для можливості реалізації людьми з інвалідністю права на освіту та здійснення реформування інтернатних закладів». 

Завершилось чергове опитування на порталі "Освітня політика".

18 серпня 2016 року під час педагогічної конференції «Про підсумки розвитку дошкільної, загальної середньої, позашкільної та професійно-технічної освіти у 2015/2016 навчальному році та завдання на 2016/2017 навчальний рік» Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич презентувала Концепцію “Нової української школи”. У цьому документі викладено  ідеологію реформи середньої освіти, що почне діяти в 2018 році.

Тема нашого «круглого столу» виявилася дуже актуальною. Це підтверджується тим, що в обговоренні окрім науковців і педагогів-практиків взяло участь багато батьків учнів. Такої активності батьківської громадськості в обговоренні проблем освіти раніше не спостерігалося.

Локальна наука та її (не)видимість в світі

Використання кількісних показників в оцінці наукового доробку фахової спільноти за певних обставин є необхідним. Хоч як би представники гуманітарних наук заперечували проти переміщення своїх іноді дійсно важливих текстів із любого їх серцю світу Слова у холодний світ цифр, однак наука про людину, повністю ізольована від кількісних методів, лишається недонаукою.

Під час обговорень освітньої реформи в Україні виникає багато непорозумінь стосовно кількісних показників поточного стану української освіти. При порівнянні з аналогічними показниками європейських країн посадовці і експерти нерідко використовують непорівнянні дані, що стосуються різних моментів часу, одержані за різними методиками тощо. Тому важливим для прийняття обґрунтованих рішень є врахування об’єктивних даних, які наводять авторитетні джерела. Деякі показники глобальної масовизації вищої освіти я наводив раніше у статті [1]. У цій статті показано динаміку окремих показників для різних рівнів української освіти а також аналогічних показників інших країн за даними інституту статистики ЮНЕСКО [2]. Для більшості країн основні показники є лише до 2012 або 2013 р. Також треба зазначити, що для окремих країн відсутні дані щодо деяких показників або деяких років.

Стрімкий розвиток науки часто визначається не масою посередніх робіт, а малим числом проривних статей – шедеврів. Саме шедеври явно ініціюють біфуркаційні процеси, які можуть вивести науку на якісно новий рівень.

Відповідно до Наказу №630 від 15.06.2015 р. Міністерство освіти і науки провело експертизу проектів наукових досліджень і розробок, які будуть виконуватися за кошті державного бюджету з 2016 р. Всього надійшло 855 заявок. Кожну заявку оцінили 2-3 експерти протягом жовтня-грудня 2015 р. Результати експертизи розміщено на сайті МОН України [1].

Із 855 проектів 127 отримали низьку оцінку і практично не мають шансів на фінансування. Високу оцінку отримали 143 проекти, а середню – 585. Саме ці 143+585=728 проектів можуть профінансувати, тому і проаналізуємо їх.

Для оценивания научных исследований все чаще применяют наукометрический подход на основе учета публикаций и их цитирования. Мировым лидером в сфере сбора и обработки научной библиографии является компания Thomson Reuters – собственник информационной системы Web of Science (WoS). Система WoS индексирует около 12 000 скрупулезноотобранных научных журналов. 

В Україні внаслідок хронічного недофінансування науки, та намагань вирішити це питання епізодичними рішеннями склалася досить складна і малоефективна система державної підтримки наукової діяльності, особливо в університетах.  

В Україні продовжуються дискусії з приводу законопроекту № 2335, який, зокрема, пропонує враховувати при вступі до вищих навчальних закладів сертифікати ЗНО всіх років. На першій погляд, ідея непогана. Особливо, якщо взяти до уваги те, що абітурієнтів українським університетам не вистачає, а у багатьох країнах результати подібних стандартизованих іспитів дійсні протягом 2 – 5, а іноді і більше років.

Інтернаціоналізація вищої освіти України надає реальний шанс для її розвитку. На глобальному рівні для цього склалася надзвичайно сприятлива ситуація: у більшості країн Африки та деяких країнах Азії і Латинської Америки продовжується демографічний вибух. 

MIHICTEPCTBО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАІНИ

№ 1/9-630 від 05 грудня 2014 року

Органам управління освітою

Керівникам інститутів післядипломної
педагогічної освіти

Керівникам методичних кабінетів (центрів)

Керівникам навчальних закладів

Педагогічним працівникам