Зрозуміло, що освіта є інструментом реалізації життєвих цілей, а не навпаки, коли «отримання» освіти є життєвою ціллю. Попри це нашу країну накрила тінь освітнього провалу, бо стало надто багато як тих, що заклопотані власне «отриманням» атестату/диплому, так і тих, хто живе їхньою «видачею».

Завершується 2013 рік. Упродовж року в освітній системі України відбулося чимало подій, що так чи інакше вплинули на її розвиток.

Ця стаття була підготовлена кілька днів тому. Але на її публікацію  наштовхнув виступ на Народному Віче у Києві 8 грудня 2013 року ректора  Національного університету «Києво-Могилянська академія» Сергія  Квіта.

Ну не було в мене жодної причини взяти списа, осідлати свого Росинанта і піти на війну з вітряками, бачачи в них страшних драконів. Ой, не було!

Готуючись до участі в недавніх парламентських слуханнях, вирішив доскіпливіше придивитися до нової навчальної літератури для початкової школи.

Концепція сучасного олімпійського руху належить барону П'єр де Кубертену, з чиєї ініціативи 23 червня 1894 року було засновано Міжнародний олімпійський комітет (МОК). З тих пір повсюдно стали дотримуватись принципу, згідно якого олімпійський рух являє собою життєву філософію, що підносить і поєднує в єдине ціле переваги тіла, волі і розуму. Поєднуючи спорт з культурою і освітою, він прагне до створення способу життя, заснованого на радості від зусилля, на виховній цінності гарного прикладу й на повазі до загальних основних етичних принципів. Критерієм належності до Олімпійського руху є згода дотримуватися положень Олімпійської хартії. 

 Лілія Гриневич, Леся Оробець, Павло Полянський та Ігор Лікарчук у відкритому зверненні закликали ректорів і викладачів українських вишів не перешкоджати студентам брати участь в акціях на підтримку євроінтеграції

У зверненні наголошується, що керівники і викладачі багатьох українських вишів з повагою поставились до невід’ємного права молодих людей висловити свою громадянську позицію. Вони або самі беруть активну участь у громадянській кампанії на підтримку євроінтеграції, або, щонайменше, не чинять перешкод студентам щодо участі в Євромайданах.

Разом з тим, є й такі, які погрожують студентам втратою стипендії чи навіть відрахуванням за «прогули без поважних причин», перешкоджають їх участі у громадських акціях.

 «Януш Корчак поклав своє життя за право до останнього залишатися разом зі своїми вихованцями. Від вас не вимагається жертовності, а лише підтримки, не на словах, а на ділі, студентського самоврядування та права молодого покоління на висловлення громадянської позиції», - йдеться у зверненні.

Різноманітність типів навчальних закладів і форм здобуття освіти , як відомо,  є обов’язковою передумовою  для динамічного розвитку будь-якої освітньої системи. На початку 90-х років, коли стара система освіти опинилась у досить продуктивному стані «на межі хаосу», в нашій країні стало можливим народження приватних шкіл. Це було яскравим свідченням реалізації творчої і громадянської ініціативи небайдужих педагогів та прагнення  надати   шкільній освіті демократичних форм.

Поки була підготовка до парламентських виборів, то освіту, науку, культуру, охорону здоров‘я всі любили. І владці, і опозиція. Та пройшли вибори. Любов закінчилась, не розпочавшись. На освіту в Держбюджеті-2013 так і залишилась цифра в 6,2% від ВВП, а на науку 0,3% ВВП, що відповідно нижче на 3,8% і 1,4% від передбаченого Законом. Ніхто обіцяні вчителям і вченим зміни до бюджету за підсумками І кварталу вносити не буде і не збирається.

 Спершу дещо про Францію для так званих євроскептиків. У французькій системі шкільної освіти існують тупикові траєкторії щодо отримання вищої освіти, що нас сильно дивує. Так, якщо ти після закінчення коледжу (9-й клас) не маєш прохідного балу до академічного ліцею, то йдеш до ліцею професійного. Після нього йдеш працювати. І все тому, що в університетах, як і в академічних ліцеях, вчитись досить складно. Навчання у Франції скрізь організовано таким чином, що списування чи «малювання» оцінок, блат чи підкуп не існують як явище. Саме останнє, над чим ми практично не працюємо як над проблемою всіх рівнів, забезпечує французам, приміром, наступні конкретні здобутки. 

РЕЗУЛЬТАТИ ЗАГАЛЬНОНАЦІОНАЛЬНИХ ОПИТУВАНЬ «СТАВЛЕННЯ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ ДО ЗОВНІШНЬОГО НЕЗАЛЕЖНОГО ОЦІНЮВАННЯ» ПРОВЕДЕНИХ У 2008-2013 РОКАХ

Загальнонаціональне соціологічне опитування

29 серпня в інформаційній агенції УНІАН відбулась презентація результатів соціологічного опитування викладачів українських ВНЗ III-IV рівні акредитації, проведеного Центром дослідження суспільства. Дослідження дає відповідь на питання про доходи викладачів, їхній кар’єрний ріст, навантаження, наукову роботу, порушення їхніх прав та можливості впливати на прийняття рішень у сфері вищої освіти.

Однією з особливостей розвитку освіти у багатьох розвинутих країнах світу є підвищена увага до питань якості та ефективності освіти. Освіта стає стратегічною сферою, що забезпечує національну безпеку. Рівень конкурентоспроможності країни у багатьох сферах її життя залежить від рівня освітньої підготовки підростаючого покоління.

Члени робочої групи Комітету з питань науки та освіти Верховної Ради України пропонують внести до нового Закону «Про освіту» такі норми: