Правильно вживайте слова, і ви звільните світ від половини непорозумінь. (Інший варіант перекладу: Люди позбулися б від половини своїх неприємностей, якби змогли домовитися про значення слів)                                                                      Рене Декарт

Приводом до цього допису стала дискусія на ФБ, порушена моєю інтерпретацією пропозицій у статті пані Олени Панич, що пропонує нову модель акредитації навчальних програм ВНЗ.

Хочу пояснити «шо я імєю етім сказать», коли використовую слоган: за освіту без начальника! 

«А якщо я на своєму гербі намалюю школу, яка горить?» - нещодавно запитав мене незнайомий хлопчик під час заняття на відкритому психологічному майданчику. «Школа горить», бо дитина не хоче йти знову туди вчитися. Наболіло.

Так, нам усім разом треба здійснити шостий подвиг Геракла. Згадайте, цей найулюбленіший еллінський герой взявся за очищення Авгієвих стаєнь, які 30 років ніхто не чистив. Злопам'ятна Гера  підказала діяння не лише нездійсненне, а й принизливе навіть для звичайної людини. Та Геракл знайшов нестандартний варіант дії: він прорив канали від двох гірських річок Алфеї та Пенеї аж до огорожі занедбаних стаєнь. Бурхливий потік вимив увесь гній ще до заходу сонця і перед розгубленим Авгієм стайні засяяли чистотою. Утім, цей подвиг Гераклові не був зарахований, бо той працював не безкорисливо, а за винагороду(попередньо домовився з Авгієм, що в разі виконання цього завдання забере десяту частину його табунів). Проте й Авгій, дізнавшись, що Геракл діяв за завданням Еврисфея, не дав йому жодного коня. Тож, очищення Авгієвих стаєнь навіть в уявленні стародавніх греків було вкрай невдячною справою.

“Наученный подчиняться или командовать вряд ли станет когда-то партнёром” 

  Тапио Лиматайнен, заместитель директора департамента образования г. Лидингьо, Швециявеция

Японці за п'ять тижнів занурення у їх освітню реальність навчили мене, що іноді знання бувають зайвими!

Це руйнує наші педагогічні аксіоми(знання ніколи не бувають зайвими!), але це так.

Ось і настав день визначеності щодо заявлених намірів і реальної правди життя сьогоднішнього дня. .

Скільки критики, скільки пропозицій, скільки ідей написано на сторінках ФБ стосовно освіти!!! Читаєш і думаєш: та ж це дороговказ, потрібно лишень на практику перенести й стане краще і дітям, і батькам, і вчителям. Але – руху немає. Чому, чому ми чекаємо якоїсь вказівки зверху, чекаємо так званої, реформи?