Віктор Громовий: Читаю коментарі з нагоди ювілею Тернопільського навчально-виховного комплексу "Школа-ліцей №6 ім. Н.Яремчука".  

Захисти кандидатських дисертацій вже багато років є достатньо рутиною процедурою. В Україні щогодини захищають 3–4 дисертації, і так кожного робочого дня, із року в рік. На фінальну частину відкритої експертизи дисертації – на засідання спецради залучають 15 – 25 фахівців найвищої кваліфікації. Це достатньо дороге задоволення. Чи виправдано воно для такої пересіченої події? Напевно, що у більшості випадків – ні.

Український університет традиційно завжди був зорієнтованим на німецький університет, якому притаманні поділ на факультети та кафедри. Розуміння кафедри з часом суттєво змінювалося. Раніше вираз «отримати кафедру» буквально означав отримати право читати лекції з кафедри як ординарний професор, наприклад як професор математики чи філософії, отримуючи при цьому гарантовану платню з казни (бюджету). Університет традиційно мав і приват-доцентів, які отримували платню лише зі студентів, котрі записалися на їхні курси. 

 Форум QUDWA 2017 був спрямований на розширення можливостей учителів для покращення освіти майбутнього.  QUDWA в перекладі з арабської означає «приклад для наслідування». 

Підручник як масова навчальна книжка для школи має свою історію. Для пересічного користувача ця історія – це історія поліграфії, тобто те, на якому папері надруковано навчальну книжку, якої якості в ній ілюстрації, скільки тих ілюстрацій, який дизайн обкладинки тощо. Якщо ми подивимося поглядом сучасного користувача на перші масові підручники, наприклад, української мови Івана Огієнка, опубліковані 1918 р., то оцінимо їх не надто високими характеристиками. Та ці характеристики аж ніяк не применшують тієї ролі, яку відіграли згадані книжки для становлення національної системи освіти. Адже в них закладено ідеї, які спонукали до розвитку українську лінгводидактику. Більше того: ці ідеї не втратили актуальності сьогодні. Саме тому про них зобов’язаний знати той, хто береться створювати навчальну книжку сьогодні, і не просто знати, а намагатися втілити в сучасній поліграфічній формі.  Так само потенційний автор має знати й про спадок радянських підручників – аби розуміти, з одного боку, чого потрібно уникати сьогодні в школі, а з іншого – щоб краще розуміти, на чому ґрунтується, як це не прикро констатувати, методика роботи багатьох учителів.

Говорячи про українську вищу освіту, песимісти зазвичай називають її «совковою», а оптимісти стверджують, що вона все ще «зберігає кращі радянські традиції». 

Сучасна система освіти переживає кризу і вимагає негайного впровадження реформ.

5 вересня Верховна Рада України прийняла новий Закон «Про освіту» [1]. 25 вересня Закон був підписаний Президентом і 28 вересня набув чинності. Тим не менше не припиняються обговорення окремих норм. Ще більш важливими є питання практичної реалізації нового закону.

Реформа теперішньої школи передбачає формування старшої школи, що має постати як цілком самостійний навчальний заклад. Повноцінне реформування вищої освіти також передбачає появу старшої академічної школи. Більш того, старша академічна школа має стати ключовим елементом  у переході від середньої до вищої освіти. Сьогодні між середньою та вищою освітою спостерігається певний розрив. Подолати такий розрив і має бути покликана старша академічна школа. Потрібно не лише подолати такий розрив, а й зробити сам доступ до вищої освіти більш цивілізованим. 

Вступ 

Закінчилася вступна кампанія 2017 у ВНЗ. Проводилася вона за тією ж схемою, що і в 2016 році: «Кошти ходять за студентом».

Закінчилось on-line опитування відвідувачів порталу «Освітня політика».

Огляд ОЕСР на тему доброчесності в освіті: Україна 2017, підготовлений міжнародною експертною групою на основі дослідження, в якому брали участь українські експерти і освітні інституції окреслив дев’ять типів корупційних практик, які визнано найпоширенішими в освітньому секторі.

Пропонуємо вашій увазі проект «Порядку присудження наукових ступенів», який відповідає завданню імплементувати закон «Про вищу освіту» та прийнятій у ЄС практиці, відповідно до якої PhD захисти проводять разові спеціалізовані вчені ради сформовані під конкретного дисертанта.

Чому круглий стіл на тему «Нова генерація освітян у школі: проблеми, стимули, перспективи» відбувся саме в Запоріжжі? 

Портал «Освітня політика» уже не раз піднімав теми, пов'язані з відбором управлінських кадрів в освіті. Див. зокрема матеріал «Зворотна селекція управлінських кадрів» /ru/blogs/tema-1/821-likvidovuemo-marazmi-v-shkilnij-osviti-marazm-15-zvorotnya-selektsiya-upravlinskikh-kadriv

На порталі «Освітня політика» завершилось on-line опитування відвідувачів 

Сьогодні громадськість активно обговорює вступну кампанію до вищих навчальних закладів, яка цього року опинилась під загрозою зриву через неналежну роботу Єдиної державної електронної бази з питань освіти, яка не працювала або працювала зі збоями та систематичними помилками.

09-11 червня 2017 року у м. Львові на базі Національного університету «Львівська політехніка» і КЗ ЛОР «Львівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти» відбувся Третій Львівський фестиваль гуманної педагогіки «Як любити дітей». 

Закінчилось on-line опитування відвідувачів порталу «Освітня політика».

Портал «Освітня політика» провів черговий віртуальний «круглий стіл», під час якого обговорювалася одна з актуальних проблем функціонування освітньої галузі.

Про визнання такими, що втратили чинність, Державні санітарні правила та норми «Влаштування і обладнання кабінетів комп'ютерної техніки в навчальних закладах та режим праці учнів на персональних комп'ютерах» ДСанПіН 5.5.6.009-98 

Відповідь МОН на лист Міністерства фінансів від 29.062017 № 07010-04-2/17190 щодо вартості впровадження проекту Закону України "Про освіту" (реєстр. № 3491-д від 04.04.2016), рекомендованого Комітетом ВРУ з питань науки і освіти до прийняття парламентом в другому читанні.

 Зовнішнє незалежне оцінювання в 2016 році, як проект загальнодержавного значення, відбулося десятий рік поспіль. За цей період система зовнішнього незалежного оцінювання інституціоналізувалася, стала невід’ємною складовою галузі освіти України. Український і регіональні центри оцінювання якості освіти, використовуючи напрацювання вітчизняних фахівців, здобутки розвинутих країн у сфері освітніх вимірювань, апробували та впровадили в практику сучасні технологічні моделі проведення зовнішнього незалежного оцінювання навчальних досягнень випускників загальноосвітніх навчальних закладів України та моніторингу якості освіти.

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

РОЗПОРЯДЖЕННЯ

№ 988-р від 14 грудня 2016 року

Локальна наука та її (не)видимість в світі

Використання кількісних показників в оцінці наукового доробку фахової спільноти за певних обставин є необхідним. Хоч як би представники гуманітарних наук заперечували проти переміщення своїх іноді дійсно важливих текстів із любого їх серцю світу Слова у холодний світ цифр, однак наука про людину, повністю ізольована від кількісних методів, лишається недонаукою.

Під час обговорень освітньої реформи в Україні виникає багато непорозумінь стосовно кількісних показників поточного стану української освіти. При порівнянні з аналогічними показниками європейських країн посадовці і експерти нерідко використовують непорівнянні дані, що стосуються різних моментів часу, одержані за різними методиками тощо. Тому важливим для прийняття обґрунтованих рішень є врахування об’єктивних даних, які наводять авторитетні джерела. Деякі показники глобальної масовизації вищої освіти я наводив раніше у статті [1]. У цій статті показано динаміку окремих показників для різних рівнів української освіти а також аналогічних показників інших країн за даними інституту статистики ЮНЕСКО [2]. Для більшості країн основні показники є лише до 2012 або 2013 р. Також треба зазначити, що для окремих країн відсутні дані щодо деяких показників або деяких років.

Стрімкий розвиток науки часто визначається не масою посередніх робіт, а малим числом проривних статей – шедеврів. Саме шедеври явно ініціюють біфуркаційні процеси, які можуть вивести науку на якісно новий рівень.

Відповідно до Наказу №630 від 15.06.2015 р. Міністерство освіти і науки провело експертизу проектів наукових досліджень і розробок, які будуть виконуватися за кошті державного бюджету з 2016 р. Всього надійшло 855 заявок. Кожну заявку оцінили 2-3 експерти протягом жовтня-грудня 2015 р. Результати експертизи розміщено на сайті МОН України [1].

Із 855 проектів 127 отримали низьку оцінку і практично не мають шансів на фінансування. Високу оцінку отримали 143 проекти, а середню – 585. Саме ці 143+585=728 проектів можуть профінансувати, тому і проаналізуємо їх.