Широко відомою є історія, яка відбулася після Другої світової війни на одному з островів Мікронезії. Під час війни там був американський аеродром, на який великі металеві птахи приносили різні вантажі(англ. cargo). Усілякими смаколиками американці ділились із тубільцями, але війна скінчилася, американці забралися звідти геть… 

Та через кілька років етнографічна експедиція знайшла аеродром у повному порядку: на злітній смузі стояли плетені з соломи літаки,  в хижі радиста сидів дикун з половинками кокосових  горіхів замість справжніх навушників, по плато марширували тубільці.  Дикуни вірили, що наслідуючи білих людей, вони матимуть "манну небесну".

 Вони закинули землеробство, голодували, але продовжували надягати кокоси на голову і вимовляти слова, які нагадували  позивні.

У них форма абсолютно замінила зміст, вони запозичили формальні речі, думаючи, що таким чином зможуть задобрити чарівних залізних птахів і ті знову прилетять з вантажем. 

Та смаколики з неба так і не впали…

Пропоную подивитись на останнє (рівень доцільності існування) як уряду, так і одного з його «робочих інструментів» (МОН) у теперішньому їхньому форматі та функціоналі на одному конкретному прикладі...

Консерватизм у формі махрового популізму виходить на  "стежку війни" та, у міру просування, набирає дедалі нових прибічників.

Володимир Горбулін

Дякуючи Центру інноваційної освіти, який організував освітній тур до Фінляндії, упродовж тижня уся фейсбучна громада мала можливість роздивлятись фотки та читати захоплені рефлексії про фінську школу.

Вчора знову мала нерівний бій на робочій групі з законопроекту "Про освіту". На цей раз стосовно ЗНО. Не секрет, що мені хотілось би реформувати систему ЗНО. Але не тому, що вона погано працює. На сьогодні вона відлагоджена доволі добре (принаймні, залежно, з чим порівнювати). Реформа необхідна тому, що ЗНО є монополією. Державна монополія на доступ до освіти (в даному разі вищої). Я проти монополій. По суті це ідеологічна позиція, яку важко довести людям, які кажуть: для чого відмовлятися від монополії, якщо вона добре працює? Монополія є злом в стратегічній перспективі, яке важко побачити з точки зору сьогоденного прагматизму.

Ми звикли мислити вузькопредметно – історик мислить, як історик, музикант, як музикант, літератор, як літератор тощо. Змінити вузькопредметну логіку дуже важко, але виходити за рамки свого предмету вимагає сучасний світ.

Комментарии к Главе 7 "Мысль и слово".

Л.С.Выготский. Мышление и речь. Собр.соч., т.2, М.: Педагогика, 1979, 1982 - с.307-313.

Важко робити зміни, нічого не змінюючи, але ми будемо… якщо не відважимось самі собі поставити наступні запитання:

На сторінці Фейсбук Україна Speaking за 17 грудня 2015 року є ось такий допис: «Дослідження TNS: Лише 18% українців володіють англійською на рівні вище середнього». Далі з’являється Указ Президента України № 641/2015 «Про оголошення 2016 року Роком англійської мови в Україні». Рік пройшов успішно, про це відзвітували 28 грудня 2016 року на святковому заході, який ініціювала та протягом всього року промотувала команда GoGlobal. Тут же TNS подає нові дані: у 2016 році інтерес українців до вивчення англійської мови значно збільшився, 61% населення міст України у віці 18-55 років наразі вивчає іноземну мову.

Чому я категорично проти відновлення ще дорадянської практики активного впливу церкви на школу в Україні, клерикалізації вітчизняної освіти?