Близько п’яти років тому кілька освітянських чиновників різних рангів, ніби по команді, почали стверджувати, що такого розділу, як військово-патріотичне виховання у плані роботи школи чи класного керівника не повинно бути, що це анахронізм радянської доби, що ні омріяна Європа, ні «дружня» (для них) Росія, цього не вітає.

 Украинский язык: чтение и письмо. 

Способности и компетенции. Авторская письменная речь.Звуковой анализ. 

На VI Міжнародній конференції „Освітні паралельні світи” Myroslava Tovkalo нагадала стару байку про різницю між «знанієвим» і компетентісним підходами до навчання.

Так, освітні паралельні світи існують!

За наказом Міністерства освіти і науки України від 13 січня 2017 року № 52 «Про оновлення навчальних програм для учнів 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів» на платформі EdEra розпочато перший етап їх громадського обговорення.

З 13 лютого розпочато громадське обговорення навчальних програм 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів. У багатьох виникають запитання. Для чого це потрібно, адже їх нещодавно «розвантажували»? Яке може бути оновлення, адже підручники для 5-8 класів надруковані і триває конкурс для 9 класу? Для чого це робити у рамках чинного стандарту, можливо нехай все і так буде, а якісно розробити новий стандарт і програми?

Коли я у 1991 році організовував оргкомітет із відродження Єлисаветградської гімназії, ця ініціатива була способом надати уніфікованій традиційній радянській системі шкільної освіти необхідної різноманітності. Тільки так можна було створити передумови для успішного розвитку всієї муніципальної системи освіти. Ніхто, звісно, тоді не міг передбачити поступального занепаду більшості інших «масових» шкіл.

На уроці природознавства в 5 класі вчителька показала відеокліп нового російського пропагандистського проекту “Жить.РФ”, який обурив одного з батьків, учасника АТО Юрія Козачінського. 

Дякуємо Марку Цукербергу за можливість проводити Facebook-аналіз особистості керівника навчального закладу!

Є дивна пострадянська традиція: новоспечений начальник(ректор, директор, завідувач тощо), як правило, починає свою діяльність із ремонту та переобладнання власного кабінету. Звісно, не всі хворіють на «кабінетоманію», але вона вражає велику частину начальнико-ректорсько-директорського контингенту. Якщо в сільській місцевості, кабінетомани трапляються не часто, то у великих містах їх можна легко знати, особливо, серед керівників так званих «престижних шкіл».